Рішення

від 08.11.2023 по справі 916/3161/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3161/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Білий В.В. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом концерну „Військторгсервіс в особі філії „Південна концерну „Військторгсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю „Бланш монтаж" про стягнення 84 697,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Концерн „Військторгсервіс в особі філії „Південна концерну „Військторгсервіс (далі по тексту концерн „Військторгсервіс) звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Бланш монтаж (далі по тексту ТОВ „Бланш монтаж) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 84 697,59 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 41 593,12 грн., штрафу у розмірі 19 464,60 грн., збитків від інфляції у розмірі 19 959,75 грн., 3% річних у розмірі 3680,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за публічним договором зберігання, до якого відповідач приєднався на підставі заяви 01.06.2020р., в частині відшкодування комунальних витрат в процесі зберігання за період з 01.06.2020р. по 30.09.2020р. до моменту розірвання договору сторонами.

ТОВ „Бланш монтаж було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал на його адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 60. Проте, направлені на адресу відповідача ухвали були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Бланш монтаж про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

04.12.2019р. концерном „Військторгсервіс (Зберігач) було опубліковано публічний договір про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого предметом цього публічного договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг є надання Зберігачем послуг по зберіганню, а також прийому та обліку товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), що належать Поклажодавцю. Підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є підписання Поклажодавцем заяви про акцепт публічного договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг, що містить гіперпосилання на даний договір.

Згідно з п. 2.1 публічного договору про надання послуг зберігання Зберігач зобов`язаний, зокрема, прийняти від Поклажодавця товарно-матеріальні цінності на зберігання в кількості, одиницях виміру, вартості одиниці та загальної суми ТМЦ відповідно до видаткових накладних Поклажодавця та акту приймання-передачі, забезпечити їх облік та зберігання у цілісності та належному стані. Якщо специфіка ТМЦ не дозволяє точно визначити кількість одиниць ТМЦ, які передаються на зберігання, ТМЦ передаються в упакованій тарі (ящики, контейнери, тощо).

Умовами п. 2.2 публічного договору про надання послуг зберігання визначено, що Поклажодавець - юридична особа або фізична особа підприємець зобов`язаний надати Зберігачу для укладення договору наступні документи: зразок оформлення накладної на відпуск ТМЦ Поклажодавця; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності та копію виписки про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію довідки статистики; копію довідки про взяття на облік в ДПІ; довіреність та копію паспорту особи, що здійснює укладення договору, у разі здійснення представництва інтересів.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 публічного договору про надання послуг зберігання послуги зазначені в п. 1.1. цього договору Поклажодавець зобов`язується оплатити Зберігачу в строки та на умовах передбачених цим договором за вартістю, погодженою сторонами у заяві про акцепт публічного договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг, яка є невід`ємною частиною даного договору. Поклажодавець здійснює попередню оплату послуг зберігання у день укладення договору на підставі наданого Зберігачем рахунку.

Положеннями п. 3.3 публічного договору про надання послуг зберігання врегульовано, що у подальшому Поклажодавець здійснює оплату послуг зберігання в період з 20 по 25 поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків Зберігача. У зв`язку з постійним підвищенням цін на комунальні послуги (електроенергія, опалення, водопостачання тощо) Поклажодавець та Зберігач погодили, що ціна за надання послуг зберігання не включає в себе понесені Зберігачем витрати на комунальні послуги в процесі зберігання відповідно до умов цього договору. Поклажодавець зобов`язується відшкодувати витрати понесені Зберігачем на комунальні послуги в процесі зберігання згідно виставлених рахунків в термін не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. п. 3.7, 3.8 публічного договору про надання послуг зберігання у кожному звітному місяці сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг станом на останній робочий день звітного періоду. Акт приймання-передачі наданих послуг має бути підготовлений Зберігачем та наданий на підписання Поклажодавцю не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним. Цей акт має бути розглянутий та підписаний Поклажодавцем протягом п`яти календарних днів з дати отримання, або у цей же термін має бути надана письмова мотивована відмова. У разі неподання у вказаний строк мотивованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими.

Згідно з п. 3.10 публічного договору про надання послуг зберігання Поклажодавцю -юридичній особі або фізичній особі-підприємцю Зберігач має право направляти рахунки на оплату, акти наданих послуг, акти приймання-передачі майна, засобами електронного документообігу (1C, M.E.Doc, Paperless) та використанням електронно-цифрового підпису.

Пунктом 4.10 публічного договору про надання послуг зберігання встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату за надані Зберігачем послуги, Поклажодавець сплачує на користь Зберігача суму заборгованості із урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати.

01.06.2020р. між концерном „Військторгсервіс (Зберігач) та ТОВ „Бланш монтаж (Поклажодавець) було підписано заяву про акцепт публічного договору про надання послуг зберігання, згідно якого сторони дійшли згоди укласти договір зберігання на період з 01.06.2020р. по 31.12.2020р. або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

01.06.2020р. між концерном „Військторгсервіс та ТОВ „Бланш монтаж було підписано акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (майна) до публічного договору №ВКС-3198 про надання послуг зберігання від 01.06.2020р.

09.09.2020р. концерном „Військторгсервіс було подано податкові накладні на відшкодування податку на додану вартість у зв`язку із оплатою спожитої електричної енергії та оплатою водопостачання.

30.09.2020р. між концерном „Військторгсервіс та ТОВ „Бланш монтаж бул укладено угоду №ВКС-3536 про розірвання договору про надання послуг зберігання №ВКС-3198 від 01.06.2020р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди розірвати договір з 30.09.2020р.

Пунктом 3 додаткової угоди №ВКС-3536 від 30.09.2020р. до договору про надання послуг зберігання №ВКС-3198 від 01.06.2020р. передбачено, що Поклажодавець в особі його представників не має права доступу до будівель на території за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 32, з 01.10.2020р.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №ВКС-3536 від 30.09.2020р. до договору про надання послуг зберігання №ВКС-3198 від 01.06.2020р. Поклажодавець погашає заборгованість, якщо така має місце до 30.09.2020р. Сторони підтверджують, що послуги за публічним договором про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг що акцептований заявою від 01 червня 2020 р. №ВКС-3198 надані та прийняті в повному обсязі без зауважень.

30.09.2020р. між концерном „Військторгсервіс та ТОВ „Бланш монтаж було підписано акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (майна) до публічного договору №ВКС-3198 про надання послуг зберігання від 01.06.2020р., згідно якого позивачем було повернуто із відповідного зберігання майно відповідача.

08.06.2023р. концерн „Військторгсервіс звернувся до ТОВ „Бланш монтаж із претензією №48, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором зберігання від 01.06.2020р. у розмірі 41 593,12 грн., яка виникла в результаті невиконання відповідачем зобов`язань щодо компенсації комунальних послуг. До вказаної претензії позивачем було додано акт звіряння.

На підтвердження направлення претензії №48 від 06.08.2023р. та акту звірки позивачем було надано лист з описом вкладення, на якому наявний відбиток календарного штемпеля від 09.06.2023р.

Концерном „Військторгсервіс складено бухгалтерську довідку, згідно якої заборгованість ТОВ „Бланш монтаж за договором зберігання станом на 01.06.2023р. складає 41 593,12 грн., яка виникла в результаті невиконання відповідачем зобов`язань щодо компенсації комунальних послуг.

Концерном „Військторгсервіс також було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з червня 2020р. по вересень 2020р., згідно якого заборгованість відповідача складає 41 593,12 грн. Вказаний акт був підписаний лише з боку позивача.

08.08.2023р. представник концерну „Військторгсервіс звернувся до філії „Інфоксводоканал із адвокатським запитом, відповідно до якого просив надати інформацію про оплату послуг водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2020р. по 30.09.2020р. за наступною адресою споживання: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 32.

Листом №587/06-02-2996 від 16.08.2023р. ТОВ „ООЕК у відповідь на адвокатський запит представника концерну „Військторгсервіс було повідомлено про відсутність заборгованості за електричною енергією за період з березня по вересень 2020р. за адресою споживання: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 32. При цьому, ТОВ „ООЕК було надано реєстр здійснених оплат, який також був долучений позивачем до матеріалів даної справи.

Листом №4140-04/6981 від 23.08.2023р. філією „Інфоксводоканал у відповідь на адвокатський запит представника концерну „Військторгсервіс було надано реєстр оплат по особовому рахунку №9004 та роздруківку нарахувань та оплат з особового рахунку. Реєстр оплат по особовому рахунку №9004 та роздруківка оплат також були долучені позивачем до матеріалів справи.

Згідно довідки філії „Південна концерну „Військторгсервіс № 722 від 11.09.2023р. об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 32, перебуває на балансі філії.

