Рішення

від 17.11.2023 по справі 140/11202/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/11202/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МХП-Баффало до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МХП-Баффало (далі позивач, ТзОВ МХП-Баффало) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2023 № 0024130701, № 0024150701.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТзОВ МХП-Баффало, за результатами якої складено акт № 891/07-01/34649139 від 18.01.2023. В акті перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, абзац «б» п.200.4, п.200.14 ст.200, Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку у декларації за жовтень 2022 року в розмірі 234705 грн, відсутності права на бюджетне відшкодування на загальну суму 3594372 грн, завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного звітного періоду поданій декларації в сумі 27139 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2023 № 0024130701, № 0024150701.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та зазначає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Вказує на те, що в ході проведення перевірки позивач належними первинними документами підтвердив реальність вчинення господарських операціях із ТзОВ «Алмет», ТзОВ «Агрокомс-ЛТД», ТзОВ «Торгівельний дім УТС», які стали підставою для формування даних податкового обліку.

Звертає увагу суду на ту обставину, що висновки податкового органу щодо неможливості здійснення господарських операцій не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у базах даних податкового органу. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є придбання товарів у ТзОВ «Алмет», ТзОВ «Агрокомс-ЛТД», ТзОВ «Торгівельний дім УТС» в період 2022 року, задекларованого за жовтень 2022 року.

В ході проведення перевірки було проведено аналіз інформації, що міститься в інформаційній системі Податковий блок, даних єдиного реєстру податкових накладних, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

За результатами отриманих даних та наданими до перевірки первинними документами, було виявлено відсутність документів, які посвідчують походження та якість товару, по деяких товарах, реалізованих на користь позивача не прослідковуються їх придбання по ланцюгах постачання, відсутність трудових ресурсів та документів на транспортування у деяких контрагентів.

Вважає, що відсутність реального походження продукції, відсутність достовірної інформації щодо виробника та інші факти свідчать про відсутність господарських операцій з даними контрагентами. З урахуванням вказаного представник ГУ ДПС у Волинській області просив у задоволенні позову відмовити повністю (т.2 а.с. 83-87).

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача з підстав, наведених у позовній заяві та зазначив, що останній не довів жодними належними, допустимими доказами обґрунтованість своєї правової позиції, яка в свою чергу ґрунтується лише на припущеннях (т. 2 а.с.92-101).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21.11.2022 ТзОВ МХП-Баффало подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2022 року (т.1 а.с.27-44).

У період з 22.12.2022 по 11.01.2023 працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 20.12.2022 №2267-п, направлень на перевірку від 21.12.2022 № 3690 та № 3691 проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням від`ємного значення за ПДВ у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт перевірки від № 891/07-01/34649139 від 18.01.2023.

Згідно з висновками акту перевірки, перевіркою встановлено порушення: п.198.1, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, абзац «б» п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку у декларації за жовтень 2022 року в розмірі 234705 грн, відсутності права на бюджетне відшкодування на загальну суму 3594372 грн, завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного звітного періоду поданій декларації в сумі 27139 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ МХП-Баффало завищено податковий кредит з ПДВ по фінансовогосподарським взаємовідносинам з ТзОВ «Алмет», ТзОВ «Агрокомс-ЛТД», ТзОВ «Торгівельний дім УТС» в сумі 261844 грн за квітень, квітень-червень жовтень 2022 року, оскільки факт вказаних господарських операцій є не підтвердженим. Зокрема, через відсутність документів, що підтверджують походження та якість поставлених ТМЦ, відсутності факту їх транспортування та наявності у перевізників відповідних трудових ресурсів, відсутності у контрагентів матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності.

Дане порушення призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податків у декларації за жовтень 2022 року (р.д. 20.2.1) в розмірі 234705 грн.

Також встановлено завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового періоду по декларації за жовтень 2022 року (р.д.21) в сумі 27139 грн.

Контролюючим органом в ході перевірки проведено аналіз інформації, що міститься в ІТС Податковий блок, даних ЄРПН, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

За результатами отриманих даних та наданими до перевірки первинними документами, було виявлено відсутність документів, які посвідчують походження та якість товару, по деяких товарах реалізованих на користь позивача не прослідковуються їх придбання по ланцюгах постачання, відсутність трудових ресурсів та документів на транспортування у деяких контрагентів (т.1 а.с.45-86).

На підставі акту перевірки № 891/07-01/34649139 від 18.01.2023, ГУ ДПС у Волинській області 27.02.2022 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0024130701, № 0024150701, якими зменшено розмір від`ємного значення ПДВ та застосовано розмір штрафних санкцій 258175,50 грн та 27139 грн відповідно (т.1 а.с.19-24).

Позивач не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1-3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1-3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 185.1. статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з`ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами.

Так, судом встановлено, що на підставі договору №БА3108/2021 від 31.08.2021 ТзОВ «Алмет» здійснило поставку позивачу профілів сталевих листових ПК-20 оцинкованих, та НС-35 оцинкованих, саморізи по дереву з шестигранною голівкою, свердлом і EPDM шайбою, 4.8х33 оцинковані саморізи по дереву зі свердлом і шестигранною голівкою TEX DIN 7504 K WFOC Wkret-Met, оцинкований 4.8х35. (т.1 а.с.87-91).

Відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується поставити та передавати у власність покупця товар, конкретний перелік партій якого визначається у відповідній специфікації. Якість, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, термін поставки та інше узгоджуються сторонами та визначаються специфікацією.

Постачання товару здійснюється за умовами Інкотермс-2010.

Розрахунки за товар відбуваються по закінченню строку 22 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

У специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору поставки вказано базові умови поставки DDP Інкотермс 2010 за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Старосілля, вул. Відродження,67 та с. Нічогівка.

Поставка товару, їх кількість, якісні характеристики, умови поставки визначалися у специфікації, як і передбачено договором поставки (т.1 а.с.94).

На виконання даного договору в період серпень жовтень 2022 року ТзОВ «Алмет» реалізувало вказаний товар позивачу (згідно специфікацій): у серпні - на загальну суму 199013,29 грн. в тому числі ПДВ 33168,88 грн. у вересні на суму - 353796,16 грн., в тому числі ПДВ 58964,42 грн.; у жовтні - на суму 235470,32 грн., в тому числі ПДВ 38645,06 грн.

На виконання умов даного договору, ТзОВ «Алмет» виписано:

- видаткова накладна № 1218 від 15.08.2022 на загальну суму 199013 грн., в тому числі ПДВ 33168,88 грн (т.1 а.с. 138);

- видаткова накладна № 1406 від 02.09.2022 на загальну суму 131868,00 грн., в тому числі ПДВ 21976,00 грн (т.1 а.с. 142).

- видаткова накладна № 1407 від 02.09.2022 на загальну суму 4968,00 грн., в тому числі ПДВ 828,00 грн (т.1 а.с.146).

- видаткова накладна № 1500 від 14.09.2022 на загальну суму 208322,16 грн., в тому числі ПДВ 34720,36 грн (т.1 а.с. 150).

- видаткова накладна № 1501 від 14.09.2022 на загальну суму 8640,00 грн., в тому числі ПДВ 1440,00 грн (т.1 а.с. 154).

- видаткова накладна № 2004 від 17.10.2022 на загальну суму 150375,16 грн., в тому числі ПДВ 25062,53 грн (т.1 а.с. 98).

- видаткова накладна №2006 від 17.10.2022 на загальну суму 85095,16 грн., в тому числі ПДВ 13682,53 грн (т.1 а.с. 103),

ТзОВ «Алмет» виписано податкові накладні №66 від 10.08.2022, №196 від 31.08.2022, №№15.16 від 02.09.2022, №№ 88-89 від 14.09.2022, №№147.149 від 17.10.2022.

Вказані податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1.а.с.122, 170).

Поставка товару підтверджується відповідними ТТН на кожну партію товару: №РНФ-1218 від 15.08.2022 (т.1 а.с.141), №РНФ-1405 від 02.09.2022 (т.1 а.с.145), №РНФ-1407 від 02.09.2022 (т.1 а.с.149), №РНФ-1500 від 14.09.2022 (т.1 а.с.153), №РНФ-1501 від 14.09.2022 (т.1 а.с.157), №РНФ-2004 від 17.10.2022 (т. 1 а.с.101) та №РНФ-2006 від 17.10.2022 (т.1 а.с.102).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем в повному об`ємі, що підтверджується платіжними дорученнями (т1. а.с.105-107,161-169).

Покупцем на кожну партію товарів виписані відповідні податкові накладні.

На підтвердження якості товару ТзОВ «Алмет» надавались паспорти якості товару (т.1 а.с.104,158-160).

Зазначені обставини також відображені в акті перевірки.

Вказані операції належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

По взаємовідносинах позивача із ТзОВ «Агрокомс-ЛТД».

На підставі договору №БВ30052022 від 30.05.2022 ТзОВ «Агрокомс ЛТД» здійснив поставку позивачу солі помелу № 3 (т.1 а.с.190-195).

На виконання умов даного договору ТзОВ «Агрокомс-ЛТД» виписано:

- видаткова накладна № 208 від 20.06.2022 на загальну суму 396000 грн., в тому числі ПДВ 66000,00 грн (т.1 а.с. 198).

Для перевезення товару постачальником укладено договір перевезення із ФОП ОСОБА_1 №20/06/22 від 20.06.2022 (т.1 а.с.232).

Поставка товару підтверджується ТТН №Р208 від 20.06.2022 (т.1 а.с.201-202).

Крім того, факт перевезення товару підтверджується актом приймання-здачі від 21.06.2022 по договору перевезення та платіжним дорученням про оплату послуг перевезення ( т.1 а.с.233-234).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем в повному об`ємі, що підтверджується платіжним дорученням № 3605650006 від 17.06.2022 (т1. а.с.207).

Виписана податкова накладна № 48 від 17.06.2022 зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1.а.с.231).

На вказаний товар наявний технічний паспорт (сертифікат якості ) (т.1 а.с.205-206).

Вказані операції належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

По взаємовідносинах позивача із ТзОВ «Торговий дім «УТС».

На підставі договору поставки № 5359 від 19.06.2018 ТзОВ «Торговий дім «УТС » здійснив поставку позивачу товару: крейду мелену, сіль для промислового перероблення кам`яну, крупність помелу № 3 (т.1 а.с.236-245).

На виконання умов даного договору ТзОВ «Торговий дім «УТС » виписано:

- видаткова накладна № УТС22/004-5 від 22.04.2022 на загальну суму 90000,00 грн., в тому числі ПДВ 15000,00 грн (т.2 а.с. 1).

- видаткова накладна № УТС18/07-45 від 18.07.2022 на загальну суму 290400,00 грн., в тому числі ПДВ 48400,00 грн (т.1 а.с. 248).

Поставка товару підтверджується ТТН №1976 від 22.04.2022 та № 3185 від 18.07.2022 (т.2 а.с.2, т.1 а.с.249).

Оплата за придбаний товар проведена позивачем в повному об`ємі, що підтверджується платіжними дорученнями № 3820630009 та № 3820630010 від 05.08.2022 (т.1 а.с.250-251).

ТзОВ «Торговий дім «УТС» здійснено реєстрацію податкових накладних № 331 від 22.04.2022 та № 226 від 18.07.2022 (т.2 а.с.46).

На вказаний товар наявний технічний паспорт (сертифікат якості ) (т.2 а.с.3,5,25-29).

Вказані операції належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Також на підтвердження придбання товару ТзОВ «Торговий дім «УТС» у різник контрагентів, який в подальшому було реалізовано позивачу надано відповідні первинні документи, які долучені до матеріалів справи.

Крім того суд звертає увагу на те, що всі контрагенти ТзОВ МХП-Баффало є належним чином зареєстровані, мають виробничі потужності та ведуть господарську діяльність.

Зокрема про вказане свідчать наявні в матеріалах справи документи, наявність господарських приміщень, трудових ресурсів, подання фінансової звітності , наявність паспортів якості та сертифікатів відповідності продукції тощо.

Суд звертає увагу, що при здійсненні вказаних господарських операцій доставка товару відбулась за рахунок постачальника, які і укладали відповідні договори перевезення.

Придбані ТзОВ МХП-Баффало товари були ним використані у своїй господарській діяльності, що зокрема підтверджується наданими суду документами (т.2 а.с. 104-263).

На думку суду, зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем вищевказаних товарів у ТзОВ «Алмет», ТзОВ «Агрокомс ЛТД», ТзОВ «Торговий дім «УТС».

Позивач суми ПДВ по операціях за даними контрагентами задекларував до бюджетного відшкодування у жовтні 2022 року, як це визначено правилами ПК України.

Отже, з наданих документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, надано докази поставки товару, сплати коштів за поставлений товар, в тому числі податок на додану вартість, що свідчить про належне документальне підтвердження господарських операцій, відповідно, позивачем підтверджено показники, відображені у податковій звітності.

При цьому вказані первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, недоліки в їх оформлені відсутні, що не заперечує відповідач. Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, тобто спір з цього приводу відсутній.

Суд зауважує, що вищевказані видаткові та податкові накладні по вказаним операціях є належним чином зареєстровані в ЄДРПН, що не заперечується відповідачем по справі та констатовано в акті перевірки .

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами; відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного з позивачем.

Не можуть бути взяті до уваги судом посилання відповідача в акті перевірки та і у відзиві на позов на наявність у інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу інформації відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, та обривання ланцюгів постачання, оскільки як вже зазначалося вище, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Вказані висновки контролюючого органу суд вважає безпідставними, оскільки їх зроблено на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС Податковий блок, Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше), які не є доказом, що підтверджують або спростовують правильність формування позивачем податкового кредиту, а носять виключно інформаційний характер.

Суд зазначає, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні статті 69 КАС України.

Крім того, вказані твердження податкового органу спростовуються наявними у справі документами, про що суд вже зазначав вище.

При цьому суд звертає увагу на те, що при проведенні перевірки податковим органом не було встановлено порушень зі сторони позивача при здійсненні даних господарських операціях та не спростовано факту використання товарів у його господарській діяльності.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає його висновки про завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податків у декларації за жовтень 2022 року (р.д. 20.2.1) в розмірі 234705 грн та завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового періоду по декларації за жовтень 2022 року (р.д. 21) в сумі 27139 грн по операціях з ТзОВ «Алмет», ТзОВ «Агрокомс-ЛТД», ТзОВ «Торговий дім «УТС» за результатами документальної позапланової виїзної перевірки безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах ПК України.

Відтак винесення податкових повідомлень-рішень від 27.02.2023 № 0024130701, № 0024150701 є протиправним та не ґрунтується на вимогах закону, а тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією №6155200001 від 17.05.2023 в сумі 4279,73 грн (т. 1 а. с. 18).

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 27.02.2023 № 0024130701, № 0024150701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МХП-Баффало за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 4279,73 грн (чотири тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень 73 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю МХП-Баффало (44663, Волинська обл., Луцький р-н, с. Старосілля, вул. Відродження, 67, код ЄДРПОУ 34649139).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

СуддяР.С. Денисюк