ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 рокуСправа №160/8400/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний номер відокремленого підрозділу: 44118658) № 51911 від 16.08.2022, № 12387 від 21.02.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43626172) таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 441 18658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43626172) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 51911 від 16.08.2022 щодо відповідності позивача, як такого, що відповідає критеріям ризиковості. Для спростування підстав віднесення позивача до ризикових платників податків позивач надав відповідачу додаткові документи та інформацію, розглянувши які, відповідач прийняв рішення № 12387 від 21.02.2023 щодо відповідності позивача, як такого, що відповідає критеріям ризиковості. При цьому, в рішенні № 12387 від 21.02.2023 відповідач, окрім тих, які були наведені в рішенні № 51911 від 16.08.2022, указав додаткові підстави віднесення позивача до ризикових платників податків. Позивач вказує, що здійснення ним господарської діяльності підтверджується відповідними первинними документами, тому вважає вказані рішення протиправними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8400/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
23.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач вважає позовну заяву безпідставною. В обгрунтування відзиву відповідач зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
31.05.2023 представник позивача подач до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (код ЄДРПОУ 43626172) є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49010, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ та є платником податку на додану вартість з 12.05.2022.
Основним видом економічної діяльності підприємства є: 23.52 Виробництво вапна та гіпсових сумішей, додатковий - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.08.2022 №51911 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» критеріям ризиковості платника податку. В графі підстава вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В графі податкова інформація зазначено: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Кріс Авер Газ», ТОВ «Нафта Преміум Груп», ТОВ «Ламберман Генуіне Вуд», ТОВ «Торгівельна група «Доломіт», ТОВ «Юскомерц», Приватне підприємство «НК-Плюс», ТОВ «Імпульс Газ Транс», ТОВ «Сіал Торг», ТОВ «Нік-Юж».
Не погоджуючись з указаним рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» подало письмові пояснення від 10.02.2023 та копії відповідних документів.
Рішенням відповідача про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 № 12387, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.02.2023 № 2, прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наведено певні види операцій з придбання за період:
- з 01.02.2021 по 28.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43626164;
- з 01.02.2021 по 23.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44524323;
- з 31.01.2022 по 23.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44563853;
- з 01.04.2021 по 29.05.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42976686;
- з 03.12.2021 по 21.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41166850;
- з 03.01.2021 по 20.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41166850;
- з 16.07.2021 по 07.09.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43634306;
- з 20.01.2022 по 20.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43634306;
- з 17.12.2021 по 14.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41568965;
- з 26.01.2021 по 23.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42128156;
- з 06.01.2022 по 15.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43372964;
- з 25.02.2021 по 05.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42957019;
- з 12.03.2021 по 22.03.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37103577;
- з 28.09.2021 по 05.10.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37103577;
- з 05.01.2021 по 18.02.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42762774;
- з 23.02.2021 по 12.03.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43494911;
- з 24.02.2021 по 24.02.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 3214101090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43609987;
- з 02.07.2021 по 06.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43609987;
- з 18.01.2021 по 18.01.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43379179;
- з 15.09.2021 по 27.09.2021, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 49.20, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43535308;
- з 30.09.2021 по 31.10.2021, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 52.29, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43535308.
Також у рішенні № 12387 від 21.02.2023 податковим органом зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивач, не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 цього Кодексу (контролюючі органи та органи стягнення), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
За визначенням, наведеним у п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72,73 ПК України.
Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в його інформаційних ресурсах, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з п. п. б п. 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється під час реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 (у редакції, станом на час прийняття оскаржуваного у цій справі рішення від 16.08.2022 №51911) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме, «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття оскаржуваного рішення, передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.
Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Пунктом восьмим Додатку №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, як підставу для віднесення платника податків до категорії ризикових, передбачено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком четвертим Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту восьмому критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Тобто, у затвердженій формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд зазначає, в оскаржуваному рішенні від 16.08.2022 №51911 відповідачем в рядку «Податкова інформація» не вказано суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише вказано, що встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Кріс Авер Газ», ТОВ «Нафта Преміум Груп», ТОВ «Ламберман Генуіне Вуд», ТОВ «Торгівельна група «Доломіт», ТОВ «Юскомерц», Приватне підприємство «НК-Плюс», ТОВ «Імпульс Газ Транс», ТОВ «Сіал Торг», ТОВ «Нік-Юж».
Суд також звертає увагу, що в тексті зазначеного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єктів господарської діяльності.
Як зазначено вище інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Розглянувши отримані від позивача інформацію та копії відповідних документів від 10.02.2023 №2 комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 21.02.2023 прийняла рішення №12387 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Як інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наведено певні види операцій з придбання за період:
- з 01.02.2021 по 28.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43626164;
- з 01.02.2021 по 23.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44524323;
- з 31.01.2022 по 23.02.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2522, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44563853;
- з 01.04.2021 по 29.05.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42976686;
- з 03.12.2021 по 21.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41166850;
- з 03.01.2021 по 20.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711139700, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41166850;
- з 16.07.2021 по 07.09.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43634306;
- з 20.01.2022 по 20.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43634306;
- з 17.12.2021 по 14.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41568965;
- з 26.01.2021 по 23.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42128156;
- з 06.01.2022 по 15.01.2022, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43372964;
- з 25.02.2021 по 05.04.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42957019;
- з 12.03.2021 по 22.03.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37103577;
- з 28.09.2021 по 05.10.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 37103577;
- з 05.01.2021 по 18.02.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42762774;
- з 23.02.2021 по 12.03.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43494911;
- з 24.02.2021 по 24.02.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 3214101090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43609987;
- з 02.07.2021 по 06.07.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43609987;
- з 18.01.2021 по 18.01.2021, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2711190000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43379179;
- з 15.09.2021 по 27.09.2021, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 49.20, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43535308;
- з 30.09.2021 по 31.10.2021, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 52.29, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43535308.
Проте, суд зазначає, що позивачем 10.02.2023 були подані пояснення і документи на спростування підстав винесення рішення від 16.08.2022 №51911, яким установлено операції з придбання позивачем товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Кріс Авер Газ» (код ЄДРПОУ 42976686), ТОВ «Нафта Преміум Груп» (код ЄДРПОУ 41166850), ТОВ «Ламберман Генуіне Вуд» (код ЄДРПОУ 41568965), ТОВ «Торгівельна група «Доломіт», ТОВ «Юскомерц» (код ЄДРПОУ 42957019), Приватне підприємство «НК-Плюс» (код ЄДРПОУ 37103577), ТОВ «Імпульс Газ Транс» (код ЄДРПОУ 43494911), ТОВ «Сіал Торг» (код ЄДРПОУ 43609987), ТОВ «Нік-Юж».
З рішення від 21.02.2023 №12387 видно, що контролюючий орган навів у ньому інформацію щодо ризикових, за його даними, господарських операцій між позивачем та наведеними вище суб`єктами господарювання, про що свідчать коди ЄДРПОУ цих суб`єктів, зазначені у рішенні.
Поряд з цим, з рішення також видно, що до підстав віднесення позивача до переліку ризикових відповідач додатково включив й ризикові, на його думку, господарські операції, вчинені позивачем з іншими господарюючими суб`єктами, відмінними від тих, що вказані вище. Суд зазначає, що господарські операції з цими суб`єктами не були предметом розгляду під час прийняття рішення від 16.08.2022 №51911.
Крім того, у рішенні від 21.02.2023 №12387 відповідач вказав на те, що платник податку не надав копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Але, всупереч формі рішення, відповідач не зазначив, які саме документи не були надані.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.
Таким чином, наявність суперечливої інформації щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати про їх необґрунтованість та безпідставність.
Слід зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.
Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваних рішень не видно яка ризикова операція та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що приймаючи оскаржувані рішення, Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних спиралася виключно на відомості Єдиного реєстру податкових накладних, без дослідження фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем.
Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Проте, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.
Отже, спірні рішення контролюючого органу є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).
За положенняи частини 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд установив, що у цій справі позивач заявив дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправними і скасування рішень від 16.08.2022 №51911 і від 21.02.2023 №12387 з пов`язаною з ними вимогою зобов`язального характеру.
Суд також враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
Отже, при зверненні до суду позивач мав оплатити судовий збір у сумі 5368,00 грн.
Проте, позивач оплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь державного бюджету судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, а також задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 5368,00 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43626172) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 51911 від 16.08.2022, № 12387 від 21.02.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43626172) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43626172) на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43626172) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфлюси» (пр. Гагаріна, буд. 99, офіс 188, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43626172).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Суддя Н.В. Кучугурна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114966661 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучугурна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучугурна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні