Постанова

від 09.11.2023 по справі 340/2131/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 340/2131/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 в адміністративній справі №340/2131/21 (суддя Карамазін Т.М.) за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації , в якому позивач просив суд стягнути з Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 45056,25 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 126,14 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що у Світловодському комунальному міжміському БТІ працює 8 робітників, при цьому 4 з них працює на 0,50 % ставки. Отже на думку відповідача на підприємстві на повний робочий день фактично працювало 6 чоловік на повній зайнятості 100%, а відтак у Світловодського комунального міжміського БТІ не виникло обов`язку працевлаштування особи з інвалідністю.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстровано як юридичну особу 23.04.1994 та знаходиться на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

12.02.2021 відповідачем подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (Форма №10-ПОІ) відповідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2020 році складала 8 осіб, серед яких відсутні особи з інвалідністю. При цьому норматив створення робочих місць для осіб з інвалідністю становить 1 робоче місце .

Таким чином, відповідачем не виконано нормативу, визначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, як це передбачено статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та здійснив відповідний розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що становить 45056,25 грн., та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій 126,14 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання приписів вказаної статті, Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", який набрав чинності 12.07.2013 року, відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. У розділі I форми відображаються основні дані про вакансії.

Частиною 3 статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що до обов`язків підприємства пов`язаних з працевлаштуванням інвалідів входить не тільки створення робочих місць для інвалідів, але і інформування держави про наявність таких місць, шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту інвалідів та інформування про попит на робочу силу районного центру зайнятості. Не забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів, відповідно до установленого нормативу має наслідком застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій.

Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 Господарського кодексу України (Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Встановлені обставини справи свідчать, що відповідачем не створено робоче місце для особи з інвалідністю та у 2020 році не подавалося до центру зайнятості звітність про наявність вакансії за формою 3-ПН та інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Крім того, як вбачається зі звіту відповідача форми №10-ПІ, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2020 рік у кількості 8 осіб , відповідно до нормативу, визначеного статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", на підприємстві відповідача у 2020 році мала бути працевлаштованою 1 особа з інвалідністю. Однак такі особи на підприємстві в 2020 році не працювали.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації -залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров