Рішення

від 07.11.2023 по справі 902/1005/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2023 р. Cправа № 902/1005/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представників:

позивача - Бойка А.М.,

відповідача - Сторчак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного підприємства "Чумацький шлях" (вул. Марії Гавриш, 10, м. Вінниця, 21010)

до: Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

про визнання додаткової угоди укладеною,

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Чумацький шлях" подано позов до Вінницької міської ради про визнання додаткової угоди укладеною у викладеній позивачем редакції.

Ухвалою суду від 31.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1005/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.09.2023.

Під час підготовчого провадження, строк якого протокольною ухвалою від 05.09.2023 продовжено на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 63-87); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 91-93).

Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2023, про що постановлено відповідну ухвалу від 10.10.2023.

На визначений час у судове засідання 07.11.2023 з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач проти позову заперечив, враховуючи викладене у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004, викладену в листі Вінницької міської ради від 27.08.2021 за №37-00-010-57161, чим порушено вимоги Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на момент закінчення терміну Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 Вінницька міська рада не була розпорядником/власником земельних ділянок, що є предметом розгляду у даній справі, отже не могла бути і стороною Договору, та, відповідно приймати будь-які рішення щодо його положень.

Поряд з цим позивач мав звернутися із відповідним листом про бажання продовжити дію Договору не пізніше 01.01.2021 до орендодавця, чого Приватним підприємством "Чумацький шлях" не було зроблено. Доказів на підтвердження викладеного у листі до Вінницької міської ради про поновлення Договору оренди, що Приватне підприємство "Чумацький шлях" зверталося до Вінницької обласної адміністрації з клопотанням та документами щодо поновлення договору оренди на земельні ділянки Приватним підприємством "Чумацький шлях" не надано.

У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ні Писарівська сільська рада, ні Вінницька міська рада як орендодавці не надсилали листів-повідомлень щодо заперечень про поновлення договору оренди землі.

Відповідно не маючи належних заперечень від орендодавця, Приватне підприємство "Чумацький шлях" маючи цілком правомірні надії та право на подовження договірних відносин звернувся до належного розпорядника - Вінницької міської ради.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

14.07.2004 між Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області (Орендодавець) та Приватним підприємством "Чумацький шлях" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (Договір), згідно з предметом якого Орендодавець у відповідності до розпорядження голови райдержадміністрації від 24.07.03 року №551, та розпорядження голови райдержадміністрації від 21.04.04 року №341 надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться вздовж автодороги Львів-Кіровоград-Знам`янка, км 381+200 (ліворуч) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області "Укравтодор" на території Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,1946 га захисних насаджень смуги відводу автомобільної дороги Львів-Кіровоград-Знам`янка, км 381+200 (ліворуч) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області "Укравтодор", в тому числі вкритих лісовою рослинністю 0,0771 га та 0,1175 га.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва торгівельного закладу.

Відповідно до п. 2.1. Договору мета використання земельної ділянки - земельна ділянка передається в оренду з метою будівництва торгівельного закладу.

Пунктом 2.2. Договору визначено що Договір укладається терміном на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

По закінченні терміну дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У такому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше , ніж за два місяці до строку його закінчення.

Договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 березня 2006 року за №040685200001.

Як вказано у позовній заяві, Відповідно до розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбаченої для передачі її в оренду ПП "Чумацький шлях" було сформовано дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0520685200:05:003:0001 площею 0,1005 га та 0520685200:05:003:0002 площею 0,0941 га. Категорія: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 16-21) земельні ділянки з кадастровими номерами 0520685200:05:003:0001 площею 0,1005 га та 0520685200:05:003:0002 площею 0,0941 га зареєстровано на праві власності за Вінницькою міською радою 02.03.2023.

На клопотання позивача від 16.07.2021 (реєстраційний індекс 01-21-43081) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради (лист від 27.08.2021 за №37-00-010-57161) повідомлено, що для винесення такого питання на розгляд виконавчого комітету та сесії міської ради необхідно подати документи, передбачені рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради 21.01.2016р. №91 "Про затвердження стандартів надання окремих адміністративних та інших послуг, що надаються міською радою та її виконавчими органами через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс", зі змінами затвердженими рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22.12.2016р. №3084, а саме:

- копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташованих на даній земельній ділянці;

- оригінал кадастрового плану земельної ділянки;

- копію плану благоустрою на земельну ділянку, погодженого департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради та департаментом міського господарства Вінницької міської ради (або копія довідки про повне виконання благоустрою);

- копію належним чином посвідченої довіреності представника (для уповноваженої особи).

Вважаючи таку відповідь протиправною бездіяльністю щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004, Приватне підприємство "Чумацький шлях" звернулося із позовом до Вінницької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 року у викладеній позивачем редакції.

З огляду на встановлені обставини справи, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд враховує таке.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

В контексті спору, що розглядається Договір оренди земельної ділянки від 14.07.2004 укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" за № 161-XIV.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Отже, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно із частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Поряд з цим Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду, КГС ВС у постанові від 21.09.2022 по справі № 926/2720/21 підсумував, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 де вказано, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18).

В такий спосіб, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору, то визнання договору укладеним внаслідок того, що, не зважаючи на дотримання орендарем вимог закону та договору, орендодавець фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний термін з моменту звернення орендаря, а другий протягом місяця після закінчення строку договору оренди) не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, то задоволення позову про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах є способом забезпечення прав більш вразливої (слабкої) сторони у правовідносинах, гарантією стабільності цивільних та господарських правовідносин між їх учасниками.

Оскільки датою реєстрації Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 є 01.03.2006, такий Договір укладено на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації, то строк оренди земельних ділянок сплинув 01.03.2021.

Позивач зазначає, що у зв`язку зі змінами у законодавстві, які передбачали зміну власника та відповідних повноважень щодо спірних земельних ділянок, Приватне підприємство "Чумацький шлях" у передбачені договором строки було позбавлене можливості звернутися до належного розпорядника щодо продовження договірних відносин. Лише з 27.05.2021 року Вінницька міська рада в силу Закону стала розпорядником земельних ділянок. При цьому з метою виконання вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ні Писарівська сільська рада, ні Вінницька міська рада як орендодавці не надсилали листів-повідомлень щодо заперечень про поновлення договору оренди землі.

Отже, позивач сам констатує, що не звертався з клопотанням про поновлення Договору до закінчення його строку дії, вважаючи відсутнім належного розпорядника відповідних земельних ділянок.

Поряд з цим за змістом п. 2.2. Договору по закінченні терміну дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У такому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до строку його закінчення.

Як уже зазначалося, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Таким чином, позивач з метою поновлення Договору та дотримання, встановленого у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" алгоритму поновлення мав звернутися до Вінницької районної державної адміністрації (сторони Орендодавця за Договором оренди земельної ділянки від 14.07.2004) не пізніше як 31.12.2020 року з додатком проекту відповідної додаткової угоди.

Дійсно, 27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону, внесено зміни до розділу Х Перехідні положення ЗК України, зокрема, доповнено пунктом 24 такого змісту:

З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Також підпунктом 20 п. 4 розділу І вищевказаного Закону, внесено зміни до ст. 83 ЗК України, зокрема частину другу цієї статті доповнено пунктом такого змісту: у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже, вказаними нормами законодавства чітко зазначено, що з 27.05.2021 та до моменту державної реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою на землі державної форми власності органи виконавчої влади (Вінницька районна державна адміністрація), що здійснювала розпорядження такими земельними ділянками (в т.ч. і спірними земельними ділянками), вже не має права розпоряджатися ними.

Тобто, Вінницька районна державна адміністрація з вказаної дати автоматично втратила повноваження по розпорядженню спірними земельними ділянками, незалежно від того, чи зареєструвала територіальна громада за собою такі земельні ділянки.

Поряд з цим обов`язок позивача звернутися до Вінницької районної державної адміністрації не пізніше як31.12.2020 з додатком проекту відповідної додаткової угоди з метою реалізації права на поновлення Договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 хронологічно передував втраті таких повноважень Вінницькою районною державною адміністрацією з 27.05.2021.

Таким чином, посилання Приватного підприємства "Чумацький шлях", що у зв`язку зі змінами у законодавстві, які передбачали зміну власника та відповідних повноважень щодо спірних земельних ділянок, Приватне підприємство "Чумацький шлях" у передбачені договором строки було позбавлене можливості звернутися до належного розпорядника щодо продовження договірних відносин цілком спростовуються. Водночас суд акцентує увагу, що у будь-якому випадку в силу п. 2.2. Договору таке звернення мало адресуватися стороні Договору - Орендодавцю (Вінницькій районній державній адміністрації), чого позивачем зроблено не було у встановлений Договором строк.

Тобто, в даному випадку саме позивач допустив бездіяльність щодо поновлення Договору оренди.

Якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону (наведене відповідає позиції КГС ВС, викладеній у постанові від 21.09.2022 по справі № 926/2720/21).

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з недоведеністю порушеного права позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2684 грн (враховуючи, що заявлено 1 вимогу немайнового характеру) залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати у справі зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684 грн залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачу - до Електронного кабінету ЄСІТС, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача Бойка А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідача - vinrada@vmr.gov.ua.

Повне рішення складено 17 листопада 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Марії Гавриш, 10, м. Вінниця, 21010.