Постанова

від 15.11.2023 по справі 160/13963/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/13963/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційні скарги Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (суддя Кальник В.В.) в справі № 160/13963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада, про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (далі Департамент), виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі виконком), третя особа Комунальне підприємство «Дніпровські активи», в якому просило:

визнати протиправною відмову та скасувати рішення Департаменту про відмову продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100;

зобов`язання виконком і Департамент оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року та повернути продовжені на строк до 30 червня 2027 року дозволи позивачу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року до участі в справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровську міську раду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасоване рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01 серпня 2022 року №3/2-417 про відмову продовження ТОВ «ДніПроВіжн» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100.

Зобов`язано Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити ТОВ «ДніПроВіжн» продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач Департамент просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин справи, не надання оцінки дослідженим доказам, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність мотивування відмови у продовженні дії дозволів, яким саме містобудівним принципам та вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламних засобів, оскільки у відзиві на позовну заяву Департаментом належним чином обґрунтовано підстави такої відмови.

Звертає увагу, що жодним нормативним актом не визнано конкретних підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а вирішення цього питання належить до виключної компетенції робочого органу, а реалізація повноважень щодо розгляду заяв відбувається з урахуванням нормативних актів з цього питання, в тому числі, в залежності від сучасного розвитку ринку реклами, які можуть бути самі по собі підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність зауважень під час дії дозволів стосовно невідповідності місця розташування рекламних засобів містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами, оскільки дозвіл є строковим документом, а строк дії такого документу не продовжується автоматично.

Зобов`язавши Департамент прийняти рішення про продовження строку дії дозволів, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач виконком просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Звертає увагу, що відповідно до абзацу другого пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2013 року № 2067, видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється на підставі Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тобто отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, продовження строку дії дозволу є дозвільною процедурою.

Департамент торгівлі і реклами є робочим органом міської ради, але не є дозвільним органом у розумінні статті 16 Закону України «Про рекламу».

На звернення позивача з питання продовження строку дії дозволів відмовлено листом від 01 серпня 2022 року № 3/2-417, а не у формі рішення, як встановлено законодавством. Цей лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

У спірних правовідносинах у Департаменту відсутні повноваження видавати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та приймати рішення про продовження дії дозволів, а виконавчим комітетом таке питання не розглядалось.

Крім того, вважає, що зобов`язавши Департамент прийняти рішення про продовження строку дії дозволів, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить до висновку, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради ТОВ «ДніПроВіжн» видані наступні дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпрі: №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, дія яких попередньо була продовжена на строк до 01 липня 2022 року.

24 травня 2022 року позивач звернувся до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради з заявою №24/05-1 з проханням продовжити строк дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років, тобто до 30 червня 2027 року.

За результатами розгляду вказаної заяви листом від 01 серпня 2022 року № 3/2-417 Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ «ДніПроВіжн» про неможливість продовження строку дії відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами.

В оскаржуваному рішенні також було зазначено, що згідно з п. 3.1.10 договору від 01 червня 2021 року №1918 про тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, укладеного між КП «Дніпровські активи» та ТОВ «ДніПроВіжн», позивачу необхідно буде протягом 5-ти днів після строку дії дозволу провести демонтаж рекламних засобів за актом демонтажу та відновити пошкоджені елементи благоустрою.

Зі змісту листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01 серпня 2022 року № 3/2-417 вбачається, що відповідач не продовжив дію дозвілів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами.

Суд першої інстанції звернув увагу, що, відмовляючи у продовженні строку дії дозволів, Департаментом не зазначено, яким саме містобудівним принципам та вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламних засобів, зокрема, визначеним у пунктах 7 та 8 Порядку № 325, в відповідачами під час дії цих дозволів жодних зауважень стосовно невідповідності місця розташування рекламних засобів містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами позивачу висунуто не було.

