Ухвала від 07.11.2023 по справі 761/35474/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6381/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 761/35474/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв`язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , з внесеними захисником ОСОБА_8 доповненнями до них, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_9 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2023 року задоволено клопотання слідчого другого відділу третього управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.11.2023 року включно, без визначення розміру застави щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, директора ТОВ «МЕГАНОМ-ДОН», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, з внесеними захисником ОСОБА_8 доповненнями до них.

Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Мотивуючи апеляційні вимоги захисник вказує, що оскаржувана ухвала винесена з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Зазначає, що оголошена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, оскільки інкриміновані йому дії слід кваліфікувати виключно за ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Крім того, вказує, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні відсутні, крім ризику повторного вчинення злочину, якому можна запобігти більш м`яким запобіжним заходом, наприклад домашнім арештом. На думку захисника, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В поданій апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 також просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, є наслідком неправильного тлумачення закону та такою, що ухвалена за результатами неповного судового розгляду.

В доповненнях до поданих апеляційних скарг захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або ж визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вказує, що вагомих та достатніх доказів, які пов`язують підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, саме у пособництві державі-агресору з метою завдати шкоди Україні, не достатньо аби виправдати застосування відносно ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, сторона захисту звертає увагу суду, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема, останній має постійне місце проживання, перебуває на посаді директора ТОВ «МЕГАНОМ-ДОН», позитивно характеризується, з перших днів війни займається волонтерством, здійснював допомогу постраждалим особам від російської агресії.

Апелянт вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Водночас, з урахуванням балансу інтересів сторони обвинувачення так і сторони захисту, можливо призначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скаргу, з внесеними доповненнями до них, і просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000074 від 24.01.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що відповідно до норм Конституції та інших нормативних актів Донецька область входить до складу України, а правові акти рф щодо регулювання суспільних відносин на території Донецької області є нікчемними, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв`язку з цим з боку російської федерації підривної діяльності проти України, з метою завдати шкоди Україні, діючи умисно, не зважаючи на встановлену Законом України №2198-ІХ від 14.04.2022 кримінальну відповідальність за свої дії, про яку йому було відомо, свідомо став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України - допомоги (пособництва) державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_6 в інтересах країни-агресора здійснюється ведення фінансово-господарської діяльності, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а саме у постачанні кабельно-провідникової та іншої продукції в інтересах комерційних компаній, зареєстрованих на території держави-агресора, передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, в результаті чого, шляхом відрахування податкових платежів до федерального бюджету російської федерації, здійснюється фінансування оборонного комплексу держави-агресора, що призводить до нарощування військового потенціалу російської федерації проти України.

Так, ОСОБА_11 , являється директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Меганом-дон» (код ЄДРПОУ 34686741, зареєстроване за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. 1 Козача, буд. 56, яке здійснює виробництво та продаж кабельно-провідникової продукції, а саме: виробництво електронних і електричних проводів та кабелів, плит, листів, труб, профілів із пластмас, міді, та оптова торгівля металами і металевими рудами.

Поряд з цим, ОСОБА_6 веде фінансово-господарську діяльність від імені зареєстрованого на тимчасово окупованій території Донецької області у м. Донецьку суб`єкта господарювання «ФЛП ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ 2377102316), яке також здійснює виробництво електронних і електричних проводів і кабелів, здійснює постачання кабельно-провідникової та іншої продукції зареєстрованим на тимчасово окупованій території Донецької області підприємствам.

