Ухвала

від 16.11.2023 по справі 400/13939/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2023 р. № 400/13939/23

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма "Україна", вул. Героїв Врадіївщини, 59, смт Врадіївка, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 56301,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність Агрофірма "Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та про визнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області №3668659/03764353 від 18.01.2022 року про відмову у реєстрації ПН №1 від 13.12.2021 року; №7946642/03764353 від 26.12.2022 про відмову у реєстрації ПН №1 від 31.07.2022 року; №7946643/03764353 від 26.12.2022 про відмову у реєстрації ПН №1 від 31.08.2022 року; №8500319/03764353 від 27.03.2023 про відмову у реєстрації ПН №1 від 10.11.2022 року; №8500320/03764353 від 27.03.2023 про відмову у реєстрації ПН №2 від 14.11.2022 року; №8500321/03764353 від 27.03.2023 про відмову у реєстрації ПН №3 від 14.11.2022 року; №8500322/03764353 від 27.03.2023 про відмову у реєстрації ПН №4 від 14.11.2022 року; №8544714/03764353 від 31.03.2023 про відмову у реєстрації ПН №5 від 29.11.2022 року в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частинами 1, 2 та 3 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч. 2 цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, ч. 4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Системний аналіз норм доводить, що для звернення до суду законодавцем встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Разом з тим, у випадку якщо законодавством передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 25.10.2019 року (справа №640/20569/18, адміністративне провадження №К/9901/12872/19) дійшов до таких правових висновків:

«Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18статті56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення».

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18.

Судом установлено, що позивач скористався правом оскарження рішень про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішеннями №4716/03764353/2 від 28.01.2022, №4612/03764353/2 від 13.01.2023, №4930/03764353/2 від 16.01.2023, №34737/03764353/2 від 13.04.2023, №35247/03764353/2 від 14.04.2023, №35307/03764353/2 від 14.04.2023, №35301/03764353/2 від 14.04.2023, 36797/03764353/2 від 20.04.2023.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, позовна заява надійшла до суду лише 15.11.2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, у прохальній частині позову позивач клопотав про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду послався на обмежувальні заходи з метою запобігання поширення короновірусу та ввдення на території України воєнного стану.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач узагальнено вказав про те, що строк звернення до суду розпочав свій перебіг у період дії карантину. При цьому позивачем не наведено жодного аргументу про те, які карантинні обмеження та у який спосіб перешкодили СТОВ Агрофірма "Україна" вчасно звернутися до суду із позовом.

Отже, із урахуванням наведеного у заяві обґрунтування, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати запроваджений на території України карантин, поважною причиною пропуску позивачем строку звернення до суду.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач додатково посилається на введення в Україні воєнного стану.

Суд зауважує, що незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року, Миколаївський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Миколаївської області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, як видно зі змісту заяви, позивач лише обмежився загальним посиланням на введення в країні воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку з мотивів введення воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 року у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачці наданий термін для усунення недоліків.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачці.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма "Україна" про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

2. Позовну заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма "Україна" залишити без руху.

3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

3. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачці.

4. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Величко