Постанова

від 16.11.2023 по справі 520/5973/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 р. Справа № 520/5973/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/5973/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" (надалі також - позивач, ТОВ "ВУДПЛАСТ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (надалі також - відповідач2, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8192193/41797078 від 01.02.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 15.11.2022 ТОВ "ВУДПЛАСТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію 28 листопада 2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/5973/23 скасовано з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ".

Визнано протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8192193/41797078 від 01.02.2023;

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 15.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію 28 листопада 2022 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

01 листопада 2023 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" про ухвалення додаткового судового рішення по справі в якій позивач, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, просить суд стягнути на користь ТОВ "ВУДПЛАСТ" витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15840,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви позивач зазначає, що у позовній заяві від 20.03.2023 позивач просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ТОВ «ВУДПЛАСТ» витрати на професійну правничу допомогу. У позовній заяві був вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які були понесені позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції, що становлять 10 604,00 гривень, з яких 2684,00 грн. - розмір судового збору за подачу позову, 7920,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Такі витрати підтверджуються Договором про надання правничої допомоги б/н від 01.03.2023, Актом прийому-передачі наданих послуг б/н від 20.03.2023, платіжна інструкція № 2090 від 20.03.2023.

Крім того, позивач зазначає, що станом на 26.10.2023 ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи №520/5973/23 судом апеляційної інстанції у розмірі 7 920,00 грн за складання проекту апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Професійна правнича допомога була надана позивачу адвокатом Прокопенко Мариною Ігорівною на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 01.03.2023. Такі витрати підтверджуються Договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 01.03.2023, Додатковою угодою від 15.06.2023 до Договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 01.03.2023, Актом прийому-передачі наданих послуг від 15.06.2023 та платіжною інструкцією №133 від 03.07.2023.

Позивач вказує, що у прохальній частині апеляційної скарги ним була заявлена вимога стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача удові витрати. Однак, у постанові від 26.10.2023 у справі №520/5973/23 було вирішено лише питання щодо стягнення судових витрат у частині стягнення судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України проведено за відсутності сторін без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.

Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження понесення яких позивачем було додано до позовної заяви копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2023 та платіжну інструкцію № 2090 від 20.03.2023 про сплату 7920,00 грн за правову допомогу/складання проекту позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с. 77-80).

Дослідивши зміст поданих документів судом встановлено, що за умовами договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023 винагорода правничої допомоги становить 7920,00 грн, оплата послуг здійснюється у безготівковій формі на умовах 100% передоплати. Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2023 сторонами погоджено надання послуг зі складання проекту позовної заяви вартістю 7920,00 грн, оплата яких підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією.

Відповідачі проти заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у відзиві на позов не заперечували, з клопотанням про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат до суду не зверталися.

Оскільки долученими до матеріалів справи доказами підтверджується факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 7920,00 грн., клопотання про зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат від відповідачів до суду не надходило, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7920,00 грн.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за надання послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 31.10.2023, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, долучено копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023, додаткової угоди до нього від 15.06.2023, акт прийому-передачі наданих послуг від 15.06.2023, платіжну інструкцію № 133 від 03.07.2023.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Таким чином при розгляді справ в порядку спрощеного та письмового провадження судові дебати як стадія судового розгляду не передбачені.

Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції здійснювався в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного та письмового позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду, зокрема, від 12 серпня 2020 у справі № 340/2449/19 та від 15 червня 2023 року у справі № 160/21030/21.

Отже, подання доказів щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу обмежено певним строком, закінчення якого визначено проведенням судових дебатів у справі. Водночас передбачено й альтернативу цьому присічному строку - подання доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Проте подання доказів у такий альтернативний спосіб законодавцем пов`язано з умовою неможливості їх подачі до закінчення судових дебатів та здійснення відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів у справі, а у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження - до вирішення справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі та до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції позивачем не було заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, не подано до суду доказів понесення відповідних витрат та не було зазначено про неможливість подати відповідні докази, що підтверджують розмір понесених стороною витрат, до ухвалення судового рішення відповідно до ст. 139, 143 КАС України.

Стосовно посилання позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення на те, що ним було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат в прохальній частині апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вказану вимогу не можна розцінювати як заяву позивача, подану в порядку ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України, оскільки така вимога не свідчить про понесення позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та про намір позивача подати суду докази на підтвердження понесення таких витрат у встановлений процесуальним законодавством строк, неможливість подачі яких зумовлена поважними причинами.

Крім того, дослідивши зміст поданих позивачем документів, колегією суддів встановлено, що усі вони стосуються періоду до розгляду справи по суті, тобто були наявні у сторони позивача ще до відкриття апеляційного провадження у справі та ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 26.10.2023, проте суду не подані з невідомих причин, як і не зроблена заява про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення із зазначенням поважних причин неможливості їх завчасного подання. У заяві про ухвалення додаткового судового рішення позивач також не наводить поважних причин, що перешкоджали поданню цих доказів до суду протягом періоду з 15.06.2023 та до ухвалення судового рішення по справі - 26.10.2023.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПЛАСТ" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПЛАСТ» (вул. Руставелі, буд. 20, кв. 22, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41797078) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 7920 грн (сім тисяч дев`ятсот двадцять гривень).

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б.