У поданій до суду позовній заяві концерном „Військторгсервіс було наголошено, що невиконання ТОВ „Бланш монтаж зобов`язань з відшкодування вартості комунальних послуг в період дії договору з 01.06.2020р. по 30.09.2020р., а також залишення претензії від відповіді та задоволення, стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.06.2020р. між концерном „Військторгсервіс та ТОВ „Бланш монтаж було підписано заяву про акцепт публічного договору про надання послуг зберігання, згідно якого сторони дійшли згоди укласти договір зберігання на період з 01.06.2020р. по 31.12.2020р. або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір про надання послуг зберігання від 01.06.2020р. був розірваний сторонами з 30.09.2020р. на підставі додаткової угоди №ВКС-3536 від 30.09.2020р. При цьому, у п. 4 додаткової угоди №ВКС-3536 від 30.09.2020р. сторонами було погоджено, що відповідач погашає наявну заборгованість, якщо така має місце, до 30.09.2020р.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Господарський суд зазначає, що розірвання з 30.09.2020р. договору про надання послуг зберігання від 01.06.2020р припиняє його дію на майбутнє.При цьому, припинення зобов`язань сторін за договором не звільняє сторони як від виконання невиконаних зобов`язань, так і від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору, якщо інше не було передбачено сторонами під час укладення додаткової угоди про розірвання договору.

В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями п. 3.3 публічного договору про надання послуг зберігання передбачено, що Поклажодавець зобов`язується відшкодувати витрати понесені Зберігачем на комунальні послуги в процесі зберігання згідно виставлених рахунків в термін не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Враховуючи положення публічного договору про надання послуг зберігання господарський суд доходить висновку, що для оплати Поклажодавцем комунальних послуг Зберігач має виставити відповідні рахунки, які, з урахуванням умов п. 3.10 договору, можуть бути направлені засобами електронного документообігу із використанням електронного-цифрового підпису.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виставлення концерном „Військторгсервіс відповідачу рахунків на відшкодування комунальних послуг протягом дії договору зберігання, тобто протягом періоду з 01.06.2020р. по 30.09.2020р. При цьому, у додатковій угоді від 30.09.2020р. про розірвання договору зберігання сторонами не було визначено розмір невиконаного відповідачем грошового зобов`язання, а лише включено умову про необхідність оплати заборгованості, якщо така має місце.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку про недоведеність концерном „Військторгсервіс взагалі будь-якими доказами факту виникнення у ТОВ „Бланш монтаж обов`язку з оплати комунальних послуг під час дії договору зберігання, тобто протягом періоду з 01.06.2020р. по 30.09.2020р.

Господарський суд зазначає, що направлення позивачем у 2023р. на адресу ТОВ „Бланш монтаж претензії про сплату заборгованості, до якої позивачем також не було додано рахунків, не відповідає загальним положенням цивільного законодавства, які визначають правові наслідки припинення зобов`язання.

Господарський суд звертає увагу концерну „Військторгсервіс, що правовим наслідком розірвання договору є припинення у Зберігача права пред`являти вимоги до ТОВ „Бланш монтаж щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, вартість яких не була відшкодована відповідачем з підстав невиконання позивачем обов`язку щодо виставлення рахунків на оплату комунальних послуг під час дії договору.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виставлення концерном „Військторгсервіс відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг під час дії договору, відсутність у додатковій угоді №ВКС-3536 від 30.09.2020р. до договору про надання послуг зберігання №ВКС-3198 від 01.06.2020р. умови про розмір заборгованості відповідача, яка має бути сплачена відповідачем, а також враховуючи припинення зобов`язань сторін за договором зберігання на майбутнє, що виключає можливість пред`явлення позивачем будь-яких вимог щодо відшкодування вартості комунальних послуг за період дії договору, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених концерном „Військторгсервіс позовних вимог про стягнення із ТОВ „Бланш монтаж основного боргу у розмірі 41 593,12 грн.

Відмова суду у задоволенні вимог про стягнення основного боргу має наслідком також відмову у задоволенні похідних вимог концерну „Військторгсервіс про стягнення штрафу у розмірі 19 464,60 грн., збитків від інфляції у розмірі 19 959,75 грн., 3% річних у розмірі 3680,12 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених концерном „Військторгсервіс в особі філії „Південна концерну „Військторгсервіс позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Бланш монтаж про стягнення 84 697,59 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.11.2023р.

Суддя С.П. Желєзна