Постанова

від 16.11.2023 по справі 382/1702/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/1702/23

3/382/1086/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції№2Бориспільського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобластіпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , працюючої продавцем ТОВ «Т-Поінт РіТейл», РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов адміністративний протокол серії ВАБ № 870300 від 19.10.2023 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому вказано, що 19.10.2023 року близько 13 год. 40 хв. в торгівельному кіоску м. Яготин вул.. Незалежності 77А продавала сигарети штрих-код яких не відповідає найменуванню товару, без сертифікатів відповідності, чим порушила ліцензійні умови проведення господарської діяльності у сфері торгівлі тютюновими виробами - п.2.2.7, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що вона працює прадавцем в ТОВ «Т-Поінт РіТейл» та не є суб`єктом господарської діяльності. Просила справу закрити у зв`язку з відсутністю в її діях адміністративного правопорушення та повернути вилучений товар, попередньо направила свої заперечення, з котрих вбачається, що ТОВ «Т-ПОІНТ РІТЕЙЛ», (код ЄДРПОУ: 43367855) здійснює законну діяльність з реалізації тютюнових виробів, має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами (копія додаєтьея). Також, у підприємства наявні усі необхідні сертифікати відповідноеті, як того вимагають положення законодавства (зокрема. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва тютюнових виробів, оптової, роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Міністерства фінансів України від 16.01.2001 № 4/14). Копії сертифікатів відповідності також додані ОСОБА_1 до матеріалів справи.

Товар придбаний у суб`єкта, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Законність походження (придбання) товару підтверджується видатковою накладною, договором з постачальником.

ТОВ «Т-ПОІНТ РІТЕЙЛ» має у наявності сертифікати відповідності на всі одиниці продукції, які були вилучені, проте, при складенні протоколу. Таким чином, незрозуміло яким чином було виявлено порушення ліцензійних умов торгівлі тютюновими виробами, адже з боку представників поліції не надходила вимога пред`явити сертифікати відповідності.

Варто зазначити, що процедура перевірки представниками поліції штрих-кодів на упакуванні виглядала вкрай сумнівно, адже перевірка проводилась із застосуванням інтернет-ресурсу Google. Представники поліції зробили висновок про невідповідність штрих-кодуванню тютюнових виробів найменуванням саме виходячи з інформації, отриманої з пошуковика Google.

Водночас, розшифровка штрих-коду, яка дозволить ідентифікувати товар, країну походження, підприємство, що отримало цей штрих-код, потребує спеціальних знань, та може здійснюватись виключно на підставі експертного дослідження, проведеного відповідно до нормативно-технічних документів і керівництв міжнародної асоціації GS1 та Асоціації "ДжіЕс1 Україна".

Таким чипом, посилання представників поліції на невідповідність штрих-кодш на упакуванні найменуванню товару не є релевантним, адже ідентифікувати так інформацію за допомогою пошуковика Сооlee вбачається неможливим. Отже, такі твердження поліції не підтверджуються жодними доказами, а вилучення майна, власником якого є ЇОВ «Т-ПОІНТ РІТЕЙЛ» на законних підставах, відбулося незаконно.

Варто зазначити, що факти, викладені у протоколі про адміyістративне правопорушення серії ВАБ № 870300 (відсутність сертифікатів відповідності та невідповідність штрих-кодів на упакуванні найменуванням товару) не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Вона не є суб`єктом господарської діяльності, отже, не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Отже, адміністративне провадження підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, адже в даній ситуації відсутній суб`єктний склад правопорушення.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення це процесуальний документ, з якого починається розгляд справи про вчинення фізичною особою адміністративного правопорушення, і кінцевим результатом якого є прийняття судом судового рішення від імені держави на підставі всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб єктах господарювання громадського харчування.

Ст.15 цього Закону передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянетва, які здійенюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про заетосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (иекомерційна гоеподарська діяльніеть). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Згідно вимог закону, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, в частині здійснення гоеподареької діяльноеті без дотримання ліцензійних умов, може бути лише суб`єкт господарювання.

Як вбчається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , є продавцем непродовольчих товарів у кіоску, що знаходиться у суборенді ТОВ «Т-ПОІНТ РІТЕЙЛ», із яким перебуває у трудових відносинах. Вона не здійснює підприємницбку діяльність та ТОВ «Т-ПОІНТ РІТЕЙЛ» має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. строк дії якої не закінчився.

Відповідно до п. 3 Положення про штрихове кодування товарів, затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 № 255 (далі - Положення), згідно з правилами системи 081 та повноваженнями, наданими законодавством України, Асоціація Товарної Нумерації України "ДжіЕс1Україна" (далі - Асоціація "ДжіЕс1 Україна") як національна організація - член GS1 забезпечує на території України: присвоєння суб`єктам господарювання Префікса GS1 підприємства і присвоєння товарам як об`єктам обліку (traide item) та іншим об`єктам обліку ідентифікаційних номерів GS1; формування фонду нормативних документів шляхом накопичення нормативно- технічних документів і керівництв GS1 та Асоціації "ДжіЕс1 Україна", що стосуються стандартів системи GS1, їх зберігання, систематизацію та актуалізацію; взаємодію з головним фондом нормативних документів Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики, зокрема шляхом надання довідкової та бібліографічної інформації про нормативно- технічні документи і керівництва GS1 та Асоціації "ДжіЕсІ1Україна"; надання користувачам інформації про нормативно-технічні документи і керівництва GS1 та Асоціації "ДжіЕс1 Україна" і їх копій; адміністрування технічних процедур експертизи, контролю та оцінювання відповідності стандартам GS1 параметрів штрихкодових позначок, логістичних етикеток, стандартних електронних повідомлень тощо; виконання інших базових функцій національної організації - члена GS1 згідно з вимогами міжнародної асоціації GS1, що забезпечують і підтримують багатогалузеву систему однозначного нумерування об`єктів обліку, штрихового кодування, електронних повідомлень (EANCOM GS1 XML) та радіочастотної ідентифікації за стандартами GS1, яка використовується діловими партнерами.

Відповідно до п. 5 Положення Обов`язковому маркуванню штриховими кодами GS1 під.лягають алкогольні напої та тютюнові вироби, примірники аудіовізуальних творів та фонограм, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України.

Статтею 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Як зазначено у ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен дійти висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та, відповідно, наявності в її діях складу даного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 164, ст.ст. 247, 251, 256, 280 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Тютюнові вироби в кількості 45 (сорок п`ть) пачок, які згідно довідки прийняті на зберігання до кімнати речових доказів Відділення поліції№ 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області повернути володільцеві ТОВ «Т-Поінт РіТейл».

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Кисіль О. А.