Постанова

від 28.09.2010 по справі 2а-6433/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 р.                                                                                    № 2а-6433/10/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд

у складі: головуючого –судді  Сакалоша В.М.,

при секретарі Дак Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Прокурора Перемишлянського району (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Зелена,2) в інтересах держави  в особі уповноваженого органу - Державної податкової інспекції у Перемишлянському  районі Львівської області (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Галицька, 26а, ЄДРПОУ 34311670, р/р 412399990036 державного бюджету в управлінні державного казначейства у Львівській області)    

до

 комунального підприємства «Бібрський Комунальник» (81220, Львівська область, м. Бібрка,  вул. Тарнавського, 22 ,  ЄДРПОУ 36650041)   

про

 стягнення заборгованості

за участю представника позивача Цапа П.-А. М.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить постановити рішення про стягнення з відповідача податкової заборгованості у розмірі 20 461,38грн.

Ухвалою суду від 13.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній  справі. Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 28.09.2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.    

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, заявив клопотання про розгляд справи без участі відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно положень  ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено завдання щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави

в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені державипроцесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, органи прокуратури мають право визначати в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... «подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна».

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 р.(далі Закон) (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно вимог п. 1.1 ст.1 вищевказаного Закону платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1. 12 ст. 1 Закону  контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-111 (із змінами та доповненнями) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Комунальне  підприємство «Бібрський Комунальник»у відповідності до податкових декларацій з податку на додану вартість  та податкових повідомленнях-рішеннях має заборгованість по платежах до бюджету в сумі 20 461,38 грн., зокрема:

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від  20.01.2010 року податковий борг становить  6 523,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від  23.02.2010 року податковий борг становить  10 140,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від  22.03.2010 року податковий борг становить  1 000,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від  20.04.2010 року податковий борг становить  1 285,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від  20.05.2010 року податковий борг становить  1 074,00 грн.;

- відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000271600/0 від 28.04.2010 року сума штрафу складає 319,81 грн.;

- відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000261600/0 від 28.04.2010 року сума штрафу складає 50,00 грн.;

- пеня –66,98 грн.

Відповідно до п.6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену сумуподаткового  зобов'язання  в установлені строки, податковий органнадсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Державна податкова інспекція у Перемишлянському  районі Львівської області направила на адресу відповідача податкові повідомлення:

-          перша податкова вимога від 03.02.2010 року №688/10/211-010 на суму 9 623,00 грн.;

- друга податкова вимога від 12.03.2010 року №1677/10/24-010 на суму 19 268,05 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181 (надалі Закон), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має правона оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1  п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що суми податків та фінансових санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені строки відповідачем до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

В.о. начальника Державної  податкової  інспекції у Перемишлянському  районі Львівської області Рущинською Є.Ф. прийнято рішення  №3/24-010 від 12.03.2010 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів відповідно до п.п.7.2.1 пункту 7.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 - IIIвід  21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями)

У відповідності до вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі ст.16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов'язань на суму податкового боргу нарахованапеня в розмірі 66,98 грн.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом в розмірі 20 461,38 грн.

Відповідачем не представлено суду доказів, які б підтверджували факт вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом станом на день розгляду справи.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Оскільки відповідач доказів в спростування заявлених позовних вимог не надав, повноважного представника до суду не забезпечив, можна зробити висновок, що він проти позову не заперечує.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і  підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства «Бібрський Комунальник»(81220, Львівська область, м. Бібрка,  вул. Тарнавського, 22,  ЄДРПОУ 36650041) на користь Державної податкової інспекції у Перемишлянському  районі Львівської області (81200, Львівська область, м. Перемишляни, вул. Галицька, 26а, ЄДРПОУ 34311670, р/р 412399990036 державного бюджету в управлінні державного казначейства у Львівській області)  20 461,38 грн. податкової заборгованості.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії  постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.09.2010 року.

      Суддя                                                                                                          Сакалош В.М.