Постанова

від 15.11.2023 по справі 380/12665/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12665/22 пров. № А/857/13927/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, ухвалене суддею Грень Н.М. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 380/12665/22 за адміністративним позовом Шегинської сільської ради Яворівського району Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 491/13-01-07-04 від 19.01.2022 року.

30 червня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 491/13-01-07-04 від 19.01.2022 року.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Шегинської сільської ради Яворівського району Львівської області судовий збір в сумі 2481 грн.

Приймаючи рішення по суті спору, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем і його контрагентом є такими, що фактично відбулись та підтверджені первинним документами.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що між Волицькою сільською радою Мостиського району Львівської області (41746966) (далі- Замовник), в особі сільського голови Дик Марії Михайлівни, яка діє на підставі Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Добрі дороги(40943182) (далі- Підрядник), в особі директора Половинка Ореста Ігоровича, яке діє на підставі Статуту з другої сторони, укладено договір про закупівлю від 04.08.2020 року № 1, відповідно до якого Підрядник зобов`язується власними силами виконати роботи на об`єкті ,,Капітальний ремонт дороги по вул. Машиністів у с. Мостиські Другі Мостиського району Львівської області, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Відповідно до п. 3.1 договору сума робіт на момент його укладання становить 5 184 235,09 грн., в т.ч. ПДВ - 864 039,18 гривень.

Проведеним аналізом баз даних ДПС України встановлено, що ТзОВ ,,Добрі дорогизареєстровано 07.11.2016 року Радехівською районною державною адміністрацією за адресою Радехівський район, с. Завидче вул. Центральна, буд. 98. Це підприємство перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Радехівський район). Основний вид діяльності ТзОВ «,Добрі дороги» будівництво доріг та автострад.

Згідно з поданою звітністю з нарахування єдиного внеску кількість штатних працюючих на ТзОВ «Добрі дороги»в періоді виконання робіт становила 5 осіб. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (звіт форми 20-ОПП) ТзОВ ,,Добрі дороги»відсутня.

Крім того, згідно з інформацією з офіційного сайту державних закупівель (prozorro.gov.ua) ТзОВ «Добрі дороги»протягом вересня 2020 року отримано кошти за виконання робіт від інших суб`єктів господарської діяльності.

Проведеним аналізом наявної інформації встановлено, що маючи невідповідний штат працівників та недостатню кількість основних засобів ТзОВ «Добрі дороги»оформлено документи на виконання значних обсягів будівельних та ремонтних робіт одночасно на різних об`єктах Львівської області, що ставить під сумнів реальність їх фактичного проведення в задекларованих обсягах.

Також зазначає, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019140000000521 від 13.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 191 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи органів місцевого самоврядування Львівської області та інших державних органів і установ за попередньою змовою зі службовими особами ТзОВ «Простір Інженіринг» (ЄДРПОУ 40709530) та ТзОВ «Добрі Дороги» (ЄДРПОУ 40943182), шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами під час проведення будівельних робіт.

Перевіркою не підтверджено інформацію, відображену ТзОВ «Добрі дороги»в актах виконаних робіт, в тому числі щодо задекларованих людино-годин та використання будівельної техніки.

Включені ТзОВ ,,Добрі дорогив акти виконаних робіт відомості щодо нарахованої заробітної плати, задекларованих люд.-год. та використання будівельної техніки не відповідають фінансовому стану даного підприємства.

Перевіркою встановлено, що фактично Волицькою сільською радою здійснено документальне оформлення господарських операції з ТзОВ «Добрі дороги», всього на суму 1 071 875,0 грн, і складено первинні документи (договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг)) ймовірно всупереч нормам частини першої«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Оскільки відсутній факт формування, згідно з абзацом другим ст.1Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, то відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 ст.1Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Враховуючи наведене, посадовими особами Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області внесено неправдиві дані в первинні документи по операціях з отримання послуг (капітального ремонту доріг) від ТзОВ «Добрі дороги»на суму 1 071 875,0 гривень.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що відповідач, на підставі наказу від 18.11.2021 року № 3948-ПП, провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.11.2017 року по 18.11.2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.11.2017 року по 18.11.2021 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 02.12.2021 року № 23138/13-01-07- 04/41746966, у якому зафіксував такі порушення:

- п.5, п.6, п.11П(С)БО 16; п.13П(С)БО 18; п.п. 133.4.2, п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134; п. 135.1 ст. 135; п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу, в результаті чого Волицькою сільською радою Мостиського району Львівської області занижено податок на прибуток у сумі 192 937,5 грн, у тому числі за 2020 ріку сумі 192 937,5 гривень;

-п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, у зв`язку із неподаннямподаткової декларації з податку на прибуток за 2020 рік.

