Рішення

від 15.11.2023 по справі 280/4528/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Справа № 280/4528/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29а) в інтересах держави

до Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 01432865),

Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16; код ЄДРПОУ 37536031),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Маяковського, 34; код ЄДРПОУ 36786572),

про визнання протиправними та скасування протоколу, спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави (далі прокурор, позивач) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі відповідач 1, ДКЗ України), Державної служби геології та надр України (далі відповідач 2, Держгеонадра), у якій позивач просить суд :

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 05.07.2018 № 4433;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» з метою видобування корисних копалин Оленівського родовища ділянки «Східна», площею 6,4 га, розташованого на 1,1 км. на південь від с. Оленівка, Бердянського району, Запорізької області.

В обґрунтування позову посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» (далі ТОВ «Долинський гранітний кар`єр») у 2018 році отримало спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону. Нормативною підставою для отримання спеціального дозволу став підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615). У той же час обставини, передбачені Порядком № 615 для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, у підприємства були відсутні, внаслідок чого, Товариство не мало правових підстав для отримання дозволу поза аукціоном. З посиланням на положення статті 19 Кодексу України про надра та Порядку проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (далі - Порядок № 865), вказує, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу. Водночас, станом на 05.07.2018 ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, отже не було надрокористувачем. Також зазначає, що отримання ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Оленівського родовища можливо лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин відповідно до Порядку № 865. Крім того, зазначає, що заява ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» про отримання спеціального дозволу на користування надрами від 12.07.2018 не містить копію висновку з оцінки впливу на довкілля, додано лише копію повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля, без будь-яких реквізитів, дат та підписів уповноважених осіб. За наведеного вважає, що у ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» були відсутні правові підстави на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26.07.2023, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» (далі третя особа).

ДКЗ України не погодилась із позовом, 06.07.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначає, що пунктом 9 Положення № 865 передбачено узагальнений перелік документів та відомостей, що складають матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, що не можуть застосовуватись одночасно, з урахуванням різних стадій геологічної вивченості родовищ корисних копалин та їх особливостей. Вказує, що відповідно до статті 19 Кодексу України про надра у редакції на момент розгляду колегією ДКЗ України поданих ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» матеріалів геолого-економічної оцінки розподілу залишкових запасів Оленівського родовища мігматиту в Бердянському районі Запорізької області, визначено, що право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Зауважує, що відповідно до пункту 28 Положення № 865 надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Відтак, із зазначеної норми вбачається, що у переліку матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин мають бути документи, що засвідчують право на користування надрами, однак не визначено, що це виключно спеціальний дозвіл на користування надрами. Вказує, що поняття "користувач надр" вживається у статті 13 Кодексу України про надра саме в розумінні "користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції", а не в розумінні "осіб, що мають право користуватися надрами виключно на підставі спеціального дозволу на користування надрами". Зазначає, що подані ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» матеріали звіту містили інформацію про результати геологічного вивчення, підрахунок запасів та техніко-економічну доповідь щодо певної ділянки надр, а саме ділянки «Східна» Оленівського родовища, що є новим об`єктом надрокористування, як результат виділення ділянки з Оленівського родовища. З посиланням на норми Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2013 за №1157/23689 (далі Порядок №263) вказує, що для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» є користувачем надр, оскільки воно є виконавцем робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр. В той же час, позивачем не оскаржується рішення Держгеонадра щодо реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр для ТОВ «Долинський гранітний кар`єр», а це передує процедурі апробації. Таким чином, наявність реєстрації робіт Держгеонадра, визначення виконавця робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, користувачем надр, надає право ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр та подати до ДКЗ України їх результати (належним чином оформлені матеріали попередньої геолого-економічної оцінки) для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Аналізуючи другу підставу видачі дозволу на користування надрами без аукціону, встановлену підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615, відповідач 1 доходить до висновку, що без аукціону надаються спеціальні дозволи на видобування якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ України за умови затвердження у подальшому запасів (для усіх видів корисних копалин), а для нафтогазоносних надр за умови апробації та подальшого затвердження запасів надається спеціальний вид на геологічне вивчення, у т. ч. ДПР з подальшим видобуванням. Зазначає, що до 1 січня 2019 року (а відповідно і на момент проведення апробації балансових запасів ділянки «Східна» Оленівського родовища та надання спеціального дозволу) відсутня обов`язкова вимога наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно всіх корисних копалин. Законодавець висуває вимогу при здійсненні апробації наявності спеціального дозволу з геологічного вивчення у заявника лише до заявника нафтогазоносних надр і з 1 січня 2019 року. Просить відмовити в задоволенні позову.

13.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив ДКЗ України, в якій позивач зазначає, що доводи відповідача 1 про те, що матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин не повинні містити копію спеціального дозволу на користування надрами, а користувачем надр може бути особа, яка не має спеціального дозволу на користування надрами, є хибними. Додатково до раніше зазначених аргументів вказує, що Порядком № 263 чітко визначено, що виконавцем робіт і досліджень з геологічного вивчення вважаються користувачі надр, які мають спеціальний дозвіл на користування надрами.

24.07.2023 до суду надійшов відзив Держгеонадра, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що при зверненні з даним позовом, прокурор не довів наявності інтересу держави у спірних правовідносинах, а також наявності підстав для звернення до суду з таким позовом саме в інтересах держави. Вказує, що подача даних стосовно надрокористування не визначена Порядком № 615. Звертає увагу суду, що перевірка повноти та достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки входить до компетенції саме ДКЗ України, яка в разі відсутності усіх необхідних документів у складі матеріалів геолого-економічної оцінки має право повернути їх заявнику. Тобто, питання перевірки повноти та достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки входить до сфери повноважень ДКЗ України. У свою чергу, законодавство про надрокористування не наділяє Держгеонадра повноваженнями щодо перевірки складу матеріалів геолого-економічної оцінки на відповідність вимогам пункту 9 Порядку №865, оскільки на розгляд в Держгеонадра потрапляє саме протокол про апробацію запасів корисних копалин. Підпунктом 1 пункту 8 Порядку №615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ України за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ України протягом трьох років. Наведена правова норма дає підстави для висновку, що особа може отримати спецдозвіл на користування надрами без проведення аукціону, якщо для цієї особи апробовано запаси корисних копалин в ДКЗ України; у свою чергу затвердження запасів є наступною обов`язковою умовою, яка повинна бути виконана надрокористувачем, в даному випадку - протягом трьох років після отримання спецдозволу. Зазначає, що 12.07.2018 до Держгеонадра надійшла заява ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» на отримання спеціального дозволу на користування надрами з переліком документів. Наказом Держгеонадр від 31.10.2018 № 409 було надано ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6296 від 27.11.2018 з метою видобування мігматитів, гранітів, гнейсів, амфіболітів, кварцитів ділянки «Східна» Оленівського родовища у Запорізькій області. На думку Держгеонадр, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Просить відмовити в задоволенні позову, справу розглядати без участі представника відповідача 2.

25.07.2023 ДКЗ України подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких висловлює незгоду з аргументами відповіді на відзив, вказує, що пункт 1.4 Порядку № 263 містив (у редакції станом на дату оскаржуваного протоколу ДКЗ України) три різні окремі підстави для реєстрації робіт і досліджень з геологічного вивчення: діючий спеціальний дозвіл на користування надрами; затверджений в установленому порядку пооб`єктний план виконавця робіт і досліджень з геологічного вивчення; висновок щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затверджений в установленому порядку. З підпункту 1.4 Порядку № 263, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 19.03.2020 № 184, з 17.04.2020 виключено таку підставу для реєстрації робіт і досліджень з геологічного вивчення як висновок щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затверджений в установленому порядку. Вищезазначене додатково підкреслює, що дані підстави вважались окремими документами для реєстрації форми 3-гр і, як наслідок, можливості проводити роботи і дослідження, пов`язані із геологічним вивченням надр. Зазначає, що Кодекс України про надра (у редакції станом на дату оскаржуваного протоколу ДКЗ України) визначає різні можливості користування надрами без отримання спеціального дозволу на користування надрами. Поняття "користувач надр" не виокремлює лише розуміння наявності чи відсутності спеціального дозволу на користування надрами, а є загальновживаним поняттям, що підкреслює напрям особи, дію, в якій вона реалізується. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 26.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.

03.08.2023 до суду надійшла відповідь на відзив Держгеонадра, в якій позивач висловлює незгоду з аргументами відзиву, зазначає, що даний спір стосується права на користування надрами - видобування корисних копалин родовища ділянки «Східна» в обхід процедури аукціону, а тому він зачіпає інтереси держави. Держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право на користування надрами можливе за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема щодо ціни дозволу. Отже, у разі проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами на ділянці «Східна» переможцем електронних торгів визнається той, хто сплатить за нього найбільш економічно вигідну ціну, у результаті чого отримає право на видобування корисних копалин. Ураховуючи те, що надра є об`єктом права власності Українського народу, умови їх використання без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, реалізуючи права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про надання права на користування надрами, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. Недотримання вказаних вище умов ДКЗ України та Держгеонадра порушує інтереси держави, підриває авторитет владних органів через недотримання встановленої законом процедури і штучного створення сприятливих умов для уникнення такої процедури окремій юридичній особі шляхом складання протиправного протоколу ДКЗ України, зменшує надходження до бюджету. З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.01.2023 у справі № 240/3379/19, зазначає, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, то виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Враховуючи вищевикладене, в даному випадку прокурор у порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 23 Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ) звертається до суду з позовом в інтересах держави до ДКЗ України, Держгеонадра про визнання протиправним та скасування протоколу та спеціального дозволу на користування надрами, як самостійний позивач. Інші доводи, викладені у відповіді на відзив, аналогічні доводам, зазначеним у позові.

Ухвалами суду від 25.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ДКЗ України про залишення позовної заяви без розгляду; закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.10.2023.

Учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, у тому числі, третя особа повідомлена про судовий розгляд справи у порядку, передбаченому підпунктом 20 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.

З урахуванням положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Між Держгеонадра та ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» 03.04.2018 укладено договір купівлі- продажу № 28/11 на право користування геологічною інформацією: геологічний звіт «Детальна розвідка Оленівського родовища мігматитів у Бердянському районі Запорізької області Ворошиловградської філії інституту «Укрремшляхпроект» Міншляхбуд, 1978 року».

У 2018 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Промайнінг» за технічним завданням ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» камеральним шляхом, з використанням геологорозвідувальних робіт 1977 року, в межах площі, визначеної під час державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр (форма 3-гр), проведені роботи з геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки «Східна» Оленівського родовища мігматитів як окремого об`єкта надрокористування, за результатами яких підготовлено Звіт про геологічне вивчення надр «Геолого-економічна оцінка розподілу залишкових запасів Оленівського родовища мігматиту».

ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» подано на розгляд до ДКЗ України матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів кристалічних порід (мігматитів, гранітів, гнейсів, амфіболтів, кварцитів) ділянки «Східна» Оленівського родовища в Бердянському районі Запорізької області, за результатами розгляду яких оформлено протокол засідання колегії ДКЗ України від 05.07.2018 № 4433.

Вказаним протоколом, серед іншого, виділено в окремий об`єкт надрокристування ділянку «Східна» Оленівського родовища кристалічних порід у Бердянському районі Запорізької області, а також апробовано станом на 01.06.2018 балансові попередньо оцінені запаси незмінених і порушених вивітрюванням кристалічних порід загальнодержавного значення ділянки «Східна» Оленівського родовища, придатних для виробництво щебеню.

ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» звернулось до Держгеонадра із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615: заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ України за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДЗК протягом трьох років. До заяви, крім іншого, додано протокол засідання колегії ДКЗ України від 05.07.2018 № 4433.

