Рішення

від 06.11.2023 по справі 629/337/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/337/23

Номер провадження 2/629/203/23

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., адвокатів Смірнової Н.А., Гіль Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до СТОВ Агрофірма «Барвінківська» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, посилаючись на те, що перебуваючи в трудових відносинах з СТОВ Агрофірма «Барвінківська» та працюючи трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, 19 серпня 2022 року за дорученням агронома СТОВ Агрофірма «Барвінківська» ОСОБА_2 отримав виробниче завдання по дискуванню поля №190, розташованого біля с. Погонівка Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області. На поле поїхав разом з агрономом. Під`їхавши до поля, агроном залишив свій автомобіль на узбіччі автомобільної дороги, та пересів в кабіну та вказував напрямок. Близько 12-25 год., проїхавши по ґрунтовій дорозі 170 метрів від автомобільної дороги, вони звернули вправо в сторону поля і проїхали ще 15 метрів. При заїзді на поле, під трактором стався вибух невідомого вибухового пристрою. В результаті чого він зазнав травми. Після вибуху був доставлений до медичного закладу, де йому надали первинну медичну допомогу та доправили до КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» для проходження подальшого лікування. Відповідачем була утворена комісія та за результатами проведеного розслідування складено Акт за формою H-1/П. Комісією встановлено, що нещасний випадок стався під час виконання ним трудових обов`язків за режимом роботи підприємства. Внаслідок нещасного випадку на виробництві він отримав травми тяжкого ступеня, у зв`язку із чим, зазнав втрату професійної працездатності, ступінь втрати якого склав 50%, а з 16.11.2022 року йому встановлено III групу інвалідності безстроково. Внаслідок виробничої травми він зазнав фізичного болю та душевних страждань, необхідності постійного лікування, що позбавляє можливості нормально працювати і потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Одночасно, йому завдана моральна шкода, яка виражається у постійних стресах та дискомфорті, що негативно позначається на його психологічному здоров`ї та емоційному стані. На підставі викладеного, враховуючи глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотність недоотриманих благ, стійкої втрати працездатності з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого складу, а також конкретні обставини справи та розмір втрати професійної працездатності, призначення йому групи інвалідності, характер нещасного випадку, що стався з ним та його наслідки для його здоров`я та життя, просить стягнути з СТОВ Агрофірма «Барвінківська» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000000,00 грн., з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, та понесені судові витрати в розмірі 18000,00 грн. за оплату послуг адвоката.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в загальному позовному провадженні.

Не погодившись з позовом директор СТОВ Агрофірма «Барвінківська» подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що внаслідок російської агресії, коли територія України постійно зазнає ракетно-бомбових ударів, особливо прифронтові області, держава не може в повній мірі забезпечити безпеку людини її життю і здоров`ю, в тому числі і громадянам які виконують свої трудові обов`язки. В зв`язку з цим, листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини 3 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними для суб`єктів господарської діяльності. Забезпечити безпечні умови праці, які не пов`язані з проведенням виробничого процесу, а виникають в наслідок військових дій роботодавець не в змозі, а відтак вони визнаються державою форс-мажорними. Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Виходячи з цього СТОВ Агрофірма «Барвінківська» зазначає, що підрив трактору невідомим підривним пристроєм під час виконання позивачем трудових обов`язків є форс-мажорною обставиною, яка сталась не з вини товариства, а в наслідок російської військової агресії, а відтак у товариства відсутня вина за завдану позивачу моральну шкоду, яку він отримав внаслідок зазначеного підриву. Крім того, в акті від 04 листопада 2022 року розслідування нещасного випадку, що стався 19 серпня 2022 року о 12 годині 25 хвилин на СТОВ Агрофірма «Барвінківська», іде посилання на витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації 20.08.2022 кримінального провадження №12022221070000530 за ст.438 ч.1 КК України. Обставиною для порушення даного кримінального провадження зазначено: «19.08.2022 Ізюмським РУП ГУНП в Харківській області, що надійшли зі служби 102 встановлено, що в невстановлену дату та час мало місце порушення законів та звичаїв війни, що полягало у вчиненні обстрілів військовослужбовцями російської федерації по території поля розташованого між м.Барвінкове та с.Погонівка Барвінківської МТГ, Ізюмського району Харківської області, внаслідок чого 19.08.2022 близько 11:30 ОСОБА_1 , виконуючи польові роботи здійснив наїзд на невідомий вибуховий пристрій був пошкоджений трактор NEW HOLLAND д.н.з НОМЕР_1 , який належить СТОВ Агрофірма «Барвінківська». Таким чином, згідно зазначених доказів позивач ОСОБА_1 є потерпілим від кримінального правопорушення. Відповідно до ст.1177 ЦК України, ст.127,128 КПК України, ОСОБА_1 повинен був звернутись з цивільним позовом в кримінальному провадженні №12022221070000530 про стягнення моральної шкоди до російської федерації, адже саме внаслідок порушення військовими рф законів та звичаїв війни ОСОБА_1 отримав вибухову травму. СТОВ Агрофірма «Барвінківська», не може бути належним відповідачем в даній справі згідно наданих позивачем доказів, а саме в п. 8 Акту розслідування нещасного випадку, зазначається що особа, що допустила порушення вимог законодавства з питань охорони праці комісією не встановлено).

