Ухвала

від 16.11.2023 по справі 320/28629/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 листопада 2023 року м. Київ № 320/28629/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПУТНИК-ТЕРЕМКИ" до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПУТНИК-ТЕРЕМКИ" з позовом до ГУ ДПС у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 274380717 від 15 листопада 2021 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 154 077,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 274390717 від 15 листопада 2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 118 349,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 10 759,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою від 31.08.2023 суддею постановлено ухвалу, якою запропоновано позивачеві усунути недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою від 31.08.2023.

16.11.2023 до суду позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до суду в якому зазначено про те, що йому стало відомо про прийняття відносно нього оскаржуваних рішень 23 лютого 2022 року з відповіді на адвокатський запит до ГУ ДПС у Київській області. З урахуванням встановленого шестимісячного строку на звернення до суду, строк звернення позивача до суду із вказаним адміністративним позовом збіг 23 серпня 2022 року. 4 лютого 2022 року країною-агресором було розпочато непоправний акт повномасштабного вторгнення на територію України, у зв`язку з чим, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введене воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у наступному неодноразово продовжувався і зберігає свою правову дію по всій території України до сьогодні. Внаслідок обставини введення на всій території України правового режиму воєнного стану та в силу того, що на території Київської області, де розташовані основні виробничі фонди товариства відбувалися активні бойові дії, з мотивів необхідності забезпечення безпеки працівників товариства, наказом директора ТОВ «СПУТНИК-ТЕРЕМКИ» від 25 березня 2022 року «Про призупинення господарської та трудової діяльності Товариства» було визначено вважати повністю призупиненою господарсько-виробничу діяльність товариства з 24.02.2022. Відповідно до вказаного наказу у відповідності до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з усіма найманими працівниками товариства було здійснено призупинення трудових договорів. У наступному після покрашення безпекової та енергетичної ситуації в Україні, наказом директора ТОВ «СПУТНИК-ТЕРЕМКИ» від 26 грудня 2022 року «Про відновлення господарської та трудової діяльності Товариства», товариство починаючи з 03 січня 2023 року відновило ведення своєї статутної діяльності із повноцінним залученням своїх найманих працівників для виконання ними своїх трудових функцій за місцем роботи. Одразу після відновлення основної статутної діяльності товариства, керівництвом було доручено своїм уповноваженим працівникам у найкоротші строки підготувати всі необхідні процесуально-процедурні матеріали для судового оскарження прийнятих відносно товариства податкових повідомлень-рішень, наслідком чого стала подача цього позову у квітні 2023 року.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Тобто, КАС України передбачено можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України із змісту якої встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання.

Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Тобто, норма ст. 56.19 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України та має перевагу у застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому прядку податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Дана норма визначає строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення № 274380717 від 15 листопада 2021 року та № 274390717 від 15 листопада 2021 року.

При цьому позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення та звернувся зі скаргою до ДПС України.

До суду позов було подано 12.04.2023 (згідно відбитку поштового штемпелю), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав або через байдужість до своїх прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Суд акцентує увагу позивача, що строк звернення до суду із даним позовом становить шість місяців в дати прийняття та отримання позивачем рішень, що є предметом даної справи.

Позивач стверджує, що про наявність спірних рішень він дізнався 23.02.2022 з відповіді відповідача на адвокатський запит, та на єдину підставу пропуску строку посилається на введення воєнного стану та зупинення роботи товариства у період з 24.02.2022 до 03.01.2023. Проте, позивач не надав на підтвердження факту отримання копій спірних рішень ані поштового конверту, ані листа відповідача про надсилання таких копій позивачу.

Крім того, позивач не наводить жодних поважних підстав та доказів на підтвердження пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом у період, починаючи з 04.01.2023, після відновлення своєї роботи, при цьому знаючи про наявність спірних рішень щонайменше з 23.02.2022.

Усталеною є позиція Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанова від 31 січня 2023 року у справі №520/1265/21) про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.

Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31 серпня 2023 року у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19 липня 2023 року у справі №620/5941/22, від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20.

Тобто обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві на своєчасне отримання правової допомоги та, як наслідок, вчасного звернення до суду з цим позовом.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданому клопотанні не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідалньістю "СПУТНИК-ТЕРЕМКИ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.