Рішення

від 10.11.2023 по справі 160/19929/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року Справа № 160/19929/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" №0179390701 від 11 липня 2023 року.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що відповідачем за результатами проведеної перевірки було складено Акт №907/04-36-07-01/38677154 від 07.03.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Імпера Груп» (код ЄДРПОУ 38677154), з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 JMH2021 за період з 28.12.2021 по 20.02.2023», яким встановлені порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов Контракту №JMH2021 від 28.12.2021 року за період з 28.12.2021 року по 20.02.2023 року, в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента Jinminghui Metal Materials Limited (Китай) на адресу ТОВ «Імпера Груп», за що нараховується пеня за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі Акту від 07 березня 2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» №0076750701 від 18.04.2023 року, яким підприємству було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 232 279,63 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» вважає, що проведена відповідачем перевірка, за результатами якої було складено Акт від 07.03.2023 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" №0179390701 від 11 липня 2023 року, була проведена всупереч законодавчій забороні на проведення перевірки в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/19929/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19 вересня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№80116/23, в якому представник відповідача не погоджується з доводами, викладеними у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству, на підставі наступного.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 29.11.2022 року №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «Імпера Груп» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 року №ДМН2021.

Відповідно до пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України, згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2023 №813-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, з 22.02.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імпера Груп» (код ЄДРПОУ 38677154).

За результатами перевірки складено Акт від 07.03.2023 року №907/04-36-07-01/38677154 та встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 року №JMH2021 в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента «JINMINGHUI METAL MATERIALS LIMITED) (Китай) на адресу ТОВ «Імпера Груп», за що, у відповідності з частиною 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПК України).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.

Частиною 3 статті 3 Закону №2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

При цьому підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, наводить визначення поняття пені, яке вживається саме в Податковому кодексі України.

Однак, в спірному податковому повідомленні-рішенні пеня нараховується відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», отже ніякого відношення до визначеного в Податковому кодексі поняття пені немає.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що наразі відсутній Закон, який вносить зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», яким змінювались би положення в порядку застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, тобто в порядку застосування відповідальності за порушення порядку здійснення валютних операцій.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно частини 5 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає посилання позивача на пункт 52-1 підрозділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно якого протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, безпідставними.

З огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 року №0179390701 є правомірним та таким, що винесене відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку.

03 жовтня 2023 року на адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» надійшла відповідь на відзив вх.№84108/23, в якій представник позивача не погоджується з доводами представника відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, метою податкового контролю є контроль дотримання суб`єктами господарювання іншого законодавства, в т.ч. валютного, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з наведеного, саме Податковий кодекс України визначає правові засади податкового контролю в сфері валютного законодавства, а тому твердження відповідача, що питання валютного контролю врегульовані лише Законом України «Про валюту і валютні операції» є хибними та безпідставними.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПК України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає основи нагляду, що жодним чином не забороняє нормам ПК України регулювати питання застосування пені.

Поданий підприємством позов не містить жодного посилання на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, наше підприємство посилається на пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України та вважає, що відповідач взагалі не мав права проводити перевірку.

Як зазначалось в позові та не спростовано відповідачем у відзиві, ТОВ «Імпера Груп» не здійснювало діянь, які призвели б до порушення частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а відтак, на думку представника позивача, винні дії підприємства відсутні, що відповідно до пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України виключає можливість притягнення до відповідальності.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» - позивач, код ЄДРПОУ 38677154, зареєстровано 15 квітня 2013 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, номер державної реєстрації -№12241020000057186.

Місце знаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49098, Дніпропетровська область, Амур-Нижньодніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 159.

Основний вид економічної діяльності за кодом КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

На податковий облік ТОВ «Імпера Груп» взято 16.04.2013 року №04641368239.

Станом на дату складання акту ТОВ «Імпера Груп» перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (461, Амур-Нижньодніпровський р-н, м. Дніпро) та знаходиться у «0» стані - платник податків за основним місцем обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.10.2021 року, індивідуальний податковий номер - 386771504647.

Статутний капітал відповідно до установчих документів на момент проведення

перевірки складає 400 000 тис. грн.

Директор - Сало Станіслав Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ) призначений на посаду директора ТОВ «Імпера Груп» з 26 листопада 2019 року.

Судом встановлено, що 28 грудня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» та Jinminghui Metal Materials Eimited (Китай) в письмовій формі був укладений контракт №JMH2021, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених контрактом, товар в кількості, асортименті та строки, визначені в специфікаціях, що є невід`ємними частинами контракту.

На виконання пункту 1.4 Контракту 28 грудня 2021 року сторонами було складено та підписано Додаткову угоду 2 до Специфікації №1, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцю листи алюмінієві, сплав 5083 Н111 та 2024 Т4 різного розміру загальною кількістю 10018 кг, на загальну суму 41 149,25 USD, базисом поставки - FOB Шанхай, Китай, строками виробництва - 80 календарних днів після отримання 30% передоплати та умовами оплати товару - 30% передоплата, 70% по факту готовності товару.

Специфікація була узгоджена та підписана сторонами.

Після узгодження усіх істотних умов контракту постачальником було виставлено покупцю інвойс № JMH20211228035 на загальну суму 41 149,25 USD, в т.ч. 30% передоплати у розмірі 12 343,20 USD.

З метою оплати виставленого інвойсу та початку виробництва товару, ТОВ «Імпера Груп» перерахувало постачальнику кошти на загальну суму 12 343,20 USD шляхом міжнародного переказу SWIFT, що підтверджується платіжним документом AT АКБ «Конкорд» від 12 січня 2022 року, в призначення платежу зазначено: «Передоплата за листи відповідно до Контракту № JMH2021 від 28.12.2021 року».

24 лютого 2022 року постачальник надіслав шляхом електронної пошти повідомлення про завершення виробництва.

На виконання пункту 1.3 Контракту, пункту 6.8 Додаткової угоди 2 до Специфікації №1 від 28 грудня 2022 року ТОВ «Імпера Груп» сплатило 70% грошових коштів у розмірі 28 806,05 USD шляхом міжнародного переказу SWIFT, що підтверджується платіжним документом AT АКБ «Конкорд» від 18.04.2022 року, в призначення платежу зазначено: «Передоплата за листи відповідно до Контракту №JMH2021 від 28.12.2021 року».

Отримавши передоплату в повному обсязі, 17 серпня 2022 року постачальник завантажив товар на судно, як зазначено у коносаменті №WMSS22070434B загальною кількістю 10 258 кг.

На початку жовтня 2022 року товар було доставлено на митну територію України в пункт пропуску «Яготин-Дорогуск» ВМО №3-6 МП «Ягодин», де співробітниками митниці був проведений огляд, в результаті якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.10.2022 року.

Було виявлено невідповідність між товаром, що фактично переміщувався через митний кордон України, та зазначеним у товаросупровідних документах, поданих до митного контролю.

У подальшому для завершення процедури митного оформлення очікуваний ТОВ «Імпера Груп» товар прибув до зони митного пункту «Дніпро-Лівобережний».

19 грудня 2022 року під час проведення заходів митного контролю експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати за участю інспектора митного посту та представника нашого підприємства було проведено огляд поставленого товару, про що було складено Експертний висновок №ГО-914 від 20.12.2022 року, яким було зафіксовано недопоставку чотирьох позицій та поставки в меншій кількості інших позицій.

Поставка товару здійснювалася згідно митної декларації №22UA110140008126U8 від 22.12.2022 року та CMR №11 від 05.12.2022 року на суму 23 818,42 USD, в яких міститься інформація щодо обсягу та номенклатури отриманої металопродукції, сплачених у зв`язку з цим передбачених податків, митних платежів та зборів.

Таким чином, Jinminghui Metal Materials Limited був не поставлений товар у кількості 4 161,00 кг на загальну суму 17 330,83 USD.

23 грудня 2022 року ТОВ «Імпера Груп» надіслало електронний лист про виявлення факту невідповідності кількості поставленого товару кількості вказаній у товаросупровідних документах, а також прохання повернути вартість непоставленого товару на банківський рахунок підприємства.

13 січня 2023 року ТОВ «Імпера Груп» подала позовну заяву №13/01-п до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

17 січня 2023 pоку Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв постанову по позову ТОВ «Імпера Груп» до Jinminghui Metal Materials rimited.

20 січня 2023 року Голова Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України прийняв позовні матеріали до провадження за №30/2023 року.

Заборгованість за контрактом №JMH2021 від 28.12.2021 року станом на 08 лютого 2023 року становить 17 330,83 USD.

На підставі направлення від 22 лютого 2023 року №995, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до підпункту 19.1.4 пункту 19.1 статті 19.1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК про порушення ТОВ «Імпера Груп» (код ЄДРПОУ 38677154) валютного законодавства, на підставі наказу від 21 лютого 2023 року №813-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Імпера Груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 28 грудня 2021 року по 20 лютого 2023 року при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 року MJMH2021.

Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2023 року №813-п вручено 22.02.2023 під розпис представнику за довіреністю Горловій Ользі Юріївні.

З направленням на право проведення перевірки від 22.02.2023 року №995 ознайомлено під підпис 22.02.2023 представника ОСОБА_2 .

Перевірку проведено з відома керівника ТОВ «Імпера Груп»» Сало Станіслава Олександровича та в присутності представника ТОВ «Імпера Груп» Горлової Ольги Юріївни.

Перевіркою встановлено, що товар на суму 28 806,05 дол.США несвоєчасно надійшов від нерезидента на адресу позивача при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 року №MH2021, чим порушено строки передбачені частиною 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, пункту 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 року №18 (прострочення 69 днів).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з частиною 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIIІ, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості поставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті у національну валюту за курсом Національного банку України, на день виникнення заборгованості. загальний розмір нарахованої пені на суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості поставленого товару).

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №907/04-36-07-01/38677154 від 07.03.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Імпера Груп» (код ЄДРПОУ 38677154) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 JMH2021 за період з 28.12.2021 по 20.02.2023», яким встановлені порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов Контракту №JMH2021 від 28.12.2021 року за період з 28.12.2021 року по 20.02.2023 року, в частині несвоєчасного надходження імпортного товару від нерезидента Jinminghui Metal Materials Limited (Китай) на адресу ТОВ «Імпера Груп», за що нараховується пеня за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі Акту від 07 березня 2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «С» №0076750701 від 18.04.2023 року, яким підприємству нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 232 279,63 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» вважає, що проведена відповідачем перевірка, за результатами якої було складено Акт від 07.03.2023 року та винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" №0179390701 від 11 липня 2023 року, була проведена всупереч законодавчій забороні на проведення перевірки в період дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який введений в дію з 07.02.2019 року.

Частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

При цьому, частиною 4 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з абзацами 1-3 частини 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

За приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Також, частиною 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Так, пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків, встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до підпункту 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документальним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

- у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

У разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов`язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

- в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) / російських рублях (незалежно від суми операції);

- в інших валютах (якщо загальна сума зобов`язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату припинення зобов`язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Вимоги абзаців 5-7 підпункту 5 пункту 10 розділу III цієї Інструкції не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

При цьому, частиною 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Отже, чинне законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов`язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов`язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.

При цьому, пунктами 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях, зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.

Резидент при здійсненні господарської діяльності не позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.

Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Так, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Вищенаведені норми в повній мірі підтверджують законність укладення зовнішньоекономічного контракту №JHM2021 від 28.12.2021 року.

09 липня 2022 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 7 липня 2022 року №142, якою, зокрема збільшено з 120 до 180 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Нові строки застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

В постанові також зазначено, що для операцій, що проводились до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Згідно з пунктом 6 розділу 11 Постанови НБУ від 02.01.2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

На виконання пункту 1.4 Контракту 28 грудня 2021 року сторонами було складено та підписано Додаткову угоду 2 до Специфікації №1, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцю листи алюмінієві, сплав 5083 Н111 та 2024 Т4 різного розміру загальною кількістю 10018 кг, на загальну суму 41 149,25 USD, базисом поставки - FOB Шанхай, Китай, строками виробництва - 80 календарних днів після отримання 30% передоплати та умовами оплати товару - 30% передоплата, 70% по факту готовності товару.

Специфікація була узгоджена та підписана сторонами.

Після узгодження усіх істотних умов контракту постачальником було виставлено покупцю інвойс № JMH20211228035 на загальну суму 41 149,25 USD, в т.ч. 30% передоплати у розмірі 12 343,20 USD.

З метою оплати виставленого інвойсу та початку виробництва товару, ТОВ «Імпера Груп» перерахувало постачальнику кошти на загальну суму 12 343,20 USD шляхом міжнародного переказу SWIFT, що підтверджується платіжним документом AT АКБ «Конкорд» від 12 січня 2022 року, в призначення платежу зазначено: «Передоплата за листи відповідно до Контракту № JMH2021 від 28.12.2021 року».

Як зазначалося вище, і тому були надані документальні підтвердження, поставка товару нерезидентом за вказаними контрактам була здійснена в строки згідно пункту 21 Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

При прийнятті рішення по справі суд враховує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року. У подальшому воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та діє по день прийняття рішення в справі.

Нормами постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67, було внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67.

Зокрема, регулятор Постанову Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (зі змінами) після пункту 1 доповнив новим пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. Тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб`єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у російській федерації або республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року)".

Судом встановлено, що на підтвердження претензійної роботи в розумінні частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, представником позивача до перевірки відповідача було надано наступні документи:

-постанова про прийняття справи до провадження від 17.01.2023 року;

-лист Голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України щодо прийняття позовних матеріалів до провадження за №30/2023 від 20.01.2023 №239/14-7.

Позовна заява від 13.01.2023 року №13/01-п до МКАС при ТПП України про стягнення заборгованості за не поставлений товар прийнята до розгляду лише 17.01.2023 року.

Також підприємством надано платіжні доручення: від 13.01.2023 №18806 у сумі 21 941,16 грн. щодо сплати реєстраційного збору за подання позову та від 31.01.2023 №18823 у сумі 43 585,38 грн. (еквівалент 1191,88 дол. США) щодо сплати арбітражного збору по справі №30/2023 відповідно до пункту 2 Постанови МКАС при ТПП України від 17.01.2023 щодо прийняття справи до провадження.

На момент перевірки дата розгляду справи не була призначена, остаточного рішення МКАС при ТПП України по справі за зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» не прийнято.

Зважаючи на те, що факт настання форс-мажорних обставин не підтверджено, позивачем не надано сертифікати Дніпропетровської Торгово-промислової палати, а лише здійснено посилання на загальний офіційний лист ТПП України №2024/02.0-7.1, який розміщено на сайті Торгово-промислової палати України, відтак обставини, які б перешкоджали поставці товару на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, не підтверджено.

Суд при прийнятті рішення по справі враховує той факт, що сполучення для обміну, продажу або поставки товарів між Україною та Китаєм станом на час здійснення перевірки відповідачем не було припинено та не ускладнено, так як це викладено у постанові Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 в частині, що стосується республіки Білорусь та російської федерації, відтак, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області правомірно нараховано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 232 279,63 грн. за зовнішньоекономічним контрактом №JMH2021 від 28.12.2021 року.

Відтак, товар на суму 28 806,05 дол. США несвоєчасно надійшов від нерезидента «JINMINGHUI METAL MATERIALS LIMITED» (Китай) на адресу ТОВ «Імпера Груп» при виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 №JMH2021, чим порушено строки передбачені частиною 3 статті 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII та пункту 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18.

Суд також не приймає посилань представника позивача на вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, так як дію вказаного пункту зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану (пункт 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 232 279,63 грн. за зовнішньоекономічним контрактом №JMH2021 від 28.12.2021 року, констатуючи порушення позивачем вимог частини 3 статті 13 Закону №2473-VІІІ, діяв з урахування всіх обставин, що мають значення, та в спосіб передбачений законом, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, представником позивача суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні позовним вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору в розмірі 3270,80 грн. за платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №18887 від 04.08.2023 року.

Однак, з урахуванням відмови у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник