Рішення

від 17.11.2023 по справі 904/4648/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4648/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Тімочкіна М.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймфуд", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 1 303 503,95 грн

Представники:

від позивача: Беззубкін С.М.;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Праймфуд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 1 303 503,95 грн, з яких: 1 224 033,35 грн основний борг, 74 653,36 грн пеня, 4817,24 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 06/6/23 від 06.06.2023.

Суд ухвалою від 28.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 20.09.2023.

20.09.2023 до підготовчого засідання з`явився представник позивача, не з`явився представник відповідача, 15.09.2023 подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Суд ухвалою від 20.09.2023 відклав підготовче засідання на 18.10.2023.

В підготовче засідання 18.10.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився. 17.10.2023 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд ухвалою від 18.10.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 13.11.2023.

10.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наразі вже не має підстав для стягнення основної суми заборгованості з відповідача через закриття боргу у повному обсязі, що підтверджується актом звірки та платіжними інструкціями. Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 79 470,60 грн відповідач категорично заперечує, з приводу того, що затримка в оплаті товару з боку відповідача на рахунки позивача сталась через ті обставини, що ТОВ «Лраймфуд» був постачальником товару - м`ясо, на адресу відповідача, який є постачальником продуктів харчування на відповідні державні організації, підприємства, зокрема з боку відповідача під час поставки товару «блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені» на адресу виправних колоній, позивач надав декларації виробника та експертні висновки, які не відповідали вимогам чинного законодавства. У зв`язку із чим відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду. Закрити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 1 224 033,35 грн. Відмовити у стягненні штрафних санкцій у розмірі 79 470,60 грн.

В судове засідання 13.11.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

Суд ухвалою від 13.11.2023 відклав розгляд справи по суті на 17.11.2023.

У судове засідання 17.11.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймфуд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 06/6/23 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а саме м`ясо та супутня продукція в кількості, асортименті та за цінами згідно видаткової накладної (п. 1.1. договору).

Ціна на товари, що поставляються за цим договором, є договірною. Ціна на товари по кожній партії узгоджується між представниками постачальника і покупця в момент узгодження заявки і визначаються накладною на відпуск (передачу) товару (п. 2.1. договору).

Сума договору (сума, що підлягає оплаті покупцем постачальнику) визначається виходячи із загальної суми отриманого покупцем товару від постачальника, згідно накладних на відпуск товару, протягом дії даного договору (п. 2.2. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість поставленої йому партії товару постачальником на 7 (сьомий) календарний день з моменту отримання даної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.3. договору).

Перехід права власності на товар здійснюється з моменту передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п. 5.1. договору).

Будь-які зміни до даного договору або додатків дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі й підписані вповноваженими представниками сторін (п. 7.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріпленням печатками сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 8.1. договору).

У разі, якщо жодна зі сторін не заявить іншій стороні за місяць до закінчення строку дії цього договору про свій намір припинити його дію, цей договір буде пролонговано на наступні 2 (два) календарних роки на умовах і порядку обумовлених у ньому (п. 8.2. договору).

За порушення строків оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки (п. 9.4. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 224 033,35 грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 2080 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 513 455,12 грн з ПДВ (а.с. 9);

- № 2085 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 224 020,45 грн з ПДВ (а.с. 11);

- № 2128 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 270 560,65 грн з ПДВ (а.с. 13);

- № 2140 від 17.07.2023 про поставку товару на суму 215 997,13 грн з ПДВ (а.с. 15) та

товарно-транспортні накладні:

- № 2080 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 513 455,12 грн з ПДВ (а.с. 10);

- № 2085 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 224 020,45 грн з ПДВ (а.с. 12);

- № 2128 від 29.06.2023 про поставку товару на суму 270 560,65 грн з ПДВ (а.с. 14);

- № 2140 від 17.07.2023 про поставку товару на суму 215 997,13 грн з ПДВ (а.с. 16).

Відповідно до п. 2.3. договору покупець зобов`язаний оплатити повну вартість поставленої йому партії товару постачальником на 7 (сьомий) календарний день з моменту отримання даної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Таким чином, відповідно до п. 2.3. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 2080 від 29.06.2023 суму 513 455,12 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2085 від 29.06.2023 суму 224 020,45 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2128 від 29.06.2023 суму 270 560,65 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2140 від 17.07.2023 суму 215 997,13 грн у строк до 24.07.2023 включно (17.07.2023 + календарних днів).

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 224 033,35 грн, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи відповідач подав до суду платіжні інструкції:

- № 1994 від 11.09.2023 про сплату позивачу 215 997,13 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2140 від 17.07.2023»;

- № 2071 від 18.09.2023 про сплату позивачу 100 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2128 від 29.06.2023»;

- № 2101 від 21.09.2023 про сплату позивачу 100 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2128 від 29.06.2023»;

- № 2128 від 25.09.2023 про сплату позивачу 70 560,65 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2128 від 29.06.2023»;

- № 2314 від 17.10.2023 про сплату позивачу 200 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2080 від 29.06.2023»;

- № 2437 від 30.10.2023 про сплату позивачу 100 000,00 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2080 від 29.06.2023»;

- № 2574 від 10.11.2023 про сплату позивачу 437 475,57 грн, з призначенням платежу: «оплата за м`ясо яловичини заморожене в блоках згідно рах № 2080 від 29.06.2023».

Всього за вказаними платіжними дорученнями позивачу сплачено 1 224 033,35 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1 224 033,35 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 224 033,35 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Згідно зі ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 20.09.2023), яке направлялось на адресу відповідача. Відповідно до вказаного повідомлення, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 29.09.2023, про що свідчить відповідна відмітка (а.с.32).

Однак, відповідач подав до суду відзив на позов лише 10.11.2023, тобто із порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідач неможливість подання відзиву у встановлений строк обґрунтував вирішенням питань з державними замовниками щодо якості поставленого товару, що на думку позивача є поважними причинами пропуску строку на подання відзиву.

Господарський суд на визнає наведені причини поважними та відповідно не вбачає підстав для поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, поданий відповідачем із порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відзив судом не приймається до уваги.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 74 653,36 грн за період з 06.07.2023 по 24.08.2023.

Відповідно до п. 9.4. договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 06.07.2023 по 24.08.2023 у розмірі 4817,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та 3% річних позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильні початкові дати періодів нарахування.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач здійснює нарахування пені та 3% річних:

- на заборгованість 1 008 036,22 грн за період з 06.07.2023 по 17.07.2023;

- на заборгованість 1 224 033,35 грн за період з 18.07.2023 по 24.08.2023.

Господарський суд зазначає, що сума 1 008 036,22 грн складається із сум заборгованості за накладними № 2080 від 29.06.2023 (513 455,12 грн), № 2085 від 29.06.2023 (224 020,45 грн) та № 2128 від 29.06.2023 (270 560,65 грн).

Як вказано вище, відповідно до п. 2.3. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 2080 від 29.06.2023 суму 513 455,12 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2085 від 29.06.2023 суму 224 020,45 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2128 від 29.06.2023 суму 270 560,65 грн у строк до 06.07.2023 включно (29.06.2023 + календарних днів);

- за накладною № 2140 від 17.07.2023 суму 215 997,13 грн у строк до 24.07.2023 включно (17.07.2023 + календарних днів).

Таким чином, початковою датою прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого товару за накладними № 2080 від 29.06.2023 (513 455,12 грн), № 2085 від 29.06.2023 (224 020,45 грн) та № 2128 від 29.06.2023 (270 560,65 грн) на загальну суму 1 008 036,22 грн буде наступний день 07.07.2023.

Отже початковою датою нарахування пені та 3% річних на суму заборгованості 1 008 036,22 грн має бути 07.07.2023.

Також, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач здійснює нарахування пені та 3% річних на заборгованість 1 224 033,35 грн за період з 18.07.2023 по 24.08.2023.

Господарський суд зазначає, що сума 1 224 033,35 грн складається із сум заборгованості за всіма спірними накладними: № 2080 від 29.06.2023 (513 455,12 грн), № 2085 від 29.06.2023 (224 020,45 грн), № 2128 від 29.06.2023 (270 560,65 грн) та № 2140 від 17.07.2023 (215 997,13 грн).

Таким чином, оскільки сума 1 224 033,35 грн складається із сум заборгованості за всіма спірними накладними, то початковою датою періоду нарахування пені та 3% річних на таку заборгованість має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання з оплати останньої по даті видаткової накладної, тобто накладної № 2140 від 17.07.2023.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.3. договору відповідач повинен був сплатити за поставлений товар за накладною № 2140 від 17.07.2023 суму 215 997,13 грн у строк до 24.07.2023 включно (17.07.2023 + календарних днів).

Отже початковою датою нарахування пені та 3% річних на суму заборгованості 1 224 033,35 грн має бути 25.07.2023.

Враховуючи вищевикладене, пеня та 3% річних підлягають нарахуванню:

- на заборгованість 1 008 036,22 грн за період з 07.07.2023 по 24.07.2023;

- на заборгованість 1 224 033,35 грн за період з 25.07.2023 по 24.08.2023.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 71 201,28 грн та 3% річних у розмірі 4610,11 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 75 811,39 грн, з яких: 71 201,28 грн пеня, 4610,11 грн 3% річних.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 19 552,57 грн згідно з платіжною інструкцією № 1240336845903 від 23.08.2023, замість 19 552,56 грн (1,5% від ціни позову 1 303 503,95 грн). Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Також, як вказано вище, господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 224 033,35 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви про стягнення з відповідача 79 470,60 грн (з яких: 74 653,36 грн пеня, 4817,24 грн 3% річних) підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір).

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у розмірі 16 868,56 грн (19 552,56 грн - 2684,00 грн) підлягає поверненню відповідачу з державного бюджету України у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 224 033,35 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що судовий збір в розмірі 16 868,57 грн (16 868,56 грн + 0,01 грн) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 123,46 грн (4,60 ?%), на відповідача 2560,54 грн (95,40%).

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу 38 500,00 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі за позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 224 033,35 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 2, ідентифікаційний код 33667686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймфуд" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 5, ідентифікаційний код 44072095) 78 371,93 грн, а саме: 75 811,39 грн, з яких: 71 201,28 грн пеня, 4610,11 грн 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2560,54 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.11.2023

Суддя І.В. Мілєва