Рішення

від 08.11.2023 по справі 906/783/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/783/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Ревелюк Т.О. - службове посвідчення №071187 від 01.03.2023;

від Житомирської ОДА: Осадчук К.О. - представник, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від Лугинської селищної ради Житомирської області: не з`явився;

від ТОВ "ФКТН Агро Плюс": Чорноіваненко Д.О. - ордер серія СА №1059105 від 05.07.2023 (в режимі відеоконференції);

від ФГ "СВК "Надія": не з`явився;

від Філії "Лугинське лісове господарство": Бабичко Б.О.- наказ №1-к від 06.01.2023 (брав участь в судовому засіданні 17.10.2023);

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації

до 1) Лугинської селищної ради Житомирської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс"

3) Фермерського господарства "СВК "Надія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про витребування земельної ділянки

Процесуальні дії у справі.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Лугинської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс", Фермерського господарства "СВК Надія" на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 33,1538га, кадастровий номер 1822855100:06:000:0009 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1686293918228).

Ухвалою від 12.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі третю особу на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", та призначив судове засідання.

Ухвалою від 25.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.08.2023 о 10:30.

Ухвалою 22.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/783/23 до судового розгляду по суті на 17.10.2023 об 11:00.

В засіданні суду 17.10.2023 оголошено перерву до 08.11.2023 о 10:00

У судовому засіданні прокурор оголосив зміст та підстави позовних вимог.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ТОВ "ФКТН Агро Плюс" заперечував проти позову.

Суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово прокурора, представників Житомирської ОДА і ТОВ "ФКТН Агро Плюс".

08.11.2023 проголошеного вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення права державної власності на земельну ділянку, оскільки дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області спрямовані на вилучення земельної ділянки лісового фонду та зміну цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення, а тому прокурор Коростенської окружної прокуратури звернувся з позовом з метою повернення спірної земельної ділянки у власність держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації.

В якості правових підстав позову визначено ст.13, 14, 19 Конституції України, ст.3, 12, 19, 20, 21, 55, 84, 92, 117, 122, 149, 158 Земельного кодексу України, ст. 1, 4, 5, 7, 17, 25, 31, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, ст.177, 181, 321, 324, 387, 388 Цивільного кодексу України.

Лугинська селищна рада Житомирської області надіслала суду копію рішення органу місцевого самоврядування №1178 від 12.10.2023 "Про розгляд позову", яким визнано позов Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації щодо витребування із невірно переданої Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області Лугинській селищній раді земельної ділянки, кадастровий номер 1822855100:06:000:0009 площею 33,1538га (а.с.202).

У відзиві ТОВ "ФКТН Агро Плюс" на позовну заяву зазначено, що прокурор не надав доказів, що лісове господарство користується земельною ділянкою кадастровий номер 1822855100:06:000:0009. Згідно з матеріалами справи, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зміна цільового призначення землі здійснюється в порядку встановленому законом. Таке рішення приймає відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування, після чого інформація про нове цільове призначення земельної ділянки вноситься до Державного земельного кадастру. Прокурор не надав доказів визнання нечинним відповідного рішення, яким змінено цільове призначення земельної ділянки. Згідно з твердженнями представника товариства, у лісового господарства вибула із володіння земельна ділянка одного цільового призначення, а витребовується земельна ділянка іншого цільового призначення, тобто витребовується майно, яким лісове господарство не користувалося, що свідчить про відсутність порушеного права. У позові зазначено, що відбулася суцільна вирубка лісів. Отже, на спірній ділянці немає лісових насаджень, а тому немає підстав стверджувати, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду також і за функціональним призначенням. Водночас не визнано протиправними (не скасовано) у судовому порядку рішення органів державної влади (накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області) про передачу земельних ділянок із державної в комунальну власність. Господарський суд повинен врахувати, що рішення уповноважених суб`єктів владних повноважень є чинними як доказ відсутності порушеного права. Крім того, прокурор не надав доказів неспроможності управленої особи, в інтересах якої подано позов, подати такий позов самостійно. На думку відповідача, прокурор безпідставно подав позов (а.с.163-164).

Від Фермерського господарства "СВК "Надія" до суду відзив на позовну заяву не надходив.

ДП "Ліси України" в особі Філії "Лугинське лісове господарство" у письмових поясненнях вказало, що спірна земельна ділянка, відповідно до матеріалів лісовпорядкування належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП "Лугинське лісове господарство", правонаступником якого є Філія "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Вказана земельна ділянка входить до складу кварталу 28 виділ 28, 29, 30, 37, 38 Красноставського лісництва. Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. З огляду на викладене, третя особа підтримує доводи прокурора в повному обсязі (а.с. 120-122).

У відповіді на відзив прокурор вказав, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. Проведена інвентаризація земель лісового фонду та передача земельної ділянки Лугинській селищній раді у комунальну власність як земельної ділянки сільськогосподарського призначення супроводжувалася фактичною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України, без необхідних погоджень органів контролю (а.с. 127-143).

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 45 від 15.03.2018 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" вирішено провести інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій (а.с.27-28).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.09.2018 №6-3849/14-18-СГ передано у комунальну власність Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1630,0342 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лугинської ОТГ, згідно з актом приймання-передачі від 27.09.2018 (а.с.29-30).

Згідно додатку до зазначеного акта передачі (пункт 47), у комунальну власність сільськогосподарського призначення передано земельну ділянку з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 площею 33,1538 га (а.с. 31-33).

01.11.2018 Лугинська селищна рада зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 площею 33,1538 га, про що наявний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 28770615, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1686293918228 (а.с.79-81).

21.01.2020 між Лугинською селищною радою (орендар - відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (орендодавець - відповідач 2) укладено договір оренди землі (а.с.35-36), за умовами якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 21.01.2020 №2/21-01-20 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Житомирська обл., Лугинский район р-н, с. Станційне, кадастровий номер 1822855100:06:000:0009 категорія земель-землі запасу (16.00), цільове призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 1 розділу 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 33,1538 гектарів.

Пунктом 1 розділу 3 договору передбачено, що договір укладено на строк 10 років, до 20 січня 2030 року.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 4 розділу 2 договору).

У п. 3 розділу 8 договору зазначено, що за письмовою згодою орендодавця орендар має право передавати орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі у суборенду за умови забезпечення використання її за цільовим призначенням.

22.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (орендар - відповідач 2) та Фермерським господарством "СВК "Надія" (суборендар - відповідач 3) укладено договір суборенди, згідно з яким орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва, серед яких, земельна ділянка, яка розташована у Житомирській обл. Лугинському районі с. Станційне, кадастровий номер 1822855100:06:000:0009 загальна площа ділянки 33,1518 га.

Пунктом 7 договору суборенди від 22.12.2020 передбачено, що вказаний договір укладено на 3 (три) роки з 12 грудня 2020 року по 21 грудня 2023 року.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.79-81) за пошуковими параметрами - кадастровий номер земельної ділянки 1822855100:06:000:0009, актуальними відомостями про реєстрацію іншого речового права є:

- номер 35307094 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 21.01.2020, укладеного між Лугинською селищною радою та ТОВ "ФКТН Агро Плюс";

- номер 40099289 право суборенди на підставі договору суборенди землі від 22.12.2020, укладеного між ТОВ "ФКТН Агро Плюс" та ФГ "СВК "Надія".

За інформацією, яка викладена в листі Філії "Лугинське лісове господарство" №636 від 27.04.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 перебуває у постійному користуванні підприємства (а.с.41-42).

Відповідно до витягу з проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "ЛДЛАП "Лугинський держлісгосп АПК" (правонаступником якого згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 12.10.2021 №638 є Державне підприємство "Лугинське лісове господарство", а наразі - Філія "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України", відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №822), Красноставське лісництво, земельна ділянка з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 відноситься до кварталу 28, виділи: 28, 29, 30, 37, 38, перебувала в користуванні та повному господарському віданні ДП "ЛДЛАП" Лугинський держлісгосп АПК" .

Згідно таксаційного опису ділянок матеріалів лісовпорядкування 2014 року, який є загальною характеристикою лісового насадження, де зазначається: склад насадження, вік, повнота, висота та запас у відповідному кварталі, вбачається, що у кварталі 28, виділи: 27, 28, 29, 30, 37, 38 вік більшості дерев сягає від 26 до 51 років, повнота насаджень від 0,60 до 0,70 (а.с. 45-47, 62-64, 66-68).

Комісія Філії "Лугинське лісове господарство" здійснила обстеження лісових ділянок Красноставського лісництва на встановлення факту наявності лісових насаджень, їх складу, віку, про що складено відповідний акт від 21.04.2023. При натурному огляді лісових ділянок у кварталі 28 виділах 28, 29, 30, 37, 38 встановлено, що на площі лісової ділянки 25,4 га проведено суцільну рубку дерев невстановленими особами, в результаті чого дерева та деревина відсутня. Вказане підтверджується матеріалами лісовпорядкування та фотознімками фактичного стану лісових насаджень (а.с.48-59).

Розпорядженням Житомирської ОВА №54 від 08.02.2023 "Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення", Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою та здійснення господарської діяльності, відповідно до наявних матеріалів лісовпорядкування на території Коростенського району Житомирської області в межах діяльності Філії "Лугинське лісове господарство" ДП "Ліси України" (а.с.72).

Прокурор стверджує, що при інвентаризації земель Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не дотримало вимог порядку проведення інвентаризації земель та при передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність та не враховано, що земельна ділянка належить до земель лісового фонду.

На виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Житомирської обласної державної адміністрації з повідомленням від 21.04.2023 №52-3316вих23 про виявлені обставини безпідставного включення земель лісогосподарського призначення, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 до складу земель сільськогосподарського призначення, передачу її в комунальну власність та надання в оренду/суборенду суб`єкту підприємницької діяльності, а також зазначив про намір ініціювати позов в інтересах держави (а.с.73-75).

У відповідь на вказане повідомлення Житомирська обласна державна адміністрація у листі від 10.05.2023 №2500/2-23/21 зазначила, що перевірить факт передачі земель державної власності та за результатами перевірки будуть вжиті відповідні дії для вирішення ситуації (а.с.76).

Через невжиття уповноваженим органом у розумний строк заходів щодо витребування земельних ділянок з незаконного володіння, керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

На переконання представника ТОВ "ФКТН Агро Плюс", прокурор в позовній заяві не навів належних доказів неспроможності Житомирської ОДА подати позов самостійно.

Враховуючи те, що Житомирська обласна державна адміністрація як розпорядник земель лісового фонду, будучи повідомленою про порушення інтересів держави, не вжила належних заходів щодо їх усунення, суд приходить до висновку, що керівник Коростенської окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.2 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ч. 2, 3 ст.1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Як передбачено ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (ст.5 Лісового кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст.8 Лісового кодексу України).

У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ст.9 Лісового кодексу України).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч.1 ст.57 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст.54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ст.45 Лісового кодексу України).

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства (ч.1 ст.47 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст.48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, плани лісонасаджень відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п.5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України, якими визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду №488/402/16а від 23.10.2019.

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

За ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як передбачено ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до підпункту а) п.24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

Пунктом 4 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Отже, землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Відповідно до абз. 2 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №513, якою затверджено Порядок інвентаризації земель (чинної на момент проведення інвентаризації), під час проведення інвентаризації земель використовуються матеріали аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

В силу положень ст. 19, 57 Земельного кодексу України, ст.5 Лісового кодексу України, суд погоджується з доводами прокурора про те, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинна використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в порушення ст. 17, 31, 57 Лісового кодексу України та ст.20, 122 Земельного кодексу України без погодження з розпорядником земельних ділянок лісового фонду - Житомирською обласною державною адміністрацією передало земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка на праві постійного користування належить Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі Філії "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", з державної у комунальну власність з фактичною зміною її цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення за відсутності рішення відповідного органу та проекту землеустрою щодо її відведення, без погодження з Кабінетом Міністрів України.

Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 27.09.2018 №6-3849/14-18-СГ в частині передання у комунальну власність Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області земельної ділянки з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009 площею 33,1538 га порушив інтереси держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (ч. 1-3 ст. 388 ЦК України).

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади (Житомирської обласної державної адміністрації) означає, що держава як власник, волю/згоду на її відчуження не надавала, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття відповідного рішення.

Житомирська обласна державна адміністрація як розпорядник земель лісового фонду не приймала будь-яких рішень щодо відчуження спірної земельної ділянки, вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею. Лугинська селищна рада набула її у власність, а згодом передала в оренду товариству. На момент ухвалення судового рішення земельна ділянка перебуває у суборенді у фермерського господарства.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна.

У постанові від 08.08.2021 у справі №904/1015/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08. 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16, від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.

Суд враховує, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.79-81) за пошуковими параметрами кадастровий номер 1822855100:06:000:0009, актуальною відомостями про реєстрацію речового права є:

- право власності (№28770615 від 01.11.2018), зареєстроване за Лугинською селищною радою на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Лугинською селищною радою згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3849/14-18-СГ від 27.09.2018;

- право оренди (№35307094 від 28.01.2020), зареєстроване за ТОВ "ФКТН Агро Плюс" на підставі договору оренди землі від 14.012020, укладеного між Лугинською селищною радою та ТОВ "ФКТН Агро Плюс", строком на 10 років;

- право суборенди (№40099289 від 11.01.2021), зареєстроване ФГ "СВК "Надія" на підставі договору суборенди землі від 22.12.2020, укладеного між ТОВ "ФКТН Агро Плюс" та ФГ "СВК "Надія", строком на 3 роки, до 12.12.2023.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009, площею 33,1538 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1686293918228) у Лугинської селищної ради, за якою зареєстровано право власності, у ТОВ "ФКТН Агро Плюс" (орендаря) та ФГ "СВК "Надія" (суборендаря).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Лугинська селищна рада позов прокурора Коростенської окружної прокуратури визнала повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Підстав для відмови у прийнятті визнання Лугинською селищною радою позову у суду немає.

Представник ТОВ "ФКТН Агро Плюс" позовні вимоги не визнав, зазначивши про відсутність порушеного права.

Розглядаючи вказаний позов, суд встановив порушення прав держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, яка не надавала згоду на відчуження земельної ділянки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи міститься платіжний документ про сплату Житомирською обласною прокуратурою 2 684,00 грн судового збору.

Враховуючи те, що суд витребовує земельну ділянку у всіх відповідачів, судовий збір покладається на Лугинську селищну раду, ТОВ "ФКТН Агро Плюс" та ФГ "СВК "Надія" порівну.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області (11301, Житомирська обл., Коростенський р-н, смт. Лугини, вул. Грушевського, буд. 2а, ідентифікаційний код 04346114) на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, буд. 1, ідентифікаційний код 00022489) земельну ділянку з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009, площею 33,1538 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1686293918228).

3. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 115, офіс 102, ідентифікаційний код 41963147) на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (10014, Житомирська обл., м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, буд. 1, ідентифікаційний код 00022489) земельну ділянку з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009, площею 33,1538 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1686293918228).

4. Витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства "СВК "Надія" (22453, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Дружне, вул. Нове Життя, буд. 24, ідентифікаційний код 37663161) на користь держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, буд. 1, ідентифікаційний код 00022489) земельну ділянку з кадастровим номером 1822855100:06:000:0009, площею 33,1538 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1686293918228).

5. Стягнути з Лугинської селищної ради (11301, Житомирська обл., Коростенський р-н, смт. Лугини, вул. Грушевського, буд. 2а, ідентифікаційний код 04346114) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 894,67грн судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 115, офіс 102, ідентифікаційний код 41963147) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 894,67грн судового збору.

7. Стягнути з Фермерського господарства "СВК "Надія" (22453, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Дружне, вул. Нове Життя, буд. 24, ідентифікаційний код 37663161) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 894,66грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.11.23

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1 - Коростенській окружній прокуратурі на електронну пошту (через електронний кабінет)

2- Житомирській обласній прокуратурі на електронну пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua

3 - Житомирській обласній державній адміністрації на електронну пошту (через електронний кабінет)

4 - Лугинській селищній раді на електронну пошту: lug-sel-rada@ukr.net

5- ТОВ "ФКТН Агро Плюс" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 115, офіс 102, код ЄДРПОУ 41963147)- (рек.)

6 - представнику ТОВ "ФКТН Агро Плюс" на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 (через електронний кабінет)

7 - ТОВ "СВК Надія" (рек. з пов.) 22453, Вінницька область, Калинівський район, с. Дружне, вул. Нове життя, 24 код ЄДРПОУ 37663161

8 - Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі Філії "Лугинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на електронну пошту: lygvv@ukr.net (через електронний кабінет)