Рішення

від 08.11.2023 по справі 920/892/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2023м. СумиСправа № 920/892/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/892/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСАМ-С" (40000, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб.94В, код ЄДРПОУ 42820034)

про стягнення 14 460 625,96 грн,

за участі представників сторін:

від позивача: Михайленко А.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Цуканов В.В.;

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.08.2023 провадження у справі № 920/892/23 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 28.08.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 25.08.2023 задоволено клопотання представника позивача від 14.08.2023 №14/11-1253 (вх.№3204) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; вирішено провести судове засідання у справі № 920/892/23, призначене на 28.08.2023, 11:30 за участю представника позивача - Михайленко А.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку за посиланням www.vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 28.08.2023 оголошено перерву на 02.10.2023, 11:30.

У зв`язку з відпусткою судді Соп`яненко О.Ю. судове засідання у даній справі 02.10.2023 не відбулося, згідно ухвали суду від 09.10.2023, призначено підготовче засідання на 18.10.2023, 11:00.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/892/23 на 30 днів; у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи від 18.10.2023 відмовлено; закрито підготовче провадження у справі № 920/892/23; призначено розгляд справи по суті на 08.11.2023.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14 460 625,96 грн за договором № 477/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021; судові витрати покласти на відповідача.

30.08.2023 до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 25.08.2023, в якому заперечує проти позовних вимог з посиланням на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 від 20.05.2008, згідно якої поставка нафтопродуктів має підтверджуватись ТТН, оформленими на бланках суворої звітності, тому просить відмовити у задоволенні позову.

11.09.2023 представником позивача подано відповідь на відзив від 06.09.2023 №14/11-1370, в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, вважає, що відповідачем не наведено жодного доказу, який би спростував позовні вимоги позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Судом встановлено, що 01.06.2021 між Публічним акціонерним товариством „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАРСАМ-С» (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №477/2/2118, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити нафтопродукти, а покупець зобов`язався їх прийняти та оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.

Згідно з п. 4.1. договору ціна Товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата Товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника.

Відповідно до умов п.7.1 договору останній діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Додатковою угодою від 17.12.2021 строк дії Договору був продовжений до 31.12.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору поставки нафтопродуктів № 477/2/2118 від 01.06.2021 сторонами були підписані Специфікації, на підставі яких відбулась поставка нафтопродуктів згідно актів приймання-передачі, а саме:

Специфікація на поставку товару (Додаток № 1/06 до договору) від 01.06.2021 на поставку бензину загальною вартістю 2 709 162,62 грн, акт приймання-передачі №1/06 від 30.06.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/07) від 01.07.2021 на поставку бензину загальною вартістю 7 296 445,56 грн, акт приймання-передачі №1/07 від 31.07.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/08) від 01.08.2021 на поставку палива дизельного та бензину загальною вартістю 10 572 010,44 грн, акт приймання-передачі №1/08 від 31.08.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/09) від 01.09.2021 на поставку палива дизельного та бензину загальною вартістю 4 057 144,62 грн, акт приймання-передачі №1/09 від 30.09.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/10) від 01.10.2021 на поставку палива дизельного та бензину загальною вартістю 6 915 074,17 грн, акт приймання-передачі №1/10 від 31.10.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/11) від 01.11.2021 на поставку бензину загальною вартістю 104 952,26 грн, акт приймання-передачі №1/11 від 30.11.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/12) від 01.12.2021 на поставку палива дизельного та бензину загальною вартістю 8 911316,17 грн, акт приймання-передачі №1/12 від 31.12.2021;

Специфікація на поставку товару (Додаток 1/01) від 01.01.2022 на поставку палива дизельного та бензину загальною вартістю 2 616 480,78 грн, акт приймання-передачі №1/01 від 31.01.2022.

Всього поставку нафтопродуктів було здійснено на загальну суму 43 182 586,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо оплати товару у повному обсязі, здійснивши лише часткову оплату, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 460 625,96 грн.

Позивачем 07.04.2023 року було повторно направлено відповідачу для оплати неоплачені в повному обсязі рахунки з актуальними банківськими реквізитами. Однак відповідач свої грошові зобов`язання перед позивачем з оплати за отриманий товар не виконав.

Таким чином, станом на дату звернення із позовом ТОВ «БАРСАМ-С» має перед позивачем заборгованість за договором у сумі 14 460 625,96 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №477/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021.

Вказаний договір поставки підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 712 ЦК України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідач заперечує проти позову та посилається на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 від 20.05.2008, згідно якої поставка нафтопродуктів має підтверджуватись ТТН, оформленими на бланках суворої звітності. Надані позивачем до позовної заяви виключно акти приймання-передачі нафтопродуктів та рахунки-фактури не можуть бути безумовною підставою виникнення зобов`язань у ТОВ "БАРСАМ-С" за договором поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 з огляду на особливості процедури відпуску та приймання нафтопродуктів, визначеної Інстурцією. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність документального підтвердження здійснення поставки нафтопродуктів відповідачу.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки договором №477/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 сторони узгодили, що підтвердженням поставки є підписані сторонами акти приймання-передачі нафтопродуктів, з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів до покупця (відповідача у справі) переходить право власності на товар (п. 3.2 договору віжд 01.06.2021).

Прийнявши поставлений позивачем товар у кількості та за ціною, що зазначені в актах приймання-передачі, відповідач в порядку ч. 1 ст. 334 ЦК України набув право власності на вказану продукцію, а отже зобов`язаний здійснити оплату цієї продукції в повному обсязі.

Матеріали справи містять належні докази як поставки товару, так і підстав для проведення оплати. Також суд зазначає, що позивачем надані платіжні доручення про часткову сплату відповідачем 28 721 960,66 грн. за поставлений товар (а.с.33-55), що підтверджує прийняття відповідачем нафтопродуктів без зауважень.

Таким чином, відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача становить 14 460 625,96 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 460 625,96 грн заборгованості за договором №477/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 216 909,40 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 0000082608 від 18.07.2023.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору 216 909,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСАМ-С" (40000, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб.94В, код ЄДРПОУ 42820034) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307) заборгованість за договором № 477/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 у сумі 14 460 625,96 грн (чотирнадцять мільйонів чотириста шістдесят тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 96 коп.); 216 909,40 грн (двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 17.11.2023.

Суддя О.Ю. Соп`яненко