Ухвала

від 15.11.2023 по справі 458/1054/23

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/1054/23

2/458/275/2023

УХВАЛА

15.11.2023 м.Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про скасування наказу про переведення та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2023року позивач ОСОБА_1 через канцелярію Турківського районного суду Львівської області через свого представника адвоката РакущинецьА.А. подала позовну заяву до Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради самбірського району Львівської області про скасування наказу про переведення та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просить: скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №174 від 06.09.2023року про переведення ОСОБА_1 з посади акушерки жіночої консультації поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району на посаду КНП«Турківська центральна лікарня» сестри медичної процедурної терапевтичного відділення КНП«Турківська центральна лікарня»; скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №199 від 09.10.2023року про звільнення ОСОБА_1 з посади акушерки жіночої консультації поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області з 10.10.2023року; поновити ОСОБА_1 на посаді акушерки жіночої консультації поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області з 10.10.2023року; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000,00грн; зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, стягнувши цю суму; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі; витребувати від відповідача документи, що стали підставою для винесення наказу про звільнення №199 від 09.10.2023року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи, оформленого відповідним протоколом від 01.11.2023року, для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районногосуду Львівськоїобласті ФеренцР.І.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд встановив наступне.

Предметом позову є скасування наказу про переведення та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Постановою від 8 лютого 2022року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) Велика Палата ВС констатувала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах. Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням роботодавцем законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України) і не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі згодом звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України). Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. ВП ВС відступила від висновків об`єднаної палати КЦС ВС, викладених у постанові від 10 жовтня 2019року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

Позивачем не сплачено судового збору за позовні вимогі про скасування наказу про переведення, наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди в сумі 50000грн.

Як вбачається із положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60грн), а позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00грн).

У зв`язку з наведеним вище судовий збір за подання цього позову становить: за позовну вимогу про скасування наказу про переведення 1073,60грн; за позовну вимогу про скасування наказу про звільнення 1073,60грн; за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50000грн також 1073,60грн.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Всупереч вимогам ст. 177 ЦПК України заявником не додано підтвердження про сплату судового збору. Також не додано підтвердження про те, що заявник звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.

При постановленні даного рішення судом враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі». У вказаних рішеннях також зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,13,43,76-83,175,185,258-260,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про скасування наказу про переведення та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали, подавши у визначений ухвалою строк усі підтверджуючі документи виконання вимог ухвали і усунення недоліків (подати документи, що підтверджують сплату судового збору за позовну вимогу про скасування наказу про переведення 1073,60грн, за позовну вимогу про скасування наказу про звільнення 1073,60грн та за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50000грн 1073,60грн).

Копію ухвали про залишення позову без руху надіслати позивачу на вказану адресу.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua, а також на офіційній веб-сторінці суду: http://tk.lv.court.gov.ua/.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, заява буде вважатися не поданою і повернута, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 15.11.2023року.

Суддя Р.І.Ференц