Рішення

від 17.11.2023 по справі 420/21280/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21280/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1), в якій позивач просить:

Визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання повної, точної та достовірної публічної інформації на пункти 2,4,5,7 запиту позивача від 25.10.2021 та не роз`ясненні позивачу у листі від 02.11.2021 року № 1286/4-02 порядку оскарження такої відмови.

Зобов`язати відповідача надати позивачу повну, точну та достовірну публічну інформацію на пункти 2,4,5,7 її запиту від 25.10.2021 року.

Ухвалою від 10 листопада 2021 року головуючим суддею по справі Цховребовою М.Г. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження № 533 від 12.09.2023 року та відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 року, справу призначено до розгляду судді Юхтенко Л.Р.

Ухвалою від 18 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження та розгляду. Розгляд справи № 420/21280/21 розпочато спочатку, та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 жовтня 2021 року позивач звернулася до відповідача із електронним запитом на отримання публічної інформації.

У запиті було висловлено прохання надати публічну інформацію відповідно до вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та постанови КМУ № 835 від 21.10.2021 року, а саме:

1.Повний перелік об`єктів комунальної власності на території ОТГ;

2.Перелік об`єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування із зазначенням: номеру договору, дати укладення, найменування особи якій передано майно в оренду чи користування майно яке передано в оренду чи користування, строк дії договору;

3.Перелік незадіяних земельних ділянок (земель) і майнових об`єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;

4.Перелік земельних ділянок (земель), що пропонується для здійснення забудови на території ОТГ;

5.Актуальні списки орендарів місцевих земельних ділянок;

6.Інформацію про громадян, яким ОТГ затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та передала у власність у межах норм безоплатної приватизації відповідні земельні ділянки (відповідно до ст. 118 ЗК України) за період з 01.01.2020 по16.03.2021 із зазначенням: ПІБ громадянина, номер та дата прийнятого рішення сільської ради, площа земельної ділянки, цільове використання земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер;

7.Повний перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром в Одеській області із земель державної власності до земель комунальної власності.

Позивач зазначила, що у відповідь на цей запит листом від 02.11.2021 року № 1286/4-02рок відповідач частково надав інформацію на деякі пункти запиту, а саме: на пункти1,3,6.

На пункти 2,5 запиту відповідач у супереч чинному законодавству зазначив, що інформація стосовно оренди та орендарів земельних ділянок висвітлюється на публічній кадастровій карті України.

На пункт 7 запиту відповідач зазначив, що перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром в Одеській області із земель державної власності до земель комунальної власності висвітлюється на сайті Держгеокадастру в Одеській області.

На пункт 4 запиту відповідач взагалі не надав жодної інформації.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на те, що відповідач пропонував отримати інформацію з відкритих джерел, при цьому відповідач не надав жодної обґрунтованої відмови в доступі на інформацію на п.4 запиту.

Позивач звертає увагу, що відмова розпорядника інформації з будь-яких інших підстав, окрім передбачених ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є незаконною.

Позивач акцентує увагу, що відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Також позивач зазначила, що окрім іншого у відповіді на запит відповідач не зазначив порядок її оскарження.

Також до позовної заяви представником позивача був поданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України сторона позивача повідомляє суд, що докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До суду 30 листопада 2021 року від представника позивача надійшла заява (щодо розподілу судових витрат, подання доказів), відповідно до якої представник позивача просив під час ухвалення рішення суду вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3800 грн.

Копія ухвали від 18 вересня 2023 року про прийняття до провадження справи надіслана відповідачу поштою, та отримана відповідачем 21 вересня 2023 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.

Також копія ухвали була надіслана на електронну пошту відповідача.

Станом на 17 листопада 2023 року до суду не надійшов відзив на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Так, суд встановив, що 25 жовтня 2021 року позивач звернулася до відповідача із електронним запитом на отримання публічної інформації, в якому згідно ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та постанови КМУ № 835 від 21.10.2021 року просила надати наступну інформацію у формі відкритих даних:

1.Повний перелік об`єктів комунальної власності на території ОТГ;

2.Перелік об`єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування із зазначенням: номеру договору, дати укладення, найменування особи якій передано майно в оренду чи користування майно яке передано в оренду чи користування, строк дії договору;

3.Перелік незадіяних земельних ділянок (земель) і майнових об`єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;

4.Перелік земельних ділянок (земель), що пропонується для здійснення забудови на території ОТГ;

5.Актуальні списки орендарів місцевих земельних ділянок;

6.Інформацію про громадян, яким ОТГ затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та передала у власність у межах норм безоплатної приватизації відповідні земельні ділянки (відповідно до ст. 118 ЗК України) за період з 01.01.2020 по16.03.2021 із зазначенням: ПІБ громадянина, номер та дата прийнятого рішення сільської ради, площа земельної ділянки, цільове використання земельної ділянки, присвоєний кадастровий номер;

7.Повний перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром в Одеській області із земель державної власності до земель комунальної власності. (а.с. 8).

Суд встановив, що листом від 02.11.2021 року № 1286/4-02 відповідач надав інформацію на запит позивача, а саме:

-наведений перелік об`єктів комунальної власності.

-зазначено, що інформація стосовно оренди та орендарів земельних ділянок висвітлюється на публічно кадастровій карті України.

-повідомлено, що радою прийняте рішення на проведення земельних торгів на підставі чого можна отримати земельні ділянки в користування на умовах оренди а саме земельні ділянки кадастровий номер 5121283600:01:001:0966, 51212836600:01:001:0965.

-повідомлено, що в період 12.11.2020 були прийняті рішення сільською радою щодо надання земельних ділянок у власність та перелічені особи, яким надано земельні ділянки у власність із зазначенням їх цільового призначення.

-повідомлено, що інформацію про громадян яким ОТГ затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність в період з 01.01.2020 по 12.11.2020 знаходяться у архівному відділі Березівського району Одеської області відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» направлено даний лист до розпорядника інформації.

-повідомлено, що перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром у Одеській області із земель державної у комуналньу власність висвітлюється на сайті ГУ Держгеокдастру в Одеській області (а.с. 9-10).

Позивач у позовній заяві зазначила, що наданою відповіддю відповідач надав відповідь на пункти 1,3,6 її запиту, а на решт пунктів запиту відповідь не надав.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ст. 1, 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Також не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді (ч. 7 ст. 6 Закону).

Стаття 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» регулює порядок надання публічної інформації у формі відкритих даних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10-1 цього Закону публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (ч. 2 ст. 10-1 закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 10-1 цього Закону публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Суд встановив, що позивач звернулась до Розквітівської сільської рад із запитом надання публічної інформації у формі відкритих даних.

Тому, будь-яке обмеження у доступі до такої інформації є протиправним, оскільки заборонено законом.

Позивач зазначає, що на пункт 2 та 5 її запиту: з питання надання переліку об`єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування із зазначенням: номеру договору, дати укладення, найменування особи якій передано майно в оренду чи користування майно яке передано в оренду чи користування, строк дії договору; актуальні списки орендарів місцевих земельних ділянок, відповідач зазначив, що така інформація висвітлюється публічно на кадастровій карті України.

Аналогічно відповідач відповів на пункт 7 запиту позивача, зазначивши, що перелік земельних ділянок, які було передано ОТГ ГУ Держгеокадастром в Одеській області із земель державної власності до земель комунальної власності висвітлюється на сайті Держгеокадастру в Одеській області.

Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд виходить із таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 за пунктами 2, 5 та 7 її запиту про те, що цю інформацію вона може отримати з відкритих джерел, суд доходить висновку, що така відповідь є неправомірною відмовою в наданні запитуємої інформації.

Також позивач зазначив, що на пункт 4 запиту відповідач взагалі не надав жодної інформації.

Дослідивши лист від 02.11.2021 року № 1286/4-02 відповідача, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки в листі міститься інформація щодо прийняття сільською радою рішень щодо надання земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, наведені номери рішень та особи, яким передані земельні ділянки.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем дотримано приписи Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні інформації на пункт 4 запиту позивача, тому у цій частині позовні вимогти є необґрунтованими, та не належать задоволенню.

Також позивач зазначає, що відповідачем не було зазначено у листі від 02.11.2021 року № 1286/4-02 порядок оскарження відмови у наданні запиту.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Дослідивши зміст листа від 02.11.2021 року № 1286/4-02, суд встановив, що відповідачем дійсно не зазначено порядок оскарження у разі непогодження із наданою відповіддю.

За таких встановлених судом обставин, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та належать задоволенню в частині визнання протиправними дії відповідача щодо ненадання публічної інформації на пункти 2,5,7 запиту позивача від 25.10.2021 та не роз`ясненні позивачу у листі від 02.11.2021 року № 1286/4-02 порядку оскарження такої відмови та зобов`язання відповідача надати позивачу повну, точну та достовірну публічну інформацію на пункти 2,5,7 її запиту від 25.10.2021 року.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо ненадання публічної інформації на пункт 4 запиту позивача від 25.10.2021 та зобов`язання відповідача надати позивачу повну, точну та достовірну публічну інформацію на пункт 4 її запиту від 25.10.2021 року, суд доходить висновку, що слід відмовити, оскільки із листа від 02.11.2021 року № 1286/4-02 видно, що така інформація була надана позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.

Також представником позивача подана заява (щодо розподілу судових витрат, подання доказів), відповідно до якої представник позивача просив під час ухвалення рішення суду вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3800 грн.

На обґрунтування заяви про розподіл судових витрат представник позивача зазначила, що адвокат Белов О.О. та клієнтка, яка є позивачем домовились про обрання варіанту сплати послуг за правові послуги на підставі фіксованого розміру гонорару згідно з затверджених ставок гонорару адвоката.

Розмір гонорару для ОСОБА_1 у сумі 3800 грн відповідає мінімальній вартості послуги встановлена підрозділом «Справи по КАСУ» розділу ІІ прейскуранту «Ставок гонорару адвоката Бєлова О.О. на 2021 рік».

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу під час підготовки та розгляду адміністративної справи № 420/21280/21 позивач надає наступні документи:

Копію договору про надання правової допомоги № 020/03 від 02.03.2020 року

Копію затверджених ставок гонорару адвоката на 2021 рік

Копію замовлення № 1 від 03.11.2021 року

Копію рахунку № 05/01 від 05.11.2021 року

Копію квитанції № 39 до прибуткового касового ордеру від 30.11.2021 року

Копію акту виконаних робіт № 1 від 30.11.2021 року

Детальний опис робіт

Розглянувши заяву представника позивача про розподіл витрат на правничу допомогу, проаналізувавши докази на підтвердження понесених витрат, матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Так, згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі вп.ливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 березня 2020 року між адвокатом Бєловим О.О. та позивачем (замовник) було укладено договір № 020/03 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4.1 цього договору Клієнт здійснює письмове замовлення, оформлене у формі додатку до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору та зобов`язується оплатити адвокату гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та виконані інші роботи згідно з даного Договору.

Відповідно до рахунку № 05/01 від 05.11.2021 року до договору про надання правової допомоги адвокатом надано такі послуги: усні консультації з вивченням документів щодо захисту своїх прав в отриманні публічної інформації від сільської ради, оскарження відмови у судовому порядку та порядок виконання рішення суду 2 консультації 600 грн.; підготовка та складання адміністративного позову, підписання та подача до суду 3200 грн., разом 3800 грн.

Суд встановив, що відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 39 від 30.11.2021 року прийнято від ОСОБА_1 3800 грн. (а.с. 29).

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Та у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини та Верховного Суду до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений перелік наданих послуг з правової (правничої) допомоги, з урахуванням, що справа не є складною, вартість цих послуг в розмірі 3800 грн є завищеною.

Тому, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 1000 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, кількість складених представником позивача процесуальних документів, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача складають 1000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1) щодо ненадання публічної інформації на пункти 2,5,7 запиту ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) від 25.10.2021 та не роз`ясненні у листі від 02.11.2021 року № 1286/4-02 порядку оскарження такої відмови.

Зобов`язати Розквітівську сільську раду Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1) надати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) повну, точну та достовірну публічну інформацію на пункти 2,5,7 її запиту від 25.10.2021 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області (код ЄДРПОУ 40146613, місце знаходження: 67324, Одеська область, Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

В іншій заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко