Рішення
від 17.11.2023 по справі 734/1978/23
КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/572/23 Справа № 734/1978/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 листопада 2023 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іванюка Т.І.,

при секретарі - Ієвлевій О.В.,

за участю: представника позивача - Фітісової О.В. ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

до суду із позовом про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням звернулася Остерська квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить визнати останніх такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: кімната АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що усі житлові приміщення, які перебувають на території смт. Десна, в тому числі і житло за адресою: АДРЕСА_2 є у власності держави в особі Міністерства оборони України та перебувають та обліку в Остерської КЕЧ (району), що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Нещодавно Остерській КЕЧ (району) стало відомо про факт здачі в оренду житлового приміщення у гуртожитку сімейного типу за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно даних, що перебувають у Остерської КЕЧ (району) дану кімнату було надано військовослужбовцю ОСОБА_5 в користування вільне ізольоване житлове приміщення, придатне для тимчасового проживання у ньому на час проходження військової служби в Деснянському гарнізоні де він і зареєстрував своє місце проживання 24.01.2006р. Пізніше, 23.07.2008р., було також зареєстровано місце проживання його дружини ОСОБА_3 (далі- Відповідач -1), а згодом доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач 2). 04.04.2018 р. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 85 ОСОБА_5 було виключено зі списків особового складу частини і він був переведений для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника оперативного управління командного центру штабу командування Сухопутних військ Збройних Сил України, м. Київ. А 18.04.2018 р. ОСОБА_5 знався з реєстрації за вказаною адресою. Натомість, 20.07.2020 року, ОСОБА_5 порушуючи умови законодавства уклав Договір оренди житлового приміщення (квартири) з ОСОБА_2 на кількість чотири особи та на довгостроковий термін з зазначенням в ньому вартості оплати за проживання та фіксування показників лічильника. За проживання ОСОБА_2 сплачувала ОСОБА_5 та ОСОБА_3 кошти, доказом чого є виписки з банку про перерахунок коштів. На підтвердження факту проживання ОСОБА_2 та членів її родини за вказаною адресою було здійснено обстеження квартири про що складено АКТ за підписом депутата селищної ради С.М.Марченко. 24.03.2023 р. про проживання у кімнаті АДРЕСА_3 , та повторний Акт від 31.03.2023 р. який засвідчено підписами сусідів. Таким чином було встановлено, що фактично з 20.07.2020 року в даному житловому приміщенні проживають ОСОБА_2 , неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та особа, над якою встановлено опіку - неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 сплачує комунальні платежі відповідно до пункту 5.4 договору оренди цього житла, а ОСОБА_5 вносить оплату на рахунки підприємств, що надають комунальні послуги. Це підтверджується належним чином засвідченою копією договору оренди, скрін-шотами переписки через застосунок УіЬег між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , та банківськими виписками, наданими ОСОБА_2

Тобто, Відповідачі не тільки не користуються цим житлом, а і не приймають жодної участі у його утриманні і догляді вже майже три роки, і використовують його як додатковий дохід, що є заборонено. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 відсутні без поважних причин понад 6 місяців, а в сукупності більше трьох років. Добровільно з реєстрації не знімаються. Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Третя особа ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, пояснивши, що у даному помешканні проживає близько трьох років на підставі договору оренди, укладеного з ОСОБА_9 . Плату за оренду житла та за комунальні послуги переводила останньому електронними переказами. Відповідачі цім житлом не користуються з липня 2020 року. В ньому відсутні їх особисті речі. Все майно, яке знаходиться в кімнаті, в тому числі меблі, належать їй. Особисто займалася ремонтом приміщення, про що надала фотознімки.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, подавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутності за наявними в матеріалах документами.

В судовому засіданні були встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 43276131 від 04.09.2015) об`єкт нерухомого майна - гуртожиток за адресою: АДРЕСА_4 належить Державі в особі Міністерства оборони України. Даний факт також підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 43276209 від 04.09.2025 року).

Рішенням виконавчого комітету Деснянської селищної ради №138 від 26.10.2006 гуртожитку №2 з юридичною адресою: АДРЕСА_4 надано статус сімейного.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Деснянської селищної ради №10-04/396 від 29.03.2023 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Довідками про перевірку житлових умов від 15.03.2022 та 25.03.2023, затвердженими ТВО командира військової частини НОМЕР_1 встановлено, що у житлі, за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 (заявник), ОСОБА_8 (підопічний), ОСОБА_10 (донька заявника). ОСОБА_11 проходить військову службу військовій частині НОМЕР_1 , від Міністерства оборони України житлом не забезпечена. Вищезазначені факти підтверджуються довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 21.03.2023, Актами обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 13.03.2023 та 28.09.2022, актом обстеження квартири від 24.03.2023, актом обстеження кімнати від 31.03.2023.

Із наданих позивачем письмових пояснень ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 виходить, що ОСОБА_11 з липня 2020 року проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Даними АТ КБ «ПриватБанк» та скрин-шотами, наданими позивачем підтверджується факт сплати ОСОБА_2 ОСОБА_5 грошових коштів за піднайм квартири.

Відповідно до Акту обстеження кімнати АДРЕСА_3 від 30.03.2023, з липня 2020 року по теперішній час ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 у даному помешканні не проживають., не приймали жодного разу участі в благоустрої будинку та прибудинкової території, в спільних заходах всіх мешканців цього будинку участі не приймали. Даний акт підписано заступником голови житлової комісії Деснянського гарнізону, представником військової служби правопорядку Деснянського гарнізону, депутатом Деснянської об`єднаної територіальної громади та шістьма сусідами. Викладені в Акті факти також підтверджені доданими письмовими поясненнями мешканців будинку ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Заслухавши представника позивача, третю особу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що житлове приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_2 належить до держаного житлового фонду власником якого є Міністерство оборони України. Балансоутримувачем є Остерська КЕЧ (району).

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Основним законодавчим актом у сфері регулювання житлових відносин є Конституція України та Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 році. (далі -ЖКУкраїни).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Певна увага приділена у Конвенції правам людини, що пов`язані з житлом. Так, п. 1 ст. 8 Конвенції встановлює, що кожна людина має право на повагу до її житла. Цим правом закріплена недоторканність житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться виключно в судовому порядку.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.85 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Оцінивши зібрані у справі докази і з`ясувавши обставини спору, суд вважає, що відповідачі без поважних причин не проживають в спірній квартирі більше шести місяців.

Поважних причин, передбачених ст. 71 ЖК України, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, судом не встановлено.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що відповідачі не проживають у наданому їм житловому приміщенні понад шість місяців. Даних про наявність будь-якої домовленості між позивачем та відповідачами з приводу користування житловим приміщенням, а також доказів про поважність причин відсутності відповідачів у житловому приміщенні за місцем реєстрації суду не надано. А тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачі втратили право користування вказаним житловим приміщенням, з підстав, визначених ст.71 ЖК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов суд задовольняє у повному обсязі, з кожного з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 1 342 гривні 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,280-289 ЦПК України, ст. ст. 389,391 ЦК України, ст. 64, 65, 66, 71, 72 ЖК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: кімната АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (КОД ЄДРПОУ 07807645) сплачений судовий у сумі 1 342 гривні 00 коп.

Стягнути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини (району) (КОД ЄДРПОУ 07807645) сплачений судовий у сумі 1 342 гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - Остерська квартирно-експлуатаційної частини (району) (адреса: віл Ювілейна, 3 смт.Десна, Чернігівського району Чернігівської області, КОД ЄДРПОУ 07807645);

Представник позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 );

Відповідач 1 - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: кімната АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 );

Відповідач 2 - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: кімната АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 );

Третя особа - ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , адреса фактичного проживання: кімната АДРЕСА_1 ).

Суддя:

СудКозелецький районний суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення17.11.2023
Оприлюднено21.11.2023
Номер документу114992635
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Судовий реєстр по справі —734/1978/23

Ухвала від 09.02.2024

Цивільне

Козелецький районний суд Чернігівської області

Іванюк Т. І.

Рішення від 17.11.2023

Цивільне

Козелецький районний суд Чернігівської області

Іванюк Т. І.

Ухвала від 23.06.2023

Цивільне

Козелецький районний суд Чернігівської області

Іванюк Т. І.

Ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Козелецький районний суд Чернігівської області

Іванюк Т. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні