Постанова

від 14.11.2023 по справі 560/6437/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6437/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 листопада 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника позивача: Нагнибіди В.І.,

представника відповідача: Грень Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просило суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.03.2023 №3288/2201-0708.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.03.2023 №3289/2201-0708.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.03.2023 №3298/2201-0708.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням позивачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство" зареєстроване 07.07.1994 Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією, код організаційно-правової форми: 140 - державне підприємство.

Відповідно до Передавального акта балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше від 02.06.2022 №447, на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №587 "Про припинення Державного підприємства Новоушицьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ - 05430811), яке припиняється шляхом реорганізації, а саме: приєднання до Державного підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство", здійснено безоплатну передачу активів та пасивів Державного підприємства Новоушицьке лісове господарство на баланс позивача.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області №710, №711, №712, №709 від 13.02.2022, наказів Головного управління ДПС у Хмельницькій області №383-П від 13.02.2023, №№498-П від 22.03.2023 проведена позапланова виїзна документальна перевірка державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 13.02.2023, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 13.02.2023, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 13.02.2023.

Перевірка проводилась у період з 14.02.2023 по 27.02.2023. Термін проведення перевірки продовжувався на п`ять робочих днів з 28.02.2023 по 06.03.2023 на підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 22.02.2023 №498-п.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.03.2023 №2507/22-01-07-08/00993283, у якому зафіксовано порушення, саме:

1. п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 12, п. 13, п. 14 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4606, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІV, п. 2, 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73, п. 10 П(С)БО 9 "Запаси" затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 №246, п. 5, п. 6, п. 7, п. 11, п. 17, п. 19, п. 20 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 8 П(С)БО 26 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 №601 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2003 за №1025/8346, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 486938 грн, в тому числі за ІV квартал 2017 року в сумі 26355 грн, за І квартал 2018 року в сумі 213015 грн, за півріччя 2018 року в сумі 213016 грн, за три квартали 2018 року в сумі 213015 грн, за 2018 рік у сумі 213016 грн, за три квартали 2019 року у сумі 32670 грн, за 2019 рік у сумі 32670 грн, за 2022 рік у сумі 214897 грн.

2. п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями всього в сумі 1023175 грн, в тому числі занижено за ІV квартал 2017 року на суму 90043 грн, за І квартал 2018 року на суму 727805 грн, за півріччя 2018 року на суму 727717 грн, за три квартали 2018 року на суму 727805 грн, за 2018 рік на суму 727717 грн, за три квартали 2018 року на суму 727805 грн, за 2018 рік на суму 727717 грн, за три квартали 2019 року на суму 74715 грн, за 2019 рік на суму 133947 грн, за 2022 рік на суму 71468 грн.

3. п. 44.1 ст. 44, пп.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, п. 6 розділу ІІІ, пп. 1, 2 а. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 32597 грн, в тому числі за травень 2018 року в сумі 18359 грн, за травень 2021 року в сумі 3380 грн, за лютий 2022 року в сумі 6731 грн, за вересень 2022 року в сумі 4127 грн.

4. п. 201.10 ст. 201 розділу V ПК України, п. 3, п. 15 наказу Мінфіну від 31.12.2015, №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: 12.05.2021 - на постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю) - ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової (залишкової) вартості об`єкта основних засобів над фактичною ціною постачання.

5. п. 6 Розділу І "Податкові зобов`язання" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, занижено обсяги постачання , що відображається в рядок 5 Податкової декларації з податку на додану вартість "Операції, що не є об`єктом оподаткування" (ст. 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))" всього в сумі 72547 грн, в т.ч. занижено за березень 2021 року в сумі 8830 грн, за грудень 2021 року в сумі 59955 грн, за жовтень 2022 року в сумі 3690 грн та за листопад 2022 року в сумі 72 грн.

6. ст. 269, п. 270.1 ст. 270, п. 286.3 ст. 286 ПК України в результаті чого занижено плату за землю (земельний податок) всього в сумі 7240,20 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: за червень 2022 року на суму 1034,31 грн, за липень 2022 року на суму 1034,31 грн, за серпень 2022 року на суму 1034,31 грн, за вересень 2022 року на суму 1034,31 грн, за жовтень 2022 року на суму 1034,31 грн, за листопад 2022 року на суму 1034,31 грн, за грудень 2022 року на суму 1034,34 грн.

7. п. 286.4 ст. 286 ПК України, несвоєчасно подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік за місцем розташування земельних ділянок - Староушицька ТГ, КОАТУУ 6822483901 та за місцем розташування земельних ділянок - Віньковецька СТ, КОАТУУ 6820655100.

8. п. 250.2 ст. 250 ПК України, несвоєчасно подано податкову декларацію з екологічного податку ІV квартал 2020 року.

9. пп. 256. п. 256 ст. 256 ПК України, в результаті чого занижено рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів за 4 квартал 2018 року на суму 286,50 грн, в т.ч. по Гуменецькій ОТГ в сумі 146.40 грн, по Кам`янець-Подільській ТГ в сумі 75,60 грн, по Оринінській ТГ в сумі 64,50 грн.

10. п. 3.1, п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та підпункту "б" пункту 176.2 ст. 176 розділу ІV ПК України податкові розрахунки за формою 1-ДФ за І квартал 2018 року, ІV квартал 2018 року, І квартал 2019 року, ІV квартал 2020 року, за формою №4-ДФ за ІІ квартал 2022 року, за ІІІ квартал 2022 року подано з недостовірними відомостями (помилками) податкової звітності, та такі недостовірні відомості призвели до зміни платника податку.

11. ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", п. 8 розд. ІІІ, пп. 1 п. 4.3 розділу ІV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування": страхувальником при законодавчо встановлених розмірах заробітної плати не здійснювалась доплата до мінімального розміру бази оподаткування всього в сумі 63126,78 грн, в результаті чого на суму різниці між розміром мінімального розміру бази оподаткування та фактично нарахованою заробітною платою не нараховано єдиний соціальний внесок за ставкою 22% всього у сумі 13887,89 грн, в тому числі в жовтні 2017 у сумі 3053,22 грн, в листопаді 2017 у сумі 3088,98 грн, в грудні 2017 у сумі 1106,58 грн, в січні 2018 у сумі 1817,26 грн, в лютому 2018 у сумі 1556,77 грн, в березні 2018 у сумі 1031,95 грн, в квітні 2018 у сумі 814,72 грн, в жовтні 2019 у сумі 54,60 грн, в грудні 2019 у сумі 1663,81 грн.

12. ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР, ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" здійснював зберігання пального (дизпалива) без отримання відповідних ліцензій в період з 31.05.2022 по 19.07.2022.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.03.2023, а саме:

- форми "Р" №3288/2201-0708, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням в сумі 486938 грн та штрафними санкціями в сумі 48693,80 грн;

- форми "Р" №3289/2201-0708, яким збільшено суму грошового зобов`язання з чистого прибутку за податковим зобов`язанням в сумі 1023175 грн та штрафними санкціями в сумі 7146,80 грн

- форми "С" №3298/2201-0708 про застосування штрафу в розмірі 1000000 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій та оскаржуваних рішень, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення форми форми "Р" №3288/2201-0708 від 29.03.2023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням в сумі 486938 грн та штрафними санкціями в сумі 48693,80 грн, суд зазначає, що однією з підстав винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки контролюючого органу стосовно порушення про завищення позивачем задекларованих показників Звіту про фінансові результати 2018 року на загальну суму 1183421 грн, а саме:

- у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на суму 837503 грн;

- у рядку 2130 "Адміністративні витрати" на суму 258073 грн;

- у рядку 2150 "Витрати на збут" на суму 87845 грн внаслідок віднесення до їх складу витрат на виплату винагород без створення під такі витрати відповідного забезпечення.

Наказом 24 від 28.02.2018 "Про виплату частини винагороди за підсумками роботи 2017 робітникам і службовцям лісгоспу", визначено: керуючись Положенням про виплату винагороди за підсумками роботи 2017 року і на основі рішення адміністрації і профспілкового комітету лісгоспу про виплату винагороди за підсумками роботи 2017 року, виплатити частину винагороди за підсумками 2017 року штатним працівникам лісгоспу.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства встановлено, що ДП "Кам`янець-Подільський лісгосп" у лютому 2018 року нараховано і виплачено працівникам підприємства премію за підсумками показників 2017 року в розмірі 1183420,53 грн, що не заперечується позивачем.

В бухгалтерському обліку операції з відображення винагороди у лютому 2018 року здійснено кореспонденцією рахунків:

Дебет рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кредит рахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" на суму 1183420 грн.

Дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" Кредит рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" на суму 258073 грн.

Дебет рахунку 93 "Витрати на збут" Кредит рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" на суму 87845 грн.

Дебет рахунку 232 "Лісове господарство" Кредит рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" на суму 802502,53 грн.

Дебет рахунку 234 "Дрова колоті" Кредит рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" на суму 35000 грн.

Сума матеріального заохочення в розмірі 837502,53 грн, яка обліковувалась у складі витрат на бухгалтерських рахунках №232 "Лісове господарство" в сумі 802502,53 грн та №234 "Дрова колоті" в сумі 35000 грн віднесені до вартості готової продукції та відповідно до собівартості реалізованої готової продукції бухгалтерськими проведеннями:

Дебет рахунку 26 "Готова продукція" Кредит рахунку 232 "Лісове господарство", 234 "Дрова колоті",

Дебет рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" Кредит рахунку 26 "Готова продукція".

Згідно висновків контролюючого органу позивачем протиправно відображено у складі витрат 2018 року сум нарахованої та виплаченої винагороди в розмірі 1183421 грн, без створення під таку суму забезпечення, що призвело до завищення у 2018 року: собівартості реалізованої продукції всього на суму 837503 грн; адміністративних витрат на суму 258073 грн; витрат на збут на суму 87845 грн.

Позивач, в спростування вказаних висновкв відповідача, зазначає, що відповідно до П(С)БО річні премії не вимагають нарахування забезпечення, оскільки сам факт роботи на підприємстві протягом року не дає працівнику права на отримання річної премії.

Колегія суддів, надаючи оцінку вказаним доводам позивача та відповідача, зазначає, що відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 26 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.10.2003 N 601, поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

Згідно з п. 8 П(С)БО 26 "Виплати працівникам" премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов`язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Відповідно до п. 14 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 N 20 (далі - П(С)БО 11 "Зобов`язання") (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов`язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Абзацом 2 пункту 13 П(С)БО 11 "Зобов`язання" визначено, що суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 ( z0288-00 ) "Основні засоби").

Аналізуючи наведене, дійшов висновку, що виплати (матеріальна допомога, заохочувальні та компенсаційні виплати), які проводились Підприємством працівникам, позивачеві необхідно було віднести до структури заробітної плати, та визначити фінансовий результат до оподаткування (прибуток) за період, що перевірявся, та віднести такі виплати працівникам до витрат підприємства на підставі вимог національного законодавства.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2022 по справі № 120/4886/18-а (адміністративне провадження №К/9901/40152/21). Предметом розгляду у сказаній справі, були подібні правовідносини.

Таким чином, доводи апелянта про те, що річні премії не вимагають нарахування забезпечення не знайшли свого підтвердження, а висновки контролюючого органу, щодо протиправного відображення позивачем у складі витрат 2018 року сум нарахованої та виплаченої винагороди в розмірі 1183421 грн, без створення під таку суму забезпечення, що призвело до завищення у 2018 року: собівартості реалізованої продукції всього на суму 837503 грн; адміністративних витрат на суму 258073 грн; витрат на збут на суму 87845 грн, є правомірними.

Щодо виявленого перевіркою порушення завищення позивачем задекларованих показників у рядку 2150 Звіту про фінансові результати "Витрати на збут" на суму 146412 грн внаслідок допущення арифметичної помилки, у зв`язку з відображенням у складі таких витрат більшої суми створеного (нарахованого) забезпечення на виплату відпусток працівникам, ніж зазначено в бухгалтерських документах підприємства, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними бухгалтерських довідок до журналу - ордеру №5 ДП "Кам`янець-Подільський лісгосп" у період жовтень - грудень 2017 року здійснило нарахування забезпечення (як того вимагає П(С)БО 26 "Виплати працівникам" та П(С)БО 11 "Зобов`язання") на виплату відпусток працівників, зайнятих збутом продукції всього на суму 78251,83 грн, в тому числі:

- у жовтні 2017 року у сумі 33675,27 грн;

- у листопаді 2017 року у сумі 23426,05 грн;

- у грудні 2017 року у сумі 21150,51 грн.

При цьому, згідно оборотних відомостей по рахунку 93 "Витрати на збут", позивачем до складу витрат на збут за ІV квартал 2017 року віднесено суму забезпечень на виплату відпусток у розмірі 224664 грн, яка є більшою, ніж визначена у первинних документах по створенню забезпечення на виплату відпусток (224664 - 78251,83 = 146413 (сума заниження).

Згідно з пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відповідно до п. 19 П(С)БО 16 "Витрати" витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перевіркою правомірно встановлено завищення позивачем витрат на збут в загальній сумі 146412 грн, в результаті неправильного відображення у їх складі суми витрат на формування забезпечення виплати відпусток працівників, яка не підтверджена документально. При цьому, апеляційна скарга не містить жодних обгрунтувань в спростування вказаного висновку суду першої інстанції та відповідача.

Щодо виявленого перевіркою порушення про завищення позивачем задекларованих показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на суму 181500 грн внаслідок допущення арифметичної помилки при відображенні первісної вартості, що виготовляються підприємством, а саме готової продукції.

Проведеною посадовими особами відповідача перевіркою встановлено, що загальна сума витрат, понесених підприємством на виробництво лісової продукції за вересень 2019 року становить 2718793,91 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства операції із формування витрат на виробництво лісопродукції відображено кореспонденцією рахунків:

Дебет рахунку 232 "Лісове господарство" - Кредит рахунку 131 "Знос основних засобів", 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 207 "Запасні частини", 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 641 "Розрахунки за податками", 651 "Розрахунки із загальнообов`язкового державного соціального страхування", 661 "Розрахунки за заробітною платою", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" всього в сумі 2718793,91 грн.

Перевіркою регістрів бухгалтерського обліку: оборотів по рахунках 26 "Готова продукція" за вересень 2019 року встановлено, що ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" оприбутковано готову продукцію, яка виготовлена по підрозділу "Лісове господарство" на суму 2900293,91 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства операції із оприбуткування готової продукції відображено кореспонденцією рахунків:

Дебет рахунку 26 "Готова продукція" - Кредит рахунку 232 "Лісові витрати за власні кошти".

Відповідно до п. 10 П(С)БО 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 N 246, первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248.

Згідно з п. 11 П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)

включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Враховуючи викладене, позивач при оприбуткуванні готової продукції, яка виготовлена по підрозділу "Лісове господарство", завищено первісну вартість запасів на суму 181500 грн (2900293,91 - 2718793,91).

Вартість готової продукції віднесено до складу собівартості реалізованої готової продукції кореспонденцією рахунків: Дебет рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" - Кредит рахунку - 26 "Готова продукція".

Порушення при відображенні в бухгалтерському обліку вартості запасів - готової продукції вплинуло на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, позивачем завищено собівартість реалізованої продукції в загальній сумі 181500 грн в результаті неправильного відображення первісної вартості запасів, що виготовляються власними силами підприємства, а саме готової продукції.

При цьому, позивач ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не заперечує проти даного порушення.

Щодо правомірності виявленого перевіркою порушення про завищення задекларованих показників у рядку 2180 Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" на суму 174313 грн, в результаті відображення і їх складі сум ПДВ, по операціях з придбання товарів та послуг, строк включення яких до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ, не минув, слід зазначити таке.

Перевіркою регістрів бухгалтерського обліку встановлено віднесення позивачем до витрат у ІV кварталі 2022 року, сум ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), всього на загальну суму 174312,69 грн, в тому числі по господарських операціях з:

- ТОВ "Лівайн Торг", ПН 41449359 на суму ПДВ 154135,35 грн;

- ТОВ "Пакпрінт", ПН 34343964 на суму ПДВ 631,59 грн;

- ТОВ "Інтекс Інвест", ПН 39821153 на суму ПДВ 1098,67 грн;

- ПП "Торговий дім "Петровський", ПН 37551259 на суму ПДВ 5882,33 грн;

- ТОВ "Трейдинг Полтава", ПН 43439316 на суму ПДВ 3903,79 грн;

- ФГ "Івашковецьке", ПН 41290932 на суму ПДВ 8660,96 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства операції із віднесення до складу інших операційних витрат сум ПДВ відображено кореспонденцією рахунків:

Дебет рахунку 949 "Інші операційні витрати" - Кредит рахунку 644 "Податковий кредит" на суму 174312,69 грн.

Дебет рахунку 791 "Фінансовий результат" - Кредит рахунку 949 "Інші операційні витрати" на суму 174312,69 грн.

Проведеною перевіркою встановлено віднесення до складу витрат, які обліковуються на рахунку 949 "Інші операційні витрати", податку на додану вартість на загальну суму 174312,69 грн.

При цьому, реєстрацію платником податку на додану вартість позивачу анульовано - 07.02.2023, тобто останнім звітним періодом з податку на додану вартість у ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" був лютий 2023, що свідчить про те, що в періоді 2022 році та 2023 позивач зобов`язаний був відображати суми ПДВ в складі податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість, а не відносити їх прямо до витрат, зменшуючи при цьому об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ "Лівайн Торг" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1883086 грн, у тому числі ПДВ 154135,35 грн. Однак, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Лівайн Торг" на дату виникнення податкових зобов`язань за звітні період: лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року та вересень 2022 року не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на операції з постачання палива на адресу покупця ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" всього на суму 1883086 грн в тому числі ПДВ 154135,35 грн.

Позивач придбав у ТОВ "Інтекс Інвест" газу скрапленого на суму 16794,00 грн, в тому числі ПДВ 1098,67 грн. Однак, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Інтекс Інвест" на дату виникнення податкових зобов`язань не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання палива на адресу покупця ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Позивачем відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, до податкових декларацій за звітні періоди лютий 2022 року - вересень 2022 року на продавця ТОВ "Лівайн Торг" та звітний період листопад 2022 року на продавця ТОВ "Інтекс Інвест" не подало скарги щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суми податку на додану вартість в розмірі 154135,35 грн по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Лівайн Торг" та в розмірі 1098,67 грн по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Інтекс Інвест", оскільки на дату його списання у підприємства було право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту у разі реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач придбав у ПП "Торговий дім "Петровський" товарно-матеріальних цінностей на суму 35294,00 грн, в тому числі ПДВ 5882,33 грн. Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань ПП "Торговий дім "Петровський" по операціях з постачання товару на адресу ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" складено та зареєстровано податкову накладну №16 від 12.12.2022 на суму 35294,00 грн, в тому числі ПДВ 5882,33 грн, дата реєстрації в ЄРПН - 19.12.2022.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суми податку на додану вартість в розмірі 5882,33 грн по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП "Торговий дім "Петровський", оскільки на дату його списання у підприємства було право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Позивачем придбано у ТОВ "Трейд Полтава" послуги технічного обслуговування і поточного ремонту автомобіля на суму 23422,69 грн, в тому числі ПДВ 3903,78 грн

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань ТОВ "Трейд Полтава" по операції з постачання послуг на адресу покупця ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" складено та зареєстровано податкову накладну №269 від 19.10.2022 на суму 23422,69 грн в тому числі ПДВ 3903,78 грн, дата реєстрації в ЄРПН - 10.11.2022.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суми податку на додану вартість в розмірі 3903,78 грн по операціях з придбання послуг у ТОВ "Трейд Полтава", оскільки на дату його списання у підприємства було право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Позивачем придбано у ТОВ "Пакпрінт" товарно-матеріальних цінностей на суму 3789,53 грн в тому числі ПДВ 631,59 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань ТОВ "Пакпрінт" по операції з постачання матеріалів на адресу покупця ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" складено та зареєстровано податкову накладну №647 від 20.10.2022 на суму 3789,53 грн в тому числі ПДВ 631,59 грн, дата реєстрації в ЄРПН - 14.11.2022.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суми податку на додану вартість в розмірі 631,59 грн, по операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Пакпрінт", оскільки на дату його списання у підприємства було право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Позивачем придбано у ФГ "Івашковецьке" товарно-матеріальних цінностей, а саме пшениці на суму 70524,95 грн, в тому числі ПДВ 8660,96 грн.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань ФГ "Івашковецьке" по операції з постачання пшениці на адресу покупця ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" складено та зареєстровано податкову накладну №9 від 01.11.2022 на суму 70524,95 грн, в тому числі ПДВ 8660,96 грн, реєстрацію даної податкової накладної зупинено.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат суми податку на додану вартість в розмірі 8660,96 грн, по операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ФГ "Івашковецьке", оскільки на дату його списання у підприємства було право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту разі реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновок суду першої інстанції щодо правомірності доводів контролюючого органу про завищення позивачем інших операційних витрат за 2022 рік в загальній сумі 174313 грн в результаті безпідставного відображення у їх складі сум податку на додану вартість по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг, строк включення яких до податкового кредиту не минув.

Доводи апелянта про те, що віднесення сум ПДВ по податкових накладних до складу витрат по декларації з податку на прибуток не є порушенням, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно вищевказаних норм Податкового кодексу України суми ПДВ відносяться до податкового кредиту саме декларацій з податку на додану вартість.

Щодо висновків контролюючого органу стосовно завищення нарахованих та сплачених авансових внесків з виплати дивідендів за звітний 2022 рік на суму 183521 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 183521 грн, що відображений у р. 17 податкової декларації та заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що відображений у р. 19 з податкової декларації податку на прибуток за 2022 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Позивачем за звітний (податковий) період 2022 рік нараховано та сплачено авансових внесків у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), які відносяться на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді, всього в сумі 857917 грн.

Враховуючи викладене, позивач мав право зменшити нарахований податок на прибуток за звітний 2022 рік на сум нарахованих та сплачених авансових внесків у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) в поточному звітному (податковому) періоді в розмірі 857917 грн.

При цьому ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" у декларації з податку на прибуток за 2022 рік, яка подана до ГУ ДПС у Хмельницькій області 17.01.2023 реєстраційний номер 9299404026, у рядку 16 "Зменшення нарахованої суми" відображено суму в розмірі 1041438 грн.

Перевіркою встановлено завищення суми, яка відображена в рядку 16 податкової декларації з податку на прибуток підприємства "Зменшення нарахованої суми податку" за 2022 рік на суму 183521 грн (1041438 - 857917). В результаті зазначеного порушення позивачем занижено податок на прибуток за звітний (податковий) період 2022 рік, що відображено в рядку 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік на суму 183521 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суми авансових внесків були сплачені лише в 2023 році, що ще раз підтверджує те, що у 2022 році позивач не мав права зменшувати на таку суму податкові зобов`язання з податку на прибуток, адже зменшення зобов`язань можливе, згідно вимог ПК України, лише в разі, якщо сума авансових внесків є попередньо сплаченою протягом податкового (звітного) періоду під час виплати дивідендів. В даному випадку сума в розмірі 183521 була сплачена під час виплати дивідендів у 2022 році, з огляду на що перевіркою правомірно встановлено вказане порушення.

Перевіряючи висновок суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми "Р" №3289/2201-0708, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з чистого прибутку за податковим зобов`язанням в сумі 1023175 грн та штрафними санкціями в сумі 7146,80 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що державні унітарні підприємства (крім державних некомерційних підприємств, державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, державного підприємства "Український державний центр радіочастот", державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 138 (надалі - Порядок №138).

Відповідно до п. 1 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі:

- з 1 січня 2017 року у розмірі 75 відсотків,

- з 1 січня 2018 року у розмірі 75 відсотків,

- з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків,

- з 1 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків,

- з 20 липня 2021 року у розмірі 50 відсотків.

Згідно з п. 2 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Позивачем у апеляційній скарзі зазначено щодо неправильного розрахунку різниці між сумою частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами та їх обєднаннями, яка розрахована за даними перевірки за І квартал 2018 року, а саме, на думку позивача, дана різниця має становити 724 055 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними доводами позивача та зазначає, що відповідно до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за І квартал 2018 року, який подано до ГУ ДПС у Хмельницькій області 08.05.2018, реєстраційний номер 9086201846, позивачем задекларовано показник "Чистий прибуток (дохід) за звітний період, з якого здійснюється відрахування", що відображається в рядку 5 Розрахунку в розмірі 142887 грн, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету (рядок 7 Розрахунку) складає 107165 грн (142887*75%). Проведеною перевіркою встановлено, з чим погоджується суд, що з урахуванням встановлених порушень, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство" за І квартал 2018 року становить 834970 грн (1113293 грн*75%),

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума заниження частини чистого прибутку, що підлягає сплаті за І квартал 2018 становить 727805 грн (834970 грн - 107165 грн).

Щодо застосування штрафних санкцій за заниження до державного бюджету державними унітарними підприємствами та ох об`єднаннями, суд зазначає наступне.

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПК України, передбачені положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" в частині адміністрування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки встановлено заниження позивачем частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 2022 рік на суму 71468 грн, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовано штрафну санкцію в розмірі 10%, що становить 7146,80 грн (71468 грн*10%).

В апеляційній скарзі апелянт вказує про неправильний розрахунок штрафної санкції, помилково при цьому не враховуючи, що контролюючим органом не застосовувалась штрафна санкція по порушенням, період вчинення яких припадав до дати набрання чинності (23.05.2020) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", а отже таке твердження позивача є необгрунтованим.

Щодо правомірності винесення відповідачем відносно позивача податкового повідомлення-рішення - форми "С" №3298/2201-0708 про застосування штрафу в розмірі 1000000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з Передавальним актом від 02.06.2022 №447 ДП "Новоушицьке лісове господарство", яке припиняється шляхом реорганізації, а саме - приєднання його до ДП "Кам`янець-Подільське лісове господарство", згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 №587 "Про припинення ДП "Новоушицьке лісове господарство" провело безоплатну передачу активів та пасивів ДП "Новоушицьке лісове господарство" станом на 31.05.2022, у тому числі: дизпалива в кількості 2687,04 літрів на склад зберігання пального, який розташований за адресою: Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 72 та в кількості 275,7 літрів на склад зберігання пального, який розташований за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга, вул. Подільська, 45.

Операція з передачі дизельного палива на баланс ДП "Кам`янець-Подільський лісгосп" 31.05.2022 відображена в бухгалтерському обліку підприємства кореспонденцією рахунків:

Дт рах. 203 "Пальне гараж Нова Ушиця" - Кт рах. 00 в сумі 65295,07 та в кількості 2687,04 літрів.

ДТ рах. 203 "Пальне Струзьке лісництво" - Кт рах 00 в сумі 6963,37 грн та в кількості 275,70 літрів.

Згідно з карткою бухгалтерського обліку №203 "Пальне Струзьке лісництво" станом на 31.05.2022 рахується залишок дизельного палива в кількості 275,7 літрів на суму 6963,37 грн. Станом на 30.06.2022 рахується залишок дизельного палива в кількості 23,2 літрів на суму 200,48 грн.

Згідно з карткою бухгалтерського обліку №203 "Пальне гараж Нова Ушиця" станом на 31.05.2022 рахується залишок дизельного палива в кількості 2687,04 літрів на суму 65295,07 грн. Станом на 30.06.2022 рахується залишок дизельного палива в кількості 1462,04 літрів на суму 35539,50 грн.

За період з 31.05.2022 по 31.07.2022 проведено переміщення дизельного палива 30.06.2022 в кількості 900 літрів на суму 21870,00 грн із місця зберігання "Гараж Нова Ушиця" на місце зберігання "Струзьке лісництво", що відображено бухгалтерським проведенням:

Дт рах 203 "Пальне Струзьке лісництво" - Кт рах 203 "Пальне гараж Нова Ушиця на суму 21870,00 грн в кількості 900 літрів та підтверджується накладною на переміщення №213 від 30.06.2022.

Отже, в період з 31.05.2022 по 19.07.2022 Державне підприємство "Кам`янець-Подільське лісове господарство" здійснювало зберігання пального, а саме дизпалива, в ємностях, що розміщені за адресами: Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 72 та Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга, вул. Подільська, 45.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Судом взято до уваги, що обов`язок отримання ліцензій на кожне місце зберігання було виконано позивачем, але із запізненням, а саме перевіркою встановлено, що позивач отримав ліцензії на кожне місце зберігання пального, однак вказані ліценції за №22120414202200203 та №22120414202200204 отримані позивачем 19.07.2022, тобто у період з 31.05.2022 по 19.07.2022 позивач здійснював зберігання пального за адресами: Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 72 та Хмельницька область, Новоушицький район, с. Струга, вул. Подільська, 45, без наявності ліцензій, чим порушив ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про неправомірність виявленого перевіркою вказаного порушення, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача не анульованих ліцензій не може свідчити про відсутність порушення з боку позивача, який отримавши дизельне паливо не мав ліцензій на його зберігання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведена правомірність своїх дій та оскаржуваних рішень, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства "Кам`янець-Подільське лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2023 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.