02.03.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача понесені судові витрати, мотивуючи тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини відповідача у нещасному випадку, що стався з позивачем, а також причинно-наслідкового зв`язку між діяннями відповідача та завданою позивачеві шкодою, а відтак наявності у відповідача обов`язку відшкодовувати йому шкоду, заподіяну внаслідок вчинення стосовно позивача кримінального правопорушення. Щодо розміру моральної шкоди, зазначає, що у позовній заяві відсутні будь-які чіткі аргументи щодо фактичних підстав для відшкодування моральної шкоди, крім факту її наявності. У ній викладені фрагменти міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, законів України, рішень Конституційного Суду України, Верховного Суду України, а також Верховного Суду, а також інтерпретації деяких із цих фрагментів. Позивач зосередив увагу лише на визначенні розміру відповідного відшкодування. Зазначив, що СТОВ Агрофірма «Барвінківська» є неналежним відповідачем у справі, а належним є саме російська федерація, як держава-окупант. Позивач не надав доказів, що стосовно нього відповідач вчинив незаконні дії чи бездіяльність, а сама по собі наявність шкоди у будь-якому розмірі не породжує обов`язку й компенсації відповідачем, оскільки необхідно встановити наявність всіх елементів цивільного правопорушення, зокрема правильно визначивши відповідального суб`єкта. Таким чином, твердження позивача про те, що саме у зв`язку з діями чи бездіяльністю відповідача йому завдано моральної шкоди, а також сам розмір моральної шкоди не підтверджений належними та допустимими доказами, а відтак не можуть братися до уваги судом при прийнятті рішення за наслідками розгляду спору. Зважаючи на безпідставність позову, представник відповідача вважав, що позивачу повинно бути відмовлено у стягненні судових витрат в повному обсязі.

10.03.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача у настанні нещасного випадку та неналежності відповідача до спірних правовідносин є помилковими та безпідставними, спрямоване на уникнення відповідальності, оскільки є встановленим і не заперечується самим відповідачем, що нещасний випадок за участі позивача стався під час його роботи на підприємстві відповідача. В той же час, роботодавцем в особі відповідача не були забезпечені безпечні та нешкідливі умови праці, за наслідком чого стався нещасний випадок за його участі. Відповідач не перевірив робочу територію на предмет безпечності та відсутності предметів або явищ, які становлять загрозу для життя та здоров`я оточуючих. Навколишня ситуація, яка сталася довкола і супроводжувалася веденням активних бойових дій на території Харківської області, у тому числі в Ізюмському районі, обумовлювала високий рівень небезпечності полів, які оброблялися відповідачем. Однак, не дивлячись на викладене, роботодавцем не були виконані відповідні захисні заходи, спрямованні на убезпечення його робочого місця та надання захисних засобів для недопущення виникнення нещасного випадку або шкідливих наслідків для здоров`я. Знехтувавши безпечними умовами праці та підвищеним рівнем небезпеки територій, на яких ним виконувалися виробничі завдання за розпорядженням адміністрації, відповідач не виконав обов`язку щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці. За наслідком чого ОСОБА_1 була заподіяна непоправна моральна шкода. Викладені обставини свідчать, що між протиправними діями відповідача та шкодою, яку зазнав позивач, є очевидний причинно-наслідковий зв`язок, що в подальшому породжує його право на відшкодування такої шкоди. Посилання представника відповідача стосовно того, що належним відповідачем у даній справі є російська федерація як держава-окупант, є неспроможними, недоведеними та голослівними. ОСОБА_1 не визнався потерпілим в рамках вказаного провадження чи будь-якого іншого кримінального правопорушення. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б вказували на те, що невідомий вибуховий пристрій, на якому він підірвався під час виконання свої трудових обов`язків, належав саме російській федерації. Крім того, з самого змісту акту, складеного 04.11.2022 року комісією з розслідування нещасного випадку, встановлено, що фактор, який призвів до нещасного випадку - інше (невідомий вибуховий пристрій). Щодо позовної давності, зазначає, що вона не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Щодо стягнення понесених відповідачем судових витрат, зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, представником не долучено до відзиву підтверджуючі документи, які б посвідчували повноваження останнього щодо представництва прав та інтересів відповідача в рамках вказаної справи.

28.03.2023 року від представника відповідача надійшли заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у суді першої інстанції, оскільки позовні вимоги є безпідставними. Щодо порушень правил охорони праці зазначає, що позивач посилається на Акт від 04.11.2022. Оскільки позивач подав вказаний документ як доказ на підтвердження своїх вимог та не оскаржив його у встановленому законодавством порядку, будь-які його твердження про порушення відповідачем вимог охорони праці не підтвердженні належними та допустимими доказами. Твердження позивача про обов`язок відповідача «перевіряти робочу територію на предмет безпековості та відсутності предметів або явищ, які становлять загрозу для життя оточуючих» не підкріпленні посиланнями на відповідний нормативно-правовий акт, що наділяє відповідача такими повноваженнями. Позивачу було відомо про факт здійснення бойових дій, жодних заяв чи заперечень з приводу виконання поставленого йому доручення не висловив. У матеріалах справи наявне кримінальне провадження, однак небажання позивача користуватися наданими кримінальним процесуальним законом правами, наданими потерпілому, не спростовує того юридичного факту, що саме позивачеві було завдано шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Щодо належного відповідача зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невідомий вибуховий пристрій був встановлений працівниками або з відома роботодавця. Твердження позивача, що саме з вини відповідача йому завдано моральної шкоди, а також її розмір є відверто маніпулятивними і їх можна лише розцінювати як виправдання дій країни-агресора та намагання перекласти відповідальність за дії рф та її посадових і службових осіб на відповідача. Щодо позовної давності, зазначає, що позивачем не дотримано вимог ЦК України, а тому не можна стверджувати, що на позовні вимоги позовна давність не поширюється. Щодо судового збору, то доводи позивача є неспроможними, оскільки відсутні договір про надання правової допомоги та додаткової угоди, укладених з адвокатом.

24.05.2023 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.07.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на Обприскувач самохідний CASESPXPATRIO T 3330 (2012), заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , свідоцтво НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , дата реєстрації 30.05.2014, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

04.10.2023 року постановою Харківського апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма «Барвінківська» та скасовано ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.07.2023 року. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В судовому засіданні позивач та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві та запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11 березня 2022 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до СТОВ Агрофірма «Барвінківська» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією трудової книжки та наказом №20-К про прийняття на роботу (т.1 а.с.12-38, 39).

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №9.8725, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в офтальмологічному відділенні з 16-00 год. 19.08.2022 по 15.09.2022 з діагнозом: Мінно-вибухове поранення (19.08.22): проникне корнео-склеральне поранення з випадінням внутрішньоочних оболонок, гіфема, гемофтальм, внутрішньоочне стороннє тіло (скло) лівого ока, клапанне поранення рогівки, субкон`юнктивальний крововилив, частковий гемофтальм правого ока, стороннє тіло орбіти (скло) праворуч; рвані поранення шкіри повік, шкіри обличчя з дрібними сторонніми тілами. У36.2, S05.5, H43.1 H21.0, H11.3. Згідно з. п. 3.3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості вважати дане пошкодження як травму тяжкого ступеню (т.1 а.с.40,41-43).

Відповідно до Акту розслідування нещасного випадку, що стався 19 серпня 2022 року о 12 год. 25 хв. на СТОВ Агрофірма «Барвінківська», обставини та причини настання нещасного випадку, комісія встановила, що нещасний випадок з трактористом-машиністом СТОВ АФ «Барвінківська» ОСОБА_1 , стався під час ним виконання трудових обов`язків за режимом роботи підприємства (т.1 а.с.45-55)

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 10 ААА №255895, ступень втрати професійної працездатності ОСОБА_1 50% з 16.11.2022 року та встановлено III групу інвалідності безстроково (т.1 а.с.56).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №343246, встановлено, що ОСОБА_1 протипоказана праця на висоті, біля механізмів що рухаються, з ризиком травми ока, що бачить (т.1 а.с.61).

З 30.01.2023 по 08.02.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з мінно-вибуховою травмою отриманою 19.08.2022, що підтверджується копєю виписки із медичної картки амбулаторного хворого комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об?єднання» Лозівської міської ради Харківської області, поліклінічне відлілення № 2 від 08.02.2023 року (т.1 а.с. 91)

13.09.2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.438 КК України та розпочато досудове розслідування, що підтверджується витягом з ЄРДР, з якого вбачається, що відповідно до матеріалів зареєстрованих в СО № 3939 від 19.08.2022 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, що надійшли і служби 102 встановлено, що в невстановлену дату та час мало місце порушення законів та звичаїв війни,що полягало у вчиненні обстрілів військовослужбовцями Російської Федерації по території поля розташованого між м.Барвінкове та с.Погонівка Барвінківської МТГ, Ізюмського району. Харківської області, внаслідок чого 19.08.2022 року близько 11:30 гр. ОСОБА_1 , виконуючи польові роботи здійснив наїзд на невідомий взривний пристрій, в результаті чого отримав вибухову травму. Також в результаті наїзду на невідомий вибуховий пристрій був пошкоджений трактор колісний NEW HOLLAND д. н.з НОМЕР_1 , який належить:СТОВ Агрофірма "Барвінківська" (т.1 а.с.120).

Наказом директора СТОВ Агрофірма «Барвінківська» №64-ОД від 31.08.2022 року, надано ОСОБА_1 разову нецільову благодійну допомогу у розмірі 62200,00 грн. та згідно квитанції 02.10.2022 року виплачена ОСОБА_1 (т.1 а.с.121-124).

З довідки начальника Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, вбачається, що на території Ізюмського району Харківської області проходили активні бойові дії, тому будь які польові роботи є небезпечними, доки сапери не проведуть заходи з розмінування на даній території, про що постійно наголошують співробітники ДСНС. У зв?язку з тим, що заявок на обстеження та розмінування земельних ділянок від СТОВ «Агрофірма «Барвінківська» до ДСНС не надходило, тому безпечні маршрути не були узгоджені. (т.1 а.с.182)

Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП Українивизначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зістаттею 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 1167ЦК Українитастаттею 237-1 КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008).

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язківі вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно достатті 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до частини другоюстатті 36 цього Законуфакт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України «Про охорону праці».

Згідностатті 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першоїстатті 22 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок) (діяв на момент настання нещасного випадку), який визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначенимичастиною першоюстатті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом першим частиною першоюстатті 35Закону УкраїниПро загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування» передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

В пункті 30 Порядку № 337, передбачено, що розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

Пунктом 33Порядку №337передбачено,комісія зобов`язана,зокрема:визначити,пов`язані чине пов`язанінещасний випадокта/абогостре професійнезахворювання (отруєння)з виробництвом; скластиакти заформою Н-1;у разінастання груповихнещасного випадкута/абогострого професійногозахворювання (отруєння)скласти актиза формоюН-1на кожногопотерпілого; у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно здодатком 22.

Пунктом 52підпунктами 1.2Порядку №337передбачено,що обставини,за якихнещасний випадокта/абогостре професійнезахворювання (отруєння)визнаються пов`язанимиз виробництвом,є: 1)виконання потерпілимтрудових (посадових)обов`язків згідноз внутрішнімтрудовим розпорядкомпідприємства (установи,організації),у томучислі увідрядженні (згідноз внутрішнімтрудовим розпорядкомпідприємства (установи,організації),на якевін відряджений); 2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права акт за формою Н-1 складається, якщо в ході розслідування нещасного випадку комісією (спеціальною комісією) встановлено, що такий нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Отже доказом вини власника може бути акт про нещасний випадок на виробництві.

В даній справі комісією з розслідування нещасного випадку складено Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-1, який затверджено директором СТОВ Агрофірма «Барвінківська» 04 листопада 2022 року.

Згідно з висновком комісії, викладеним у акті проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-1, комісія встановила, що нещасний випадок з трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва СТОВ АФ «Барвінківська» ОСОБА_1 , стався під час виконання ним трудових обов?язків за режимом роботи підприємства.

Враховуючи, пп. 1, 2 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних пиладків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, комісія вважає нещасний випадок таким, що пов?язаний з виробництвом.

Згідно з п. 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, рішення щодо визнання нещасного випадку пов?язаним з виробництвом прийнято комісією шляхом голосування, одноголосно.

Зазначений Акт сторонами оспоренийне був.

З довідки начальника Міжрегіонального центра гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, встановлено, що на території Ізюмського району Харківської області проходили активні бойові дії, тому будь які польові роботи є небезпечними, доки сапери не проведуть заходи з розмінування на даній території, про що постійно наголошують співробітники ДСНС. У зв?язку з тим, що заявок на обстеження та розмінування земельних ділянок від СТОВ «Агрофірма «Барвінківська» до ДСНС не надходило, тому безпечні маршрути не були узгоджені.

Слід зазначити,що наявністьакта пронещасний випадок,пов`язанийз виробництвом,за формоюН-1,використання працівникомтрактору,який належитьСТОВ АФ«Барвінківська»,на якомувін їхавна полей настаннянещасного випадкупід часвиконання ОСОБА_1 трудових обов`язків,свідчать проте,що особою,яка допустилапорушення,вимог нормативнихактів проохорону праці, та не забезпечила безпечні і нешкідливі умови праці, є власник підприємства.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах зСТОВ АФ «Барвінківська», нещасний випадок,який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків,пов`язаний з виробництвом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення наСТОВ АФ «Барвінківська», обов`язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначенихстаттею 1167 ЦК України.

З огляду на викладене, доводи представника відповідача про те, що СТОВ АФ «Барвінківська» є неналежним відповідачем, а належним є саме російська федерація, як держава-окупант є необґрунтованими.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, в результаті наїзду на невідомий взривний пристрій. За вказаним фактом 13.09.2022 в ЄРДР внесені відомості за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.438 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР, з якого вбачається, що в невстановлену дату та час мало місце порушення законів та звичаїв війни, що полягало у вчиненні обстрілів військовослужбовцями російської федерації по території поля розташованого між м.Барвінкове та с.Погонівка Барвінківської МТГ, Ізюмського району, Харківської області, внаслідок чого 19.08.2022 року близько 11:30 гр. ОСОБА_1 , виконуючи польові роботи здійснив наїзд на невідомий взривний пристрій, в результаті чого отримав вибухову травму. Також в результаті наїзду на невідомий вибуховий пристрій був пошкоджений трактор колісний NEW HOLLAND д. н.з НОМЕР_1 , який належить:СТОВ Агрофірма "Барвінківська" (т.1 а.с.120).

Таким чином, суд вважає, що вина в отриманні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 повинна покладатись не тільки на відповідача, який не забезпечив безпечні і нешкідливі умови праці, а й на російську федерацію за порушення законів та звичаїв війни, що полягало у вчиненні обстрілів військовослужбовцями російської федерації по території поля розташованого між м.Барвінкове та с.Погонівка Барвінківської МТГ, Ізюмського району, Харківської області, внаслідок чого ОСОБА_1 здійснив наїзд на невідомий взривний пристрій.

Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не визнався потерпілим в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 438 КК України, а отже тільки СТОВ АФ «Барвінківська» є належним відповідачем та винна у нещасному випадку, є необґрунтованими з тих підстав, що відомості в ЄРДР внесені за фактом наїзду ОСОБА_1 на невідомий взривний пристрій, в результаті чого він отримав вибухову травму. Також в результаті наїзду на невідомий вибуховий пристрій був пошкоджений трактор колісний NEW HOLLAND д. н.з НОМЕР_1 , який належить:СТОВ Агрофірма "Барвінківська". Статтею 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, для визнання ОСОБА_1 потерпілим в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 438 КК України, позивачу необхідно подати заяву про залучення його до провадження як потерпілого.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.

В силу ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. при вирішенні питанні про відшкодування моральної шкоди також враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В силуст.12ЦПК України,кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що у зв`язку травмою він не здатний повноцінно забезпечити свою сім`ю, а також те, що позивач тривалий час перебував в цивільному шлюбі, але у зв`язку з травмою цивільна дружина його покинула, з тих підстав, що до суду не були надані докази того, що позивач має на утриманні дітей, тривалий час перебував у цивільному шлюбі, та що цивільна дружина покинула позивача саме у зв`язку з отриманою травмою. Відсутні також докази, яку заробітну плату отримував ОСОБА_1 , враховуючи, що згідно трудової книжки, на СТОВ Агрофірма "Барвінківська" позивач працював посезонно.

З огляду на викладене, враховуючи те, що внаслідок мінно-вибухового поранення ОСОБА_1 були спричинені тяжкого ступеню тілесні ушкодження, що потягло втрату професійної працездатності, ступінь втрати якого склав 50% та позивачу була встановлена 3 група інвалідності, беручи до уваги, що у зв`язку з ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 був спричинений фізичний біль і страждання, він змушений бувпроходити лікування та медичні обстеження, це негативно позначається на психологічному здоров`ї та емоційному стані позивача, внаслідок чого він змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачу була завдана моральна шкода, тому суд виходячи із засад розумності, виваженості, та справедливості, беручи до уваги характер та обсяг душевних та психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, враховуючи стан здоров`я позивача, а також враховуючи, як зазначено вище, що вина в отриманні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 повинна покладатись не тільки на відповідача, а й на російську федерацію за порушення законів та звичаїв війни, оцінює спричинену ОСОБА_1 моральну шкоду у 50 000 гривень, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем суду надано: договір про надання правової допомоги від 29.12.2022, додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2022, довідка-квитанція від 26.01.2023, згідно якого позивач сплатив кошти за надання юридичних послуг у розмірі 18000,00 гривень.

Таким чином, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом, час, витрачений на надання відповідних послуг, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 гривень, які є співмірними зі складністю справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 134,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 134 грн. 20 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Представник позивача - адвокат Смірнова Наталія Андріївна, місцезнаходження: Харківська область, м.Лозова, вул.Свято-Миколаївська, буд.11, офіс 5.

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м.Барвінкове, вул.Скрипника, буд.6, код ЄДРПОУ 38072129.

Представник відповідача - адвокат Гіль Євген Вікторович, місцезнаходження: м.Харків, вул.Сумьска, буд.49, офіс 5-24, код ЄДРПОУ 42478333.

Повний текст рішення виготовлений 16.11.2023.

Суддя Наталія ЦЕНДРА