Рішення

від 07.11.2023 по справі 922/3272/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023м. ХарківСправа № 922/3272/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4) до 1. Селянського (фермерського) господарства "Білий кінь" (63722, Харківська обл., Куп`янський р-н., с. Петропавлівка, вул. Жовтневі Зорі, буд. 28) , 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 3055063,39 грн. за участю представників:

позивача - Купенко М.С.;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Селянського (фермерського) господарства "Білий кінь", 2. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3055063,39 грн., з яких: прострочена заборгованість у розмірі 2828637,08 грн., нараховані проценти у розмірі 30053,30 грн., прострочені проценти у розмірі 139316,81 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 20575,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 36480,48 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача 1 взятих на себе зобов`язань за договором про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018, який забезпечується порукою відповідача 2 за договором №17/2018-П від 23.04.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на пункти 5, 8 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.

02.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №20413) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.09.2023 об 11:15.

08.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №21058).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2023 заяву Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №21058 від 08.08.2023) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 06.09.2023 об 11:15 у режимі відеоконференції.

Окрім того, повідомлено учасників справи про перенесення судового засідання у справі № 922/3272/23 на 12.09.2023 р. о 10:00.

07.09.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" зареєстровано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №24077).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2023 заяву Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №24077 від 07.09.2023) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 12.09.2023 о 10:00 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2023 відкладено підготовче засідання на 26.09.2023 об 11:00 на підставі статті 183, 232-233 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2023 о 12:00 на підставі статті 177, 232-233 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання в режимі відеоконференції з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідачі у судові засідання не з`явилися. При цьому, суд зазначає, що копії судових повідомлень із визначенням дати, часу та місця проведення судових засідань у даній справі було адресовано за допомогою засобів поштового зв`язку на належну адресу відповідача 1, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.с. I, а.с. 140-143, 163-167, 185-188, 207-210, 220-221, т.с. II, а.с. 7-8).

Крім того, враховуючи, що відповідачем 2 у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, судом в порядку частини 6 статті 176 ГПК України було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь №159469 від 26.07.2023 щодо адреси місця реєстрації відповідача 2 на яку також було скеровано за допомогою засобів поштового зв`язку копії судових повідомлень із визначенням дати, часу та місця проведення судових засідань у даній справі (т.с. I, а.с. 136-139, 158-162, 181-184, 211-214, 222-223, т.с. II, а.с. 5-6).

Однак, суд зазначає, що вище вказані судові повідомлення не було доставлено на адресу відповідачів у зв`язку із призупиненням АТ "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку у зв`язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України - до поштового відділення 63722, про що працівниками відділу канцелярії суду складено відповідні Акти про неможливість відправки кореспонденції, що долучені судом до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

З метою дотримання пункту 21 розділу XI Перехідних положень ГПК України та частини 1 статті 12-1З Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", судом своєчасно та у належний спосіб повідомлено відповідачів про дату, час та місце розгляду справи №922/3272/23 шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України, які долучено судом до матеріалів справи.

Також, судом було вжито додаткові заходи з метою повідомлення відповідачів про розгляд даної справи та скеровано на їх електронні адреси, відомості про які містяться в матеріалах справи, судові повідомлення в електронному вигляді, що підтверджується оформленими довідками про доставку електронного листа, а також здійснена спроба повідомити відповідачів про розгляд даної справи за допомогою телефонограми (т.с. I, а.с. 200-205, 216, 224-225, т.с. II, а.с. 9-10).

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/3272/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, відповідачі також не були позбавлені права скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами господарського суду Харківської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи, що дозволило б забезпечити представництво своїх інтересів в судових засіданнях.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що відповідачі повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом вжито всі процесуальні заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши вступне слово представника позивача, суд установив наступне.

23.04.2018 між Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (надалі - позивач, банк) та Селянським (фермерським) господарством "Білий кінь" (надалі - відповідач 1, клієнт) було укладено договір про надання банківських послуг №17/2018 (надалі - договір), відповідно до умов пункту 3 якого, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.