На підставі акта перевірки, 19.01.2022 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 491/13-01-07-04.

Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області є правонаступником Волицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III „Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується, зокрема на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарської операції та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі (абзац другий); превалювання сутності над формою - операції обліковується відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац сьомий).

Згідно з п.3 розділу III Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 1, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою).

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 року передбачає, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 цього Положення, доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З системного аналізу вищенаведених правових норм видно, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та доходу для цілей оподаткування податком на прибуток настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності, на думку апеляційного суду, має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Апеляційний суд встановив те, що позивач у спірний період мав господарські правовідносини із ТзОВ «Добрі дороги».

Досліджуючи господарські операції позивача із ТзОВ «Добрі дороги», апеляційний суд встановив наступне.

Волицькою сільською радою було оголошено тендер на закупівлю робіт об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Машиністів у с. Мостиська Другі Мостиського району Львівської області». За результатами розгляду тендерних пропозицій (протокол № 10 від 17.07.2020 року) переможцем торгів визнано ТзОВ «Добрі дороги».

04.08.2020 року Волицька сільська рада уклала договір з ТзОВ «Добрі дороги» про закупівлю від 04.08.2020 року № 1, відповідно до якого товариство зобов`язується власними силами виконати роботи на об`єкті «Капітальний ремонт дороги по вул. Машиністів у с.Мостиські Другі Мостиського району Львівської області», а сільська рада зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

- акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року № 1 на суму 100 000 грн. (в т. ч. ПДВ), за вересень 2020 року № 2 на суму 575 609,87 грн. (вт. ч. ПДВ), за жовтень 2020 року № 3 на суму 396 265,13 грн. (вт. ч. ПДВ);

-платіжні доручення: від 07.09.2020 року - на суму 100 000 грн.; від 21.09.2020 року - на суму 575 609,87 грн.; від 12.10.2020 року - на суму 396 265,13 гривень.

Відповідач стверджує, що контрагент позивача не мав достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для виконання такого обсягу робіт.

Це пов`язано із тим, що у штаті ТзОВ «Добрі дороги» перебуває 5 осіб та відсутні матеріальні ресурси для здійснення капітального ремонту дороги по вул. Машиністів у с.Мостиські Другі Мостиського району Львівської області.

На спростування цих тверджень позивач надав довідку про наявність у контрагента працівників № 2 від 09.06.2020 року, штатний розпис та звіти форми № 1ДФ за 2020 рік.Відповідно до зазначених документів, в 2020 році з ТзОВ «Добрі дороги» перебували в трудових правовідносинах 10 працівників, таких спеціальностей, як директор, головний інженер, інженер з проектно-кошторисної роботи, інженер з охорони праці, виконавець робіт, водій та 4 бруківника.

Апеляційний суд встановив те, що ТзОВ «Добрі дороги» здійснювало підготовчі та основні роботи щодо ремонту тротуару по вул. Машиністів у с.Мостиські Другі, Мостиського району, Львівської області.

Згідно із актом № 1 приймання робіт за вересень, до комплексу робіт входили: розбирання асфальтобетонних покриттів механізованим способом (17 м.куб); навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди (19 т); перевезення сміття до 2 км; розбирання бортових каменів (майже 400 метрів); установлення бортових каменів (68 метрів)

Для цих робіт були використані компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, екскаватори одноковшеві дизельні на пневмоколісному ходу, автогрейдери середнього типу, молотки відбійні, пневматичні.

Згідно із актом № 2 приймання робіт за вересень до комплексу робіт входили: ремонт окремих ділянок залізобетонних горловин оглядових каналізаційних колодязів (1 колодяз), установлення бортових каменів, бетонних і залізобетонних покриттів (близько 300 метрів), установлення бетонних поребриків на бетонну основу (281 метр), улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи піску, улаштування основи тротуару і щебенево-піщаної суміші (близько 400 метрів).

Для цих робіт були використані автомобілі-самоскиди вантажопідйомністю 10 т.

Аналогічні роботи були проведені і у жовтні 2020 року, лише з тією різницею, що було відремонтовано 10 колодязів, установлено 970 метрів бортових каменів, встановлено 154 метри бетонних поребриків на бетонну основу, влаштовано 27 м.куб. підстильних та вирівнювальних шарів основи піску, улаштовано 270 м.кв. основи тротуару і щебенево-піщаної суміші.

Апеляційний суд порівнявши наявний у позивача штат працівників та виконані роботи, встановив, що у позивача немає працівників, які б за професією могли експлуатувати вказані машини і механізми.

Крім того, на думку суду, протягом вересня та жовтня 2020 року четверо бруківників та один виконавець робіт фізично не могли виконати вказаний вище обсяг робіт.

Тому апеляційний суд погоджується із твердженнями відповідача, що ТзОВ «Добрі дороги» не мало необхідних трудових ресурсів для виконання вказаного обсягу робіт.

Позивач надав довідку ТзОВ «Добрі дороги» № 1 від 09.06.2020 року про наявність обладнання, машин і механізмів, зокрема власних: екскаватор (навантажувач), віброплита, компресор пересувний з двигуном внутрішнього згоряння, електростанція пересувна, а також орендованих у ТзОВ «Спецмашремонт» та ТзОВ «ЛВ-Транс» (каток дорожній, спеціалізований вантажний сідловий тягач, спеціалізований напівпричіп самоскид, автогрейдер).

Однак, згідно із звітом форми 20-ОПП, який містить інформацію про об`єкти оподаткування, у ТзОВ «Добрі дороги» відсутні об`єкти оподаткування.

Ця обставина вказує на те, що у ТзОВ «Добрі дороги», крім трудових ресурсів, були відсутні і матеріальні ресурси для виконання вказано обсягу будівельних робіт.

Отже, позивач не спростував твердження відповідача про відсутність у ТзОВ «Добрі дороги» трудових та матеріальних ресурсів для виконання вказаних робіт.

Крім того, відповідач зазначає, що, згідно із інформацією, що є на веб-сайті державних закупівель, ТзОВ «Добрі дороги», протягом вересня 2020 року, отримало кошти за виконання робіт від інших суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що працівники товариства залучалися до виконання інших робіт та зменшує трудовий ресурс товариства на виконання робіт на замовлення позивача.

Ця інформація додатково підтверджує висновок суду, що ТзОВ «Добрі дороги» не мало трудових ресурсів, протягом вересня-жовтня 2020 року, для виконання робіт щодо влаштування тротуару в межах капітального ремонту дороги по вул. Машиністів у с.Мостиські Другі, Мостиського району, Львівської області

Також відповідач стверджує, що ТзОВ «Добрі дороги» не могло виконати обумовлені роботи, про що свідчить відкрите кримінального провадження № 12019140000000521 щодо контрагента позивача ТзОВ «Добрі дороги» за фактом заволодіння бюджетними коштами.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції (правова позиція Верховного Суду у постанові від 06.08.2019 року по справі № 520/8681/18).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що, згідно з ч. 6ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриттякримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зважаючи на відсутність вироку суду, в межах кримінального провадження № 12019140000000521, факт відкриття кримінального провадження не має доказового значення при встановленні реальності здійснення господарських операцій.

Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач довів ту обставину, що господарські операції між позивачем та ТзОВ «Добрі дороги» не мали реального характеру.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо підтвердження права позивача на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із вказаним вище контрагентом, апеляційний суд вважає такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

Тому, апеляційний суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є законним і його необхідно залишити в силі.

Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 380/12665/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Шегинської сільської ради Яворівського району Львівської області до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 15.11.2023 року