Рішення

від 13.11.2023 по справі 560/16737/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16737/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. представника позивача Кедруна Л.С., представника відповідача Желіховськоі Л.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправною та скасування пункт наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)", в якому просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 1.1. наказу державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» № 26/ОС-23 від 14.08.2023 "По особовому складу", яким ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, старшого лейтенанта внутрішньої служби, було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію " №580-VIII від 02.07.2015 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 14 серпня 2023 року;

поновити ОСОБА_1 , на посаді інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» Державної кримінально-виконавчої служби України з 14 серпня 2023 року;

стягнути з державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14 серпня 2023 року по день видачі наказу державною установою «Замкова виправна колонія (№58)» про поновлення на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування не видавався, до його відома під підпис не був доведений та витяг з цього наказу йому не був виданий, що є порушенням його права на оскарження рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Зазначає, що звільнення зі служби відбулося без фактичного накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05.10.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що згідно висновку службового розслідування було вирішено розглянути питання щодо притягнення до суворої дисциплінарної відповідальності позивача, з яким останній ознайомлений під особистий підпис. Зазначив, що причиною накладення дисциплінарного стягнення став факт вчинення проступку та проведення службового розслідування. Наголошує, що відповідачем дотримано порядок та процедуру проведення службового розслідування, оскаржуваний наказ прийнятий начальником державної установи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Представник позивача в судовому засіданні просив задоволити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , старший лейтенант внутрішньої служби, з 15.08.2015 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді інспектора відділення соціально психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)».

Відповідно до фабули витягу з ЄРДР кримінального провадження за №12023244060000461 від 23.06.2023 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України: 23.06.2023 року близько 13 год. 25 хв. в м. Ізяслав поблизу приміщення «Нової Пошти №1» що по вул. Заславська 6, Шепетівського району, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав працівникам поліції пакетик в якому перебувала порошкоподібна речовина білого кольору, зовні схожа на наркотичний засіб.

Наказом начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 23.06.2023 року №220/ОД-23 «Про проведення службового розслідування», створено комісію по проведенню службового розслідування по даному факту.

На підставі рапорту начальника сектору по роботі з персоналом державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 21.07.2023 та у зв`язку з тим, що станом на 21.07.2023 відсутній висновок експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, що не дає можливості комісії повно та всебічно встановити усі обставини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення (дисциплінарного проступку), походження вилученої у ОСОБА_1 порошкоподібної речовини, службове розслідування по даному факту було продовжено терміном на один місяць до 23.08.2023.

Згідно висновку Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/123-23/6870-НЗПРАП від 27.07.2023 речовина містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено. Маса амфетаміну становить 0,7366 грам.

Комісією складено висновок за матеріалами службового розслідування по факту внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань №12023244060000461, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 309 ч. 1 КК України, відносно старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 04.08.2023, відповідно до якого розглянуто питання щодо притягнення до суворої дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)».

Відповідно до Наказу начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 04.08.2023 року №14/ОС/СТ-23, за скоєння проступку, який був внесений до єдиного реєстру досудових розслідувань №12023244060000461, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 309 ч. 1 КК України, грубе порушення норм Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, проявлення зневаги до керівництва установи, колег по службі та до звання особи середнього та старшого начальницького складу, попереднє діюче дисциплінарне стягнення «сувора догана» старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектор відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» підлягає звільненню зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за негативними мотивами.

04.08.2023 позивача ознайомлено з відповідним висновком під особистий підпис.

Начальнику сектору по роботі з персоналом державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_2 забезпечено проведення додаткових занять у системі службової підготовки з персоналом установи щодо роз`яснення відповідальності в тому числі кримінальної, за заборону вживання і розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин, їх аналогів та прекурсорів та підготувати наказ по персоналу установи щодо звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)», по статті 77 частини 1 пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту) Закону України «Про Національну поліцію» після погодження з Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.

Відповідно до листа Начальника управління Центрально-Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №6770/5-23 від 09.08.2023, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України не заперечує щодо звільнення старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)».

Наказом начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 14.08.2023 року №26/ОС-23 «Про особовий склад», у п. 1 якого вирішено: звільнити старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-014866) інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Замкова виправна колонія (№58)», по статті 77 частини 1 пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту) Закону України «Про Національну поліцію», 14 серпня 2023 року.

14.08.2023 позивача ознайомлено з відповідним наказом під особистий підпис.

Не погодившись з протиправними діями відповідача щодо видачі оскаржуваного наказу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до ч. 5ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано положеннямиЗакону України "Про Національну поліцію" від 02 липня2015 року № 580-VIII(далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону №580-VIIIполіцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1ст. 59 Закону №580-VIII).

Згідно з частиною третьоюстатті 59 Закону №580-VIIIрішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначенихзакономта іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч. 4ст. 59 Закону № 580-VIII).

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Статут), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ст. 5 Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з абзацами 1, 2 Статуту встановлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 (далі - Порядок), особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить (ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим зверненням ознайомлюватися із затвердженим висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Пунктом 7 розділу VІI Порядку встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.

Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до абз. 6 ст. 14 Статуту, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до абз. 8 ст. 14 Статуту, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

З врахуванням вищевикладеного, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування не видавався, до його відома під підпис не був доведений та витяг з цього наказу йому не був виданий, оскільки зазначене спростовується підписами позивача під його особистий підпис щодо ознайомлення з висновком службового розслідування від 04.08.2023 та наказом про звільнення від 14.08.2023.

Більше того, позивач з позовною заявою подав до суду витяг з наказу начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 14.08.2023 року № 26/ОС-23, що власне свідчить про його отримання позивачем.

Відповідно до абз. 3 ст. 16 Статуту, зазначено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Твердження позивача про те, що без доведення винуватості у скоєнні кримінального правопорушення та без накладення на нього дисциплінарного стягнення було виконане дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення суд також вважає хибними, адже підставою для видачі наказу начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» від 14.08.2023 року №26/ОС-23 в частині звільнення позивача вказано з поміж іншого матеріали службового розслідування, а не сам факт вчинення кримінального провадження.

Суд наголошує, що відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях, як і перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність посадової особи, крім випадків, прямо передбачених законом.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.03.2019 у справі №804/676/18.

Відповідно до ч. 3 р. V Порядку, зазначено, що завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.

Як слідує з матеріалів справи, висновок службового розслідування за матеріалами службового розслідування по факту внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань №12023244060000461 відносно позивача затверджений начальником державної установи «Замкова виправна виправна колонія (№58)» полковником внутрішньої служби Андрієм Подвигіним 04.08.2023 року, що і є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до абз. 10 ст. 14 Статуту зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Стаття 12 Статуту передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до абз. 12 ст. 14 Статуту, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

З матеріалів справи встановлено, що на момент винесення наказу про звільнення, на позивача накладено діюче дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни «сувору догану», оголошена наказом начальника установи від 31.10.2022 №15/ОС/СТ-22.

Відповідно до абзаців 4, 5 статті 18 Статуту передбачено, що у разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Згідно з абзацом 1 статті 20 Статуту, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Адміністративний суд у силу вимогстатті 2 КАС Українив порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна зосереджуватися насамперед на наступному: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

В силу статей 1, 2 Статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського.

Зазначені висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 19.04.2019 у справі №802/1172/17-а.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 у справі№260/1118/18, від 08.08.2019 у справі №804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі №804/4096/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Отже, приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування в оскаржуваній частині, з огляду на що відповідні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді задоволенню не підлягають, відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, а тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.11.2019 справа №120/860/19а, від 04.12.2019 у справа №824/355/17-а, від 24.01.2020 справа №807/231/17.

За приписами ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача, а відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих ним наказів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання протиправною та скасування пункту наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 листопада 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№58)" (вул. Гагаріна, 2,м. Ізяслав, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, 30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)

Головуючий суддя П.І. Салюк