Рішення

від 14.11.2023 по справі 320/14438/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 року Київ справа №320/14438/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, №7903380/43335393 від 21.12.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.11.2022 року,виписаної Товариством з обмежено відповідальністю «Торговий Дім «Енергокабель».

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, №7903381/43335393 від 21.12.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 12.11.2022 року, виписаної Товариством з обмежено відповідальністю «Торговий Дім «Енергокабель».

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергокабель» податкову накладну №1 від 05.11.2022 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергокабель» податкову накладну №3 від 12.11.2022 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним подано до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. У зв`язку з зупиненням реєстрації вищезазначених податкових накладних та на підставі пунктів 14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, 12.12.2022 року Позивачем направлено до ГУ ДПС у місті Києві повідомлення №6 та №7 про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Позивач зазначає, що підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних не було, оскільки операції, за якими видана податкові накладні, фактично виконані, є реальними та підтверджуються сукупністю первинних та інших документів, однак Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві формально підійшла до розгляду як пояснень, скарги так і до наданих позивачем документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» (ідентифікаційний код 43335393, місце реєстрації: 01042, м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, буд. 3) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.11.2019 року, № реєстраційного запису: 12291020000004104.

Основним видом діяльності Позивача є виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів (код КВЕД 27.32). Крім того установчими документами передбачено здійснення інших видів господарської діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 24.42 Виробництво алюмінію; 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; 28.29 Виробництво інших машин і устаткування загального призначення.

Для здійснення господарської діяльності Позивач використовує орендовані приміщення: офісне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, буд. 3, орендоване у ТОВ «Консалтингова компанія «Успішний старт» на підставі договору суборенди №05/2020 від 21.12.2019 року; виробниче приміщення цех площею 1000 м2 та побутові приміщення площею 25 м2 за адресою: Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Північна, буд. 4-ж, орендоване у ТОВ «Завод «Укркабель» на підставі договору №17/20-тд від 02.01.2020 року; складське приміщення площею 48,5 м2 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 14, орендоване у ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» на підставі договору №14/20-тд від 02.01.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що « 24» грудня 2020 року між Позивачем та ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» (далі по тексту «Покупець») укладено договір №20/2019, відповідно до якого Позивач зобов`язався передати, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (Товар), найменування, кількість, ціна, умови поставки якої визначаються сторонами у Специфікаціях.

Специфікацією №19 від 20.12.2021 до Договору №20/2019 від 24.12.2020 року сторонами узгоджено постачання Позивачем Al (легування) катанка Марки А0, А5, А6, А7, А8 у кількості 300 тон, яку Позивач має поставити за період: січень 2022 грудень 2022 року.

« 05» листопада 2022 року Позивачем було поставлено покупцеві катанка алюмінієва у кількості 21,272 тон на загальну суму 2 477 322,06 (Два мільйони чотириста сімдесят сім тисяч триста двадцять дві грн. 06 коп.) гривень, в тому числі ПДВ 412 887,01 грн.Постачання підтверджується видатковою накладною № К-00000104 від 05.11.2022 року.

Транспортування товару здійснено ТОВ «Кабельний завод «ЕНЕРГОПРОМ» на підставі Договору №4/19тд про надання транспортних послуг від 02.12.2019 року. Фактичне надання транспортних послуг підтверджується наступними документами:товарно-транспортна накладна №К-62 від 05.11.2022 року;сертифікат якості на партію товару від 05.11.2022, в якому зазначений державний номер автомобілю, яким здійснено постачання цього товару Покупцю;акт надання транспортних послуг №347 від 30.11.2022 року за договором №4/19тд про надання транспортних послуг від 02.12.2019 року.

Реалізований Покупцю Товар був придбаний Позивачем у ТОВ «СНАБ-ЕЛЕКТРО» на підставі Договору постачання №018/22 від 10.01.2022 року. Факт постачання підтверджується наступними документами: видаткова накладна №С-00000450 від 05.11.2022 року; рахунок №11 від 05.11.2022 року; податкова накладна №10 від 05.11.2022 року, яка зареєстрована постачальником Позивача 28.11.2022 року.

Крім того « 12» листопада 2022 року Позивачем було поставлено покупцеві катанка алюмінієва у кількості 9,352 тон на загальну суму 1 089 127,30 (Один мільйон вісімдесят дев`ять тисяч сто двадцять сім грн. 30 коп.) гривень, в тому числі ПДВ 181 521,22 грн.Постачання підтверджується видатковою накладною № К-00000106 від 12.11.2022 року.

Транспортування товару здійснено ТОВ «Кабельний завод «ЕНЕРГОПРОМ» на підставі Договору №4/19тд про надання транспортних послуг від 02.12.2019 року. Фактичне надання транспортних послуг підтверджується наступними документами:товарно-транспортна накладна №К-64 від 12.11.2022 року;сертифікат якості на партію товару від 12.11.2022, в якому зазначений державний номер автомобілю, яким здійснено постачання цього товару Покупцю;акт надання транспортних послуг №347 від 30.11.2022 року за договором №4/19тд про надання транспортних послуг від 02.12.2019 року.

Реалізований Покупцю Товар був придбаний Позивачем у ТОВ «СНАБ-ЕЛЕКТРО» на підставі Договору постачання №018/22 від 10.01.2022 року. Факт постачання підтверджується наступними документами: видаткова накладна №С-00000461 від 12.11.2022 року; податкова накладна №26 від 12.11.2022 року, яка зареєстрована постачальником Позивача 28.11.2022 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель`за наслідками господарської діяльності з ТОВ «Металургійний завод» на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні№1 від 05.11.2022 року,№3 від 12.11.2022 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду вищезазначених податкових накладних позивачем отримано квитанції, в яких було зазначено, що документ прийнято, а реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.11.2022 року №1 / від 12.11.20022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вимогу податкового органу позивач надав повідомлення №6 та №7 від 12.12.2022 про надання пояснень та документи на їх підтвердження.

Отже, Позивач виконав свій обов`язок щодо надання до органів ДПС первинних документів та пояснень по податкових накладних, реєстрацію якої було зупинено.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві,яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення №7903380/43335393 від 21.12.2022 року, №7903381/43335393 від 21.12.2022 року згідно з якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 року та №3 від 12.11.2022 року відповідно.

Підставою прийняття таких рішень стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому Відповідачем не підкреслено або окремо не зазначено, які саме з цих документів Позивачем не надано.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями Комісії №7903380/43335393 від 21.12.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 05.11.2022 року та рішенням №7903381/43335393 від 21.12.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 12.11.2022 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165) та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року №1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацами першим-другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, згідно із пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість зазначено, що планик податку належить до ризикових за умови, якщоу контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку №520).

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві №7903380/43335393, №7903381/43335393 від 21.12.2022 року, в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 року, №3 від 12.11.2022 рокувказано про ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Водночас, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарських операцій, останнім підтверджено реальність здійснення господарських операцій, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій на дату складання спірних податкових накладних.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд зазначає, що контролюючим органом не надано до суду копії протоколу засідання комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому контролюючим органом не було зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також ГУ ДПС у м. Києві не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку.

Як вже було зазначено вище, рішеннями відповідної комісії податкового органу було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з підстав ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22 (ЄДРСР 108724635).

Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 (ЄДРСР 100789179) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 380/5383/21 (ЄДРСР 105024835).

Суд звертає увагу на те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних були винесені не у зв`язку з невиконанням позивачем вимог щодо надання пояснень по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. При цьому ГУ ДПС у м. Києві не обґрунтовано правомірності прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстави, з якої попередньо не було ГУ ДПС у м. Києві зупинено реєстрацію таких податкових накладних та надано право платнику податку усунути недоліки при подачі податкових накладних на реєстрацію. Зазначене суперечить принципу правової визначеності та свідчить про порушення ГУ ДПС у м. Києві при прийнятті оскаржуваних рішень принципів добросовісності, обґрунтованості та участі особи у процесі прийняття рішення щодо останньої.

Суд зауважує, що згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 (ЄДРСР 109063942) зазначив, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21 (ЄДРСР 107878016).

Щодо достатності обсягу наданих документів для реєстрації спірних податкових накладних суд зазначає таке.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на обґрунтування передачі товару, як першої з подій, що обумовила обов`язок визначити податкові зобов`язання та зареєструвати податкові накладні, позивачем надано видаткові накладні.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій до повідомлення №6 від 12.12.2022 року про надання пояснень щодо розгляду питання про реєстрацію зупиненої податкової накладної №1 від 05.11.2022 року, було додано 31 документ, в тому числі:

- Лист-пояснення №15 від 12.12.2022 року;

- Договір оренди цеху №17/20-тд від 02.01.2020 року;

- Договір оренди складу №14/20-тд від 02.01.2020 року;

- Договір оренди офісного приміщення №05/2020 від 21.12.2019 року;

- Штатний розклад Позивача на 2022 рік;

- Договір надання транспортних послуг №4/19-тд від 02.12.2019 року;

- Договір поставки №018/20 від 10.01.2022 року, укладений з постачальником ТОВ «Снаб-Електро»;

- Договір поставки №20/2019 від 24.12.2020 року, укладений з покупцем ТОВ «МЗ «Дніпросталь»» із специфікаціями №22 та №23;

Первинні документи по взаємовідносинам між Позивачем та ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року, а саме: Акт надання послуг оренди приміщень по договору №14/20-тд від 02.01.2020 року за листопад 2022 року;Акт надання транспортних послуг по договору №4/19-тд від 02.12.2019 року за листопад 2022 року; Картки рахунку №631 по постачальнику ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року;Оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 постачальнику ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року;Картки рахунку №631 по контрагенту ТОВ «Завод Укркабель» за листопад 2022 року;Рахунки на оплату за надані транспортні послуги, оренду нерухомого майна;

Первинні документи з постачання, а саме:Податкова накладна №1 від 05.11.2022 року;Видаткова накладна № К-00000104 від 05.11.2022 року;Товарно-транспортна накладна №К-62 від 05.11.2022 року;Сертифікат якості на партію товару від 05.11.2022, в якому зазначений державний номер автомобілю, яким здійснено постачання цього товару Покупцю;Довіреність ТОВ «МЗ «Дніпросталь» на отримання ТМЦ;Видаткова накладна №С-00000450 від 05.11.2022 року;Рахунок №11 від 05.11.2022 року;Банківські виписки за листопад 2022 року;Картка рахунку 361 по контрагенту ТОВ «МЗ «Дніпросталь» за листопад 2022 року.

В свою чергу, до повідомлення №7 від 12.12.2022 року про надання пояснень щодо розгляду питання про реєстрацію зупиненої податкової накладної №3 від 12.11.2022 року, було додано 31 документ, в тому числі:

- Лист-пояснення №15 від 12.12.2022 року;

- Договір оренди цеху №17/20-тд від 02.01.2020 року;

- Договір оренди складу №14/20-тд від 02.01.2020 року

- Договір оренди офісного приміщення №05/2020 від 21.12.2019 року;

- Штатний розклад Позивача на 2022 рік;

- Договір надання транспортних послуг №4/19-тд від 02.12.2019 року;

- Договір поставки №018/20 від 10.01.2022 року, укладений с постачальником ТОВ «Снаб-Електро»;

- Договір поставки №20/2019 від 24.12.2020 року, укладений з покупцем ТОВ «МЗ «Дніпросталь»» із специфікаціями №22 та №23;

Первинні документи по взаємовідносинам між Позивачем та ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року, а саме: Акт надання послуг оренди приміщень по договору №14/20-тд від 02.01.2020 року за листопад 2022 року;Акт надання транспортних послуг по договору №4/19-тд від 02.12.2019 року за листопад 2022 року;Картки рахунку №631 по постачальнику ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року;Оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 постачальнику ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» за листопад 2022 року;Картки рахунку №631 по контрагенту ТОВ «Завод Укркабель» за листопад 2022 року;Рахунки на оплату за надані транспортні послуги, оренду нерухомого майна;

Первинні документи з постачання, а саме:Податкова накладна №3 від 12.11.2022 року;Видаткова накладна № К-00000106 від 12.11.2022 року; Товарно-транспортна накладна №К-64 від 12.11.2022 року; Сертифікат якості на партію товару від 12.11.2022, в якому зазначений державний номер автомобілю, яким здійснено постачання цього товару Покупцю;Довіреність ТОВ «МЗ «Дніпросталь» на отримання ТМЦ;Видаткова накладна №С-00000461 від 12.11.2022 року;Рахунок №13 від 11.11.2022 року;Банківські виписки за листопад 2022 року;Картка рахунку 361 по контрагенту ТОВ «МЗ «Дніпросталь» за листопад 2022 року.

Таким чином, відсутність документів на підтвердження надання послуг у цій справі не могла бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних на підставі спірних у справі рішень №7903380/43335393, №7903381/43335393 від 21.12.2022 року.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, підтверджують зроблені судом висновки про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 року, №3 від 12.11.2022 року.

Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані Позивачем документи на підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних в своїй сукупності підтверджують правомірність спірних у справі індивідуальних актів.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним судом у постанові від 01.12.2021 у справі 600/1878/20-а.

Враховуючи узагальненість таких вимог позивачем надано на його розсуд копії первинних документів, які на його думку повністю розкривають зміст господарських операцій.

При цьому суд зазначає, що процедура реєстрації податкової накладної в ЄДПН не є тотожною процедурі проведення перевірки контролюючим органом під час здійснення податкового контролю.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 0340/1834/18 та від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.

Водночас, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав спірні податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ГУ ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи ГУ ДПС у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії ГУ ДПС у м. Києві документів, а отже, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про наявність підстав для реєстрації податкових накладних на виконання проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані ГУ ДПС у м. Києві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7903380/43335393, №7903381/43335393 від 21.12.2022 рокупро відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 05.11.2022 року, №3 від 12.11.2022 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 05.11.2022 року, №3 від 12.11.2022 року, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що спірні податкові накладні були подані до реєстрації 12.12.2022 , а тому підлягають реєстрації у день їх подання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судових збір у розмірі 5 368,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.01.2023 №12.

Враховуючи задоволення позовиних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві.

Керуючись статтями 243-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7903380/43335393 від 21.12.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.11.2022 року.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №7903381/43335393 від 21.12.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 12.11.2022 року.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05.11.2022 року, датою її фактичного подання.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 12.11.2022 року, датою її фактичного подання.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергокабель» (ідентифікаційний код 43335393, адреса: 01042, м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, будинок 3) судовий збір у розмірі 5 368,00 (п`ять тисячтристашісдесятвісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, адреса: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.