Постанова

від 28.09.2010 по справі 35/122-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. № 35/122-10

Колегія суддів Вищого г осподарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьме нка М.В.,

суддів Васищ ака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши к асаційну скаргу суб' єкта пі дприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господар ського суду Дніпропетровськ ої області від 08.06.2010р. та постан ову Дніпропетровського апел яційного господарського суд у від 14.07.2010р.

у справі №35/122 -10

господ арського суду Дніпропетровс ької області

за позовом Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "ВВ Імекс"

до відповідача суб ' єкта підприємницької діял ьності

ОСОБА _2

третя особа Тов ариство з обмеженою відповід альністю "Триплекс"

про с тягнення 21 102,15грн.

за участю представникі в:

ТОВ "ВВ Імекс" - Гріще нко В.І.;

СПД ОСОБА_2 - не з' я вилися;

ТОВ "Триплекс" - не з' я вилися

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" з вернулося до господарського суду Дніпропетровської обла сті з позовом та просило суд с тягнути з відповідача - суб' єкта підприємницької діяльн ості ОСОБА_2 21 102,15грн., у т.ч.12 986, 49грн. основної заборгованост і за надані послуги з перевез ення вантажу та 8 115,66грн. штрафу за понаднормовий простій.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а порушення відповідачем умо в договору-доручення №7 від 25.1 1.2009р. на організацію транспорт но-експедиційних послуг по п еревезенню вантажів автомоб ільним транспортом та трансп ортного замовлення від 26.11.2009р . в частині сплати послуг з пер евезення, а також оплати пона днормового простою протягом 7 діб (т.1 а.с.2-3).

До прийняття рішення по сут і заявлених вимог, позивачем подано заяву, відповідно до я кої зменшено позовні вимоги в частині стягнення плати за понаднормовий простій та до повнено позов вимогами про с тягнення пені, процентів, зби тків від інфляції та плати за зберігання вантажу.

Так, відповідно до заяви від 11.05.2010р. позивач просить стягнут и з відповідача 20 060,30грн., у т.ч. 12 98 6,49грн. основної заборгованост і, 557,15грн. пені за період з 07.01.2010р. п о 11.05.2010р., 2 832,26грн. плати за зберіга ння вантажу з грудня 2009р. по тра вень 2010р., 164,07грн. процентів, 725,93гр н. збитків від інфляції (т.1 а.с.5 1-54).

Відповідач у справі - СПД О СОБА_2 у відзиві на позов зая влені вимоги відхиляє, посил аючись на те, що:

- строк оплати не нас тав, оскільки позивач не нада в документів, які передбачен і умовами договору, з дня нада ння яких зобов' язання з опл ати має бути виконано;

- вантаж фактично не був отр иманий вантажоотримувачем;

- позивачем обрахован о оплату за понаднормовий пр остій без урахуванням умов т ранспортного замовлення (т.1 а .с.42).

Доповнюючи доводи відзи ву, відповідач також вказує н а те, що:

- позивачем самочинно пер едано вантаж на зберігання, б ез узгодження з відповідачем ;

- позивачем не доведено фак ту простою вантажу;

- він не відмовлявся отримув ати вантаж та оплачувати док ументально підтверджений пр остій (т.1 а.с.115).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обла сті від 15.04.2010р. до участі у справ і в якості третьої особи без с амостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Триплекс" (т.1 а.с.46).

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 08.06.2010р. позов задоволено частково. Відповідно до ріше ння суду першої інстанції з С ПД ОСОБА_2 на користь ТОВ " ВВ Імекс" стягнуто 12986,49грн. осн овної заборгованості, 1 996грн. ш трафу, 557,15грн. пені, 132,36грн. проце нтів, 606,18грн. збитків від інфля ції; в іншій частині позову ві дмовлено (т.1 а.с.119-121).

Частково задовольняючи за явлені позовні вимоги, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що:

- відповідач не вико нав взятих на себе зобов' яз ань в частині оплати послуг з перевезення вантажу у встан овлений договором строк;

- договором встановлена від повідальність за простій ван тажу, яка підлягає застосува нню до відповідача з урахува нням фактичної кількості діб простою;

- відповідач як особа, що доп устила порушення грошового з обов' язання, має сплатити с уму боргу з урахування інфля ції та процентів відповідно до ст.625 ЦК України;

- до відповідача підлягає за стосуванню передбачена дого вором відповідальність у виг ляді сплати пені, оскільки ві н допустив порушення строку оплати послуг з перевезення.

При цьому, вимоги позивач а в частині стягнення процен тів та інфляції задоволені л ише частково, у сумі, яка нарах ована на основну заборговані сть без урахування штрафу за простій.

У задоволенні вимог щодо ві дшкодування витрат на зберіг ання вантажу судом першої ін станції відмовлено, оскільки позивачем не доведено, що він повідомляв відповідача про неотримання третьою особою, яка є вантажоодержувачем, ва нтажу.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.07.2010р. рішення г осподарського суду Дніпропе тровської області від 08.06.2010р. за лишено без змін (т.1 а.с.155-156).

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими актами, С ПД ОСОБА_2 звернулася до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою т а просить їх скасувати, а у зад оволенні позову відмовити.

Вимоги касаційної скарги м отивовані порушенням та непр авильним застосуванням суда ми норм матеріального права (т.2 а.с.4-6).

Колегія суддів, приймаючи д о уваги межі перегляду справ и у касаційній інстанції, про аналізувавши на підставі фак тичних обставин справи засто сування норм матеріального і процесуального права при ви несенні оспорюваного судово го акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає з адоволенню з наступних підст ав.

Під час вирішення спору по с уті заявлених вимог судом пе ршої інстанції та, перегляда ючи прийняте рішення в апеля ційному порядку, судом апеля ційної інстанції встановлен і наступні обставини.

25.11.2009р. між сторонами у справі - СПД ОСОБА_2 та ТОВ "ВВ Імек с" укладено договір дорученн я №7 на організацію транспорт но-експедиційних послуг по п еревезенню вантажів в автомо більному сполученні.

За умовами договору, відпов ідач здійснює послуги щодо п ошуку та підбору вантажовлас ників або їх довірених осіб; п озивач - перевезення вантажу .

Умовами відповідного дого вору передбачено, що певні ум ови по кожному замовленню ви значаються у транспортному з амовленні.

Відповідно до транспортно го замовлення від 26.11.2009р., підпи саного сторонами, позивач вз яв на себе зобов' язання зді йснити перевезення вантажу з а маршрутом Німеччина - Украї на за плату; строк поставки - 07 -08.12.2009р.

Вартість перевезення відп овідного до вказаного трансп ортного замовлення визначен і сторонами у розмірі 1 100евро з а курсом НБУ на перший день ро змитнення.

Вказаний договір з урахува нням замовлення є підставою для виникнення у сторін госп одарських зобов' язань, а са ме майново-господарських зоб ов' язань.

Так, в силу ст.173 ГК України, го сподарським визнається зобо в'язання, що виникає між суб'єк том господарювання та іншим учасником (учасниками) відно син у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК Укр аїни, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управнена с торона, у тому числі кредитор ) має право вимагати від зобов 'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникненн я господарського зобов' яза ння, згідно ст.174 ГК України, є г осподарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 с т.175 ГК України, майново-господ арські зобов' язання, які є о дним із видів господарських зобов' язань, - це цивільно-пр авові зобов'язання, що виника ють між учасниками господарс ьких відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторон а повинна вчинити певну госп одарську дію на користь друг ої сторони або утриматися ві д певної дії, а управнена стор она має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судами встановлено, що пози вач здійснив перевезення ван тажу згідно вказаної заявки за маршрутом м. Холм (Німеччин а) - м. Дніпропетровськ (Україн и), що підтверджується СМR №147728 від 27.11.2009р. При цьому, судами з' ясовано, що третя особа здійс нила митне оформлення вантаж у; частину вантажу вивантажи ла. Доказів того, що інша части на вантажу не була вивантаже на з вини перевізника - позива ча у справі не надано.

Предметом спору у даній спр аві є виконання відповідачем взятих на себе зобов' язань , визначених вказаним догово ром та замовленням, щодо спла ти послуг з перевезення у вст ановлений таким договором ст рок; застосування до відпові дача відповідальності, встан овленої договором та ст.625 ЦК У країни за порушення зобов' я зань за договором.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся ЦК України з урахуванням о собливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. При цьому, до ви конання господарських догов орів застосовуються відпові дні положення ЦК України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язан ня, строк (термін) виконання як ого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має наста ти, підлягає виконанню з наст анням цієї події.

Відповідно до замовлення н а перевезення, оплата переве зення здійснюється згідно ко пії рахунку, оригінала СМR, ак тів виконаних робіт протягом 5-7 днів.

Як встановлено судами, пози вач направив відповідачу заз начені документи, які були от римані 28.12.2009р., між тим, відповід ач в установлений договором строк оплату послуг з переве зення вантажу не здійснив.

За таких обставин, є обґрунт ованим висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 12 986,4 9грн.

Також, касаційна інстанція погоджується з висновком су ду першої інстанції щодо мот ивованості позову в частині стягнення процентів у розмір і 132,36грн. та збитків від інфляц ії у розмірі 606,18грн., нарахован их на суму основної заборгов аності,

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Враховуючи встановлення ф акту прострочення грошового зобов' язання відповідачем , суди дійшли правильного вис новку про виникнення у відпо відача обов' язку сплатити с уму заборгованості з урахува нням інфляції та процентів.

Також, касаційна інстанція погоджується з правильністю висновку суду першої інстан ції, який підтриманий апеляц ійною інстанцією, щодо безпі дставності вимог позивача в частині стягнення пені.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-прав ової відповідальності у вигл яді застосування господарсь ких санкцій є вчинене учасни ком господарських відносин п равопорушення у сфері господ арювання. Одним з видів госпо дарських санкцій, згідно ч.2 ст .217 ГК України, є штрафні санкці ї, до яких віднесені штраф і пе ня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК Укра їни, у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому дог овором.

Укладеним сторонами догов ором встановлена відповідал ьність за прострочення плате жу у вигляді пені у розмірі п одвійної облікової ставки НБ У за кожен день прострочення платежу (п.6.3 договору).

За таких обставин, є правиль ним висновки судів щодо моти вованості вимог позивача про стягнення пені за простроче ння зобов' язання з оплати п ослуг перевезення.

Крім того, транспортним зам овленням встановлена відпов ідальність у вигляді штрафу з розрахунку 50 доларів США за курсом НБУ за кожну повну доб у простою, який підтверджени й документально (п.7).

Отже, є мотивованими виснов ки судів щодо задоволення ви мог позивача про стягнення 19 96грн. штрафу, враховуючи встан овлення судами факту простою вантажу, який надійшов до м. Д ніпропетровська 08.12.2009р., однак, не був вивантажений до 16.12.2009р. в антажоодержувачем.

Також, предметом спору у дан ій справі є відшкодування по зивачу витрат, понесених у зв ' язку із зберіганням вантаж у.

Вирішуючи спір у даній спра ві, судами встановлено, що час тина вантажу не була отриман а вантажовідправником та пер едана позивачем для зберіган ня. Однак, про вказані обстави ни, як з' ясували суди першої та апеляційної інстанції, ві дповідач не був повідомлений позивачем.

Згідно ч.3 ст.310 ГК України, яка вірна застосована судами до взаємовідносин сторін, відп овідальність перевізника за збереження вантажу припиняє ться з моменту його видачі од ержувачу в пункті призначенн я. При цьому, якщо одержувач н е затребував вантаж, що прибу в, в установлений строк або ві дмовився його прийняти, пере візник має право залишити ва нтаж у себе на зберігання за р ахунок і на ризик вантажовід правника, письмово повідо мивши його про це.

Враховуючи, що позивачем не виконані вимоги ч.3 ст.310 ГК У країни, суди дійшли правильн ого висновку про відсутність підстав для задоволення вим ог позивача в частині відшко дування витрат, понесених у з в' язку з оплатою послуг із з берігання вантажу.

За таких обставин, підстав д ля зміни чи скасування судов их актів у цій справі не має.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК Укра їни, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Дніпропетров ського апеляційного господа рського суду від 14.07.2010р. у справ і №35/122-10 господарського суду Дн іпропетровської області зал ишити без змін, а касаційну ск аргу суб' єкта підприємниц ької діяльності ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Вас ищак І.М.

Па лій В.М.