Ухвала

від 14.11.2023 по справі 607/10917/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14.11.2023 Справа №607/10917/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Садівницькетовариство «Золотаосінь»,Великоберезовицька селищнарада Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті прозобов`язання вчинитипевні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Садівницьке товариство «Золота осінь», Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2023 залишено без розгляду даний позов.

ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Сампарою Н.М., яка на виконання даного договору надала відповідачу послуги, що виконані в акті виконаних робіт від 23.10.2023.

А тому, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 20000,00 грн понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити з мотивів та підстав, викладених у ній.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила щодо стягнення витрат на правову допомогу та просила відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою, подавши письмові заперечення, в яких просить суд врахувати пенсійний вік позивача та його дружини (малий дохід пенсія), наявність у позивача дитини-інваліда, яка перебуває на повному його забезпеченні, а також недоведеність факту понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, оскільки відсутні будь-які платіжні документи, які б свідчили про реально понесені витрати відповідача у зв`язку із розглядом даної справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті від31.10.2023залишено безрозгляду позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Садівницькетовариство «Золотаосінь»,Великоберезовицька селищнарада Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті прозобов`язання вчинитипевні дії.

Відповідно до вимогст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому,ст. 12 ЦК Українипередбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положеньст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання права. Причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

26 жовтня 2023 року представник відповідача адвокат Сампара Н.М. подала до суду заяву про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у даній цивільній справі.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема,судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2023 залишено без розгляду позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Садівницьке товариство «Золота осінь», Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судові засідання на 19.10.2023, 23.10.2023, 27.10.2023 та 31.10.2023.

Суд враховує, що представником відповідача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, а саме, договір про надання правової допомоги № б/н від 10.07.2023 та акт виконаних робіт від 23.10.2023.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правничої допомоги.

Таким чином, представник відповідача надала докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом із тим, представник позивача подала до суду заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник позивача зазначала про те, що розрахунки, надані відповідачем на підтвердження витрат понесених нею на правничу допомогу, є завищеними та було вказано про неспівмірність таких витрат, та просила відмовити у їх стягненні в повному обсязі. Також просила врахувати пенсійний вік позивача, який має на утриманні дружину-пенсіонера, яка є інвалідом 2 групи та дочку, яка є інвалідом першої групи.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу, взявши до уваги вищевказані докази на підтвердження факту укладення договору про надання правової допомоги № б/н від 10.07.2023 та акту виконаних робіт від 23.10.2023, дійшов висновку про те, що визначений ОСОБА_4 розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді (20000,00 грн) є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, щодо понесених витрат на правничу допомогу, а саме, за детальне обговорення, аналіз проблеми, консультація клієнтів, ознайомлення з матеріалами та документами, зібрання доказів, аналіз судової практики в даній категорії справ, вироблення правової позиції захисту написання відзиву на позов та написання заяви про витрати на правову допомогу у кількості 11 годин, а також за участь адвоката у чотирьох судових засіданнях, загальною тривалістю часу 1 год 20 хв на суму 20000,00 грн, не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості, оскільки, з огляду на зміст відзиву, його написання не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_4 , суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом відповідача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, враховуючи виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_3 має на утриманні дружину-пенсіонера, яка є інвалідом 2 групи та дочку, яка є інвалідом першої групи та перебуває на його утриманні, а також те, що позивач заперечує проти розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Садівницьке товариство «Золота осінь», Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 14 листопада 2023 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко