Рішення

від 08.11.2023 по справі 480/8428/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року Справа № 480/8428/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сізової К.О.,

представника позивача - Бикової Р.Ю.,

представника відповідача - Великодної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8428/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (далі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805000/2023/000044/2 від 29.06.2023 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000344;

- відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.06.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ «РЕАЛ 73» від імені позивача до структурного підрозділу відповідача було подано електронну митну декларацію № 23UA805020006950U1, згідно з якою відповідачеві пред`являлися до митного оформлення імпортовані товари № 1 та № 2. перелік та опис яких зазначалася у графах 31 цієї митної декларації.

Представник позивача стверджує, що незважаючи на те, що подання передбачених частиною 2 статті 53 МК України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, однак вказаною посадовою особою 28.06.2023 року було надіслано до спеціалізованого структурного підрозділу запит щодо перевірки правильності визначення вартості товару у митній декларації, у зв`язку з чим 28.06.2023 року відповідачем було надіслано електронний запит про надання додаткових документів.

Втім, незважаючи на повне виконання вимог посадової особи відповідача з надання додаткових документів, останнім 28.06.2023 року о 16:30 було надіслано черговий електронний запит, в якому зазначалася інформація про спрацювання профілів ризиків АСАУР і що під час проведення перевірки наданих до митного оформлення документів виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: відповідно до наданого декларантом рахунка-проформи від 20.04.2023 року № 9000000791 вартість товару складає 36928,19 евро. Разом з тим, сума платежу за товар згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01.05.2023 року № 84 становить 6928,19 дол.США. Додатково здійснено порівняння заявленої митної вартості товару «радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» з рівнем митної вартості товару з подібними (аналогічними) характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є нижчим, ніж рівень митної вартості подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено. Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, позивача (повторно) зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі основні та додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На переконання представника, посадовою осооою відповідача було формально затребувано додатковий платний документ, адже посилання па наявні розбіжності у валютах рахунка- проформи та платіжної інструкції не відповідають дійсності, з огляду на те, що в обох цих документах валютою вказано USD. При цьому, рахунок-проформу було витребувано у позивача всупереч вимог частини 3 статті 53 МК Україні, тобто - за відсутності встановлених законом підстав для таких дій.

Також, представник позивача акцентує увагу суду, що скориставшись правом на надання пояснень, позивач направляв лист від 28.06.2023 року № 2806-01, в якому вказав, що платіжні доручення № 84 від 01.05.2023 на суму 6928,19 дол. США та № 88 від 26.06.2023 на суму 29961,00 дол. США в сумі складають вартість товару згідно інвойсу №СІ02023000000152 від 19.06.2023, а саме 36.889,19 дол. США. Перший платіж було вчинено в якості часткової оплати замовленої партії товару, а другий платіж - в якості доплати його ціни. Розбіжності в сумі між проформою-інвойсом № 9000000791 від20.04.2023 та інвойсом № СІ02023000000152 від 19.06.2023 полягають в тому, що при підготовці товару до завантаження відділ якості постачальника-виробника не дозволив завантаження 1 шт «Konveks Panel Rad. Т22 300x1800 Радіатор СОРА сталевий панельний з боковим підключенням тип 22:300/1800», вартістю 54,30 дол. США у зв 'язку з його неналежною якістю, натомість було здійснено заміну цієї товарної позиції на товар «L Console 500 СОРА Настінне кріплення радіатора 500мм» 30 шт., вартістю 15,30 дол. США.

На думку представника позивача, уповноваженою особою позивача під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів.

Втім, незважаючи на викладене, 29.06.2023 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000044/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару № 1 скориговано «за резервним методом» і її розмір підвищено з 38705,78 дол.США до 50 753,74 дол.США (з 1.90 дол.США/кг на 2.63 дол. США/кг), що потягло за собою збільшення розміру митних платежів.

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000344, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову мигну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 11.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 05 вересня 2023 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 28.06.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ «РЕАЛ 73» від імені позивача до структурного підрозділу відповідача було подано електронну митну декларацію № 23UA805020006950U1, згідно з якою відповідачеві пред`являлися до митного оформлення імпортовані товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією № 23UA805020006950U1 від 28.06.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.

На переконання представника, зважаючи на те, що поданi декларантом документи були неповними і такими, що обчисленню не підлягали, враховуючи ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити ціну, що сплачена за товар, контролючий орган дійшов до правильного висновку про неможливість використання інформації щодо ціни, яка була заявлена декларантом під час митного оформлення товару.

Відтак, у митного органу виникла необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення, яких вже здійснено на митній території України.

Тому, керуючись частиною першою статті 55 МК України 29 червня 2023 року відносно заявлених у МД товарів відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000044/2 та винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000344, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову мигну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача, оскаржувані рішення є правомірними, законними і обгрунтованими, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.09.2023 відкладено розгляд справи до 21 вересня 2023 року.

21.09.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги розгляд справи відкладено до 03 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 03.10.2023, відкладено розгляд справи до 11 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 11.10.2023, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08 листопада 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти позовних з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 28.06.2023 року уповноваженою на декларування особою ТОВ «РЕАЛ 73» від імені позивача було подано електронну митну декларацію №23UA805020006950U1 (далі МД), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, пофарбовані у білий колір, виготовлені із високотехнічної сталі: Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 22: 300/400-8шт, 300/800-5шт ,300/900-5шт, 300/1000-5шт, 300/1400-28шт, 300/1600-20шт, 300/1800-19шт, 300/2000-10шт, 500/400-18шт, 500/500-54шт, 500/600-18шт, 500/700-18шт, 500/800-72шт, 500/900-18шт, 500/1000 -72шт, 500/1100 -18шт, 500/1200 72шт, 500/1400 18 шт, 500/1600 -36шт, 500/1800- 8шт, 500/2000 -8 шт, 600/900 3 шт, 600/1200 6шт, 500/900 18 шт, Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 22: 300/600 VR-6шт, 500/1800 VR -4шт, 500/2000 VR -4шт, 500/1800 VR -1шт. Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 33: 300/500 VR-2шт, 300/600 VR -5шт, 300/1000 VR -10шт, 300/1100 VR -3шт, 300/1200 VR -4шт, 300/2000 VR -3шт. Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 33: 300/1000-5шт, 300/1100-5шт, 300/1200-5шт, 300/1400- 13шт, 300/1600-2шт, 500/500-5шт, 500/600-10шт, 500/700-12шт, 500/1000-5шт, 500/1200-5шт, 500/1400-8шт, 500/1600-5шт, 300/1600-3шт. Радіатори СОРА стальні панельні з боковим підключенням тип 11: 500/400-10шт, 500/500-10шт, 500/600-3шт, 500/900-8шт, 500/1000-3шт, 500/1400 4 шт. Радіатори СОРА стальні панельні з нижнім підключенням тип 11: 500/500 VR -4шт, 500/800 VR -6шт, 500/1000 VR -5шт, 500/1200 VR 5 шт, 500/1400 VR 5 шт, 500/2000 VR 3 шт . (а.с. 19-21).

Разом з митною декларацією митному органу було надано пакет документів, визначених в графі 44 вказаної МД:

1. за кодом «0271» - пакувальний лист 80025353 від 19.06.2023;

2. за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) CI02023000000152 від 19.06.2023 року;

3. за кодом «0730» - автотранспортна накладна A № 01459 від 19.06.2023 року;

4. за кодом «d0862» - декларація про походження товару CI02023000000152 від19.06.2023 року;

5. за кодом «3002» платіжний документ, що підтверджує вартість товару 88 від 26.06.2023;

6. за кодом «3002» платіжний документ, що підтверджує вартість товару 84 від01.05.2023;

7. за кодом «3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 77 від27.06.2023 року;

8. за кодом «3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 27.06.2023 року;

9. за кодом «3014» прейскурант (прайс лист) виробника товару від 01.09.2022;

10. за кодом «4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1701/CS від 17.01.2022;

10. за кодом «d4207» - договір про надання послуг митного брокера б/н від 23.11.2016 року;

11. за кодом «9000»- технічна документація від 28.06.2023 року;

12. за кодом «9610»- копія митної декларації країни відправлення 23341300EX00495221 від 20.06.2023 року.

У зв`язку з надходженням запиту від ВМО "Центральний" МП "Суми" щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, відповідачем було надіслано електронний запит про надання додаткових документів, а саме: комерційних документів (рахунку-фактури або рахунку-проформи), відповідно до яких здійснювалась оплата за товар в сумі 6928,19 дол.США, про що зазначено в платіжній інструкції від 01.05.2023 № 84; договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг; заявки до договору про надання транспортно-експедиційних послуг; платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури (а.с. 59).

У відповідь на вказаний запит відповідача уповноваженою на декларування особою було надіслано лист від 28.06.2023 року № 301, згідно з яким надавалися сканкопії договору про надання транспортних послуг від 19.08.2021 року № 19/08-1, договору-заявки №09/06/ТА від 09.06.2023 року, платіжного доручення на оплату транспортних послуг №3635 від 28.06.2023 року - на підтвердження складової митної вартості щодо вартості транспортування товару до місця ввезення на митну територію України; інвойс-проформу №9000000791 від 20.04.2023 року із його перекладом - на підтвердження наявності підстав для часткової оплати замовленої партії товару у розмірі 6928,19 дол.США (а.с. 62).

У подальшому, 28.06.2023 року відповідачем було надіслано електронний запит, в якому зазначалася інформація про спрацювання профілів ризиків АСАУР і що під час проведення перевірки наданих до митного оформлення документів виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: "відповідно до наданого декларантом рахунка-проформи від 20.04.2023 року № 9000000791 вартість товару складає 36 928.19 евро. Разом з тим, сума платежу за товар згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01.05.2023 року № 84 становить 6928.19 дол.США. Додатково здійснено порівняння заявленої митної вартості товару «радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» з рівнем митної вартості товару з подібними (аналогічними) характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено. Встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є нижчим, ніж рівень митної вартості подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено. Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару". Позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі основні та додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 63-64).

У відповідь на вказаний запит відповідача позивачем було направлено лист від28.06.2023 року № 2806-01, у відповідності до якого відповідачеві пояснювалося, що платіжні доручення № 84 від 01.05.2023 на суму 6928,19 дол. США та № 88 від 26.06.2023 на суму 29961,00 дол. США в сумі складають вартість товару згідно інвойсу №CI02023000000152 від 19.06.2023, а саме 36889,19 дол. США. Перший платіж було вчинено в якості часткової оплати замовленої партії товару, а другий платіж - в якості доплати його ціни. Розбіжності в сумі між проформою-інвойсом № 9000000791 від 20.04.2023 та інвойсом № CI02023000000152 від 19.06.2023 полягають в тому, що при підготовці товару до завантаження відділ якості постачальника-виробника не дозволив завантаження 1 шт «Konveks Panel Rad. Т22 300x1800 Радіатор СОРА сталевий панельний з боковим підключенням тип 22:300/1800», вартістю 54,30 дол. США у зв 'язку з його неналежною якістю, натомість було здійснено заміну цієї товарної позиції на товар «L Console 500 СОРА Настінне кріплення радіатора 500мм» 30 шт., вартістю 15,30 дол. США.

Також, у цьому листі позивачем було акцентовано увагу на тому, що на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару було подано усі необхідні товаросупровідні документи та зазначався їх повний перелік, а також додатково за власного ініціативою подавався документ - Order Confirmation (підтвердження замовлення товару) від 20.04.2023 року № 9000000791, в якому зазначено перелік товарних найменувань та одиниць товару вартістю 36928,19 дол. США та валюту платежу USD (дол.США), а також посилання на рахунок-проформу № 9000000791 (а.с. 65).

Однак, 29.06.2023 о 08:24 відповідачем надіслано електронне повідомлення, в якому вказувалося, що «у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 МК України митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу та повідомляє, що митна вартість товару «радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» складає 2,63 дол.США/кг (МД від 05.06.2023 № UA408020/2023/36226). Якщо Ви згодні із запропонованою митною вартістю, прошу повідомити митний орган» (а.с. 66)

У відповідь на вказане повідомлення позивачем було направлено лист від 29.06.2023 року № 2906-01, в якому зазначалося, що із запропонованим рівнем митної вартості не згоден і вважає, що відсутні підстави для коригування заявленого розміру митної вартості та проведення процедури консультації з метою зміни основного методу на резервний. Окрім того, в повідомленні не було зазначено обгрунтованих підстав для взяття до уваги ціни з МД іншого регіону України, в той час як в Сумській митниці буди митні оформлення аналогічних товарів, що відповідно суперечить ч. 2 ст. 64 МК України. Окрім того, позивач зазначив, що в повідомленні не вказується, що запропонована ціна є результатом прийняття для митних цілей нижчої з двох альтернативних вартостей, а не навпаки. Відтак, з метою належного проведення процедури консультації має бути наведено принаймні декілька МД із відповідними цінами на аналогічні товари, включаючи митні оформлення аналогічних товарів нашого підприємства (а.с. 69).

