Рішення

від 17.11.2023 по справі 240/21191/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/21191/23

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач, КП "Господар") щодо ненадання відповіді на запит від 07.02.2023;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надати відповідь на запит від 07.02.2023 в повному обсязі запитуваної інформацію;

- стягнути з Комунального підприємства «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області на його користь понесені ним судові витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з метою реалізації своїх політичних прав та законних інтересів звернувся до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області із запитом на інформацію відповідно до Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації ", у якому просив у 5-ти денний термін надати інформацію, в письмовому вигляді, стосовно того, чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128.5143 га та під які відсотки у період з 10.11.2021 до 31.12.2021, проте у відповідь запитувана інформація, йому не надана.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на поданий запит протиправною, звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

Від представника КП "Господар" 05.09.2023 надійшов до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, аргументувавши тим, що підприємством дотримано порядок та строки розгляду запиту на публічну інформацію встановлені Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі по тексту - Законом №2939-VI ) та надання на нього відповіді. Пояснив, що відповідь на запит надіслана на адресу позивача, яка вказана безпосередньо у самому запиті, однак конверт з вкладенням повернувся на адресу підприємства із відміткою поштового відділення щодо поштового відправлення №1260101943955 " адресат за вказаною адресою відсутній". Зауважує, що встановлення місцезнаходження та пошук особи, яка звернулася із запитом на публічну інформацію Закон №2939-VI, розпорядника такої інформації, не зобов`язує. Разом з тим, спростовуючи твердження позивача щодо неодноразового звернення до КП "Господар" з метою отримання відповіді на запит, вказує на відсутність документального підтвердження таких звернень. З огляду на що вважає, твердження позивача щодо протиправної бездіяльності підприємства в частині надання відповіді на запит від 07.02.2023 є необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають дійсності, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до доказів які містяться у матеріалах справи встановлено, що позивач 07.02.2023 звернувся до відповідача із запитом про отримання публічної інформації, в якому просив у 5-ти денний період надати у письмовому вигляді інформацію стосовно того, чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128.5143 га та під які відсотки у період з 10.11.2021 до 31.12.2021.

Згідно листа №57 від 14.02.2023 КП "Господар" надав ОСОБА_1 відповідь на запит від 07.02.2023. З тексту листа убачається, що він надісланий за адресою позивача: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення адресатом не отримано, з підстав "адресат відсутній за вказаною адресою" та повернулося на адресу КП "Господар".

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що має право на отримання відповіді на свій запит, оскільки її не отримав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон №2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Стаття 5 вказаного Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Так, відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону, доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з ст.12 вказаного Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом першим частини першої статті 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За приписами ч.1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

При цьому, порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону №2939-VI.

Приписпми ч.1 ст.19 вказаного Закону, визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до положень ч.5 ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частини статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами частини четвертої статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, як вже зазначалося, позивач у запиті від 07.02.2023 звернувся до відповідача та просив надати інформацію чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128.5143 га та під які відсотки у період з 10.11.2021 до 31.12.2021. Як стверджує позивач, відповідь на запит не отримав.

Однак, такі твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, відповідач у 5-ти денний строк (14.02.2023) надіслав на адресу позивача (яка зазначена у поданому запиті) лист №57 (відповідь на запит), де зазначено, "так, у своєму запиті Ви просите надати інформацію щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:0280 площею 128.5143. Водночас, повідомляємо, що в користуванні нашого підприємства немає земельної ділянки зазначеної Вами площі, а тому підприємство не являється розпорядником інформації щодо якої зроблено запит.

Надання відповіді на запит від 07.02.2023 (за вх.№ 11 від 08.02.2023) та здійснення його відправлення на поштову адресу, вказану позивачем у запиті (вул. Житомирська, 167, с.Биків, Житомирська область, 12642) підтверджується копією наступних доказів, які містяться в матеріалах справи: листом КП "Господар" за вих. № 57 від 14.02.2023; журналом вихідної кореспонденції КП «Господар», яким підтверджено створення та відправлення відповіді на запит за вих. № 57 від 14.02.2023; описом вкладення у цінний лист за №1260101943955, яким підтверджено відправлення відповіді на запит за вих. № 57 від 14.02.2023, накладною №1260101943955 та фіскальним чеком; конвертом з вкладенням, адресованим позивачу, який 02.03.2023 повернувся на адресу відповідача із відміткою поштового відправлення "адресат відсутній за вказаною адресою ".

Таким чином, суд аналізуючи вищевказані документи, вважає, що вони є належними доказами, які свідчать про надання та направлення відповідачем відповіді на запит позивача, а також відхиляє твердження ОСОБА_1 про неодноразове звернення із запитами аналогічного змісту до відповідача, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази повторного звернення.

При цьому, слід зауважити, що у межах даної справи здійснюється розгляд спірних відносин, які виникли з приводу надання відповіді саме на письмовий запит датованого 07.02.2023 та зареєстрованого за вх.№11 від 08.02.2023.

Суд, проаналізувавши встановлені обставини справи, звертає увагу, що матеріали справи містять достатні докази надання відповіді на запит та надіслання такої відповіді позивачу на адресу, яка зазначена ним у самому запиті. Таким чином, вказані відомості свідчать як про існування такої відповіді, так і про її направлення позивачу на конкретну адресу.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем надано належні та допустимі докази своєчасного надання відповіді на запит позивача та надіслання такої запитувачу інформації. У той час, неотримання відповіді позивачем з незалежних від відповідача підстав, не може свідчить про протиправну бездіяльність КП "Господар" на яку посилається позивач.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими що не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач, реалізовуючи своє право на отримання публічної інформації звернувся до відповідача із запитом на інформацію, який у свою чергу, дотримуючись встановленого законодавством порядку розглянув такий запит у встановлений строк та надіслав відповідь позивачу.

За частиною другою статті 23 Закону №2939-VI, запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що на момент судового розгляду спірних правовідносин запит про доступ до публічної інформації, розглянутий, що у свою чергу свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме на позивача покладено обов`язок довести суду порушене право внаслідок вчинення відповідачем - суб`єктом владних повноважень відповідної бездіяльності щодо ненадання відповіді на його запит.

Наразі позивач належним чином не довів порушення своїх прав внаслідок вчиненої бездіяльності відповідача, з огляду на що суд, не надаючи правової оцінки повноті запитуваної інформації, дійшов висновку про відсутність підстав для захисту прав та інтересів позивача, що зумовлює необхідність відмовити у задоволенні його позову.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат, судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (пров. Митрополита Ілларіона, 3, смт.Брусилів, Житомирський район, Житомирська область,12601, ЄДРПОУ: 40225485) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук