Постанова

від 15.11.2023 по справі 303/4027/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4027/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року (повне судове рішення складено 13.12.2021, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі № 303/4027/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центр надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати громадянку ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , а відділ адміністративних послуг Мукачівського міськвиконкому зняти її з реєстрації.

Позов мотивовано тим, що 21.09.2004 позивач за власні кошти придбав будинок АДРЕСА_2 , а 15.07.2005 зареєструвався в ньому. Зазначав, що він є одноосібним власником будинку. На час подання позову крім його двох доньок у будинку зареєстрована колишня дружина - ОСОБА_2 , яка в ньому фактично ніколи не проживала. Стверджував, що лише він утримує, ремонтує та сплачує комірне за будинок, несе інші ризики, у тому числі по капітальним роботам щодо заміни даху, інженерних комунікацій, страхування оселі, тощо. Водночас ОСОБА_2 участі у витратах на утримання, ремонт чи комунальні платежі не бере і ніколи не брала. Зазначав, що 20.06.2015, формально, ОСОБА_2 була зареєстрована у його будинку та фактично ніколи не проживала, оскільки вже в листопаді 2016 року між ними розпочався процес розірвання шлюбу, який було завершено у червні 2019 року. Стверджував, що з 22 червня 2015 року ОСОБА_2 в будинку не проживає, сама або через інших громадян коштів на утримання, ремонт та комунальні послуги не надає та ніякого відношення до будинку не має.

06.08.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Волосенко В.І. - подав до суду заяву про зміну підстав або предмету позову та збільшення позовних вимог, в якій просив визнати громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , а відділ адміністративних послуг Мукачівського міськвиконкому зняти її з реєстрації.

Щодо вказаної заяви суд першої інстанції зазначив, що позивачем або його представником не заявлялись клопотання у відповідності до вимог ст.ст.51 та 183 ЦПК України про заміну неналежного відповідача на належного відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача; під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, та лише щодо вимог майнового характеру; під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві;неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув позов ОСОБА_1 лише про визнання такою, що втратила право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття з реєстрації щодо ОСОБА_2 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На це рішення подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом порушено його право на захист, оскільки ним не забезпечено можливості надати докази, скористатися іншими правами сторони, зокрема через недопуск та нерозгляд клопотань, що, на думку скаржника, негативно вплинуло на об`єктивність, неупередженість та законність ухваленого рішення. Зазначає, що місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позову посилається на ст.ст.316,317 та 405 ЦК України, що є незаконним, оскільки ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення не є членом сім`ї позивача, а тому ст. 405 ЦК України не підлягає застосуванню; суд помилково, всупереч вимогам статті 316 ЦК України, вважає відповідачів власниками майна, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідачів права власності на вказане майно; житловий будинок було придбано позивачем за власні кошти, які скаржник отримав за кредитним договором №MKAWG000000478, погашеним ним самостійно за власні кошти 17.09.2009. Зазначає, що хоча шлюб між сторонами розірвано у 2019 році, фактичні шлюбні відносини припинилися у 2008 році, коли відповідачка вступила у фактичні шлюбні відносини з іншим чоловіком. Вказує, що свідчення свідків, викладені у заяві від 18.08.2021, не є належними та допустимими доказами. Зазначає, що місцевим судом не взято до уваги факт невиконання відповідачами як мешканцями житлового будинку обов`язків по утриманню, ремонту, експлуатації житла та сплати комірного понад 4 роки.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21.09.2004 здійснено реєстрацію правочину, предметом якого є домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відчужувачі будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а набувач будинку ОСОБА_1 , що стверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №127839 від 21.09.2004 (а.с.3).

Сторони з 2001 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18.06.2019 (справа №303/2885/19). Після розірвання шлюбу визначено позивачу ОСОБА_6 дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання двох доньок сторін (а.с.5).

Відповідно до листа Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мукачівської міської ради №18539/01-40 від 17.07.2021 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).

Згідно довідки №37190/99-21 від 08.02.2021, виданої виконкомом Мукачівської міської ради громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці с. Нове Давидково, місце реєстрації АДРЕСА_2 , вбачається, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_3 (а.с.3 зворот).

Позивач зазначав, що відповідач зареєстрована у будинку формально і в ньому практично не проживала.

Відмовляючи у задоволенні позову,суд першоїінстанції виходив,зокрема,з того,що позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_9 не було доведено належними та допустимими доказами, що позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку та придбав його за власні кошти; позивач ОСОБА_1 перешкоджає відповідачу ОСОБА_2 користуватися будинковолодінням; домоволодіння було придбано під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і між ними існує спір щодо спільної сумісної власності, що підтверджується рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2021 (справа №303/1561/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права власності на майно.

Так, в матеріалах справи міститься рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2021 у справі №303/1561/21, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права власності на майно задоволено, визнано домоволодіння - житловий будинок з прибудовою та надвірними будівлями та спорудами (літньою кухнею, трьома сараями, навісом, вбиральнею, спорудами, колодязем, огорожею та мощенням), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на частки домоволодіння - житлового будинку з прибудовою та надвірними будівлями та спорудами (літньою кухнею, трьома сараями, навісом, вбиральнею, спорудами, колодязем, огорожею та мощенням), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на частки домоволодіння - житлового будинку з прибудовою та надвірними будівлями та спорудами (літньою кухнею, трьома сараями, навісом, вбиральнею, спорудами, колодязем, огорожею та мощенням), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26-30).

Апеляційним судом встановлено, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року вказане рішення у справі № 303/1561/21 залишено без змін (а.с. 129-131). Як визнав апелянт, таке рішення в касаційному порядку він не оскаржував.

Таким чином, відповідач у даній справі ОСОБА_2 є співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України). На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Таким чином, зміст права власності охоплює три правомочності - володіння, користування та розпорядження своїм майном. ОСОБА_2 , як співвласник майна, має право користуватись належним їй майном, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ч. 4 ч. 1 ст. 258, ст. 368, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 листопада 2023 року.

Головуюча:

Судді: