Рішення

від 28.09.2010 по справі 17/73-1491

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2010 р.

Справа № 17/73-1491

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль

до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 77559,22 грн.

Представник від:

позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність серії ВКА №977183 від 28.09.10р.;

відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв’язку з  відсутністю представників сторін в судовому засіданні.

Позивач: Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Тернопіль, звернувся 13.09.2010р. до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, 77559,22 грн. заборгованості, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору № 10 від 20.07.2009р., з яких 69500,00 грн. основного боргу та 8059,22 грн. нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Позов обґрунтовується копією договору № 10 від 20.07.2009р. з специфікацією №1 до нього; розрахунком суми пені; копією видаткової накладної №31 від 23.07.09р.; копією вимоги про оплату від 25.06.2010р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та подав витребувані судом документи.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру знаходиться в матеріалах справи). Клопотань про відкладення судового засідання не заявив, причин неявки суду не повідомив.

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов’язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

20 липня 2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Продавцем та Приватним підприємством "Продекспорт", як Покупцем, укладено договір №10 (далі Договір), згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує бувше у використанні обладнання для випічки хлібобулочних виробів (Товар), кількість, асортимент і якість яких вказані в разовій специфікації до Договору, що є його невід'ємною частиною (Розділ 1. Договору).

Відповідно до Розділу 4. Договору Продавець постачає товари Покупцю, які продаються по даному договору в терміни, вказані в специфікації.

Як видно з специфікації №1 до Договору №10 від 20.07.2009р., сторонами погоджено кількість, ціну товару та умови поставки.

Позивач стверджує і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору, з урахуванням специфікації №1 до нього, підприємцем згідно видаткової накладної №31 від 23.07.09р. передано, а відповідачем отримано зазначений в накладній товар на суму 79500,00 грн. Факт отримання товару ПП "Продекспорт" підтверджується підписом відповідальної особи відповідача на накладній, котрий скріплено печаткою юридичної особи відповідача та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

У відповідності до розділу 2 Договору сторонами погоджено ціну товару, який постачається по даному договору, що вказана у специфікації та становить 79500,00 грн.

Також, умовами укладеного договору (розділ 5) сторони визначили умови оплати переданого товару, а саме кінцевий розрахунок повинен бути здійснений Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в гривнях в строк до 30 грудня 2009 року.

Позивач стверджує і такі твердження не заперечені відповідачем, що Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої зобов’язання по Договору виконав в повній мірі, передавши підприємству обладнання, однак відповідач порушив договірні зобов’язання, внаслідок чого станом на 09.09.2010р. заборгованість відповідача за отриманий згідно Договору № 10 від 20.07.2009р. Товар становить 69500,00 грн. (з урахуванням часткової оплати боргу на суму 10000,00 грн.).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов’язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов’язується  прийняти товар  і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Надіслана 30.06.2010р. позивачем на адресу Приватного підприємства "Продекспорт" вимога б/н від 25.06.2010р. з пропозицією в семиденний термін оплатити залишок заборгованості в сумі 69500,00 грн., залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати купленого ним товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах  немає.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем вартість отриманого товару не сплачена в розмірі 69500,00 грн., що є порушенням ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України, а тому позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, підлягають до задоволення як правомірні та документально обґрунтовані.

Належне виконання грошових зобов’язань покупцем забезпечено сторонами згідно Розділу 6. Договору пенею у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1  ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені в заявленій сумі, здійснений за період з 01.03.2010р. по 31.08.2010р. (184 дні) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, суд, здійснивши власний арифметичний підрахунок, вважає такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6628,21 грн. пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.03.2010р. по 31.08.2010р. (184 дні),  які й задовольняються судом.

В задоволенні вимог про стягнення 1431,01 грн. пені господарський суд відмовляє у зв’язку з тим, що вимоги в цій частині безпідставно нараховані позивачем, відтак, є неправомірно заявленими.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в загальній сумі 76108,21 грн., в тому числі 69500,00 грн. основного боргу та 6608,21 грн. пені.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 0,41 грн. підлягає поверненню Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відповідності до ст. 47 ГПК України з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 28.09.2010р. у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 627-629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 32, 34, 43-44, 47, 49, 75, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1.    Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, вул. Живова, 15А, ідентифікаційний код 30047671, –69500,00 грн. основного боргу, 6628,21 грн. пені та 992,93 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

3. В решті позову –відмовити.

4. Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з Державного бюджету України 0,41 грн. надмірно сплаченого згідно квитанції № ПН548393 від 10.09.2010р. державного мита.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "01" жовтня 2010 року, через місцевий господарський суд.

Суддя