13.07.2018 за вих.№13312/03/12-18 Держгеонадра звернулась до Запорізької обласної ради щодо погодження питання видачі ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно Висновку від 18.08.2018 №5 «Про розгляд листа Державної служби геології та надр України 13.07.2018 за вих.№13312/03/12-18 щодо погодження питання видачі ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами», постійна комісія з питань земельних відносин, охорони надр, екології та раціонального природокористування Запорізької обласної ради рекомендувала голові Запорізької обласної ради надати доручення відповідним структурним підрозділам виконавчого апарату обласної ради щодо інформування Держгеонадра про прийняте рішення обласної ради від 30.11.2017 №21 «Про надання погодження щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами Оленівського родовища на території Бердянського району Запорізької області».

Запорізька обласна рада листом «Про погодження видачі спеціального дозволу» (зареєстровано в Держгеонадра вх.№17435/02/12-18 від 04.09.2018) повідомила, що оскільки звернення щодо погодження питання видачі ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мігматитів, гранітів, гнейсів, амфіболтів, кварцитів ділянки «Східна» Оленівського родовища, що знаходиться у Бердянському районі Запорізької області надійшло до обласної ради 16.07.2018, порушене питання може бути винесено на розгляд ради за умови позитивного висновку профільної постійної комісії обласної ради з урахуванням нормативних строків для опрацювання проектів рішень (частина 11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні). У свою чергу, на засіданні профільної постійної комісії, яке відбулось 16.08.2018, підтверджено наміри обласної ради надавати у користування надра Оленівського родовища, розташованого на території Бердянського району Запорізької області (рішення обласної ради від 30.11.2017 №21 «Про надання погодження щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами Оленівського родовища на території Бердянського району Запорізької області»).

Листом від 31.08.2018 №5/4-11/91-11-18 Міністерство екології та природних ресурсів України (зареєстровано в Держгеонадра вх.№2447/01/12-18 від 03.09.2018) внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» з метою видобування мігматитів, гранітів, гнейсів, амфіболтів ділянки «Східна» Оленівського родовища Бердянського району Запорізької області за умов дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства та проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

Держгеонадра видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6296 від 27.11.2018, вид користування надрами: «видобування»; мета користування надрами: «видобування кристалічних корід, придатних для виробництва щебеню будівельного марок 1000-1200 та каменю бутового»; назва родовища: «Оленівське родовище ділянка «Східна»; місцезнаходження: «Запорізька область, Бердянський район»; прив`язка на місцевості: «1,1 км на південь від с.Оленівка»; площа: «6,4 га»; вид корисної копалини: «мігматити, граніти, гнейси, амфіболти, кварцити»; відомості про затвердження (апробацію) запасів корисної копалини: «Протокол ДКЗ України від 05.07.2018 №4433, протокол УКР ГКЗ від 08.08.1978 №3887»: відомості про власника: ТОВ «Долинський гранітний кар`єр»; відомості про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами: «Запорізька обласна рада» - вважається погодженим згідно з азацом 10 пункту 9 Порядку №615; Міністерство екології та природних ресурсів України лист від 31.08.2018 №5/4-11/91-11-18»; строк дії: «20 (двадцять) років».

Вважаючи протиправним протокол ДКЗ України від 05.07.2018 №4433 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо доводів відповідача 2 про те, що при зверненні з даним позовом, прокурор не довів наявності інтересу держави у спірних правовідносинах, а також наявності підстав для звернення до суду з таким позовом саме в інтересах держави, слід зазначити, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором повноважень, передбачених Конституцією України, КАС України та Законом № 1697-VІІ.

Так, частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом, прокурор зазначає, що заявлений спір стосується права на користування надрами - видобування корисних копалин в обхід процедури аукціону, а тому він зачипає інтереси держави. Держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право користування надрами можливо за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу. Посилається на те, що відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. За Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності українського народу на надра, є недійсними. Ураховуючи те, що надра є об`єктом права власності українського народу, умови їх використання, зокрема надр, без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, реалізуючи права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про надання права на користування надрами, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. При цьому, прокурор наполягає на відсутності суб`єкта владних повноважень, який має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та спеціального дозволу на користування надрами.

Суд враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 240/4936/18, та інших, де його застосовано, стосовно наявності в органів виконавчої влади повноважень на звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДКЗ України чи органу місцевого самоврядування та відсутності у зв`язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 240/3448/19 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов таких висновків:

« ...109. Також Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

110. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

111. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

112. На цій підставі Суд доходить висновку, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

113. Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»... » .

За такого правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід констатувати, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Порядком №615, Порядком №865, Порядком №263.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (частина перша статті 4 Кодексу України «Про надра»).

У відповідності до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За змістом статті 14 Кодексу України про надра, такі надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин.

Частиною другою статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 зазначеного Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною третьою статті 24 Кодексу України про надра визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є прийняття ДКЗ України рішення у формі протоколу від 05.07.2018 № 4433, на підставі якого ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» звернулося до Держгеонадра із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин ділянки «Східна» Оленівського родовища Бердянського району Запорізької області, а також виданий на його підставі спеціальний дозвіл від 27.11.2018 № 6296 на користування надрами.

При цьому, прокурор наполягає на тому, що оскаржувані протокол та дозвіл є протиправними, оскільки ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» станом на момент розгляду поданих матеріалів не володіло спеціальним дозволом на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок №615 (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку № 615 передбачається, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

За змістом пункту 5 Порядку №615 дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

За приписами пункту 2 цього Порядку дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Також, абзацом першим пункту 4 Порядку №615 визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Враховуючи положення абзацу першого пункту 4 Порядку №615, суд зазначає, що процедура отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин неможлива без попереднього проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку.

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Порядок № 865 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 4 Порядку №865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться ДКЗ України.

У абзаці першому пункту 7 Порядку №865 визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Абзацами першим, шостим пункту 9 Порядку № 865 встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами.

У пункті 16 Порядку №865 закріплено правило, згідно з яким матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ України (пункт 10 Порядку № 865).

Відповідно до вищезазначених приписів Порядку № 865, наказом ДКЗ України від 21 липня 2015 року №293 затверджено Методичні рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин (далі - Методичні рекомендації № 293), згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Порядку № 865.

Згідно з приписами абзацу другого пункту 23 та пункту 28 Порядку № 865 рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Таким чином, чинними на момент виникнення спірних правовідносин законодавчими приписами чітко врегульовано процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу.

Проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування. При цьому, матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ України лише у разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 16 червня 2021 року у справі №240/4936/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №0640/4292/18, від 22 березня 2023 року у справі №806/2202/18, від 26 січня 2023 року у справі № 240/3379/19, від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19, де Суд вказав про протиправність протоколу засідання колегії ДКЗ України, перш за все, з огляду на відсутність у відповідного заявника спеціального дозволу на користування надрами.

Судом встановлено, що Оленівське родовище в Бердянському районі Запорізької області є розвіданим. Детальна розвідка Оленівського родовища мігматитів у Бердянському районі Запорізької області проведена у 1977 році, і саме на результатах «Звіту про детальну розвідку Оленівського родовища мігматитів у Бердянському районі», який був розглянутий засіданням Української територіальної комісії по запасах корисних копалин Міністерства геології Української РСР та затверджений протоколом від 08.08.1978 № 3887, базується проведена на замовлення позивача геолого-економічна оцінка родовища, що також знайшло своє відображення в оскаржуваному спеціальному дозволі, який містить посилання на зазначений протокол.

ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» звернулося до ДКЗ України, яка спірним протоколом від 05.07.2018 № 4433 розглянула матеріали геолого-економічної оцінки, подані позивачем, та прийняла рішення, яким виділено в окремий об`єкт надрокористування ділянку «Східна» Оленівського родовища в Бердянському районі Запорізької області.

Відповідно до п.3.9 протоколу від 05.07.2018 № 4433 постановлено: «Вважати цей протокол доповненням до протоколу УКР ТКЗ від 08.08.1978 № 3887.

При цьому, матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачами, що на момент подання документів до ДКЗ України ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» не мало спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

З огляду на вищевказане, з урахуванням імперативних положень Порядку №615, Порядку № 865 та Методичних рекомендацій № 293, суд дійшов висновку про протиправність протоколу засідання колегії ДКЗ України від 05.07.2018 № 4433 та виданого на його підставі спеціального дозволу від 27.11.2018 № 6296 на користування надрами ТОВ «Долинський гранітний кар`єр».

Щодо аргументів про наявність у ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» статусу користувача надр з огляду на реєстрацію останнього виконавцем робіт і досліджень з геологічного вивчення, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 263 державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (РДГВН) - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Статтею 39 Кодексу України про надра передбачено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За приписами пунктів 1.2, 1.4, 1.5 Порядку № 263 дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 1.4 Порядку № 263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

діючого спеціального дозволу на користування надрами;

затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН;

висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи:

перелік РДГВН;

копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо);

ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення).

Таким чином, оскільки Порядком № 263 передбачено можливість державної реєстрації РДГВН на підставі одного з документів, зазначених у переліку пункту 1.4. Порядку № 263, суд доходить висновку, що зареєстрована за ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» РДГВН не може свідчити про наявність у ТОВ «Долинський гранітний кар`єр» статусу користувача надр.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові 26 січня 2023 року у справі №240/3379/19, від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №0640/4277/18 зроблено висновок, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку № 263. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 наказу № 263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що ТОВ «Долинський гранітний кар`єр», не будучи користувачем надр, не мало права на подання до ДКЗ України вищевказаних матеріалів геолого-економічної оцінки, а ДКЗ України була зобов`язана їх повернути замовнику, однак прийняла ці документи до розгляду і постановила, зокрема: «Апробувати станом на 01.06.2018 балансові попередньо оцінені запаси незмінених і порушених вивітрюванням кристалічних порід загальнодержавного значення ділянки «Східна» Оленівського родовища, придатних для виробництво щебеню», чим допустила порушення вимог пунктів 9, 16, 24 Порядку № 865 й прийняла рішення, оформлене спірним протоколом, яке, за таких обставин, не відповідає вимогам законодавства.

З наведеного слідує, що ДКЗ України незаконно розглянуто матеріали, подані ТОВ «Долинський гранітний кар`єр», і протиправно прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.07.2018 № 4433.

Верховний Суд в постанові від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19 звернув увагу на те, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надр без проведення аукціону, є особливо суворими та, як виняток, застосовується до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр, як національного багатства. Суд врахував, що видача спеціальних дозволів на використання надр через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників такого аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу, що безумовно максимально відповідатиме суспільним інтересам в розумінні статті 13 Конституції України. При цьому, лише видача спеціальних дозволів на користування надрами через аукціон повною мірою відповідатиме такому, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 2 КАС України принципу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації, а також принципам відкритості, прозорості та відповідальності, передбаченим статтею 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є, у томі числі додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296 виданий внаслідок незаконного розгляду ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки Оленівського родовища за відсутності підстав для видачі дозволу без проведення аукціону, суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для скасування.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на вищезазначену сталу правову позицію Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності доказів понесення позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 05.07.2018 № 4433.

Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» з метою видобування корисних копалин Оленівського родовища ділянки «Східна», площею 6,4 га, розташованого на 1,1 км на південь від с. Оленівка Бердянського району Запорізької області.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29а.

Відповідач 1 Державна комісія України по запасах корисних копалин, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 01432865.

Відповідач 2 Державна служба геології та надр України, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16; код ЄДРПОУ 37536031.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр», місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Маяковського, 34; код ЄДРПОУ 36786572.

Повне судове рішення складено 15.11.2023.

Суддя М.О. Семененко