ОСОБА_6 , будучи директором та кінцевим бенефіціарним власником українського ТОВ «Меганом-дон» (код ЄДРПОУ 34686741), до посадових обов`язків якого входить організація та контроль виробничих процесів, визначення, планування, здійснення, координація всіх видів діяльності підприємства, визначення напрямків розвитку підприємства у формуванні цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, організація роботи і ефективної взаємодії виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства та забезпечення додержання його законності, в інтересах країни-агресора, використовуючи належний йому зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області у м. Донецьку суб`єкт господарювання «ФЛП ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ 2377102316), здійснює ведення фінансово-господарської діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а саме у постачанні кабельно-провідникової та іншої продукції на підставі сертифікату відповідності продукції, виданого «УкрБУДСЕРТ» ТОВ «РАКУРС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32607626, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 170Г, кв. 32) від 21.10.2022, виробником якої зазначено ТОВ «Меганом-дон» (код ЄДРПОУ 34686741), суб`єктам підприємницької діяльності окупаційної адміністрації рф в окупованій Донецькій області та держави - агресора, з метою подальшого використання кабельно-провідникової та іншої продукції у господарській діяльності та відповідному сталому функціонуванню об`єктів критичної інфраструктури «Донецької народної республіки» та російської федерації в цілому.

З метою реалізації злочинного плану, спрямованого на встановлення контролю над тимчасово окупованими територіями Донецької області службовими особами рф прийнято і підписано «федеральний закон від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін до федерального закону «Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу російської федерації» (Збори законодавства російської федерації, 1994 № 32, ст. 3302), відповідно до якого передбачено необхідність у строк до 31 грудня 2023 року посадовим особам суб`єктів господарської діяльності, які мали відповідно до установчих документів місце знаходження постійно діючого виконавчого органу або у разі відсутності постійно діючого виконавчого органу - іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності, на території Донецької області, на день прийняття до російської федерації Донецької області, та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів, привести свої установчі документи у відповідність до законодавства російської федерації за першого внесення змін у відомості єдиного державного реєстру юридичних осіб.

У свою чергу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку травня 2023 року, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення умисних дії, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора та добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Так, ОСОБА_6 , реалізуючи вимоги федерального закону від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін до федерального закону «Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу російської федерації» (Збори законодавства російської федерації, 1994 № 32, ст. 3302) щодо приведення установчих документів юридичних осіб, зареєстрованих на території «Донецької Народної Республіки», у відповідність до законодавства рф, усвідомлюючи можливість продовження здійснення фінансово-господарської діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області та на території рф в цілому лише за умови перереєстрації належного йому суб`єкта господарювання або реєстрації новоствореної юридичної особи згідно чинного законодавства рф, що призведе до взаємодії з державою-агресором, сплати податкових зборів до федерального бюджету рф, постачання товарів на її територію та продаж продукції, тобто свідчитиме про вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, 15.05.2023 року виїхав за межі України на територію російської федерації, та, з метою перереєстрації підприємства згідно чинного законодавства рф, 23.05.2023 добровільно, з порушенням вимог законодавства України про громадянство, отримав паспорт громадянина держави-агресора (згідно відомостей Міграційної служби російської федерації - паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 , виданий 23.05.2023 ГУ МВД россии по Краснодарскому краю), якому для сплати податкових зборів до федерального бюджету рф згідно відомостей з «Единого государственного реестра юридических лиц ФСН россии» присвоєно ІПН РФ 930300351236.

Після цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на реалізацію рішення держави-агресора, підготовку та передачу представникам держави-агресора матеріальних ресурсів та інших активів, отримавши вищевказані документи, які є обов`язковою умовою реєстрації юридичної особи на території Донецької області, згідно чинного законодавства російської федерації, 05.06.2023 року добровільно зареєстрував юридичну особу на тимчасово окупованій території Донецької області - ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток», ОГРН 1239300005735, ИНН 9303033442, г. Донецк, пр-кт. Красногвардейский, д. 6-Ж), засновником якого є ОСОБА_6 (100 % частки в статутному капіталі), з метою проведення господарських взаємовідносин, направлених на підтримку сталого функціонування об`єктів критичної інфраструктури країни-агресора, фінансування воєнізованих формувань та регулярної армії рф для подальшої ескалації території України.

Так, ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток») включено до реєстру юридичних осіб рф, присвоєно реєстраційний номер, а також включено до єдиного реєстру платників податків рф.

У свою чергу, російське ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» здійснює виробництво та продаж кабельно-провідникової продукції, а саме: дротів та кабелів для електронного та електричного обладнання; оптову неспеціалізовану торгівлю та діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Враховуючи вищевикладене, рішенням єдиного засновника ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток») ОСОБА_6 № 1 від 31.05.2023 засновано вказане підприємство, затверджено повне та скорочене його найменування, місцезнаходження, статут та статутний капітал у розмірі 10 000 російських рублів, що є 100 % частки в статутному капіталі, що належить ОСОБА_6 , затверджено ескіз печатки, призначено директора вказаного підприємства та зареєстровано товариство у визначеному російським законодавством порядку.

Відповідно до затвердженого ОСОБА_6 статуту товариства, метою діяльності товариства є отримання прибутку шляхом здійснення виробничої, торгової, посередницької та іншої господарської діяльності, реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт. Товариство має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені чинним законодавством російської федерації. Види діяльності, що підлягають ліцензуванню або потребують спеціального дозволу, можуть здійснюватися товариством після отримання відповідної ліцензії, дозволу тощо.

Крім того, відповідно до п. 5.1 статуту учасником Загальних зборів товариства являється ОСОБА_6 , до прав та обов`язків якого входить брати участь в управлінні справами товариства, у тому числі шляхом участі в загальних зборах учасників, отримувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з його бухгалтерськими книгами та іншою документацією, брати участь у розподілі прибутку, сплачувати частки у статутному капіталі товариства у порядку, розмірах та строки, що передбачені чинним законодавством російської федерації та договором про заснування товариства, сприяти товариству у здійсненні ним своєї діяльності.

Відповідно п. 14.1 вищенаведеного статуту вищим органом управління товариством є загальні збори учасників товариства.

Беручи до уваги те, що єдиним учасником товариства є ОСОБА_6 , до його виняткової компетенції як «Загальних зборів учасників» належить визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його статуту, внесення до нього змін, утворення виконавчих органів, прийняття рішень про розподіл чистого прибутку товариства між його учасниками, затвердження (прийняття) документів, що регулюють внутрішню діяльність товариства, схвалення угод, у здійсненні яких є зацікавленість. Питання, віднесені законом до виняткової компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані у рішення виконавчих органів товариства.

Всі рішення, що приймаються Загальними зборами учасників Товариства, є обов`язковими до виконання для всіх працівників та директора ТОВ «Кабельний завод «Мегаток».

Так, ОСОБА_6 , будучи засновником та учасником російського ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), здійснюючи керівництво діяльністю товариства, з метою реалізації протиправного умислу, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця червня 2023 року, залучив до протиправної діяльності не встановлену досудовим розслідуванням особу, яка за вказівкою ОСОБА_6 організовує ведення фінансово-господарської діяльності вищевказаного підприємства, забезпечує ведення бухгалтерського обліку, а також здійснює дії, спрямовані на пошук контрагентів з метою постачання кабельно-провідникової та іншої продукції, а також передачу інших активів представникам держави-агресора.

Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , з початку функціонування російського ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), здійснює контроль за веденням фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, надає усні вказівки не встановленим досудовим розслідуванням час особам на проведення перемовин із контрагентами, в тому числі щодо укладання договорів (контрактів тощо), сплати податків, закупок сировини та фурнітури, ціноутворення продукції, умови поставок, суми перерахувань, постачання та перевезення тощо.

Враховуючи вищевикладене, громадянин України ОСОБА_6 , будучи засновником та учасником товариства, фактично здійснює вирішальний вплив на ведення фінансово-господарської діяльності російського ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), шляхом контролю та надання вказівок службовим особам та працівникам товариства.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що такі дії є незаконними та призведуть до завдання шкоди Україні, здійснює підприємницьку діяльність на території України, використовуючи при цьому підконтрольне йому ТОВ «Меганом-дон» (код ЄДРПОУ 34686741) та приналежні вказаній юридичній особі банківські рахунки, у тому числі для ведення фінансових взаємовідносин із вищенаведеними російськими товариствами, шляхом ведення взаєморозрахунків у тіньовому секторі економіки з подальшим виведенням активів до російських банківських установ.

