Рішення від 08.11.2023 по справі 925/945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/945/23

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррент-Інвест"

про стягнення 1411641,47 грн,

Представники учасників справи:

Прокурор Олійник І.А.

Позивач не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.

1.1.Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко, 40-а) в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради (ідентифікаційний код 26424996, адреса місцезнаходження: 19301, Черкаська область, Звенигородський район, смт.Лисянка, пл. Миру, 30) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррент-Інвест" (ідентифікаційний код 43067241, адреса місцезнаходження: 12701, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Старченка, 12).

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 1411641,47 грн.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно комплекс, будівля дільниця, що розташоване на земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з Лисянською селищною радою не уклав та не зареєстрував речове право оренди. У зв`язку з ухиленням відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки Лисянська селищна рада не отримала плату за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати.

1.4.13.07.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/945/23. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 год. 00 хв. 15.08.2023.

1.5.Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору та позивачу до електронного кабінету, яку 14.07.2023 доставлено прокурору та позивачу (а.с. 140-141), відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 25.07.2023 вручено відповідачу (а. с. 143).

1.6.08.08.2023 відповідач подав до суду заяву про витребування доказів (а.с. 144-146), у якій просив витребувати у Лисянської селищної ради акт огляду земельної ділянки, яка згідно з даними Державного земельного кадастру, перебуває у комунальній власності Лисянської селищної ради, кадастровий номер 7122855100:01:001:0002, площею 3,0 га за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звенигородського району Черкаської області. В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що огляд та висвітлення інформації про земельну ділянку дасть можливість встановити факт користування або не користування земельною ділянкою у вказаному прокурором розмірі.

1.7.08.08.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 152-156), у якому просив відмовити у позові прокурору, прийняти рішення про стягнення з відповідача коштів за земельні ділянки під об`єктами комплексу нерухомості нежитлових приміщень загальною площею 1290,8 кв.м за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звенигородського району Черкаської області, які належать відповідачу на праві власності.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що звертався до Лисянської селищної ради із проханням про отримання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:01:001:0002 площею 3,0 га, оскільки не мав фінансової можливості сплачувати орендну плату із загальної площі 3,0 га. Відповідач вважає неправомірним стягнення з підприємства безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у розмірі 1411641,47 грн, оскільки вся площа земельної ділянки не використовувалася. Відповідач не перешкоджав власнику земельної ділянки у передачі її в оренду іншим особам, або використання для інших цілей. Лисянською селищною радою категорично відмовлено у поділі даної земельної ділянки та зміні розміру орендної плати. Крім того, ця земельна ділянка у занедбаному стані, що обмежує право відповідача правомірно і у повному обсязі користуватися нею. Більшість території - це суцільні чагарники. Спірна земельна ділянка має багато недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Відповідач вважає, що договірні зобов`язання відсутні. Відповідно до законодавства об`єктивно стягувати кошти лише за земельну ділянку площею 1209.8 кв.м за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звенигородського району Черкаської області, яка знаходиться під його об`єктами нерухомості. Тому, позовні вимоги прокурора не можуть бути задоволені за їх недоведеністю та безпідставністю, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

1.8.15.08.2023 прокурор подав до суду заяву про продовження строку підготовчого провадження для подання відповіді на відзив відповідача (а.с. 161).

1.9.15.08.2023 суд ухвалив задовольнити заяву прокурора, продовжити прокурору строк для подання відповіді на відзив на 10 днів до 26.08.2023, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.09.2023 на 09 год. 30 хв.

1.10.28.08.2023 прокурор подав до суду відповідь на відзив відповідача (а.с. 172-175), у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, стосовно того, що відповідачем використовується лише земельна ділянка, яка розміщена під комплексом нерухомості площею 1290,8 кв.м, оскільки до фактично використовуваної ним площі землі входить і площа, необхідна для обслуговування комплексу нерухомого майна. Земельна ділянка за кадастровим номером 7122855100:01:001:0002 на момент набуття права власності відповідачем на об`єкт нерухомості, розміщений на ній, уже була сформована та використовувалась попереднім власником площею 3,0 га. Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Згідно з листом від 16.03.2020 №7 відповідач звернувся до Лисянської селищної ради з проханням повідомити перелік документів, необхідних для укладення договору оренди земельної ділянки площею 3,0 га за кадастровим номером 7122855100:01:001:0002 під нежитловим приміщенням за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт Лисянка Звенигородського району Черкаської області. Враховуючи зазначене, позиція відповідача про визнання позову в частині нарахування та стягнення коштів за фактичне використання ним лише площі землі, яка розміщена безпосередньо під об`єктами нерухомості, є непослідовною, виходячи зі змісту вказаного вище листа, а також у зв`язку з відсутністю будь-яких листів до селищної ради, що стосувались б поділу земельної з кадастровим номером 7122855100:01:001:0002, чи дозволу на розробку нових земельних ділянок під кожним об`єктом нерухомості. Натомість, відповідач обґрунтовує свою позицію єдиним доводом про телефонну розмову з представником Лисянської селищної ради про поділ земельної ділянки, яку нічим не підтверджує.

1.11.06.09.2023 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи (а.с. 180).

1.12.У підготовче судове засідання 21.09.2023 з`явилась прокурор Олійник І.А. Представники позивача та представник відповідача у підготовче засідання не з`явились.

1.13.21.09.2023 суд ухвалив заяву відповідача про витребування доказів задовольнити, витребувати у Лисянської селищної ради акт огляду земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 7122855100:01:001:0002 площею 3,0 га, що знаходиться за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області, відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.10.2023 на 14 год. 00 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 182).

1.14.11.10.2023 прокурор подав до суду копію акту обстеження земельної ділянки по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області площею 3,0000 га кадастровий номер 7122855100:01:001:0002 (а.с. 195-196).

1.15.У підготовче судове засідання 11.10.2023 з`явилась прокурор Олійник І.А. Представники позивача та представник відповідача у підготовче засідання не з`явились.

1.16.11.10.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.11.2023 о 10 год. 30 хв.

1.17.24.10.2023 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи (а.с. 204-205).

1.18.03.11.2023 позивач подав до суду акт обстеження земельної ділянки по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області площею 3,0000 га кадастровий номер 7122855100:01:001:0002 з додатками (а.с. 208-211) та просив провести розгляд справи у відсутність представника позивача.

1.19.08.11.2023 прокурор подав до суду заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1371,51 грн за подання даного позову до суду відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір(а.с. 213).

1.20.У судове засідання 08.11.2023 з`явилась прокурор Олійник І.А. Представники позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явились.

1.21.Прокурор у судовому засіданні позов підтримала повністю, просила суд повернути Черкаській обласній прокуратурі надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1371,51 грн.

1.22.08.11.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.23.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/945/23.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1411641,47 грн за період з 01.01.2021 по 20.06.2023.

2.2.Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує порушення відповідачем вимог земельного законодавства та користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна відповідача, без оформлення прав на земельну ділянку та договору оренди та порушення прав Лисянської селищної ради як власника земельної ділянки на отримання ореноної плати, за захистом яких прокурор звернувся до суду з позовом.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб`єктивного права Лисянської селищної ради, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1. За адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області розташована земельна ділянка комунальної власності (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002), площею 3,0 га. Цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 37).

3.1.2.Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу належить об`єкт нерухомого майна комплекс будівель площею 645,4 кв.м. (а.с. 37-40). Об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці площею 27023 кв.м., за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області

3.1.3.Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу майно розташоване на земельній ділянці площею 3,000 га, кадастровий номер 7122855100:01:001:0002.

3.1.4.16.03.2020 ТОВ "Укррент-Інвест" звернулося до Лисянської селищної ради з листом (а.с. 89), у якому просило надати перелік документів для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Лисянської селищної ради площею 3,000 га, кадастровий номер 7122855100:01:001:0002, що розташована за адресою: Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Володимира Великого, 28 (колишня вулиця Колгоспна, 28).

3.1.5.25.03.2020 Лисянська селищна рада повідомила ТОВ "Укррент-Інвест" у відповіді №835 (а.с. 90), що для укладення договору оренди землі необхідно подати клопотання з переліком вказаних селищною радою документів.

3.1.6.17.06.2020 Лисянська селищна рада ухвалила рішення № 67-14/VII (а.с. 41), яким затвердила положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по Лисянській селищній раді (а.с. 42-46). Встановила на території Лисянської селищної ради ставки орендної плати на земельні ділянки згідно з додатком 1 з 2021 року (а.с. 47-56).

3.1.7.17.07.2020 Лисянська селищна рада ухвалила рішення №68-18/VII (а.с. 92), яким надала дозвіл ТОВ "Укррент-Інвест" на укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,000 га, кадастровий номер 7122855100:01:001:0002 під нежитловим приміщенням, розташованого за адресою: вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, встановила ставку орендної плати у розмірі 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, зобов`язала провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

3.1.8.27.08.2020 Лисянська селищна рада надіслала ТОВ "Укррент-Інвест" лист №1278 (а.с. 91) з рішенням від 17.07.2020 №68-18/VII про надання дозволу на укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки та три екземпляри договорів оренди землі від 27.08.2020 на земельну ділянку 7122855100:01:001:0002 площею 3,000 га в смт. Лисянка, вул. Володимира Великого, 28 (а.с. 93-96). Просила після підпису даних договорів оренди та проведення державної реєстрації надіслати на адресу Лисянської селищної ради один із екземплярів даного договору.

3.1.9.14.07.2021 Лисянська селищна рада ухвалила рішення №16-7/VIII (а.с. 59), яким затвердила положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по Лисянській селищній раді (а.с. 60-63). Встановила на ериторії Лисянської селищної ради ставки орендної плати на земельні ділянки згідно з додатком 1 з 2022 року (а.с. 64-73).

3.1.10.07.07.2022 Лисянська селищна рада ухвалила рішення №27-8/VIII (а.с. 74), яким затвердила положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по Лисянській селищній раді (а.с. 75-78). Встановила на території Лисянської селищної ради ставки орендної плати на земельні ділянки згідно з додатком 1 з 2023 року (а.с. 79-88). Оприлюднила рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб.

3.1.11.14.09.2022 Лисянська селищна рада ухвалила рішення №27-31/VIII (а.с. 115), яким затвердила акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с. 116 -119) від 02.09.2022 про визначення розміру збитків, нанесених селищній раді ТОВ "Укррент-Інвест" щодо факту збитків (неодержаного радою доходу), які нанесені селищній раді за період використання земельної ділянки площею 3,000 га 7122855100:01:001:0002 по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка без правовстановлюючих документів.

3.1.12.У вказаному акті комісія визначила збитки у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування ТОВ "Укррент-Інвест" земельною ділянкою по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка загальною площею 3,0000 га за період з 06.12.2019 по 01.09.2022 у розмірі 1651766,72 грн.

3.1.13.Згідно з витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №13555-22 від 19.08.2022 та №НВ-7100194642023 від 07.03.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7122855100:01:001:0002 відповідно становить 4914530,63 грн та 5083090,64 грн (а.с. 57-58).

3.1.14.За розрахунком прокурора (а.с. 3-4) розмір неодержаного Лисянською селищною радою доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки 3,000 га, що перебуває у користуванні ТОВ "Укррент-Інвест" та розташована за адресою: по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області за період з 01.01.2021 по 20.06.2023 становить 1411641,47 грн:

-за 2021 рік за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 536130,61 грн (4467755,12 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0000 га) : 365 х 365 (днів) :100 х 12% (ставка орендної плати);

-за 2022 рік з 01.01.2022 по 31.12.2022 становить 589743,68 грн (4914530,63 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0000 га) : 365 х 365 (днів) : 100 х 12% (ставка орендної плати);

-за 2023 рік з 01.01.2023 по 20.06.2023 становить 285767,18 грн (5083090,64 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0000 га) : 365 х 171 (днів) :100 х 12% (ставка орендної плати).

3.1.15.10.10.2023 Лисянська селищна рада на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.09.2023 у справі №925/945/23 провела обстеження та склала акт обстеження земельної ділянки (а.с. 208) по вул. Володимира Великого, 28, смт. Лисянка, Звернигородського району Черкаської області площею 3,0000 га кадастровий номер 7122855100:01:001:0002, яким встановлено, що на даній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна ТОВ "Укррент-Інвест" (ЄДРПОУ 43067241). При візуальному огляді (фото а.с. 209-211) вся територія по периметру ділянки площею 3,0000 га огорожена бетонним парканом, на території розташований комплекс нерухомого майна, який складається з адмінбудівлі, трансформаторної підстанції, прохідної, навісу та майстерні, наявність зазначених споруд відповідає, зазначеним об`єктам у договорі купівлі-продажу нерухомого майна №12900 від 06.12.2019.

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.Відповідач заперечив проти визначеного прокурором розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач, вказавши, що використовує земельну ділянку під об`єктами комплексу нерухомості нежитлових приміщень загальною площею 1290,8 кв.м за адресою вул. Володимира Великого, 28, смт Лисянка, Звенигородського району, Черкаської області, які належать відповідачу на праві власності. Заперечуючи проти визначеного прокурором розміру земельної ділянки, якою користується відповідач, доказів використання земельної ділянки в іншому розмірі відповідач не подав. Просив провести огляд земельної ділянки та скласти акт огляду про фактичність користування відповідачем земельною ділянкою.

4.4.Наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки не спростовують розміру земельної ділянки, що фактично використовує відповідач.

4.5.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.6.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.7.Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та визнає встановленими наступні обставини:

4.7.1.Відповідач є власником об`єкта нерухомого майна - комплексу на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 12900 від 06.12.2019;

4.7.2.Належне відповідачу нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002). Право власності Лисянської селищної ради на земельну ділянку зареєстровано 02.11.2016;

4.7.3.Територія по периметру ділянки площею 3,0000 га огорожена бетонним парканом, на території розташований комплекс нерухомого майна, який складається з адмінбудівлі, трансформаторної підстанції, прохідної, навісу та майстерні, наявність зазначених споруд відповідає, зазначеним об`єктам у договорі купівлі-продажу нерухомого майна №12900 від 06.12.2019,

4.7.4.Розмір земельної ділянки, якою користуються відповідач, становить 3,0000 га;

4.7.5.Земельна ділянка комунальної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002) є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав;

4.7.6.16.03.2020 ТОВ "Укррент-Інвест" звернулося до Лисянської селищної ради з листом з проханням надати перелік документів для укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Лисянської селищної ради площею 3,000 га, кадастровий номер 7122855100:01:001:0002, що розташована за адресою: Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Володимира Великого, 28 (колишня вулиця Колгоспна, 28);

4.7.7.27.08.2020 Лисянська селищна рада надіслала ТОВ "Укррент-Інвест" лист №1278 з рішенням від 17.07.2020 №68-18/VII про надання дозволу на укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки та три екземпляри договорів оренди землі від 27.08.2020 на земельну ділянку 7122855100:01:001:0002 площею 3,000 га в смт. Лисянка, вул. Володимира Великого, 28. Просила після підпису даних договорів оренди та проведення державної реєстрації надіслати на адресу Лисянської селищної ради один із екземплярів даного договору;

4.7.8.Договір оренди земельної ділянки сторони не уклали;

4.7.9.Нормативно грошова оцінка земельної ділянки комунальної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002) на 2021 рік становить 4467755,12 грн, на 2022 рік 4914530,63 грн, на 2023 рік 5083090,64 грн;

4.7.10.З 01.01.2021 для визначення розміру орендної плати для земельних ділянок комунальної власності, що належить Лисянській селищній раді для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, нормативно грошову оцінку яких проведено, застосовується коефіцієнт для нарахування орендної плати у розмірі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, окрім тих, для яких встановлено інший коефіцієнт залежно від виду користування.

4.7.11.Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

5.2.За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

5.3.Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

5.4.Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

5.5.Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.6.Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

5.7.Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

5.8.Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

5.9.Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

5.10.Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

5.11.Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

5.12.Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

5.13.Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

5.14.Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

5.15.Відповідно до п. 289.2. статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

5.16.Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

5.17.Відповідно до пункту 3 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

5.18.Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

5.19.Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

5.20.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).

5.21.Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

5.22.Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

5.23.Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5.24.Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).

5.25.Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).

5.26.Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладеніу постановахвід 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

5.27.Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

5.28.Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

5.29.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.30.Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

5.31.За змістом статті 86, частини 5 статті 236, статті 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

5.32.У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18, від 11.02.2021 у справі № 910/18996/16, від 30.09.2021 року у справі № 922/3928/20.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, що належить позивачу.

6.2.Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди.

6.3.Звертаючись з позовом прокурор прагне захистити право Лисянської селищної ради на отримання плати за користування земельною ділянкою.

6.4.Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що повинен сплачувати за земельну ділянку під об`єктом комплексу нерухомості нежитлових приміщень загальною площею 1290,8 кв. м, які належать на праві власності відповідачу.

6.5.На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником об`єкта нерухомого майна - комплексу, що розташоване на земельні ділянці у смт. Лисянка по вул. Володимира Великого, 28 площею 3,000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002).

6.6.Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

6.7.Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

6.8.У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно - комплекс у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою.

6.9.Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

6.10.Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

6.11.Відповідач договір оренди земельної ділянки комунальної власності з позивачем не уклав.

6.12.Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

6.13.У разі не оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

6.14.Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

6.15.Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

6.16.Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.

6.17.Ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування положень статей 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

6.18.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.19.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.20.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.21.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.22.Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права Лисянської селищної ради на отримання плати за користування земельною ділянкою.

6.23.Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача, та відбулося без достатньої правової підстави.

6.24.Безпідставне збагачення відповідача за рахунок Лисянської селищної ради не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.

6.25.Відповідач, усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав.

6.26.Відповідач заперечив проти визначеного прокурором розміру земельної ділянки, яку використовує відповідач, вказавши, що використовує земельну ділянку у меншому розмірі, доказів використання земельної ділянки в іншому розмірі відповідач не подав.

6.27.Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 у справі №917/266/19 виснував, що оскільки в даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, то площа цієї фактично використовуваної земельної ділянки має визначальне значення для розрахунку таких сум. Посилання на рішення ради, яким, відбувалось затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та передача в оренду відповідачу земельної ділянки певного розміру, не свідчать про фактичне користування відповідачем саме такою площею земельної ділянки, а лише про намір відповідача взяти в оренду земельну ділянки такого розміру, а отже і розрахована позивачем сума неодержаної ним суми орендної плати, не підтверджена. Відтак має значення площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах, і підтвердження її належними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею з подальшою передачею її в оренду відповідачу.

6.28.На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки звернула свою увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

6.29.Відповідно до частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.30.Суд також враховує, що відповідно до частин1 та 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.31.На переконання суду, заперечуючи проти визначеного позивачем розміру земельної ділянки, відповідач повинен довести той розмір земельної ділянки, яким фактично користується.

6.32.Заперечення відповідача проти розміру земельної ділянки, визначеної прокурором, без доведення іншого розміру, не є підставою для відмови у позові. В протилежному випадку користування земельною ділянкою комунальної власності відбуватиметься безоплатно всупереч нормам статті 206 Земельного кодексу України.

6.33.У даній справі, заперечення відповідача проти розміру земельної ділянки, визначеної прокурором, при зверненні з позовом до суду, суперечить його попередній поведінці, заяві та наміру орендувати земельну ділянку площею 3,0000 га, на що прокурор розумно покладався.

6.34.Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

6.35.Таке розуміння означеної доктрини викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18), Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2022 по справі №910/3724/20 та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 року в справі №450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19).

6.36.На підставі складеного Лисянською селищною радою акту обстеження земельної ділянки, заяви відповідача про надання земельної ділянки в оренду, суд визнає встановленим розмір земельної ділянки, якою користується відповідач площею 3,0000 га.

6.37.Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №922/96/19, а також висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 і постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 та №922/5468/14, за змістом яких розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку передбачає необхідність для правильного її визначення двох параметрів (окрім тривалості спірного періоду): наявності самої земельної ділянки як об`єкта оренди, сформованої відповідно до статті 79-1 ЗК України; наявності нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності та яка відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади.

6.38.Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

6.39.Земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

6.40.На підставі поданих прокурором витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд визнає встановленою нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002) на 2021 рік у розмірі 4467755,12 грн, на 2022 рік у розмірі 4914530,63 грн, на 2023 рік у розмірі 5083090,64 грн.

6.41.За період з 01.01.2021 по 20.06.2023 для визначення розміру орендної плати для земельних ділянок комунальної власності, що належить Лисянській селищній раді, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, застосовується коефіцієнт для нарахування орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

6.42.Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер 7122855100:01:001:0002) становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

6.43.За розрахунком прокурора у зв`язку з не укладенням договору оренди та несплатою орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач безпідставно зберіг у себе кошти у розмірі 1411641,47 грн за період з 01.01.2021 по 20.06.2023 (536130,61 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (4467755,12 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2021 рік) : 365 (днів у році) х 365 (днів користування) х100 х 12% (ставека орендної плати) 589743,68 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (4914530,63 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік) : 365 (днів у році) х 365 (днів користуваня) : 100 х 12% (ставка орендної плати) + 285767,18 грн за період з 01.01.2023 по 20.06.2023 (5083090,64 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2023 рік) : 365 (днів у році) х 171 (день користування) :100 х 12% (ставка орендної плати).

6.44.Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь Лисянської селищної ради безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,0000 га з кадастровим номером 7122855100:01:001:0002, що знаходиться за адресою: смт. Лисянка, вул. Володимира Великого, 28 за період з 01.01.2021 по 20.06.2023 у розмірі 1411641,47 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7.Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

7.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України).

7.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України Про прокуратуру).

7.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

7.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

7.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

7.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

7.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

7.9. Лисянська селищна рада, як власник земельної ділянки, була обізнана про факт безпідставного збереження коштів відповідачем у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, проте належних заходів, направлених на припинення порушень, що виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, не вжила.

7.10.Звенигородська окружна прокуратура надіслала Лисянській селищній раді листи №50/2-52вих23 від 02.03.2023 (а.с. 27-28) та №50-1469вих 23 від 20.06.2023 (а.с. 121-124) про намір звернутися з позовом до суду з метою захисту майнових інтересів територіальної громади с. Лисянка у спірних правовідносинах.

7.11.16.03.2023 Лисянська селищна рада у відповіді №462 (а.с. 29-30) повідомила окружній прокуратурі, що ТОВ "Укррент-Інвест" у добровільному порядку плату за користування земельною ділянкою не вносить, договір оренди земельної ділянки не заключає, проте сплачує податкові зобов`язання за нерухомість.

7.12.27.06.2023 Лисянська селищна рада у відповіді №987(а.с. 125) повідомила окружній прокуратурі, що не зверталася з позовом до суду стосовно стягнення з відповідача заборгованості за користування земельною ділянкою та не планує звертатися через відсутність коштів у місцевому бюджеті.

7.13.29.06.2023 Звенигородська окружна прокуратура надіслала Лисянській селищній раді лист №50-1543вих23 (а.с. 126-128), у якому повідомила, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Лисянської селищної ради про стягнення з ТОВ "Укррент-Інвест" на користь Лисянської селищної ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1411641,47 грн.

7.14.Суд дійшов висновку, що не звернення Лисянської селищної ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Лисянська селищна рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежної поведінки відповідача, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

7.15.Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та у постанові Верховного Суду у справі № 910/7916/20.

7.16.Бездіяльність Лисянської селищної ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Лисянська селищна рада впродовж тривалого часу не забезпечує стягнення з відповідача належних селищній раді грошових коштів за користування землею.

7.17.Зволікання селищної ради щодо звернення до суду з відповідним позовом в подальшому може призвести до спливу строків позовної давності та втрати можливості стягнення до бюджету коштів.

7.18.Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді. Тому підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.Черкаською обласною прокуратурою сплачено за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 22546,13 грн на підставі платіжної інструкції №453 від 17.03.2023 (а. с. 26).

8.3.За відомостями спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір, сплачений Черкаською обласною прокуратурою зараховано.

8.4.У позові перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури просив стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 21174,62 грн (1411641,47 грн (сума боргу) х 1,5%) за подання позовної заяви.

8.5.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.6.Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури у розмірі 21174,62 грн грн.

8.7.У заяві прокурор просив повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1371,51 грн за подання даного позову до суду відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір(а.с. 213).

8.8.Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

8.9.Відповідно до пунктів 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

8.10.У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України Про судовий збір).

8.11.Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

8.12.Оскільки прокурором подано клопотання про повернення судового збору, відповідно до 1 статті 7 Закону України Про судовий збір Черкаській обласній прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України 1371,51 грн судового збору надміру зарахованого до бюджету на підставі платіжної інструкції від 17.03.2023 №453.

Керуючись статтями 6-7 Закону України Про судовий збір, статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррент-Інвест" (ідентифікаційний код 43067241, адреса місцезнаходження: 12701, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Старченка, 12) на користь Лисянської селищної ради (ідентифікаційний код 26424996, адреса місцезнаходження: 19301, Черкаська область, Звенигородський район, смт. Лисянка, площа Миру, 30) 1411641,47 грн (мільйон чотириста одинадцять тисяч шістсот сорок одну гривню 47 копійок) безпідставно збережених коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррент-Інвест" (ідентифікаційний код 43067241, адреса місцезнаходження: 12701, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Старченка, 12) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 Державній казначейській службі України у м. Київ) 21174,62 грн (двадцять одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 62 копійки) понесених судових витрат на сплату судового збору.

Клопотання прокурора про повернення судового збору задовольнити.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 Державній казначейській службі України у м. Київ) з Державного бюджету України 1371,51 грн (тисячу триста сімдесят одну гривню 51 копійку) судового збору надміру зарахованого до бюджету на підставі платіжної інструкції від 17.03.2023 №453.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 16.11.2023.

СуддяА.І. Гладун