Рішення

від 08.11.2023 по справі 903/964/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2023 року Справа № 903/964/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідачів:

1) Фермерського господарства Клюське

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України

про солідарне стягнення 114959,21 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача-1: н/з;

від відповідача-2: н/з;

від 3-ї особи: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 12.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідачів: Фермерського господарства Клюське, ОСОБА_1 в якому просить стягнути солідарно 114959,21 грн, з них 15055,50 грн заборгованості за тілом кредиту, 39681,73 грн заборгованості за процентами та 60221,98 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

При обґрунтуванні позову вказує на неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору №33359575-КД-1 від 01.04.2022 та договору поруки №33359575-ДП-1/1 від 01.04.2022 в частині здійснення щомісячних платежів, які передбачені графіком платежів, а також зі сплати платежу, забезпеченого гарантією згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/554 від 03.12.2021, укладеного між Міністром фінансів України Марченком С.М. та АТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.10.2023, запропоновано відповідачам подати суду відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив; позивачу відповідь на відзив; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України; запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подати суду письмові пояснення щодо заявленого позову та наявні докази.

20.09.2023 третя особа через відділ документального забезпечення та контролю суду подала пояснення № 13210-06-10/25499 від 19.09.2023 в якому просить позов задовольнити в повному обсязі, справу розглядати без участі представника третьої особи та залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України, при цьому вказує, що на виконання умов кредитного договору № 33359575-КД-1 від 01.04.2022 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 1030000,00 грн. 08.06.2023 позивачем на адресу відповідача-1 було направлено повідомлення про розірвання кредитного договору з вимогою здійснити погашення заборгованості у повному обсязі до 08.07.2023 року. 10.07.2023 позивачем було направлено на адресу гаранта та АТ Укрексімбанк (агента) вимогу на сплату за гарантією № 171 на суму 140221,98 грн. 07.08.2023 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 60221,98 грн. Третя особа вважає, що для вирішення спору та правильного прийняття рішення суду необхідно залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача АТ Укрексімбанк (агента). Дані пояснення долучено до матеріалів справи.

Сторони в судове засідання 17.10.2023 не заявились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 17.10.2023 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання Міністерства фінансів України про залучення АТ "Укрексімбанк" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 17.10.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 08.11.2023.

Сторони у справі в судове засідання 08.11.2023 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0600229719170, № 0600229719227, № 0600229719200, 0600229719197.

Третя особа у поясненнях № 13210-06-10/25499 від 19.09.2023 просили справу розглядати без участі їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене суд розглядає справу за відсутності відзивів відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

01.04.2022 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Фермерським господарством "Клюське" (позичальник) укладено кредитний договір №33359575-КД-1 (далі кредитний договір) відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 1030000,00 грн (п. А.2. кредитного договору) із терміном повернення 01.10.2022 (п.п. А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору).

Згідно із п. А.6.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,38 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.2 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,38 % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього договору та дати початку її нарахування.

У випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п.2.2.3 цього договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,76 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 кредитного договору).

Відповідно до п. А.8 кредитного договору проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.2 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно із п. 2.3.2 цього договору).

Згідно з п. А.11 кредитного договору сторони узгодили, що для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення позичальника: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони погодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно з цим договором. Сторони підтверджують, що направлення банком повідомлень, визначених в цьому пункті договору, електронними каналами зв`язку, прирівнюються до письмових повідомлень і вони мають однакову юридичну силу.

У п. 1.1 кредитного договору передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору. Зобов`язання з видачі кредиту згідно з умовами цього договору виникають у банка після підписання сторонами цього договору з урахуванням 5-денного строку, зазначеного у п. 1.1 договору (п. 2.1.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.3.2 цього договору.

Згідно із пп "а" п. 2.3.2 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за зобов`язаннями, терміни/строки виконання яких не наступили, терміни/строки вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

Відповідно до підпункту г п. 2.3.2. кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 Господарського кодексу України (далі ГК України) здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього договору (п. 2.3.8 кредитного договору).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6.1, А.6.2 цього договору.

В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.10 цього договору (п. 4.2 кредитного договору).

Згідно з п. п. 5.1, 5.3 кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п. 4.4, 4.5, 4.12 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п. п. 5.1, 5.2 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно було бути виконане позичальником.

Пунктом 5.7 кредитного договору передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років.

Сторони дійшли згоди, що в разі неповернення позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3, 2.3.2 цього договору, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений п. А.7 цього договору. При цьому проценти за користування кредитом банком не нараховуються та не підлягають сплаті позичальником (п. 5.10 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього договору, або до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п. 6.2 кредитного договору).

Сторони підписали кредитний договір шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами перевірки кваліфікованого електронного підпису.

Також, 01.04.2022 між АТ КБ "Приватбанк" та ФГ "Клюське" була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору (далі додаткова угода) відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14.38 % річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (3міс)+7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до п. 2.13 додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

За змістом п. 2.14 додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (п.2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок 29092000811263 (п. А.4. кредитного договору).

05.04.2022 на поточний рахунок ФГ "Клюське" банком було перераховано кредитні кошти у розмірі 1030000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №DICO5BPL5O від 05.04.2022 та випискою по рахунку № НОМЕР_1 .

Крім того, 15.09.2022 між АТ КБ "Приватбанк" та ФГ "Клюське" підписано договір про внесення змін до кредитного договору № 33359575-КД-1 від 01.04.2022, згідно якого сторони встановили, що повернення позичальником кредиту за договором (погашення заборгованості за кредитом) здійснюється в строки/терміни, встановлені у графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в додатку № 1 до цього договору про внесення змін. Кінцевий термін повернення кредиту - 01.04.2023 (включно).

Додаткова угода та договір про внесення змін до кредитного договору підписані сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами перевірки кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. А.5 кредитного договору зобов`язання позичальника забезпечується договором поруки, укладеного із ОСОБА_1 ..

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ КБ "Приватбанк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки №33359575-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ФГ "Клюське" за кредитним договором № 33359575-КД-1 від 01.04.2022, невідновлювальної кредитної лінії, ліміт договору 1030000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно із п. 1.3 договору поруки поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

У п. 1.5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно із п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п. п. 2.1.2 п. 2.1 цього договору (п. 2.4.1 договору поруки).

У п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх своїх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Згідно із п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність - 15 років щодо вимог кредитора до поручителя.

Також, 15.09.2022 між сторонами договору поруки укладено договір про внесення змін до договору поруки №33359575-ДП-1/1 від 01.04.2022.

Сторони підписали договір поруки та договір про внесення змін до нього шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами перевірки кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до підпункту в пункту 1 додаткової угоди до кредитного договору сторони встановили, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

03.12.2021 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі гарант) та АТ КБ Приватбанк було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/554 (далі договір гарантії), відповідно до п. 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля. Агент за договором - АТ "Укрексімбанк".

Відповідно до п. 12 договору гарантії у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору.

Згідно п.31 договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 35 договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:

1) гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;

2) на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;

3) загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;

4) гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;

5) здійснення Гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

Згідно з п. 38 договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати суми сплати та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до п. 39 договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу та вимог, передбачених пунктами 38, 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1. договору гарантії);

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Позивач зазначає, що ФГ "Клюське" порушило свої зобов`язання за кредитним договором та припинило здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.

У зв`язку з чим, на підставі п.2.3.2 кредитного договору, позивачем було направлено до ФГ "Клюське" повідомлення від 08.06.2023 про розірвання договору № 33359575-КД-1 з вимогою до 08.07.2023 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

Також, 10.07.2023 позивачем до Міністерства фінансів України, як гаранта та АТ Укексімбанк, як агента була направлена вимога на сплату за гарантією №171 від 10.07.2023 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/554 від 03.12.2021 на суму 140221,98 грн.

Направлення повідомлення та вимоги підтверджується списком згрупованих відправлень, фіскальним чеками Укрпошти та описами вкладення до цінного листа від 19.06.2023 та 14.07.2023.

07.08.2023 Міністерством фінансів України АТ КБ "Приватбанк" була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 60221,98 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період 11.04.2022 - 12.08.2023.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.08.2023, заборгованість ФГ "Клюське" перед позивачем становить 54737,23 грн, з яких: 15055,50 грн - заборгованості за тілом кредиту та 39681,73 грн - заборгованості за процентами. Крім того, заборгованість ФГ "Клюське" перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією становить 60221,98 грн.

Позивач, посилаючись на невиконання боржником та поручителем умов кредитного договору №33359575-КД-1 від 01.04.2022 та договору поруки №33359575-ДП-1/1 від 01.04.2022 та додаткових угод до них, звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 114959,21 грн, з них 15055,50 грн заборгованості за тілом кредиту, 39681,73 грн заборгованості за процентами та 60221,98 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір є кредитним договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 1030000,00 грн, в той час як позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за кредитним договором та додаткової угоди в частині своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач-1 порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати заборгованості за кредитом та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбаченні графіком платежів, що підтверджується банківськими виписками та розрахунком суми позову.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, на підставі п.2.3.2, позивачем було направлено 19.06.2023 до ФГ "Клюське" повідомлення про розірвання договору № 33359575-КД-1 з вимогою до 08.07.2023 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

Вимоги позивача щодо сплати заборгованості відповідачем-1 не було виконано.

Заборгованість відповідача-1 за кредитним договором станом на 10.08.2023 за період з 05.04.2022 по 10.08.2023 становить 54737,23 грн, з яких: 15055,50 грн - заборгованості за тілом кредиту та 39681,73 грн - заборгованості за процентами, підтверджена матеріалами справи, не погашена, не оспорена відповідачами та є підставною.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків- кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків- кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права,

обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до

державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 (далі Порядок 723). Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Матеріали справи підтверджують факт укладання 03.12.2021 між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та АТ КБ "Приватбанк" договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/554.

Своє право на регресну вимогу до боржника гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з першого відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 60221,98 грн, а тому такі вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач також просить стягнути солідарно з відповідачів 114959,21 грн, з них 15055,50 грн заборгованості за тілом кредиту, 39681,73 грн заборгованості за процентами та 60221,98 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Укладеним між сторонами договором поруки №33359575-ДП-1/1 від 01.04.2022 сторони установили, що поручитель на підставі власного волевиявлення взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов`язаннях ФГ Клюське, які виникають з умов кредитного договору №33359575-КД-1 від 01.04.2022.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ФГ "Клюське" та ОСОБА_1 114959,21 грн, з них 15055,50 грн заборгованості за тілом кредиту, 39681,73 грн заборгованості за процентами та 60221,98 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у рівних частинах по 1342,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73,74, 77, 86, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Клюське (вул.Центральна,78, с.Клюське, Ковельський район, Волинська область, 44803, код ЄДРПОУ 33359575) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського,1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 114959,21 грн (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 21 коп.), з них 15055,50 грн заборгованість за тілом кредиту, 39681,73 грн заборгованість за процентами, 60221,98 грн заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

3. Стягнути з Фермерського господарства Клюське (вул.Центральна,78, с.Клюське, Ковельський район, Волинська область, 44803, код ЄДРПОУ 33359575) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського,1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 1342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського,1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 1342,00 грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

17.11.2023.

СуддяА. С. Вороняк