Рішення

від 18.10.2023 по справі 160/6053/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Справа № 160/6053/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А. за участі: представника позивача представника відповідача Червоної Т.М. Пономаренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехоснастка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

В березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехоснастка" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2022 року №0117590713;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2022 року №0117610713.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.01.2023 року №0001030713.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними, складеним без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки складені на підставі необґрунтованих висновків актів перевірки. Позивач не згоден з висновками відповідача про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Асстрой», вважає дані операції реальними та такими що відповідають даним бухгалтерського обліку. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 28.04.2023 року.

21.04.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що операції свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Асстрой» та не можуть за змістом п. 44.1 ст.44 ПКУ вважатися операціями для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

28.04.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що відповідачем не зазначено жодного належного доказу, що договір з ТОВ «Асстрой» було укладено позивачем без мети його здійснення, не зазначені конкретні порушення щодо оформлення первинних документів, не вказані зауваження до змісту первинних документів та їх форми.

23.05.2023 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких представник наполягає на неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій в частині придбання послуг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.07.2023 року.

05.07.2023 року розгляд справи був відкладений на 12.07.2023 року, в зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

У підготовчому засіданні, відкритому 12.07.2023 року, оголошувалася перерва на 26.07.2023 року, 13.09.2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року продовжено розгляд підготовчого провадження на 30 днів.

Усною ухвалою суду від 13.09.2023 року, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2023 року.

11.10.2023 року розгляд справи був відкладений на 18.10.2023 року, в зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

У судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, що наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов та у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехоснастка" (код ЄДРПОУ 13429839) зареєстровано у встановленому законом порядку, станом на час виникнення спірних правовідносин перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 21.10.2022 року №3923, №3924 та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецтехоснастка» від 01.06.2022 року №1311-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецтехоснастка" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість усумі 2 623 060 грн.,томучислізаявленогодо бюджетного відшкодування з бюджету усумі 2 465 325 грн. та за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість усумі 1 168 433 грн., у тому числі заявленогодобюджетного відшкодування з бюджету усумі 1010 698 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатом перевірки складено акт №2264/04-36-07-13-05/13429839 від 11.11.2022 року яким встановлено наступне, зокрема:

1.в порушення вимог п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України ТОВ "Спецтехоснастка" донараховано податок на додану вартість на загальну суму 386 631 грн., у тому числі: лютий 2022 - 274 571 грн.; червень 2022 - 112 060 грн.;

та зменшена сума від`ємного значення ПДВ у серпні 2022 року у розмірі 157 735 грн.

2.в порушення вимог п. 200.4 ст.200 Кодексу у ТОВ «Спецтехоснастка» відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 20 306 грн. по декларації з ПДВ за липень 2022 року та у сумі 18 968 грн. по декларації з ПДВ за серпень 2022 року.

На підставі акту перевірки №2264/04-36-07-13-05/13429839 відповідачем 13.12.2022р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення - рішення №0117610713, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 157735 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0117590713, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 39274 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 9818,50 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0117600713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на 386631 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на 9 818,50 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 03.03.2023 року №5337/6/99-00-06-01-05-06 скарга позивача задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2022 року № 0117600713.

Також на підставі направлень від 28.11.2022 року № 4768, № 4767 та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецтехоснастка» від 17.11.2022 року № 3512-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Спецтехоснастка" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., а саме 2095 769 грн., та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року у сумі 1938034 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатом перевірки складено акт №2766/04-36-07-13-13/13429839 від 16.12.2022 року, яким встановлені порушення вимог п. 198.3 ст.198, п. 200.4 ст. 200, в результаті яких у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 50575 по декларації з ПДВ за вересень 2022 року та винесено податкове повідомлення - рішення від 03.01.2023 року № 0001030713.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

16.02.2023 року Державною податковою службою України прийнято рішення №3822/6/99-00-06-01-01-06, яким скарга залишена без розгляду.

Не погодившись із вказаними податковими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПКУ України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.3 наведеної статті, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ, є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ «Асстрой» за перевіряємий період.

Як убачається із матеріалів справи, 01.06.2021 року між ТОВ «Спецтехоснастка» (Замовник) та ТОВ «Асстрой» (Генеральний підрядник) укладений договір генерального підряду №6-21, предметом якого є:

1.1.Генеральний підрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції з прибудовою існуючого цеху Виробництва пластикових виробів за адресою: Третій Травневий провулок, 10 в м.Кам`янське, у об`ємі згідно з проектною документацією, що зазначена в Переліку робочої документації (Додаток №1 до Договору), та кошторисної документації, що додається, а Замовник зобов`язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених Договірних цін (Додатки №№), які є невід`ємною частиною Договору.

1.2.Роботи виконуються із матеріалів Генерального підрядника.

Види та перелік матеріалів зазначається в кошторисній документації.

Генеральний підрядник гарантує якість матеріалів, відповідність їх вимогам державних стандартів і технічним умовам. На всі використовувані матеріали Генеральний підрядник зобов`язаний надати сертифікати якості.

1.3.Якість виконаних робіт повинна відповідати діючим будівельним нормам і правилам, а також вимогам Замовника та відповідних нормативно-правових актів.

1.4.Підрядник гарантує, що має всі необхідні дозволи, ліцензії, тощо, передбачені законодавством України для виконання будівельних робіт за цим Договором.

3.2 Приймання виконаних робіт здійснюється щомісячно шляхом підписання акту здачі-приймання виконаний робіт КБ-2в уповноваженими представниками сторін із зазначенням матеріалів, з яких ці роботи були виконані.

3.4 Роботи, що виконуються персоналом Генерального підрядника, проводяться під керівництвом посадових осіб і фахівців Генерального підрядника.

5.3 Генеральний підрядник зобов`язаний:

- своїми чи залученими від субпідрядника силами і засобами якісно і вчасно виконати підрядні роботи відповідно до Додатків та умов цього Договору.

На виконання умов даного договору ТОВ «Асстрой» виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 3 501 837,67 грн, в т.ч. ПДВ 583 639,61 грн, а саме: податкова накладна від 06.12.2021року № 53 на загальну суму 108 241,42 грн, в т. ч. ПДВ 18 040,24 грн; податкова накладна від 07.12.2021 року № 54 на загальну суму 839 442,67 грн, в т. ч. ПДВ 139 907,11 грн; податкова накладна від 15.12.2021 року № 61 на загальну суму 107 542,32 грн, в т. ч. ПДВ 17 923,72 грн; податкова накладна від 03.01.2022 року № 65 на загальну суму 19 464,86 грн, в т. ч. ПДВ 3 244,14 грн; податкова накладна від 05.01.2022 року № 66 на загальну суму 158 844,52 грн, в т. ч. ПДВ 26 474,09 грн; податкова накладна від 05.01.2022 року № 67 на загальну суму 581 183,04 грн, в т. ч. ПДВ 96 863,84 грн; податкова накладна від 10.01.2022 року № 68 на загальну суму 14 997,60 грн, в т. ч. ПДВ 2 499,60 грн; податкова накладна від 28.01.2022 року № 69 на загальну суму 17 865,38 грн, в т. ч. ПДВ 2 977,56 грн; податкова накладна від 31.01.2022 року № 70 на загальну суму 71 461,55 грн, в т. ч. ПДВ 11 910,26 грн; податкова накладна від 03.02.2022 року № 71 на загальну суму 49 723,44 грн, в т. ч. ПДВ 8 287,24 грн; податкова накладна від 04.02.2022 року № 72 на загальну суму 714 802,10 грн, в т. ч. ПДВ 119 133,68 грн; податкова накладна від 04.02.2022 року № 73 на загальну суму 107 542,32 грн, в т. ч. ПДВ 17 923,72 грн; податкова накладна від 18.02.2022 року №74 на загальну суму 153 430,28 грн., в т.ч. ПДВ 25 571,71 грн., податкова накладна від 03.06.2022 року № 75 на загальну суму 233 863,46 грн, в т. ч. ПДВ 38 977,24 грн; податкова накладна від 03.06.2022 року № 76 на загальну суму 87 787,64 грн, в т. ч. ПДВ 14 631,27 грн; податкова накладна від 01.07.2022 року № 77 на загальну суму 60 019,20 грн, в т. ч. ПДВ 10 003,20 грн; податкова накладна від 05.07.2022 року № 78 на загальну суму 61 819,20 грн, в т. ч. ПДВ 10 303,20 грн; податкова накладна від 15.07.2022 року № 79 на загальну суму 113 806,66 грн, в т. ч. ПДВ 18 967,78 гривень.

Також, до перевірки надано акти виконаних робіт по загально-будівельних роботах з ТОВ «Асстрой» на загальну суму 3 602 069,89 грн, в т. ч. ПДВ 600 344,98 гривень.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводилися у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів через розрахункові рахунки підприємств.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем були надані наступні докази:

- Робочий проект ТОВ «НВП «Будпроект» щодо реконструкції з прибудовою існуючого цеху виробів пластмас за адресою: провулок 3-й Травневий, 10, м. Кам`янське, Дніпропетровська область;

- Повідомлення про початок виконання будівельних робіт із реконструкції з прибудовою існуючого цеху виробів пластмас за адресою: провулок 3-й Травневий, 10, м. Кам`янське, Дніпропетровська область від 22.04.2021 року № ДП 051210416406;

- Витяг від 22.12.2022 року з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про Реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, ДП 101221220238;

- Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

Що стосується посилання податкового органу на те, що контрагенти контрагента позивача ТОВ «Грін Солюшнс», ТОВ «Світ-Інформ-ХХІ» відповідають критеріям ризикованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушника податкового законодавства ТОВ «Грін Солюшнс», ТОВ «Світ-Інформ-ХХІ» (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов`язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов`язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом - ТОВ «Асстрой» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відсутність у контрагента-постачальника матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з ТОВ «Асстрой» без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо виконаних робіт.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Асстрой», а також право на формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Асстрой» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які фактично не виконувались.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки актів перевірки № 2266/04-36-07-13-05/13429839 від 11.11.2022 року, № 2766/04-36-07-13/13429839 від 16.12.2022 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехоснастка» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4240,36 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1083 від 23.03.2023 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4240,36 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2022 року №0117590713.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2022 року №0117610713.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.01.2023 року №0001030713.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехоснастка" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Васильєвська, буд. 122, код ЄДРПОУ 13429839) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4240,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 30 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Серьогіна