Рішення

від 02.10.2023 по справі 739/2046/21

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/2046/21

Провадження № 2/739/46/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Кочура О.О.,

за участі: секретаря- Головня І.І.

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Н-Сіверської міської ради Шахунова М.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , поданим представником позивачки - адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до ОСОБА_3 , Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 609762 від 12.12.2009 року, виданого на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109484500244, який посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 7423685000:01:000:0075. Свій позов мотивує тим, що позивачці ОСОБА_2 належить будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Позивачкою розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) площею 0,2500 га, для оформлення права власності на земельну ділянку. Проте позивачка не може її приватизувати, оскільки відповідачем ОСОБА_3 30.05.2006 року був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (сусідній будинок) та згідно з державним актом від 12.12.2009 року серії ЯЖ №609762, який було видано на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року, відповідач ОСОБА_3 також став власником земельної ділянки розміром 0,2513 га з кадастровим номером 7423685000:01:000:0075 та цільовим призначенням для веденням особистого селянського господарства. Рішення Команської сільської ради, на підставі якого відповідачу ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка, визнане протиправним та скасоване рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року. При цьому судом встановлено, що виділена земельна ділянка з кадастровим номером 7423685000:01:000:0075, розташована поверх інших земельних ділянок, зокрема поверх новосформованої за заявою позивачки земельної ділянки. Дана обставина перешкоджає приватизації позивачкою цієї земельної ділянки, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Ухвалою судді від 02.02.2022 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання у справі. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду від 13.09.2023 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Костюченка В.К. та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Новгород-Сіверську міську раду Чернігівської області.

У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з`явилася, але її інтереси в суді представляє адвокат Костюченко В.К., який позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, зазначені в позовній заяві. Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача Новгород-Сіверської міської ради Шахунов М.О. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що на його думку, Новгород-Сіверська міська рада не має відношення до даного спору, оскільки рішення Команської сільської ради вже скасовано, та є відповідач ОСОБА_3 якого стосується даний позов, та який не заперечує проти його задоволення. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Новгород-Сіверського суду Чернігівської області від 11.07.2012 року у справі №2513/1354/12 за позивачкою ОСОБА_2 було визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розміщений за адресою АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6). Право власності на вказаний будинок позивачка зареєструвала в КП «Новгород-Сіверське МБТІ» 13.08.2012 року, номер витягу 35143776 (а.с.7). Згідно наявної в матеріалах справи інформації про об`єкт власності (земельну ділянку) за адресою: АДРЕСА_1 , в користуванні позивачки ОСОБА_2 , знаходиться земельна ділянка площею 0,2500 га, в тому числі площа під забудовою 0,0141 га, з кадастровим номером 7423685000:01:000:0258, із функціональним призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності (а.с.4). Проте, як вбачається з повідомлення Управління у Новгород-Сіверському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №29-25-0.31-1/340-21 від 22.07.2021 року, ОСОБА_2 не може приватизувати земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що частина земельної ділянки вже була передана безоплатно у власність ОСОБА_3 і зареєстрована за кадастровим номером 7423685000:01:000:0075, згідно рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 609762 від 12.12.2009 року за реєстровим номером 0109484500244. Архівний екземпляр державного акту у відділі відсутній, тому на підтвердження надають завірену копію Книги записів реєстрації державних актів на право власності. Та для вирішення даного питання пропонують звернутися до суду з позовом про скасування державного акту на право на земельну ділянку та реєстрацію земельної ділянки (а.с.8). Згідно копії Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за номером запису 244 у книзі міститься запис про виготовлення на ім`я ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 609762 від 12.12.2009 року за реєстровим номером 0109484500244, виданим згідно рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року, який посвідчував його право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423685000:01:000:0075, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9-10).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року було визнано протиправним та скасовано рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року, на підставі якого відповідачу ОСОБА_3 була передана у власність вказана земельна ділянка (а.с.30-34). Відповідно до положень Земельного кодексуУкраїни (в редакції, чинній на час видачі Державного акту), право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 78 ЗК України). Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч.ч. 6-10 ст. 118 ЗК України). Згідно ч. 1 ст.125, ч. 1 ст.126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Земельна ділянка може набуватися фізичною особою, в тому числі, на підставі рішення районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки у власність. На час виникнення спірних відносин право власності фізичної особи на земельну ділянку виникало після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації. Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. В своїх постановах від 26 вересня 2012 року по справі №6-103цс12, від 06 лютого 2013 року по справі №6-169цс12, від 01 липня 2015 року по справі №6319цс15 та інших, Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно якої судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Таким чином, оскільки оспорюванний державний акт було видано на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, а існування державного акту серії ЯЖ № 609762 від 12.12.2009 року, та його державної реєстрації, перешкоджає позивачці використати її права щодо приватизації земельної ділянки, а тому оспорюванний державний акт підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права. Положеннями ст. ст.8, 24, 41Конституції України зокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відновлення порушених прав позивачки можливе лише в судовому порядку. Керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,273ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 , поданий представником позивачки - адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до ОСОБА_3 , Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити. Визнання недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 609762 від 12.12.2009 року, виданий на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Команської сільської ради від 22.08.2008 року зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109484500244, який посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 7423685000:01:000:0075. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О.Кочура