Рішення

від 17.11.2023 по справі 628/4348/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/4348/21

№ 2/183/1441/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської областів особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громадита просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIIІ скликання Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №1600/ VIIІ від 05.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-А.01.03), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області».

- визнати недійсним, укладений 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» договір оренди земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

- зобов?язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та Фермерське господарство «Ромашка» (ЄДРПОУ 22675394) повернути у власність Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

- судовий збір стягнути з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури за таким реквізитами: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800.

Рішенням V сесії VIII скликання Петропавлівської сільської ради №623/VIII від 22.02.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

На виконання вказаного рішення, 08.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» укладено договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами виконання вказаного договору ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

В подальшому, рішенням Петропавлівської сільської ради №1600/VIII від 05.07.2021 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03), із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 08.07.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, площею 2,000 га, зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав №59220843 від 12.07.2021).

В подальшому, 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який 06.08.2021 зареєстровано державним реєстратором Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (номер запису про інше речове право 43410614)

Разом з тим, вказане рішення Петропавлівської сільської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321 передано у приватну власність ОСОБА_1 всупереч вимог закону з огляду на наступне.

Згідно наявної інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-9,1-4922/0/19-21 від 22.06.2021 земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288, що знаходиться за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Окрім цього, згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 у проєктах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-17, завірені ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, які зазначені в копії довідки від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-17 не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проєкти землеустрою. Характеристики земельної ділянки, які зазначені у довідці істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ.

Враховуючи викладене, рішення уповноваженими органами щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на сільськогосподарські угіддя не приймались, проект землеустрою не розроблявся та не затверджувався.

В своючергу,у переліку,встановленому ч.1ст. 121 Земельного кодексу України не зазначено розміру земельних ділянок передбачених для безоплатної приватизації із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тобто, в порушення встановленого Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, без розроблення проекту землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки та прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2 га для ведення особистого селянського господарстваіз земель запасу комунальної форми власності Петропавлівської сільської ради та, в подальшому, передано у приватну власність земельну ділянку, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, ОСОБА_1 .

Відповідачем - Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області поданий відзив на адресу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області, згідно з яким позовні вимоги про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Курило М.І. на адресу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області подані заперечення на позовну заяву, згідно з якими позовні вимоги про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим представник Відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03 листопада 2021 позивач звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2021 року у справі відкрите загальне позовне провадження та розпочате підготовче провадження.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»»затверджено зазначений Указ.Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, 21 квітня 2022року Указом Президента України №259/2022продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»»затверджено зазначений Указ.Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»»затверджено зазначений Указ.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставіст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до вимог ч. 7ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», в редакції чинній з 07 березня 2022 року - у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням голови Верховного суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

16 листопада 2022 року на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Ромашка», про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ 17 листопада 2022 року визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г.

Ухвалою суду від 18 листопада 2023 року справу прийнято до провадження Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області та продовжено підготовче провадження.

15 липня 2023 року на адресу суду надійшли додаткові докази, направлені позивачем. А саме висновок експертизи, копія якого направлена учасникам справи на відомі електронні адреси.

Ухвалою суду від 18липня 2023 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Санталова В.Р. підтримала позовні вимоги позивача в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просить задовольнити позов в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом, про причини неявки суд не повідомили. Від представника відповідача Чабанного С.А. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280ЦПКУкраїни. Враховуючи, що на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від жодного з відповідачів будь-яких заяв, заперечень не надходило; позивачем додатково подавалися докази, а саме висновки експертизи; судом постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно дост. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків, а саме.

КерівникКуп`янської окружної прокуратуриХарківської області звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на захист інтересів в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно до ст.14Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей4,5 Земельного кодексу Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використанняземліяк територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність за умов імперативної заборони таких дій явно суперечить інтересам держави.

В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності та користування на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України), що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини наведеною в п. 54 рішенні у справі «Трегубенко проти України».

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до Постанови КабінетуМіністрів Українивід 10.09.2014№442«Про оптимізаціюсистеми центральнихорганів виконавчоївлади» на вказаний орган покладено функції контролю за додержанням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду лише з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи покладено обов`язки лише щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Тобто, враховуючи те, що у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як самостійний позивач.

В свою чергу, в даному випадку інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного рішення. Оскільки саме Петропавлівська сільська рада допустила порушення інтересів у спірних правовідносинах, то ця рада не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом, а саме з вимогами: про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, яке передбачало передачу спірної земельної ділянки у власність; про визнання недійсним відповідного договору оренди землі та зобов`язання відповідачів повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді.

Таким чином, в даному у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави у цій справі, а тому прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як самостійний позивач, представляючи при цьому інтереси держави та територіальної громади в цілому.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20та від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Тобто, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно з ч.3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Таким чином, Петропавлівська об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків колишньої Петропавлівської сільської територіальної громади (в тому числі права щодо витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння).

Тому, з огляду на те, що інтереси Петропавлівської об`єднаної територіальної громади порушено органом місцевого самоврядування, який діяв всупереч її інтересам та вимогам чинного законодавства (Петропавлівською сільською радою), і з огляду на це вказаний орган не може бути позивачем у цій справі, прокурор звернувся з вказаним позовом в інтересах держави як позивач.

В свою чергу, «суспільним», «публічним» інтересом звернення Куп`янської окружної прокуратури до суду з вимогою про визнання недійсним рішення про передачу у власність є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання надання у приватну власність земельної ділянки зі зміною цільового призначення земель всупереч вимог містобудівної документації в межах санітарно-захисної зони, без розроблення проекту землеустрою та без погодження санітарно- епідеміологічного органу.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що керівник Куп`янської окружної прокурори правомірно звернувся з означеним позовом до суду.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням V сесії VIII скликання Петропавлівської сільської ради №623/VIII від 22.02.2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

На виконання вказаного рішення, 08.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» укладено договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В подальшому, ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м.Куп`янськ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Рішенням Петропавлівської сільської ради №1600/VIII від 05.07.2021 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03), із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 08.07.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, площею 2,000 га, зареєстровано за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав №59220843 від 12.07.2021).

02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який 06.08.2021 зареєстровано державним реєстратором Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області (номер запису про інше речове право 43410614).

Згідно наявної інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-9, 1-922/0/19-21 від 22.06.2021 земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323785500:09:000:0288, що знаходиться за межами населеного пункту Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області №10-20-14,1-7144/0/19-21 від 07.09.2021 у проєктах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, наявна копія довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-17, завірені ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська», проте в зазначений період Управлінням довідки із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на спірну земельну ділянку не видавалися. Характеристики земельної ділянки, які зазначені в копії довідки від 19.01.2017 №27-20.03-0.3-214/14-17 не відповідають характеристикам земельних ділянок, на які ТОВ «Земельно-кадастрове бюро м. Куп`янська» розроблено проєкти землеустрою. Характеристики земельної ділянки, які зазначені у довідці істотно відрізняються від тих, що зазначені в оригіналі довідки, розбіжності наявні в кожному з пунктів довідки. Довідка із звітності обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями була надана Управлінням на заяву ТОВ «Воля» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 69,5066 га, яка перебувала в оренді ТОВ.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи по матеріалах кримінального провадження №12021220000000862 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України №27852/3018-3044, складеного 27.02.2023, земельна ділянка, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, в т.ч. 6323785500:09:000:0321, була передана з державної у комунальну власність у розпорядження Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та станом на лютий 2021 року за цільовим призначеннямвідносилась до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь землі під аеропортами та відповідними спорудами.

Крім того, згідно висновку експертизи цільове призначення земельної ділянки, з якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами, в т.ч. 6323785500:09:000:0321, не було змінено, а завдання на виконання робіт розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянами, в т.ч. ОСОБА_1 , не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізуєтьсягромадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, реалізація органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноваження у сфері земельних відносин повинна відбуватися у відповідності із завданням та принципами земельного законодавства України. Наслідком реалізації таких повноважень є реальне та ефективне впорядкування земельних відносин з метою забезпечення прав та задоволення інтересів,як набувачів земель, так і відповіднихтериторіальних громад, держави.

Статтею 3Земельного кодексуУкраїни визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.б ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 83Земельного кодексу Українипередбачено, щоземлі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, єкомунальною власністю.У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 116Земельного кодексуУкраїни встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118Земельного кодексуУкраїни встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам.

Зокрема, у відповідності до частини першої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексуУкраїни передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Органами, що уповноважені, згідно ст. 122 Земельного кодексу,передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб є сільські, селищні, міські ради.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфікуїї особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами)підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Поняття земель сільськогосподарського призначення міститься у ст. 22 Земельного кодексу України, відповідно до якої, землями сільськогосподарського призначеннявизнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

При цьому, згідно ч.2 вищевказаної статті визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Положеннями ст. 65 Земельного кодексу встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

При цьому, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектом землеустрою щодо її відведення.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно матеріалів справи, рішення уповноваженими органами щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на сільськогосподарські угіддя не приймались, проект землеустрою не розроблявся та не затверджувався. Будь-які докази на спростування вказаних доводів позовної заяви сторонами не надано.

В своючергу,у переліку,встановленому ч.1ст. 121 Земельного кодексу України не зазначено розміру земельних ділянок передбачених для безоплатної приватизації із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення встановленого Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області, без розроблення проекту землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки та прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею2 га для ведення особистого селянського господарстваіз земель запасу комунальної форми власності Петропавлівської сільської ради та, в подальшому, передано у приватну власність земельну ділянку, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321 ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України також визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ст. 210 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, рішення Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №1600/ VIIІ від 05.07.2021, є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Згідно приписів статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, оскільки оспорюваний правочин укладено на підставі рішення сільської ради, що підлягає визнанню недійсними, то договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, також підлягає визнанню недійсними.

До прийняття оспорюваного рішення спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності.

В даному випадку земельна ділянка вибула з комунальної власності.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 Цивільного кодексу України).

За змістом закріпленого в даній статті загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між первісним власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з первісним власником договору.

Відповідно до ч. 3ст. 388 Цивільного кодексу Україниякщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В даному випадку спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності всупереч вимог закону та безоплатно, а тому існують всі правові підстави для повернення спірної земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність на підставі ст. ст. 387,388,396 Цивільного кодексу України.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним, договору оренди укладеного 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, суд з огляду на вимоги ст. 5 ЦПК України приходить до наступного.

Враховуючи, що судом задоволені вимоги про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради, яким передано у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, то з метою відновлення порушеного права підлягає скасуванню рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 59752683 від 10.08.2021 право оренди на підставі договору оренди укладеного 02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Ромашка» земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до наступних висновків, а саме.

Статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами, згідно з яким стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір по 2270 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Петропавлівської об`єднаної територіальної громади до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Ромашка", про визнання недійсним рішення сесії Петропавлівської сільської ради та витребування земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення XI сесії VIIІ скликання Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області №1600/ VIIІ від 05.07.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність громадянину України ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ-А.01.03), розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області».

Скасувати рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 59752683 від 10.08.2021 право оренди, на підставі договору оренди укладеного 02 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Ромашка» земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Витребувати від ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства «Ромашка» (ЄДРПОУ 22675394), на користь Петропавлівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6323785500:09:000:0321, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Стягнути з Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04400386) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Стягнути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Стягнути з Фермерського господарства «Ромашка» (ЄДРПОУ 22675394) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - Куп`янська окружна прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, адреса місцезнаходження, вул..Харківська, 7, м.Купянськ Харківської області, 63701.

Відповідач Петропавлівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04400386, адреса місцезнаходження: вул..Червона, 25-б, с.Петропавлівка, Куп`янського району Харківської області, 63722.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач Фермерське господарство «Ромашка», код ЄДРПОУ 22675394, адреса місцезнаходження: вул..Червона, 25-г, с.Петропавлівка, Куп`янського району Харківської області, 63722.

Повний текст рішення складений 17 листопада 2023 року.

Суддя І.Г.Дубовенко