Рішення

від 01.11.2023 по справі 910/7294/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 910/7294/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Погрібна С.О. - адвокат, ордер серії АР №1093671 від 25.07.2022 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції),

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Приведьон В.М. - адвокат, довіреність № 08/15078 від 23.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент"

2) Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру (згідно заяви про зміну предмету позову за вх. № 01-44/26/23 від 04.01.2023)

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо застосування до нього процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних йому на праві власності акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "Житомиробленерго" від 26.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що процедура обов`язкового продажу (примусового викупу) акцій АТ "Житомиробленерго" проводилась з порушенням діючих норм законодавства, а запропонована позивачу вартість примусового викупу акцій не була справедливою.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

28.10.2023 до суду від відповідача-2 АТ Житомиробленерго" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зауважував, що при викупі акцій АТ "Житомиробленерго" в якості ціни викупу Наглядовою радою у відповідності з приписами ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено саме найбільшу ціну, визначену згідно приписів цієї статті, та жодним іншим чином її визначити неможливо з огляду на приписи цього самого Закону.

Проте, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не посилається на визначення ним вартості викупу акцій на жодний із способів, визначений Законом України "Про акціонерні товариства" у жодній з процедур, передбачених ст.ст. 8, 65-1, 65-2, 65-3.

Саме з наведених підстав, відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову.

04.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наполягав на тому, що поняття "ринкова вартість" та "справедлива вартість" акції були предметом вивчення та дослідження Великої Палати Верховного Суду у справах № 908/137/18 та № 905/671/19, висновки яких слід враховувати при виборі застосуванні норм права до спірних відносин (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

04.01.2023 до суду надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 01-44/26/23), згідно якої позивач просив змінити предмет позову у справі №910/7294/22 та викласти позовні вимоги в наступній редакції : "1. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та встановити її розмір на рівні 58 (п`ятдесят вісім) грн. 08 коп. із розрахунку за 1 акцію. 2. Вирішити питання розподілу судових витрат.".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.02.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача за вх. № 01-44/26/23 від 04.01.2023 про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

02.02.2023 до суду надійшли заперечення відповідача-1 ТОВ "ВС Груп Менеджмент", відповідно до яких звертав увагу на те, що визначення вартості викупу акцій в розмірі вартості чистих активів із розрахунку на одну акцію не ґрунтується на нормах Закону України "Про акціонерні товариства", якими регулюються відповідні правовідносини, а так само не є підставою для прийняття рішень відповідними органами акціонерного товариства у процедурі сквіз-ауту.

При викупі акцій АТ "Житомиробленерго" в якості ціни викупу Наглядовою радою у відповідності з приписами статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено саме найбільшу ціну, визначену згідно приписів цієї статті, та жодним іншим чином її визначити неможливо з огляду на приписи цього самого Закону.

Отже, відповідач-1 звертав увагу суду на те, що позовні вимоги про захист його прав у зазначений в позові спосіб і з підстав, зазначених в цьому позові, не відповідають приписам Закону України "Про акціонерні товариства" та Цивільного кодексу України, та, відповідно, задоволені бути не можуть.

06.02.2023 до суду від відповідача-2 АТ "Житомиробленерго" надійшли заперечення на заяви позивача, згідно яких вчергове відзначив, шо порядок визначення ціни у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) міститься у ч. 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Також відповідач-1 зауважував, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що у випадках, визначених цим Законом, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Отже, при сквіз-ауті ціною викупу може бути найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою. Саме такої позиції притримується Верховний Суд у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 15.06.2022 у справі 905/671/19.

Саме тому, на думку відповідача-2, якщо позивач заперечує проти визначеної вартості однієї акції АТ "Житомиробленерго", в такому разі він мав би надати ринкову вартість акцій АТ "Житомиробленерго", визначену іншим суб`єктом оціночної діяльності.

18.04.2023 надійшла заява позивача про застосування ч. 2 ст. 74 ГПК України (а.с. 237-241 том 1), відповідно до якої просить визнати встановленими обставинами несправедливого визначення ціни 1 акції АТ "Житомиробленерго" в процедурі обов`язкового продажу (примусового викупу) акцій АТ "Житомиробленерго" на підставі публічної безвідкладної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій АТ "Житомиробленерго" 26.02.2021, оскільки відповідач-2 не виконував належним чином вимоги ухвал від 17.01.2022, 06.02.2023, 13.03.2023 та не надав докази, що раніше визначена ринкова ціна акцій АТ "Житомиробленерго" не відповідає справедливій вартості.

09.05.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення позивача щодо визначення справедливої ціни в процедурі обов`язкового продажу акцій в зв`язку з невиконанням судових ухвал про витребування доказів.

Ухвалою суду від 11.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/7294/22 до судового розгляду по суті.

13.09.2023 до суду від позивача надійшли пояснення щодо подібності правовідносин та необхідності застосовувати правові висновку, викладені в постанові КГС ВС від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 (а.с. 179-180 том 2).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач-1 в судове засідання уповноваженого представника не направив, не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення..

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (а.с. 12 том 1), відповідно до ч. 2 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" ТОВ "ВС Груп Менеджмент" повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, що внаслідок укладення Договору про спільні дії від 17.02.2021, особи, що діють спільно, сукупно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій Акіонерного товариства "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622).

Кількість акцій Товариства, що належали особі, яка стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, її афілійованим особам та третім особам, що діють спільно, до набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" належало 21 035 122 штук акцій, що становить 17,1857% статутного капіталу Товариства;

- компанії VS ENERGY INTERNATIONAL N.V. (ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕШНЛ Н.В.) належало 92 482 047 штук акцій, що становить 75,5581% від статутного капіталу Товариства;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВС Енерджі Інтернешнл Україна" належало 14 штук акцій, що становить 0,00001% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_1 належало 2 штуки акцій, що становить 0,000001% статутного капіталу Товариства.

- ОСОБА_2 належало 3 144 215 штук акцій, що становить 2,5688% статутного капіталу Товариства.

У п. З повідомлення вказано ціну, передбачену п. 1 та 2 ч. 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства": 1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - 1,85 грн. за одну просту іменну акцію Товариства; 2) опосередкованого набуття права власності на акції Товариства по найвищій ціні, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 % загальної вартості активів такої юридичної особи - не відбувалось.

Дата набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства - дата укладення Договору про спільні дії від 17.02.2021 (п. 4 повідомлення).

Крім того, повідомлено про укладений між TOB "ВС Груп Менеджмент" та ОСОБА_2 договір, відповідно до якого TOB "ВС Груп Менеджмент" виступає Уповноваженою особою - суб`єктом реалізації прав та обов`язків передбачених ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Також зазначено, що депозитарною установою, в якій відкрито рахунок у цінних паперах TOB TOB "ВС Груп Менеджмент", є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична реєстраційна компанія" (код ЄДРПОУ 31810610, місцезнаходження: 01601, м. Київ, пров. Госпітальний 4-6, кім. 238).

Після набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій AT "Житомиробленерго", ТОВ "ВС Груп Менеджмент" стало прямо володіти 21 035 122 шт. простих іменних акцій Товариства, що складає 17,1857% статутного капіталу Товариства; опосередковане володіння разом з афілійованими особами (особами, що діють спільно) - 116 661 400 шт. простих іменних акцій, що складає 95,3127% статутного капіталу Товариства.

26.02.2021 ТОВ "ВС Груп Менеджмент" за вих. № 40/0/1-21 звернулося до AT "Житомиробленерго" з Публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій акціонерного AT "Житомиробленерго",

Вищевказані відомості розміщені на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) або Stock market infrastructure development agency of Ukraine на соєму сайті за посиланням https://smida.gov.ua/db/feed/49967.

Відповідно до п. 4 цієї вимоги, ціна придбання акцій становила 1,85 грн. за одну просту іменну акцію АТ "Житомирбленерго".

Також даним пунктом визначено, що ціна придбання акцій визначена відповідно до ч. 5 ст. 65-2 ЗУ "Про акціонерні товариства", як найбільша з наступних:

- найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - становить 1,85 грн. за одну просту іменну акцію емітента;

- заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано не набували право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

- ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Ф.К.Титан" (відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, та згідно ст. 8 і 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства") станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства - а саме станом на 16.02.2021 становить 1,67 грн. за одну просту іменну акцію Емітента.

Наглядовою радою Товариства відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції Емітента станом на 16.02.2021 у розмірі 1,84 грн.

Оплата акцій здійснюється виключно у грошовій формі.

Як зазначив позивач, Центральний депозитарій цінних паперів в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України протягом трьох робочих днів з дати отримання від Емітента копії Вимоги склав перелік акціонерів, та надіслав його Товариству.

ТОВ "ВС Груп Менеджмент" повідомило Товариство про перерахування на рахунок умовного зберігання грошових коштів за акції, що нею придбаваються.

Проте, позивач, не погоджуючись з визначеною ціною для придбання акцій (1 шт - 1,85 грн.), звернувся до суд з даним позовом, обравши спосіб захисту у формі визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановивши її розмір на рівні 58,08 грн. з розрахунку за 1 акцію.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

За змістом положень статей 4, 5 ГПК України, правом на звернення до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У даній справіметою позивача є визнання права на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції. Саме це він розглядає як спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Так згідно положень ч. 1 ст. 20 ГК, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб`єктів господарювання і інших суб`єктів захищаються не лише шляхом стягнення збитків, а й, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 ЦК, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, спосіб захисту, обраний позивачем, прямо передбачений ст. 20 ГК та ст. 16 ЦК.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Аналогічне положення міститься у ч. 3 ст. 321 ЦК України (примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу).

Акція є об`єктом права власності (ст. 177 ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

В даній справі акціонер (позивач) втратив право власності на акції, коли його акції були перераховані на рахунок у цінних паперах покупця.

У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де також постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст. 1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов`язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст. 1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої.

Отже, і в даному випадку, якщо позивач вважає, що його права були порушені тим, що ним не отримано справедливої компенсації за придбані ТОВ "ВС Груп Менеджмент" акції в процедурі сквіз-аут, то суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту сприятиме поновленню відповідного права.

Щодо вимоги про визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановлення її розміру суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати офіційним каналом зв`язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

Домінуючим контрольним пакетом акцій є пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства (п. 3-1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Як зазначалося раніше, внаслідок укладення Договору про спільні дії від 17.02.2021 ТОВ "ВС Груп Менеджмент" (Уповноважена особа), компанія VS ENERGY INTERNATIONAL N.V., ТОВ "ВС Енерджі Інтернешнл Україна", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сукупно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622) - 116 661 400 шт. простих іменних акцій, що складає 95,3127% статутного капіталу Товариства.

Згідно ч. 4 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі - публічна безвідклична вимога).

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов`язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

Разом з поданням товариству публічної безвідкличної вимоги заявник вимоги надсилає товариству копію договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог частини дев`ятої цієї статті.

У процедурі примусового викупу акцій має бути визначена ціна обов`язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.

Так, ч. 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

З матеріалів справи вбачається, що наглядовою радою визначено ціну придбання акцій відповідно п. 1 та 2 ч. 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття 1,85 грн. за одну просту іменну акцію Товариства.

Частиною 9 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закону) визначено, що заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев`ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов`язання щодо оплати акцій, що придбаваються (абзац 2 ч. 13 ст. 65-2 Закону).

Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги (абзац 1 ч. 14 ст. 65-2 Закону).

Тобто процедура примусового викупу акцій відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" є таким правочином, в якому особа, яка володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, може впливати на спосіб визначення ціни акцій та набуває право власності на них унаслідок виконання вимог, визначених зазначеною нормою, тоді як міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Комісії.

Втім зазначених гарантій для міноритарного акціонера законодавче регулювання спірних правовідносин не містить, а можливість міноритарного акціонера захистити свої права в загальному порядку, визначеному нормами ЦК України, у спосіб пред`явлення вимоги про стягнення з особи, на користь якої відбулося примусове відчуження акцій, грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій або ж у спосіб визнання недійсним зазначеного правочину, не може вважатися достатньою гарантією захисту прав цього учасника, адже за таких обставин обов`язок доказування справедливої ціни викупу акцій буде здійснюватися вже після фактичної втрати слабшою, в цих відносинах, стороною права власності та супроводжуватись необхідністю понесення останньою значних витрат на проведення оцінки майна товариства, сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу тощо.

Зазначена вище позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.11.2020 у справі № 908/137/18.

Як відзначалося раніше, метою позивача є визнання права на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції. Саме це він розглядає як спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій визначений у ч. 5 ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства". Виходячи з положень даної статті при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку, і саме така ціна має вважатися справедливою.

Так, наглядовою радою найвищою визнана ціна за 1 акцію, виходячи з найвищої ціни акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття, а саме: в сумі 1,85 грн.

Проте, як вбачається з позиції Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 15.06.2022 при розгляді справи № 905/671/19 Верховний Суд відхилив аргументи про те, що саме справжня ринкова (біржова) вартість є справедливою (та вартість, за яку міноритарний акціонер міг реально продати на ринку свої акції). Верховний Суд звертав увагу на те, що Д и р е к т и в а ЄС про поглинання, яка визначала як справедливу саме ціну, яка склалася на фондовому ринку, була розрахована на застосування до публічних компаній (товариств), акції яких знаходяться в обігу на організованих ринках. У країнах ЄС визначення ринкової ціни відбувається за умови розвиненого фондового ринку та наявності у таких товариствах значної кількості незалежних директорів у складі наглядової ради (що є вимогою всіх організованих ринків), що виступає запорукою забезпечення справедливої ціни (п. 155). Разом з тим, в Україні фактично відсутній класичний фондовий ринок, на якому активно торгуються акції публічних компаній з розпорошеним корпоративним контролем (п. 156).

Більше того, акції міноритарних акціонерів часто не мають високої ціни саме на українському фондовому ринку через те, що міноритарні акціонери фактично відсторонені від ухвалення будь-яких управлінських рішень (не мають контролю), роками не отримують дивідендів, але змушені нести витрати, повязані із депозитарним обліком своїх акцій (п. 159).

Отже, вартість акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку може наближатися до нуля (бути мінімальною). Такі акції не купують портфельні інвестори, але вони є надзвичайно цікавими як предмет купівлі для контролюючого акціонера для зниження витрат товариства, зменшення ризиків, а також отримання повного контролю над товариством (п. 160).

Щодо посилання суду на Директиву про поглинання, суд вважає за необхідне відзначити, що 14.06.1994 укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов`язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства.

21.03.2014 підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII і є невід`ємною частиною українського законодавства. Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід`ємною частиною.

Д и р е к т и в а Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу № 2004/25/ЄС від 21.04.2004 про заявки та пропозиції ціни поглинання наводиться у додатку XXXIV до глави 13 "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди про асоціацію. Україна взяла зобов`язання поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит протягом 4-х років з дати набрання чинності цією Угодою.

Директива про поглинання регулює відносини за участю акціонерних товариств, усі або частина акцій яких знаходяться в обігу на регульованому ринку.

Разом з цим, Директива про поглинання встановлює лише мінімальні стандарти в цій сфері, а звідси держави можуть поширити її дію і на інші товариства.

Водночас, Директива Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу № 2004/25/ЄС від 21.04.2004 про заявки та пропозиції ціни поглинання передбачає, що держави-члени повинні забезпечити, щоб оферент був спроможний вимагати від усіх власників решти цінних паперів продати йому/їй ці папери за "справедливою" ціною (ч. 2 ст. 15 Директиви).

Отже, поняття "справедлива ціна" є ключовим.

Разом з цим, у постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті дійшов висновку про застосовання майнового методу оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18 вказано, що при проведенні процедури примусового викупу акцій, належних міноритарним акціонерам (сквіз-ауту), останні перебувають у менш захищеному стані. Тому наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що запровадження нормативного регулювання, при якому, залежно від обраного способу визначення ціни акцій, їх вартість може відрізнятися в рази, не може гарантувати отримання міноритарним акціонером в усіх випадках справедливої компенсації за обов`язковий продаж акцій та, відповідно, дотримання у таких відносинах критерію пропорційності втручання у право власності.

У випадку проведення сквіз-ауту мажоритарний акціонер купує по суті не дрібні пакети акцій у окремих міноритарних акціонерів, які на ринку мають низьку ціну, можуть бути неліквідними, нецікавими для інших інвесторів (через відсутність будь-якого контролю, впливу на справи товариства, тривалу невиплату дивідендів), але мають значну вартість для мажоритарного акціонера, який шляхом сквіз-ауту швидким та зручним для себе способом викупає акції у всіх міноритаріїв без необхідності шукати кожного окремого власника і домовлятися з ним щодо умов індивідуальної угоди, на що звертає увагу скаржник у поясненнях.

Відтак в силу специфіки процедури сквіз-ауту, мажоритарний акціонер фактично купує не міноритарний пакет акцій як такий, а контроль над товариством в цілому (право на витискання міноритаріїв незалежно від їх волі та згоди), тому оцінці для визначення справедливої вартості 1 акції підлягає 100% пакет акцій акціонерного товариства, а не міноритарний пакет.

У Національному стандарті №3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів). Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об`єктивний розрахунок ринкової вартості акцій. При чому розрахунки різними методами можуть давати різну ринкову вартість.

Національний стандарт №1 передбачає можливість застосування контрольної знижки. Контрольна знижка - зменшення вартості об`єкта оцінки через відсутність права контролю або їх меншого обсягу порівняно з вартістю об`єктів, які характеризуються правами контролю в більшому обсязі (п. 3).

У зв`язку з тим, що справедливою вважається найбільша ціна, а оцінка акції має здійснюватися у 100% пакеті, тому в даному випадку контрольна знижка не підлягає застосуванню.

Наведених вище висновків дійшла Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 905/671/19 (постанова від 15.06.2023).

Отже, у даній справі суд визначає не ринкову вартість акцій, а суму справедливої компенсації, відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 321 ЦК України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивач мав би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій відповідно до положень ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства".

Однак, затверджена ціна примусового викупу акцій AT "Житомиробленерго" в розмірі 1,85 грн. не може бути справедливою з врахуванням показників звітності Товариства, самостійно ним задекларованих.

Так, у відповідності до даних річної фінансової звітності AT "Житомиробленерго" за 2020 рік (Баланс, форма №1), власний капітал (чисті активи) Товариства складав 7 109 649 000,0 грн., що становить 58,0860605 грн. із розрахунку на 1 акцію (7 109 649 000,0,0 грн. : 122 398 540 шт. акцій).

Таким чином, наглядовою радою AT "Житомиробленерго" при визначені ринкової ціни акцій діяла в інтересах власника домінуючого контрольного пакету акцій, що призвело до суттєвого заниження такої вартості всупереч інтересам міноритарних акціонерів, в тому числі і позивача, оскільки ціна примусового викупу акцій AT "Житомиробленерго" у 1,85 грн. не відповідає критерію справедливості".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не подали до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34925773) на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) та встановити її розмір на рівні 58,08 грн. за одну акцію.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4-а, код ЄДРПОУ 33947089)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34925773) 1 240,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34925773) 1 240,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.11.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.)

+ представнику позивача адвокату Погрібній С.О. в кабінет "Електронного суду"

2- ТОВ "ВС Груп Менеджмент" (рек.)

3 - АТ "Житомиробленерго" в кабінет "Електронного суду"

+ представнику АТ "Житомиробленерго" - адвокату Приведьону В.М. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1