Врахувавши, що під час судового розгляду відповідачами не надано доказів щодо недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та типу рекламних засобів схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній схемі (конструктивній) схемі рекламних засобів, не надано жодного підтвердження щодо зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва стосовно кожного місця розташування рекламного засобу, повідомлення про такі зміни розповсюджувача зовнішньої реклами та надання у визначений термін інформації щодо інших рівноцінних місць та не наведено інших обставин порушення позивачем Порядку №325, які б могли слугувати підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а судом не встановлено правомірних підстав для відмови позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на п`ять років, суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент безпідставно відмовив позивачу в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, порушуючи права та законні інтереси позивача.

Оскільки чинним законодавством передбачено продовження дії дозволів строком на 5 років, альтернативних строків не визначено, суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 строком на 5 років.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, адже робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпрі є Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, а виконавчим комітетом Дніпровської міської ради не порушено права позивача.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ДніПроВіжн» на підставі відповідних рішень виконкому Дніпровської міської ради видані наступні дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпрі: №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55,1918/56,1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, дія яких продовжена на строк до 01 липня 2022 року.

ТОВ «ДніПроВіжн» 24 травня 2022 року звернулось до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради з заявою №24/05-1 про продовження строку дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років, тобто до 30 червня 2027 року (а.с. 16 т.1).

Листом від 01 серпня 2022 року № 3/2-417 Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ «ДніПроВіжн», що продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами не є можливим, оскільки подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами (а.с. 12 т.1).

Спірним в цій справі є правомірність дій Департаменту як робочого органу міської ради з питань реклами з відмови позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а також наявність підстав для зобов`язання продовжити строк дії таких дозволів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03 липня 1996 року ( далі - Закон № 270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, відповідно до статті 1 якого реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено підпунктом 13 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), надання дозволу на розміщення реклами, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV (далі Закон № 2806-IV), який також встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Абзацом другим частини першої статті 4-1 Закону № 2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За положеннями частини п`ятої статті 4-1 Закону № 2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону № 2806-IV строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 2067 (далі Типові правила).

Пунктом 3 Типових правил передбачено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

За положеннями пункту 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно з пунктом 6 Типових правил до повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Пунктом 23 Типових правил встановлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (пункт 24 Типових положень).

Можливість продовження дії виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачена пунктом 29 Типових правил, за змістом якого строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності" пункт 29 Типових положень виключено, проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року в справі № 826/2002/16, яка набрала законної сили 25 серпня 2015 року, визнане незаконним з моменту прийняття та скасоване пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності".

Порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі затверджений рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16 лютого 2004 року № 325 (далі Порядок № 325).

Пунктом 2.1 Порядку № 325 передбачено, що функції робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі здійснює робочий орган, яким визначено Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 325 до повноважень робочого органу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради віднесено розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Пунктом 4.3 Порядку № 325 визначено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Строк дії дозволу не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншими місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у разі невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці розробленій схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами або вимогам до зовнішньої реклами та принципам візуальної організації розміщення рекламних засобів, вивісок і табличок на фасадах будівель м. Дніпра.

Відтак, робочий орган за результатами розгляду заяви розповсюджувача зовнішньої реклами має прийняти одне з двох рішень: або продовжити строк дії дозволу, або відмовити у такому продовженні.

При цьому рішення про продовження строку дії дозволу або відмову у його продовженні робочий орган зобов`язаний прийняти протягом 10 робочих днів.

Виходячи з листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01 серпня 2022 року № 3/2-417, яким відмовлено у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виданих раніше позивачу, підставою для відмови у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами зазначено, що подальше розташування рекламних засобів за адресами у зазначених дозволах не відповідає містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами.

Разом з тим, Департаментом торгівлі та реклами не вказано, яким саме містобудівним принципам та вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламних засобів позивача.

Судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що відповідачами під час дії цих дозволів жодних зауважень стосовно невідповідності місця розташування рекламних засобів містобудівним принципам розміщення зовнішньої реклами та вимогам до зовнішньої реклами позивачу не висувалось, а відповідачами не надано доказів щодо недостатності чи невідповідності поданих позивачем документів, невідповідності місць розташування та типу рекламних засобів схемі розміщення рекламоносіїв, невідповідності технологічній схемі (конструктивній) схемі рекламних засобів, не надано жодного підтвердження щодо зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва стосовно кожного місця розташування рекламного засобу, повідомлення про такі зміни розповсюджувача зовнішньої реклами та надання у визначений термін інформації щодо інших рівноцінних місць та не наведено інших обставин порушення позивачем Порядку №325, які б могли слугувати підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

У розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Лист Департаменту від 01 серпня 2022 року № 3/2-417, яким відмовлено позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є індивідуальним актом у розумінні приведеної процесуальної норми, оскільки прийнятий на виконання владних управлінських функцій як робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, та стосується прав позивача як розповсюджувача зовнішньої реклами.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), має ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. При цьому рішення має містити мотиви, які покладені суб`єктом владних повноважень, в основу такого рішення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа «Лелас проти Хорватії», п. 74).

Перевіряючи рішення Департаменту про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на відповідність критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, суд констатує, що оскаржене позивачем рішення прийнято Департаментом не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, недобросовісно, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, несвоєчасно.

Відповідно, таке рішення Департаменту не може бути визнано правомірним, та обґрунтовано визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.

Посилання апелянта Департаменту не необґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність мотивування відмови у продовженні дії дозволів, яким саме містобудівним принципам та вимогам до зовнішньої реклами не відповідає розташування рекламних засобів, оскільки у відзиві на позовну заяву Департаментом належним чином обґрунтовано підстави такої відмови, суд визнає необґрунтованими, адже підстави прийняття того чи іншого рішення мають зазначатися суб`єктом владних повноважень у самому рішенні, а рішення відповідача не містить жодних підстав, за якими відмовлено позивачу у продовженні строку дії дозволів.

Доводи апелянта Департаменту, що реалізація повноважень щодо розгляду заяв відбувається з урахуванням нормативних актів з цього питання, в тому числі, в залежності від сучасного розвитку ринку реклами, які можуть бути самі по собі підставою для відмови у продовженні строку дії дозволів, є цілком незмістовними, оскільки будь-яке рішення як індивідуальний акт має бути належним чином мотивоване та містити належне обґрунтування підстав для відмови у задоволенні вимог заявника, проте в цьому випадку відповідачем Департаментом цих вимог не дотримано.

Аргумент апелянта виконкому про те, що Департамент торгівлі і реклами є робочим органом міської ради, але не є дозвільним органом у розумінні статті 16 Закону України «Про рекламу», суд відхиляє, позаяк саме до компетенції робочого органу міської ради, яким у контексті спірних правовідносин є Департамент торгівлі і реклами Дніпровської міської ради відноситься питання продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Той факт, що позивачу відмовлено у продовженні строку дії дозволів листом від 01 серпня 2022 року № 3/2-417, а не у формі рішення, також є незмістовними, адже вище судом приведене обґрунтування, що лист, яким відмовлено позивачу у продовженні строку дії дозволів, суд розцінює як індивідуальний акт, тобто як рішення відповідного суб`єкта владних повноважень, оскільки саме цим актом Департаментом розглянута заява позивача та відмовлено у її задоволенні, що зумовлює негативні наслідки, а також зміну у обсязі прав і обов`язків позивача.

Посилання виконкому на те, що у спірних правовідносинах у Департаменту відсутні повноваження видавати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та приймати рішення про продовження дії дозволів, суд відхиляє, адже саме до повноважень цього органу належить вирішення питання продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права зобов`язання Департамент оформити рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами суд зазначає наступне.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами визнане судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Департамент оформити рішення про продовження строку дії таких дозволів.

У спростування доводів апелянтів, що зобов`язавши оформити рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження робочого органу, суд зазначає, що у контексті спірних правовідносини є правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову у прийнятті рішення про продовження терміну дії дозволів ТОВ «ДніПроВіжн» визнане протиправним через відсутність визначених законом підстав для такої відмови, а інші альтернативні варіанти для прийняття рішення у Департаменту, кожен з яких окремо є відносно правильним, відсутні, тому є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зобов`язання Департаменту продовжити строк дії дозволів позивачу не буде протиправним втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання оформити відповідні рішення про продовження строку дії дозволів, рішення про відмову у продовженні строку дії яких визнане судовим рішенням протиправним, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в справі № 160/13963/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в справі № 160/13963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада, про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 15 листопада 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов