Рішення

від 05.06.2023 по справі 160/5361/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 рокуСправа №160/5361/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ (вул. Дубініна, 8, м. Дніпро, 49050, код ЄДРПОУ 41694300) про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

20 березня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ, у якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41694300) до бюджету у розмірі 48748,78 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ перед бюджетом виникла заборгованість внаслідок несплати грошових зобов`язань нарахованих платником самостійно, яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 24 березня 2023 року суд відкрив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали від 24 березня 2023 року направлена на офіційну електронну адресу відповідача, яка зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи- платників податків, що підтверджується матеріалами справи.

Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно, тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

В матеріалах справи наявна довідка про те, що документи доставлені до електронного кабінету, тому суд вважає, що особа отримала інформацію на свою офіційну електронну пошту, тобто, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Секретар судового засідання здійснив заходи повідомлення позивача про постановлення ухвали від 24 березня 2023 року про відкриття провадження у справі, на вказаний в позовній заяві номер телефону, проте відповідач не відповів на дзвінок, у зв`язку з чим здійснити повідомлення позивача про постановлення ухвали від 24 березня 2023 року не вбачається можливим.

Крім того, ухвалу від 24 березня 2023 року про відкриття провадження у справі № 160/5361/23 опубліковано на офіційному веб-порталі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тому вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про відкриття провадження у справі № 160/5361/23.

Судом здійснені всі можливі заходи для повідомлення відповідача про ухвалення ухвали від 24 березня 2023 року.

Також, в силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомим про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки у суду достатньо доказів для прийняття рішення у справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

В силу ч. 4 ст.124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконанняст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки у суду достатньо доказів для прийняття рішення у справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Дніпрометалпостач» знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та до ЄДРПОУ включено за № 41694300 за юридичною адресою: 49050, м. Дніпро, вул. Володимира Дубініна, буд. 8.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з п.54.1ст.54 Податкового кодексу Україникрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1ст.46 Податкового кодексу Українивбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи видно, що підставами нарахування податкових зобов`язань є інтегрованих картках платника податків ТОВ ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ станом на звернення до суду обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 48748,78 грн, який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань нарахований платником самостійно.

Податковий борг по податку на додану вартість виник у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені терміни грошових сум згідно із податковим повідомлення-рішенням № 0093325130 від 29.07.2020 року у сумі 48745,00 грн, терміном сплати 27.11.2020 року та нарахованої пені 3,78 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки у встановлений законодавством строк ТОВ ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ не сплатило самостійно визначене та узгоджене податкове зобов`язання, воно набуло статусу податкового боргу.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтвердженою заявлену позивачем суму заборгованості до стягнення у розмірі 48 745,00 грн, яка підлягає стягненню судом з відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та п. 57.1ст. 57 ПК України, згідно якого платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, підприємством не сплачено суму самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строку, визначеного Податковим кодексом України.

Згідно із вимогами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними упідпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пп.14.1.175п.14.1ст.14 Податкового кодексу Україниподатковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п.87.1ст.87 Податкового кодексу Україниджерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Контролюючий органздійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п.95.1,95.2ст.95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарнихднівздня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно дост.59 Податкового кодексу Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогув порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до приписів п.60.6ст.60 Податкового кодексу Українина суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу від 15.12.2020 року № 86359-13, яка була направлена платнику податків засобами поштового зв`язку, проте повернута на адресу позивача з відміткою Укрпошта «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

У зв`язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену податкову вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Згідно із статтями 67, 68 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції Українита законів України.

Підпунктом16.1.4п.16.1ст.16 Податкового кодексу Українивстановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у позивача заборгованості в розмірі 48 748,78 грн, як і докази оскарження її у встановленому законом порядку у справі відсутні.

Частиною 1 п.95.3ст.95 Податкового кодексу Українипередбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зст.77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції Українивизначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2статті 19 Конституції України- що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, то суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2.ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

В даному випадку, такі витрати не мали місце.

Керуючись статтями 241-246,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ (вул. Дубініна, 8, м. Дніпро, 49050, код ЄДРПОУ 41694300) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ ДНІПРОМЕТАЛПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41694300) до бюджету у розмірі 48748,78 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 РозділуVIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16.11.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук