ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 Справа № 914/2828/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК», м. Жидачів, Львівська область
до відповідача: Приватного підприємства «ТИС», с. Соснівка, Львівська область
про стягнення 114 357,19 грн
за участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Гудима Ю.Р. керівник
Обставини розгляду справи.
21.09.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК», м. Жидачів, Львівська область до Приватного підприємства «ТИС», с. Соснівка, Львівська область про стягнення 114 357,19 грн.
Ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву було залишено без руху.
10.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.11.2023.
24.10.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №25735/23 від 24.10.2023).
30.10.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК» надійшло клопотання про долучення оригіналів для огляду (вх. №26249/23 від 30.10.2023).
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.09.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №20-19325746/Г, на виконання умов якого відповідачу згідно накладної було передано у власність товар на загальну суму 64 260,00 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 59 260,00 грн. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати, позивачем нараховано пеню в сумі 3 899,80 грн, 36% річних в сумі 34 367,55 грн, інфляційні в сумі 16 829,84 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 114 357,19 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов визнав повністю.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК» (постачальник) та Приватним підприємством «ТИС» (покупець) було укладено договір поставки №20-19325746/Г.
За цим договором постачальник (позивач) зобов`язувався відповідно до умов цього договору та видаткової накладної передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов`язувався прийняти та оплатити вироби з картону гофрованого в асортименті, кількості і у терміни, обговорені сторонами.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу згідно видаткової накладної №17106 від 17.10.2021 товар на загальну суму 64 260,00 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію товару протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) постачальником такої партії товару покупцю, на підставі виставленого постачальником рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
28.12.2021 відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №930 від 28.12.2021.
10.05.2023 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №3-2-7 від 09.05.2023 про оплату заборгованості. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 59 260,00 грн основного боргу, 3 899,80 грн пені, 34 367,55 грн 36% річних, 16 829,84 грн інфляційних.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.4. договору у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів, покупець сплачує 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 899,80 грн пені, 34 367,55 грн 36% річних, 16 829,84 грн інфляційних.
Після проведеного судом перерахунку розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Оскільки позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих сум пені, до задоволення підлягає пеня в сумі 3 899,80 грн, тобто, в межах заявлених позовних вимог.
Судом перевірено розрахунок 36% річних та інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 59 260,00 грн основного боргу, 3 899,80 грн пені, 34 367,55 грн 36% річних, 16 829,84 грн інфляційних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «ТИС», 80193, с. Соснівка, вул. Грушевського, 16/39, Сокальський район, Львівська область (ідентифікаційний код 19325746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДЕРН ПАК», 81700, м. Жидачів, Вокзальна, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 30028601) 59 260,00 грн основного боргу, 3 899,80 грн пені, 34 367,55 грн 36% річних, 16 829,84 грн інфляційних, 2 684,00 судового збору.
3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 13.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.11.2023.
СуддяМазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114993576 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні