Рішення

від 15.11.2023 по справі 380/22412/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 рокусправа № 380/22412/23 місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом приватного підприємства ТРАНСПАК до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства ТРАНСПАК код ЄДРПОУ 35549253, місцезнаходження: 81740, Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул.Коновальця, 6 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, 659а/2, у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016366 від 02.08.2023 Державної служби України на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою відповідача №ПШ016366 від 02.08.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивача притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення статей 39 та 48 Закону України Про автомобільний транспорт та постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. Позивач зазначає, що 12.07.2023 отримав листа, яким його повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 07.08.2023. Проте, оскаржена постанова №ПШ016366 від 02.08.2023 винесена без участі представника позивача та без повідомлення позивача.

17.10.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач жодним чином не спростував порушення, зафіксовані в акті перевірки. Також вважає, що присутність позивача при розгляді справи жодним чином не могла вплинути на прийняття оскарженої постанови.

З урахуванням викладеного, вважає, що постанова №ПШ016366 від 02.08.2023 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 26.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 02.10.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті 13.06.2023 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_1 .

Під час проведення перевірки водій автотранспортного засобу надав такі документи: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа НОМЕР_4 , товарно-транспортну накладну №4 від 12.06.2023.

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт №337463 від 13.06.2023 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що при наданні послуг з перевезення вантажів згідно з ТТН №4 від 12.06.2023 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним цифровим тахографом, без картки водія.

Листом № 49744/31/24-23 від 04.07.2023 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 07.08.2023 з 10:00 до 13:00 за адресою: Львівська область, м. Городок, вул.Львівська, буд.659 А/2.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт приватним підприємством ТРАНСПАК 02.08.2023 відповідач прийняв постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №ПШ016366 за порушення, відповідальність за яке, передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 Закону України Про автомобільний транспорт визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В розумінні статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Щодо порушення, встановленого в акті перевірки №337463 від 13.06.2023 суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статей 39, 48 Закону України Про автомобільний транспорт стало твердження про відсутність на час проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія транспортного засобу при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що визначений статею 48 Закону України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним, оскільки законодавством можуть бути передбачені інші документи, що є необхідними для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Так, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).

Суд відзначає, що згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17, положення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, які кореспондуються з Конвенцією № 153 та Положенням № 340 вимагають або обладнання транспортного засобу справним та повіреним тахографом, або ведення водієм письмового документа з приводу часу роботи у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія.

Положення № 340 встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення № 340 передбачено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

За змістом пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати про собі, зокрема, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, як зазначалося раніше, наведений у статті 48 Законом України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими, визначеними законодавством документами, одним з яких є заповнені: 1) тахокарти (щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія) у кількості, що передбачена ЄУТР; 2) або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водіїв оформляються у вигляді тахокарт або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа ( пункт 3.3 Інструкції №385).

Відтак, Закон України Про автомобільний транспорт зобов`язує автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, особиста картка водія до цифрового тахографа та роздруківка даних роботи цифрового тахографа.

Так, підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт є відсутність у водія особистої картки водія, передбаченої пунктом 33 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.

Позивач факту порушення, зафіксованого в акті №337463 від 13.06.2023, у позовній заяві не заперечує.

Щодо процедури розгляду справи про застосування адміністративно - господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що його не повідомили належним чином про час, дату і місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).

З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Суд зазначає, що Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Суд встановив, що відповідач листом № 49744/31/24-23 від 04.07.2023 повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 07.08.2023 з 10:00 до 13:00 за адресою: Львівська область, м. Городок, вул.Львівська, буд.659 А/2.

Натомість, оскаржена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016366 винесена до настання цієї дати, а саме 02.08.2023.

Вказане дає підстави для висновків про те, що позивачу повідомлення про час, дату і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за адресою його місцезнаходження жодним із передбачених пунктом 26 Порядку №1567 способів не надсилалося.

Суд наголошує на тому, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оформлення та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є критерієм правомірності винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

За таких обставин суд висновує, що позивач був позбавлений права надати додаткові документи та пояснення щодо порушення, за вчинення якого на нього накладено адміністративно-господарський штраф, та відповідно спростувати висновки акта перевірки №337463 від 13.06.2023.

Повідомлення про час, дату і місце розгляду справи про порушення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про правопорушення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі №686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі №486/92/17/, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі №804/7725/17, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19.

Суд зазначає, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено пунктом 9 частини другої статті 2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути почутим органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація такого права особи не залежить від розсуду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач не довів дотримання законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016366 від 02.08.2023 Державної служби України на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов приватного підприємства ТРАНСПАК до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016366 від 02.08.2023.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, 659а/2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства ТРАНСПАК код ЄДРПОУ 35549253, місцезнаходження: 81740, Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул.Коновальця, 6 судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик