Рішення

від 16.11.2023 по справі 380/11931/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

16 листопада 2023 рокусправа № 380/11931/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» (далі ТзОВ «Автоавіасервіс», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) з такими вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення, які прийняті комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2023 за №8488726/44472050 та від 23.03.2023 за №8488725/44472050 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» за № 1 від 13.02.2023 та №2 від 20.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» за № 1 від 13.02.2023 та №2 від 20.02.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання позивачем по справі на реєстрацію.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 24.10.2023 у справі № 380/11931/23 адміністративний позов задовольнив повністю.

31.10.2023 представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 82683).У поданій заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8052,00 грн.

Зважаючи на викладену обставину, суд вирішує питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі 380/11931/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, ч. 3 і 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що в позовній заяві міститься посилання на орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 12000,00 грн. А отже, заява разом з доказами понесення витрат подана позивачем відповідно до ч.9 ст.139 КАСУ протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду.

Суд зазначає, що позивач у межах визначеного ч. 7 ст. 139 КАС України п`ятиденного строку після ухвалення рішення у цій справі подав докази понесення витрат на оплату правової допомоги, а, отже, строк не пропустив.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Суд встановив, що між адвокатським об`єднанням «ЛЮРЦ», в особі керуючого партнера Копитчака Євгена Івановича та товариством з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс», в особі в.о. Безпалюк Н.П., з іншої сторони, укладено договір про надання правової допомоги від 15.05.2033 № 23/12.

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених договором, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати на підставі звернення клієнта правову допомогу.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 23/12 від 15.05.2023, а саме пункту 3, який регулює порядок оплати гонорару, зокрема згідно з підпунктом 3.1. оплата гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 20-днів з підписання сторонами акта виконаних робіт чи іншого аналогічного документу. Клієнт може оплатити гонорар авансом.

Згідно п.п. 6.1 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги № 23/12 від 15.05.2023, надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги чи іншому аналогічному документі, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Також на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №380/11931/23 представник позивача надав копію:

- акта приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 23/12 від 15.05.2023.

Частинами 4-6 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача у акті приймання-передачі наданих послуг зазначив детальний опис послуги (надання правової допомоги), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги та зазначенням витраченого часу, зокрема:

- зібрання в клієнта документів та їх аналіз - 2 год. - 2684,00 грн.;

- підготовка позовної заяви 4 год. - 5368,00 грн.

Суд зазначає, що ст. 134 КАС України передбачає можливість здійснювати розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають сплаті, тобто, ще не сплачені стороною.

Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, у якій суд зазначив про те, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Приписами Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Норми ст. ст. 134, 139 введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що ст. 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат та заперечення відповідача, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

У контексті викладеного суд зауважує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Враховуючи вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8052,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019(справа №9901/264/19).

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить 2000 грн. (по 10000 грн. з кожного з відповідачів).

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» (код ЄДРПОУ 44472050; місцезнаходження: 79025, м. Львів, вул. Широка, 1б) 1000 (одну тисячу) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Автоавіасервіс» (код ЄДРПОУ 44472050; місцезнаходження: 79025, м. Львів, вул. Широка, 1б) 1000 (одну тисячу) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.11.2023.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна