Ухвала

від 01.11.2023 по справі 761/39791/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39791/23

Провадження № 1-кс/761/25796/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017100000000216 від 21.02.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017100000000216 від 21.02.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме, на: корпоративні права ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310), яке зареєстровано за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, 25/48, у вигляді 100% статутного капіталу (600 000 грн), які належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ).

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000216 від 21.02.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, що у межах даного кримінального провадження досліджуються обставини ухилення від сплати податків невстановленими особами, які використовуючи підконтрольні ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310), ТОВ «Мотор-Трейд» (код ЄДРПОУ 42444807), ТОВ «Бесарабія 1065» (минула назва ТОВ «Промотрейдінг», код ЄДРПОУ 40636159) протягом 2020-2021 років, діючи умисно, при реалізації за готівкові кошти імпортованих транспортних засобів, не відображали такі операції у податковій звітності, що спричинило ненадходження до бюджету податків (обов`язкових платежів) у сумі понад 10 млн грн.

Також, в ході досудового розслідування отримано висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 12.02.2021 № 20/15-32-08-01-20/43188310 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) за період 2020 року, відповідно до якого ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) ймовірно ухилилося від сплати податку на додану вартість на загальну суму 5 316 760,88 грн

Аналітичним дослідженням встановлено, що ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 імпортовано 471 транспортний засіб на загальну суму 69,9 млн грн.

Згідно з даними ЄРПН за вказаний вище період ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) відображено реалізацію лише 4 автомобілів в адресу юридичних осіб на загальну суму 854,3 тис грн.

Водночас встановлено, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 автомобілі, які були імпортовані ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310), зареєстровано (перереєстровано) на фізичних осіб у кількості 174 шт. фактурною вартістю 31,9 млн грн, що не відображено товариством у податковій звітності.

Крім того, в ході досудового розслідування отримано висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 20.10.2023 № 15362/23-72, відповідно до якого підтверджується висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 12.02.2021 № 20/15-32-08-01-20/43188310 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) за період 2020 року щодо заниження товариством належного до сплати податку на додану вартість у сумі 7 418 980,29 грн.

Прокурор в своєму клопотанні зазначає, що корпоративні права ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки зміна права власності корпоративних прав на вказане підприємство може призвести до наступного знищення речових доказів, документів та ухилення службових осіб ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) та інших осіб від кримінальної відповідальності.

Постановою детектива БЕБ від 26.10.2023 корпоративні права ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310) визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою збереження речових доказів, запобігання протиправним діям з корпоративними правами ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310), у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права вищезазначеного підприємства.

Відтак, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Також прокурор в своєму клопотанні відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України просив розглянути його без участі власника майна та зацікавлених осіб для попередження можливості відчуження вказаного майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому викладених.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.

Так,в провадженніГоловного підрозділудетективів Бюроекономічної безпекиУкраїни перебуваютьматеріали кримінальногопровадження№42017100000000216 від 21.02.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівклопотання,накласти арештна корпоративніправа ТОВ«Автомир.»(кодЄДРПОУ 43188310),яке зареєстрованоза адресою:м.Одеса,вул.Педагогічна,25/48,у вигляді100%статутного капіталу(600000грн),які належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 )у даному кримінальному провадженні необхідно з метою запобігання подальшого відчуження речових доказів.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України,для прийняттязаконного,обґрунтованого тасправедливого рішення,слідчий суддяповинен з`ясуватиправову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора та відповідати вимогам закону.

Вказана норми узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати:1)правовупідставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

В свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. ст. 94, 132, 173КПК України повиненврахувати:існування обґрунтованоїпідозри щодовчинення кримінальногоправопорушення тадостатність доказів,що вказуютьна вчиненнякримінального правопорушення;можливість використаннямайна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Разом ізцим,на переконанняслідчого судді,у клопотанніналежним чиномне доведенотой факт,що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження №42017100000000216 від 21.02.2017 року.

Також,слідчий суддязвертає увагуна сутоформальний характерпостанови детективаБюро економічноїбезпеки України ОСОБА_5 від 26.10.2023про визнанняречовими доказами,копія якоїдолучена доматеріалів клопотання,яка такожне міститьпосилання наконкретні критерії,визначені статтею98КПК України,яким нібитовідповідають корпоративні права ТОВ «Автомир.» (код ЄДРПОУ 43188310).

Більш того, матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що корпоративні праваТОВ «Автомир.»(кодЄДРПОУ 43188310)набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ТОВ «Автомир.»(кодЄДРПОУ 43188310)у даному кримінальному провадженні не має статусу юридичної особи щодо якої здійснює провадження, жодній фізичній особі, яка від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчиняла кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, не повідомлено про підозру.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Так, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України таЗаконом України«Про міжнароднідоговори іугоди» чинніміжнародні договори,згода наобов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004).

При цьому, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

В свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Автомир.»(кодЄДРПОУ 43188310)у кримінальному провадженні № 42017100000000216, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017100000000216 від 21.02.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1