Строк дії договору дорівнює Генеральному строку за умови повного виконання боргових зобов`язань до дати закінчення Генерального строку. В разі наявності невиконаних боргових зобов`язань в дату закінчення генерального строку, договір залишається чинним до дати, в які всі боргові зобов`язання будуть виконані в повному обсязі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватись клієнтом банку в порядку та на умовах договору включно в безготівковій формі або за окремим касовим документом, оформленим банком. Залежно від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плат. Плата за користування банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою та/або змінюваною. Плата у вигляді процентів має здійснюватись в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються та розраховуються за процентною ставкою, визначеною для відповідної банківської послуги, протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх зобов`язань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання. Проценти мають бути сплачені клієнтом банку до закінчення генерального строку в порядку, визначеному договором. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки (у тому числі змінюваної ставки) може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001% до 50,01% річних. У випадку порушення клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов`язань за договором (в тому числі, строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному договором для відповідної банківської послуги.

Пунктом 4 договору передбачено, що банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість її примірників визначається сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 14 договору передбачено умови надання кредиту. Так, вид банківської послуги - кредит. Ліміт банківської послуги: 495000,00 UAH. Цільове призначення банківської послуги - придбання сівалки універсальної пневматичної VEGA8. Дата набрання чинності лімітом банківської послуги: 23.04.2018 включно. Дата припинення чинності лімітом банківської послуги: 22.04.2020 включно. Тип і розмір процентної ставки: фіксована, 14,6 % річних. Визначено порядок (графік) повернення (погашення) банківської послуги. Генеральний ліміт: 5000000,00 грн., генеральний строк - до 22.04.2025.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами оформлено та підписано низку кредитних заявок, а саме:

- №1 від 24.04.2018 на суму 495000,00 UAH (процентна ставка - 14,6% річних, дата повернення траншу згідно умов договору №17/2018 від 23.04.2018, дата повернення траншу - 22.04.2020);

- №1 від 21.12.2018 на суму 1500000,00 UAH (процентна ставка - 20% річних, дата надання траншу - 21.12.2018, дата повернення траншу - 31.03.2020);

- №1 від 19.02.2020 на суму 1500000,00 UAH (процентна ставка - 18,5% річних, дата повернення траншу - 31.03.2021);

- №2 від 17.03.2020 на суму 500000,00 UAH (процентна ставка - 18,5 % річних, дата надання траншу - 18.03.2020, дата повернення траншу - 31.03.2021);

- №3 від 25.03.2020 на суму 1000000,00 UAH (процентна ставка - 17,0% річних, дата надання траншу - 25.03.2020, дата повернення траншу - 31.03.2021);

- №4 від 26.03.2020 на суму 1000000,00 UAH (процентна ставка - 17,0% річних, дата надання траншу - 26.03.2020, дата повернення траншу - 31.03.2021);

- №5 від 27.03.2020 на суму 1000000,00 UAH (процентна ставка - 17,0% річних, дата надання траншу - 27.03.2020, дата повернення траншу - 31.03.2021);

- №1 від 24.03.2021 на суму 3400000,00 UAH (процентна ставка - 11,5% річних, дата надання траншу - 24.03.2021, дата повернення траншу - 31.03.2022);

- №1 від 26.01.2022 на суму 4400000,00 UAH (процентна ставка - змінювана, розмір процентної ставки - відповідно до умов п. 14.1. договору. На дату укладення кредитної заявки розмір процентної ставки складає 14,19% річних, дата надання траншу - відповідає даті кредитної заявки, дата повернення траншу - 31.03.2023)

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що між сторонами було укладено та підписано низку договорів про зміну умов договору про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018.

Відповідно до договору про зміну №1 від 20.12.2018 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили внести зміни та додали п.п.14.2. за яким клієнт має можливість скористатись банківською послугою у вигляді відновлювальної кредитної лінії або Авалю з лімітом 1500000,00 UAH під фіксовану ставку - 20,0% річних у період з 20.12.2018 по 31.03.2020 включно для поповнення обігових коштів та/або аваль векселів за договорами поставки.

Відповідно до договору про зміну №2 від 22.01.2020 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили внести зміни у п.п.14.1. та суму ліміту визначили у розмірі 3000000,00 UAH під фіксовану ставку - 18,5 % річних у період з 22.01.2020 по 31.03.2021 та у п.п. 14.2. суму ліміту визначили в 1500000,00 UAH під фіксовану ставку у 20% річних в період з 20.12.2018 по 31.03.2020.

Відповідно до договору про зміну №3 від 23.03.2020 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили внести зміни у п.14.1. визначивши, що процентна ставка для траншів кредиту після 23.03.2020 становить 17,0% річних.

Відповідно до договору про зміну №4 від 22.07.2020 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили рефінансувати заборгованість за договором (в рамках державної програми 5-7-9) та внести зміни у п.п.14.1. визначивши, що заборгованість за кредитом в рамках ліміту банківської послуги складає 300000,00 UAH (сума рефінансування заборгованості) на 22.07.2020 включно (дата рефінансування заборгованості). Сума рефінансування заборгованості розповсюджує свою дію на/включає в себе транші, які видаються за кредитом після дати рефінансування заборгованості та при видачі яких заборгованість клієнта за кредитом не перевищує суму рефінансування заборгованості (транші в межах суми рефінансування заборгованості). Для суми рефінансування заборгованості з дати рефінансування заборгованості до 31.03.2021 включно (перший етап) - змінювана процентна ставка (далі базова процентна ставка або БПС), що розраховується з застосуванням визначеної формули БПС = Індекс UIRD (3m) + 5,0 % річних. Також сторони домовилися, що у разі, коли розмір базової процентної ставки, визначений відповідно до формули вище, становитиме розмір, що перевищує 30% річних, базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (максимальна процентна ставка). Сторони домовилися, що для цілей підпункту "проценти" пункту 3 договору (в частині змінюваної процентної ставки) під терміном "індекс", "дата визначення індексу" та "дата корегування індексу" також розуміється термін "індекс UIRD (3m)", "дата визначення Індексу UIRD (3m)" та "дата корегування Індексу UIRD (3m)" відповідно.

Розмір UIRD (3m) станом на дату рефінансування заборгованості 8,95% річних. Розмір базової процентної ставки протягом періоду з дати рефінансування заборгованості до першої дати корегування Індексу UIRD (3m), якщо інше не передбачено договором: 13,95% річних. Для траншів, наданих після дати рефінансування заборгованості та які не відносяться до траншів в межах суми рефінансування заборгованості та щодо яких відсутня домовленість щодо рефінансування заборгованості, а також для непогашеної суми рефінансування заборгованості станом на 01.04.2021 року, починаючи з 01.04.2021 р. (другий етап): фіксована 18,5% річних для траншів, наданих до 23.03.2020 р., фіксована 17,0% річних для траншів, наданих з 24.03.2020 р.

Відповідно до договору про зміну №5 від 28.12.2020 до договору №17/2018 від 23.04.2018 пункт 15 "Обов`язки клієнта" викладено у новій редакції.

Відповідно до договору про зміну №6 від 22.01.2020 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили внести зміни та збільшили ліміт кредитування до 3500000,00 UAH. з датою припинення ліміту банківської послуги 31.03.2021.

Відповідно до договору про зміну №7 від 31.03.2021 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили встановити суму ліміту кредитування в 3400000,00 UAH. з датою припинення чинності ліміту банківської послуги 31.03.2021.

Відповідно до договору про зміну №8 від 07.12.2021 до договору №17/2018 від 23.04.2018 сторони погодили встановити суму ліміту кредитування в 4400000,00 UAH із строком повернення 31.03.2023.

Згідно платіжної інструкції №17/2018 від 26.01.2022 позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 4400000,00 грн. із відповідним призначенням платежу, що також відображено у доданих до позову банківських виписках.

Окрім того, обставини справи свідчать, що 23.04.2018 між банком та ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки №17/2018-П (надалі - договір поруки).

Пунктом 3 договору поруки передбачено, що в силу поруки, що виникає на підставі договору поруки, поручитель поручається перед банком за повне та своєчасно виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя. Порукою за договором поруки забезпечуються вимоги банку, що випливають з договору (основне зобов`язання), а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань. Строк дії договору поруки становить 10 років з дати укладення договору поруки.

Умовами пункту 7 договору поруки передбачено, що у разі порушення боргових зобов`язань клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед банком за виконання боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), відшкодування збитків. Якщо поручителю стало відомо про порушення боргових зобов`язань клієнтом, поручитель має право виконати прострочені боргові зобов`язання у відповідному розмірі, до/без отримання відповідної вимоги до поручителя.

Пунктом 11 договору поруки передбачено зміст основного зобов`язання за договором №17/2018 від 23.04.2018.

Звертаючись з позовною заявою до суду позивачем зазначено про належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018, який забезпечується порукою відповідача 2 за договором №17/2018-П від 23.04.2018 та надано відповідачу 1 кредитні кошти на погоджених між сторонами умовах договору. Водночас позивач стверджує, що в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, що передбачені статтями 525, 526, 530, 543, 1049, 1054 ЦК України клієнт та поручитель не виконали боргові зобов`язання в частині повернення суми кредиту у погоджений між сторонами строк та сплати процентів за користування грошовими коштами.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач звернувся на адресу відповідачів з вимогою про виконання боргових зобов`язань за вих. №16211/140 від 20.06.2023 з викладенням фактичних та правових підстав звернення, в якій вимагав виконати договірні зобов`язання, сплатити прострочену заборгованість та проведення нарахування на заборгованість. Однак зазначена вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Таким чином, укладаючи та підписуючи договір про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018 та договір поруки №17/2018-П від 23.04.2018 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означених договорів, суд вважає їх належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договорами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивачем згідно платіжної інструкції №17/2018 від 26.01.2022 перераховано на банківський рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 4400000,00 грн. із відповідним призначенням платежу, що також відображено у доданих до позову банківських виписок.

Таким чином, суд констатує, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018 та надано відповідачу 1 кредитні кошти.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним, що є порушенням умов договору.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 порушено взяті на себе зобов`язання за договором про надання банківських послуг №17/2018 від 23.04.2018 щодо погашення кредиту у погоджений між сторонам строк, що мало наслідком виникнення кредитної заборгованості перед позивачем.

Частиною 1 статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначено судом вище та підтверджено матеріалами справи, 23.04.2018 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №17/2018-П пунктом 3 якого передбачено, що в силу поруки, що виникає на підставі договору поруки, поручитель поручається перед банком за повне та своєчасно виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя. Порукою за договором поруки забезпечуються вимоги банку, що випливають з договору (основне зобов`язання), а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань. Строк дії договору поруки становить 10 років з дати укладення договору поруки.

Крім того, умовами пункту 7 договору поруки передбачено, що у разі порушення боргових зобов`язань клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того, чи направлена вимога до клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед банком за виконання боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), відшкодування збитків. Якщо поручителю стало відомо про порушення боргових зобов`язань клієнтом, поручитель має право виконати прострочені боргові зобов`язання у відповідному розмірі, до/без отримання відповідної вимоги до поручителя.

За змістом статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати неодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Однак у даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем 2 також не виконано зобов`язань за договором поруки, що суперечить приписам статті 546, 553, 554 ЦК України, умовам пунктів 3, 7 договору поруки, а тому відповідач 2 визначається судом таким, що має нести солідарну відповідальність з відповідачем 1 за неналежне виконання останнім взятих на себе договірних зобов`язань за договором №17/2018 від 23.04.2018.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, а також беручи до уваги, що відповідачами всупереч наведених вимог законодавства та погоджених умов договору, не здійснено сплати заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про солідарне стягнення простроченої заборгованості у розмірі 2828637,08 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем, не спростовано відповідачами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих процентів у розмірі 30053,30 грн. та прострочених процентів у розмірі 139316,81 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку нарахованих процентів у розмірі 30053,30 грн. та прострочених процентів у розмірі 139316,81 грн., суд зазначає, що розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, погодженим умовам договору, встановленим обставинам справи, є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовна вимога про солідарне стягнення нарахованих процентів у розмірі 30053,30 грн. та прострочених процентів у розмірі 139316,81 грн., є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 20575,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 36480,48 грн., суд зазначає наступне.

Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Разом з тим, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 20575,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 36480,48 грн., суд зазначає, що нарахування відповідають умовам договору, обставинам справи, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про солідарне стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 20575,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 36480,48 грн. визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Білий кінь" (63722, Харківська обл., Куп`янський р-н., с. Петропавлівка, вул. Жовтневі Зорі, буд. 28, код ЄДРПОУ 31422503) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) прострочену заборгованість у розмірі 2828637,08 грн., нараховані проценти у розмірі 30053,30 грн., прострочені проценти у розмірі 139316,81 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у розмірі 20575,72 грн. та інфляційні втрати у розмірі 36480,48 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Білий кінь" (63722, Харківська обл., Куп`янський р-н., с. Петропавлівка, вул. Жовтневі Зорі, буд. 28, код ЄДРПОУ 31422503) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) витрати зі сплати судового збору у розмірі 18330,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) витрати зі сплати судового збору у розмірі 18330,38 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "17" листопада 2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова