Рішення

від 17.11.2023 по справі 280/6083/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року Справа № 280/6083/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20-А; код ЄДРПОУ 40311343)

до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129; код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі позивач, Головне управління) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі відповідач, Управління Східного офісу), в якій позивач просить суд:

- визнати дії відповідача по збору документів, інформації, по складанню висновків, що викладені у акті ревізії та вимозі про усунення виявлених порушень за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 протиправними;

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про усунення виявлених порушень від 30.06.2023 № 040807-15/2197-2023.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що актом планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 № 040807-20/2 від 06.06.2023 зафіксовані порушення, які стали підставою для видання вимоги про усунення виявлених порушень, а саме: управлінням протягом 2018-2022 років здійснено відшкодування (проведено компенсацію) витрат ТОВ «Мілтон», пов`язаних зі сплатою орендної плати за землю, які останнім не здійснювались, внаслідок чого державному бюджету завдано збитків на суму 555 034,68 грн та Головному управлінню на суму 96 768,43 грн; начальнику Головного управління протягом квітня-вересня 2022 року внаслідок перевищення більше ніж на 50 % середнього відсотку надбавки працівників Головного управління, які виконують свої посадові обов`язку у період дії воєнного стану, зайво нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність праці, наслідок чого державному бюджету нанесено збитки на загальну суму 53 043,69 грн. Позивач з вказаними порушеннями не погоджується, вважає вимогу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що наприкінці 2018 року та початку 2019 року Управлінням Східного офісу здійснювався державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Держпродспоживслужбою на рівні органів та установ, що належать до сфери її управління, зокрема у Головного управління, за період з 01.01.2016 по 30.09.2018. Отже, за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 відповідачем вже проводився державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм позивачем, а тому в силу ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ) інспектування у формі ревізії за цей період не проводиться. За таких обставин, вважає, що відповідачем безпідставно та незаконно проведено ревізію у за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, а тому дії відповідача по збору документів, інформації, по складанню висновків, що викладені у акті ревізії та вимозі про усунення виявлених порушень за цей період є протиправними. Зазначає, що компенсація витрат за користування земельною ділянкою проводилась згідно наданих ТОВ «Мілтон» розрахунків, які надавались на виконання договорів від 16.05.2017 № 3 та від 15.04.2020 № 5, які недійсними в судовому порядку не визнавались, а тому оплата за користування земельною ділянкою була обов`язковою до виконання позивачем. Вважає, що дослідження питань, пов`язаних з договором від 16.05.2017 №3 з ТОВ «Мілтон», виходить за межі перевіряємого періоду, а вимога не містить посилання на норми законів та інших нормативно-правових актів, які порушено позивачем. Вказує, що позивачем самостійно виявлено лічильну помилку, яка призвела до перевищення дозволеного граничного розміру надбавки за інтенсивність праці начальнику Головного управління за період квітень - вересень 2022 pоку, внаслідок чого позивачем перераховано до держбюджету кошти в загальній сумі 30 327,89 грн в повному обсязі. Водночас, відповідачем невірно розраховано граничний розмір надбавки працівникам Головного управління, що призвело до помилкового висновку про завдання збитків бюджету в цій частині. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.09.2023 від Управління Східного офісу надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами, зазначає, що попередньо, відносно діяльності Головного управління за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, органами державного фінансового контролю державний фінансовий аудит не проводився, аудиторський звіт не складався. Натомість на виконання п. 2.9 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на III квартал 2018 року, останньою було проведено державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якого складено аудиторський звіт від 19.03.2019 №07-21/1, під час якого за дорученням Держаудитслужби відповідачем було здійснено збір інформації на рівні Головного управління, що узгоджується з положеннями Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017 (далі - Порядок № 1017). Отже, посилання Головного управління на порушення ст.4 Закону №2939-ХІІ щодо проведення ревізії останнього за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, є безпідставним. Зазначає, що в ході ревізії за 2018-2022 роки досліджено обсяги відшкодування Головним управлінням орендної плати за землю та обсяги фактично понесених ТОВ «Мілтон» витрат, пов`язаних зі сплатою орендної плати за землю, внаслідок чого встановлено, що ТОВ «Мілтон» фактично сплачено до бюджету орендної плати за земельну ділянку менше, ніж відшкодовано Головним управлінням. Також зазначає, що відповідачем проведений розрахунок нарахованої надбавки за інтенсивність праці начальнику Головного управління за квітень-вересень 2022 року у відповідності до вимог п. 5 наказу Держпродепоживслужби від 14.03.2022 № 7-фін, внаслідок чого встановлено завищення позивачем відповідних виплат. Посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 20.02.2018 по справі №822/2087/17, від 22.05.2018 по справі № 826/18946/14, від 25.05.2018 по справі №810/4712/14, від 20.08.2019 по справі № 826/14258/18, від 30.07.2019 по справі №0740/1005/18, від 20.07.2019 по справі № 400/2658/18, від 14.02.2020 по справі №825/3661/15-а, від 06.02.2020 по справі № 806/1740/17, від 11.12.2019 по справі №160/641/19, відповідно до якої, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Просить у задоволенні позову відмовити.

20.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на своїй позиції, викладеній в позовній заяві.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Управлінням Східного офісу, на підставі п. 3.2.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держудитслужби на II квартал 2023 року, проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за період з 01.01.2018 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт планової ревізії № 040807-20/2 від 06.06.2023 (т.1 а.с.27-36, т.2 а.с.32-49).

Актом планової ревізії № 040807-20/2 від 06.06.2023 зафіксовані такі порушення:

1) В порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, пп. 1.1, п.п. 1.4 договорів від 16.05.2017 № 3 та від 15.04.2020 № 5, Головним управлінням протягом 2018-2022 років здійснено відшкодування (проведено компенсацію) витрат ТОВ «Мілтон» (код ЄДРПОУ 35300444), пов`язаних зі сплатою орендної плати за землю, які останнім не здійснювались, на загальну суму 651 791,11 гривень. Внаслідок вказаного порушення державному бюджету завдано збитків на суму 555 034,68 грн. та Головному управлінню на суму 96 768,43 гривень.

2) В порушення абз. 7 п. 8 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15, п. 5 наказу Держпродспоживслвужби від 14.03.2022 № 7-фін, начальнику Головного управління Владиславу Катченку протягом квітня-вересня 2022 року внаслідок перевищення більше ніж на 50 % середнього відсотку надбавки працівників Головного управління, які виконують свої посадові обов`язку у період дії воєнного стану, зайво нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність праці на загальну суму 32 621,30 гривень. Внаслідок вказаного порушення, начальнику Головного управління Владиславу Катченку було зайво нараховано виплат виходячи із середньої заробітної плати протягом липня-серпня 2022 року на загальну суму 11 147,54 гривень. На зайві виплати Головним управлінням нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 9 274,85 гривень. Внаслідок вказаних порушень, державному бюджету нанесено збитки на загальну суму 53 043,69 гривень.

Головне управління надало заперечення на Акт планової ревізії № 040807-20/2 від 06.06.2023, які відхилені відповідачем відповідно до висновку на заперечення до акту від 28.06.2023 № 040807-15/2132 (т.1 а.с.39-79, т.2 а.с.50-123).

Відповідачем направлено на адресу позивача Вимогу про усунення виявлених порушень від 30.06.2023 №040807-15/2197-2023 (т.1 а.с.14-15, т.2 а.с.124-126), у якій зазначено, що під час ревізії встановлені такі порушення законодавства, які наразі не усунуті:

1. В порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1. п.п. 1.4 договорів від 16.05.2017 № 3 та від 15.04.2020 № 5, Головним управлінням протягом 2018-2022 років здійснено відшкодування (проведено компенсацію) витрат ТОВ «Мілтон» (код ЄДРПОУ 35300444), пов`язаних зі сплатою орендної плати за землю, які останнім не здійснювались, на загальну суму 651803,11 гривень.

Внаслідок вказаного порушення державному бюджету завдано збитків на суму 555 034,68 грн. та Головному управлінню на суму 96 768,43 гривень.

У разі, якщо ТОВ «Мілтон» нараховувало та сплачувало орендну плату за земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-а, з недотриманням чинного законодавства (у заниженому обсязі), збитки нанесені бюджету м. Запоріжжя.

2. В порушення абз. 7 п. 8 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15, п. 5 наказу Держпродспоживслвужби від 14.03.2022 № 7-фін, начальнику Головного управління Владиславу Катченку протягом квітня-вересня 2022 року внаслідок перевищення більше ніж на 50 % середнього відсотку надбавки працівників Головного управління, які виконують свої посадові обов`язки у період дії воєнного стану, зайво нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність праці на загальну суму 32 621,30 гривень.

Крім того, внаслідок вказаного порушення, начальнику Головного управління Владиславу Катченку було зайво нараховано виплат виходячи із середньої заробітної плати протягом липня-серпня 2022 року на загальну суму 11 147,54 гривень.

На зайві виплати Головним управлінням нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 9274, 85 гривень.

Внаслідок вказаних порушень, державному бюджету нанесено збитки на загальну суму 53 043,69 гривень.

В ході ревізії вказане порушення було усунуто частково на суму 30 327,89 гривень.

На підставі, у тому числі п, 1 ч. і ст. 8, п. 7 ст. 10 ч. 2 ст. 15 Закону №2939-ХІІ, Управління Східного офісу вимагає:

1. Відповідно до ст. ст. 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування з ТОВ «Мілтон» на користь Головного управління порушення в частині зайвої сплати відшкодування орендної плати за землю у сумі 651 803,11 гривень.

В іншому випадку, зазначені кошти, з урахуванням вимог статей 130-136 Кодексу законів про працю України, стягнути з осіб, які підписали з ТОВ «Мілтон» акти здачі- прийняття робіт/надання послуг.

2. Відповідно до ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України забезпечити відшкодування порушення в частині зайвого нарахування надбавки за інтенсивність праці начальнику Головного управління за квітень-вересень 2022 року та, як наслідок, виплат, що розраховуються із середнього розміру заробітної плати, та суми єдиного соціального внеску, що нарахований на зайві виплати на загальну суму 22 718,80 гривень.

Вичерпну інформацію про проведену роботу та вжиті заходи з усунення порушень надати Управлінню Східного офісу до 01.08.2023.

Вважаючи протиправними дії відповідача по збору документів, інформації, складанню висновків, що викладені у акті ревізії та вимозі про усунення виявлених порушень за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, а також вважаючи протиправною вимогу від 30.06.2023 № 040807-15/2197-2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон №2939-XIІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за приписами статті 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю), який у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закону №2939-XII).

Згідно з пунктами 1, 7, 10 частини 1 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:

перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною 2 статті 15 Закону №2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі №820/3534/16 і постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі № 826/2525/15, від 07 лютого 2020 року в справі №803/634/17, від 14 лютого 2020 року в справі № 825/3661/15-а, від 05 березня 2020 року в справі № 810/465/16 від 20 березня 2020 року в справі № 814/380/17 та від 28 квітня 2020 року в справі № 826/8741/16.

З оскаржуваної вимоги від 30.06.2023 № 040807-15/2197-2023 вбачається, що в ній відповідачем указано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір.

Ураховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об`єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною, суд доходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування спірної вимоги.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.07.2021 у справі №520/1039/19.

При цьому суд відхиляє аргументи позивача про протиправність дій відповідача по збору документів, інформації, по складанню висновків, що викладені у акті ревізії та вимозі про усунення виявлених порушень за період з 01.01.2018 по 30.09.2018, з таких підстав.

В обґрунтування таких аргументів, позивач посилається на положення статті 4 Закону №2939-ХІІ, відповідно до яких інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Судом встановлено, що на виконання п. 2.9 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на III квартал 2018 року, Держаудитслужбою проведено державний фінансовий аудит виконання Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбою) за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 бюджетних програм за КПКВК ДБ 2809010-1, 2809020-2, 2809030-3, 2809040-4 на рівні органів та установ, що належать до сфери її управління.

В межах вищенаведеного фінансового аудиту складено інформацію від 11.02.2019 №08.07-23/1 про результати участі в державному фінансовому аудиті виконання бюджетних програм Держпродспоживслужбою за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 (т.1 а.с.16-26), метою дослідження визначено надання оцінки ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію покладених на Держпродспоживслужбу, органи та установи, що належать до сфери її управління, функцій і задач.

Суд зазначає, що відповідно до статті 3 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1017 аудит проводиться такими етапами:

1) планування та організація аудиту (попереднє вивчення об`єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту).

Програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або його заступнику. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об`єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 14 цього Порядку;

2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;

3) звітування за результатами аудиту шляхом оформлення та узгодження проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження, формування, підписання та подання звіту об`єкту аудиту;

4) проведення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження.

Документування проведення аудиту здійснюється в паперовій формі.

Пунктом 6 Порядку № 1017, передбачено, що під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) такими способами:

за письмовим запитом органу Держаудитслужби;

державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації (зокрема зустрічних звірок) таким способом відображаються в довідці, яка підписується державним аудитором та керівником учасника аудиту і додається до звіту.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що результати фінансового аудиту оформлюються звітом про результати аудиту. При цьому, під час проведення фінансового аудиту орган державного фінансового контролю може збирати інформацію, яка викладається у довідці.

Таким чином, викладена інформація від 11.02.2019 №08.07-23/1 не є результатом фінансового аудиту позивача, а тому твердження позивача про те, що за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 було проведено фінансовий аудит Головного управління, є помилковим.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даного позову.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на вищезазначену сталу правову позицію Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20-А; код ЄДРПОУ 40311343) до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129; код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17.11.2023.

Суддя М.О. Семененко