Рішення

від 17.11.2023 по справі 910/14147/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2023Справа № 910/14147/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК СТАНДАРТ" (03115, місто Київ, вул. Краснова Миколи, будинок 27) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" (03680, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53-А, офіс 104) про стягнення 17 000,00 грн.

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.09.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК СТАНДАРТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" (далі - відповідач) про стягнення 17 000,00 грн та була передана 07.09.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК СТАНДАРТ" заборгованість у розмірі 17 000,00 грн, яка виникла на підставі укладеного між сторонами Контракту з проведення робіт щодо затвердження виробництва допоміжних речовин, що можуть використовуватись в органічному сільському господарстві та переробці №1048/18 від 12.03.2018 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105495007134) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному держаному реєстрі.

Однак, конверт з ухвалою суду від 11.09.2023, яка направлялась на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" (03680, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53-А, офіс 104) була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конвертів з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог також не надано.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" (замовник, оператор, відповідач) було укладено Контракт з проведення щодо затвердження виробництва допоміжних речовин, що можуть використовуватись в органічному сільському господарстві та переробці №1048/18 (далі - Контракт) відповідно до п. 1 якого на підставі цього контракту та відповідно до Стандартних Процедур Виконавець, проводить перевірку виробництва допоміжних речовин, що можуть використовуватись в органічному сільському господарстві та переробці (далі - допоміжні речовини), на підставі документів, наданих Оператором на їх відповідність наступним умовам та вказівкам. Стандарту Міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва і переробки, що еквівалентний Постановам (Ради) ЄС 834/2007, 889/2008).

Пунктом 3.2 Контракту сторони визначили, що Замовник зобов`язується оплатити результати перевірки на умовах, вказаних у цьому Контракті, тільки у випадку, коли результат перевірки позитивний.

Відповідно до п. 4.1 - 4.2 Контракту, вартість контракту відповідає вартості робіт Виконавця і узгоджується Сторонами шляхом підписання Додатку №1 до цього Контракту. Розрахунок вартості робіт Виконавця є невід`ємною частиною цього Контракту. Замовник сплачує Виконавцю за послуги, що надаються за цим Контрактом, згідно виставлених рахунків.

Зміни і доповнення до цього Контракту повинні бути попередньо узгоджені, викладені письмово і підписані Сторонами. Такі зміни та доповнення становитимуть невід`ємну частину Контракту (п. 6.3 Контракту).

Додатковою Угодою № 2 від 24.06.2019 сторони погодили наступне:

- Вартість сертифікаційних робіт за Контрактом № 1048/18 на період з 24.06.2019 року по 31.03.2019 року становить 34 029,00 (Тридцять чотири тисячі двадцять дев`ять 00 копійок) гривень, включаючи ПДВ - 5 671,50 (П`ять тисяч шістсот сімдесят один 50 копійок) гривень.

- Замовник зобов`язується провести 70% вартості згідно Контракту до початку інспекційних робіт, а решту 30% - до початку сертифікаційних робіт.

Як зазначає позивач, на виконання умов Контракту та Додаткової угоди Позивачем були надані Відповідачу послуги, а саме: проведені сертифікаційні роботи за Стандартом еквівалентному Постановам ЄС 834/2007, 889/2008 на загальну суму 34 029,00 грн.. що підтверджується Інспекційним звітом з виробництва ЗЗР та добрив №19-1048-02 від 02.07.2019р., Підсумковою оцінкою №19-1048-02 від 02.07.2019р. та Сертифікаційним рішенням за 2019 р.

Позивач стверджує, що останнім було надано відповідачу послуги на загальну суму 34 029,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком на оплату №1630 від 24.06.2019 та підписаним з боку сторін актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1831 від 05.09.2019 який скріплений печатками останніх.

Разом з цим, позивач вказує, що відповідач частково оплатив послуги за Контрактом у розмірі 17029,00 грн., на підтвердження чого позивач надав копії платіжних доручень за період з 27.06.2019 по 28.10.2021. З огляду на вищевказане, позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 17 000,00 грн.

При цьому позивач звертає увагу суду на тому, що останній неодноразово направляв на адресу відповідача претензії та рахунки на оплату, востаннє 04.08.2023.

04.08.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу №01-23 від 02.08.2023 відповідно до якої позивач просив добровільно та негайно сплатити заборгованість у розмірі 17000,00 грн. до 13.08.2023 включно. Факт надсилання відповідачу зазначеної вимоги з додатками підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у рекомендаційний лист з повідомленням про вручення, накладною та фіскальним чеком поштової установи.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати за надані позивачем послуги не виконав.

Отже, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині здійснення повної оплати наданих послуг за Контрактом, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 17 000,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем контракту, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось судом вище, сторонами було узгоджено, що порядок розрахунків та вартість робіт за даним Контрактом визначаються шляхом укладення Додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною Контракту (п. 4.1 Контракту).

Пунктом 1 Додаткової Угоди № 2 від 24.06.2019 сторони погодили, що вартість сертифікаційних робіт за Контрактом № 1048/18 на період з 24.06.2019 року по 31.03.2019 року становить 34 029,00 (Тридцять чотири тисячі двадцять дев`ять 00 копійок) гривень, включаючи ПДВ - 5 671,50 (П`ять тисяч шістсот сімдесят один 50 копійок) гривень.

Згідно з п. 4.3 Контракту, розрахунки за проведення перевірки здійснюються шляхом безготівкового перерахунку на рахунок Виконавця протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після отримання рахунку. Включення до Переліку може бути надано Замовнику тільки після оплати Замовником рахунку Виконавця.

При цьому відповідачем було сплачено лише 17029,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень за період з 27.06.2019 по 28.10.2021, які містять призначення платежу: «Оплата рах. №1630 (частково) за сертифікаційні роботи від 24.06.2019».

Доказів щодо оплати відповідачем залишкових 17000,00 грн. загальної вартості робіт, передбачених зазначеним Контрактом та Додатковою угодою №2, матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріали справи містять копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1831 від 05.09.2019 на суму 34 029,00 грн., підписаного з боку сторін без зауважень та скріплений печатками останніх.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

04.08.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу №01-23 від 02.08.2023 та рахунок №1630 відповідно до якої позивач просив добровільно та негайно сплатити заборгованість у розмірі 17000,00 грн. до 13.08.2023 включно. Факт надсилання відповідачу зазначеної вимоги з додатками підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у рекомендаційний лист з повідомленням про вручення, накладною та фіскальним чеком поштової установи.

Доказів повного виконання відповідачем вимоги позивача матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 17 000,00 грн, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статей 13-14 ГПК України, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-РАЙС" (03680, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53-А, офіс 104, код ЄДРПОУ 40923791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК СТАНДАРТ" (03115, місто Київ, вул. Краснова Миколи, будинок 27, код ЄДРПОУ 34806675) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