Рішення

від 15.11.2023 по справі 320/24147/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року № 320/24147/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЙ УКРТРАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЙ УКРТРАНС» (далі також ТОВ «КІЙ УКРТРАНС», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача-1 від 01 червня 2023 року №0013937-1303-2615;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 01 червня 2023 року №0013937-1303-2615 про опис майна у податкову заставу;

визнати протиправним та зобов`язати відповідача-1 відкликати лист від 02 червня 2023 року №45025/6/26-15-13-03-12 про виділення активів;

визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та зобов`язати відповідача-2 вивести суму збільшеного податкового зобов`язання (податкового боргу) на загальну суму 189 154, 14 грн, нараховану за податковим повідомленням - рішенням від 02 травня 2023 року №299440413 ГУ ДПС у м. Києві з інтегрованої картки платника TOB «КІЙ УКРТРАНС», як неузгоджену до винесення рішення по справі 320/17780/23.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій ГУ ДПС у м. Києві з винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку із тим, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою через оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 299440413, яким товариству визначено грошове зобов`язання у розмірі 189 154, 14 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачами не надано відзиви на позовну заяву, чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити їх ставлення до заявлених позовних вимог, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2023 року № 299440413, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 189 154, 14 грн.

У зв`язку з зазначеним, 01 червня 2023 року відповідачем-1 було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми «Ю» № 0013937-1303-2615, якою сума заборгованості платника податків визначена на рівні 161 754, 14 грн.

Також, 01 червня 2023 року контролюючим органом було прийнято рішення № 0013937-1303-2615 про опис майна ТОВ «КІЙ УКРТРАНС» у податкову заставу.

Листом від 02 червня 2023 року № 45025/6/26-15-13-03-12 «Щодо виділення активів» ГУ ДПС у м. Києві запропонувало позивачу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою наступні документи, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розрізі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави, а також повідомило, що у разі, якщо платник податків не погашає податковий борг та не надає зазначені документи, Податковим кодексом України, визначено наступні заходи: зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; арешт рахунків на суму податкового боргу; адміністративний арешт майна.

За наслідками розгляду скарги ТОВ «КІЙ УКРТРАНС» від 08 червня 2023 року вх. № 17670 на податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 01 червня 2023 року № 0013937-1303-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 01 червня 2023 року № 0013937-1303-2615, ДПС України прийняла рішення від 03 липня 2023 року № 17653/6-99-00-06-01-01-06 про залишення скарги без задоволення, а вказаних вимоги та рішення без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі також ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пп. 89.1.2 п. 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За правилами п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті у зв`язку із несплатою позивачем суми грошового зобов`язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 02 травня 2023 року № 299440413.

Так, положеннями п. 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пп. 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

За правилами п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач зазначив, що сума грошового зобов`язання у розмірі 189 154, 14 грн, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 02 травня 2023 року № 299440413 не є узгодженою, у зв`язку із поданням до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання такого повідомлення-рішення протиправним та скасування.

Суд не погоджується із вказаними твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110968407) ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 320/17780/23 позовну адвоката Засухи Галини Євгенівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Кій Укртранс» (ЄДРПОУ 38062079; п-т Берестейський, буд.62-Б, кв.(оф.) 7, Київ, 03113) до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві (ЄДРПОУ 44116011; вул. Шолуденка, буд. 33/19, Київ, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернуто позивачеві.

За приписами статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Таким чином, за наслідками розгляду адміністративної справи № 320/17780/23 судом прийнято ухвалу про повернення позовної заяви, яка згідно положень статті 256 КАС України набрала законної сили.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Судом встановлено, що ТОВ «КІЙ УКРТРАНС» подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 320/17780/23 про повернення позовної заяви, однак станом на дату вирішення даного спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про відкриття Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою позивача.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що за позивачем станом на 31 травня 2023 року обліковувався податковий борг у розмірі 161 754, 14 грн, а відтак відповідачем-1 правомірно винесено спірну податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна ТОВ «КІЙ УКРТРАНС» у податкову заставу.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони відповідають наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Так само, не підлягають задоволенню похідні вимоги позивача щодо відкликання листа ГУ ДПС у м. Києві щодо виділення активів та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо внесення грошового зобов`язання до інтегрованої картки платника податків.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.