Таким чином, з 05.06.2023 року по теперішній час, громадянин України ОСОБА_6 , використовуючи належне йому ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), вирішуючи всі питання діяльності товариства, разом з іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками держави-агресора, за попередніми досягнутими домовленостями, веде фінансово-господарську діяльність в інтересах держави-агресора з рядом російських підприємств, зокрема: ТОВ «МТО-Ресурс» (код ІНН 5010061516, зареєстроване за адресою: Московська обл., м. Дубна, вул. Ентузіастів, буд. 4), ТОВ «Одинцовская кабельная компания" (код ІНН 7743193235 зареєстроване за адресою: Московська обл., м. Одинцово, вул. Залізнична, буд. 17, поверх/офіс 1/54) та ТОВ «Инекатех» (код ИНН 6324114979, зареєстроване за адресою: Самарська обл., Тольятті, вул. Новозаводська, 2А, стр. 209), чим здійснює фінансування оборонного комплексу держави-агресора шляхом відрахування податкових платежів до федерального бюджету рф, в тому числі виготовлення сировинних матеріалів для подальшого використання у господарській діяльності і відповідному сталому функціонуванню об`єктів критичної інфраструктури рф.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , використовуючи банківські рахунки ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), здійснює обготівкування в російських рублях з метою проведення господарських взаємовідносин, що призводить до нарощування військового потенціалу рф проти України, тобто здійснює умисні дії, спрямовані на збір, підготовку та передачу матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на збір, підготовку та передачу представникам держави-агресора матеріальних ресурсів та інших активів, будучи директором та кінцевим бенефіціарним власником українського ТОВ «Меганом-дон», засновником та учасником російського ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), у період з 05.06.2023 по теперішній час забезпечує ведення фінансово-господарської діяльності в інтересах держави-агресора на тимчасово окупованій території Донецької області, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

При цьому, ОСОБА_6 , здійснюючи ведення господарської діяльності підконтрольних останньому підприємств у тісній взаємодії з рядом суб`єктів підприємницької діяльності держави - агресора, діючи умисно, з метою подальшого використання кабельно-провідникової продукції у господарській діяльності та відповідному сталому функціонуванню об`єктів критичної інфраструктури російської федерації, реалізував рішення держави-агресора, а саме: федеральний закон від 21.11.2022 № 451-ФЗ «Про внесення змін до федерального закону «Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу російської федерації» (Збори законодавства російської федерації, 1994 № 32, ст. 3302) щодо приведення установчих документів юридичних осіб, зареєстрованих на території «ДНР», у відповідність до законодавства рф, та здійснив добровільний збір, підготовку і передачу матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора шляхом постачання на користь представників держави-агресора продукції, тобто надав сприяння останнім у завданні шкоди Україні.

Таким чином, ОСОБА_6 , фактично здійснюючи вплив на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Кабельний завод «Мегаток» (рос. ООО «Кабельный завод «Мегаток»), отримує прибуток від діяльності вказаного підприємства, здійснює сплату податків на користь держави-агресора, достеменно розуміючи, що з цих податків формується військовий бюджет держави-агресора, який використовується у збройній агресії проти України, чим забезпечує здійснення військової агресії російської федерації на території України, яка триває дотепер, а також вчиняє умисні дії, направлені на пособництво державі-агресору та завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішення держави-агресора, добровільного збору, підготовки й передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.

27.09.2023 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

28.09.2023 року (клопотання датоване 27.09.2023 року) слідчий другого відділу третього управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року вказане клопотання слідчого було задоволено і застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.11.2023 року включно, без визначення розміру застави.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.

Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного до кримінальних правопорушень, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами зазначеними в клопотанні слідчого.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підозрюється.

Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Таким чином, прийнявши обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на законних підставах не визначив щодо нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого другого відділу третього управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.11.2023 року включно, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , з внесеними захисником ОСОБА_8 доповненнями до них, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4