У подальшому, 29.06.2023 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2023/000044/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару № 1 скориговано «за резервним методом» і її розмір підвищено з 38705,78 дол.США до 50 753,74 дол.США (з 1.90 дол.США/кг на 2.63 дол. США/кг), що потягло за собою збільшення розміру митних платежів (а.с. 15-16).

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000344, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову мигну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с.17-18).

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі Класифікатор документів).

Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, установлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:

4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Bказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання.

Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.

В цьому контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями застосування системи управління ризиками є:

запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену правову позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.

Як вбачається з матеріалів справи, до митної декларації № 23UA805020006950U1 декларантом надавалися такі документи:

- зовнішньоекономічний договір - контракт від 17.01.2022 року № 1701/CS, укладений між продавцем - компанією Сора Isi Sistemleri Sanayi ve Ticaret A.S. (Турція) та покупцем - TOB «Симфонія тепла», в якому вказується, що продавець продає, а покупець придбаває товар, вказаний в Проформах Інвойсах до цього контракту. Товар поставляється па умовах FOB Gemlik. Турція, включаючи упаковку та маркування у відповідності до правил ІНКОТЕРМС-2020 або на інших умовах, визначених в підтвердженому замовленні, яке підтверджується шляхом виставлення рахунку-фактури (Proforma invoice) з вказівкою типу, розміру, кількості, ціни, загальної вартості товару (пункти 3.1 та 3.3 контракту);

- рахунки-фактури (Invoice) від 19.06.2023 року № CI02023000000152 та його перекладу, в якому зазначено 829 товарних одиниць вартістю 36889,19 дол.США з відстрочкою оплати в 15 днів до 04.07.2023 року, а також вказано, що ціни інвойсу сформовані з урахуванням 5% знижки до прайс-листа від 01.09.2022 року;

- рахунок e-FATURA від 19.06.2023 року № 002023000000152, сформований на підставі проформи № 9000000791, в якому зазначено 829 товарних одиниць вартістю в розмірі 36 889,19 дол.США та його вагу 19300 кг;

- пакувальний лист від 19.06.2023 року № 80025353, в якому зазначено 829 товарних одиниць вартістю на 30 товарних місцях з умовою поставки FCA BURSA та його вагу 19300 кг;

- товаротранспортна накладна (CMR) від 19.06.2023 року № А01459, в якій зазначено країною відправлення товару TURKEY (BURSA) та країною його призначення - Україну;

- експортна митна декларація (декларація країни відправлення) від 20.06.2023 року №23341399ЕХ00495221, в якій вказано вартість імпортованого товару у розмірі 36889,19 дол.США (графа 22 цієї митної декларації), яка піддається обчисленню за допомогою сумування вартостей двох товарних позицій (36873,89 дол.США + 15.30 дол.США);

- прайс-лист від 01.09.2022 року, в якому зазначаються запропоновані до продажу товарні найменування із цінами на кожну з них;

- платіжні інструкції в іноземній валюті від 01.05.2023 року № 84 на суму 6 928,19 дол.США та від 26.06.2023 року № 88 на суму 29 961,00 дол.США, що в сумі складає ціну інвойсу - 36889,19 дол.США;

- рахунок на оплату № 77 від 27.06.2023 року на оплату транспортно-експедиційних послуг, в якому вказана вартість послуг окремо до пункту ввезення через митний кордон України (67 000 грн.) та після пункту ввезення через митний кордон України (60 000 грн.);

- довідка про транспортні витрати від 27.06.2023 року, виданої експедитором ТОВ «ТМ ТРАНС» про вартість транспортування товару позивача до пункту ввезення через митний кордон України в розмірі 67 000 грн. та після пункту ввезення через митний кордон Україні в розмірі 60 000 грн., а також про відсутність страхування цього вантажу;

- лист продавця товару про надання персональної знижки в розмірі 5% від встановлених ним цін, за умови, що позивач здійснить замовлення товару у строк до 21.04.2023 року і якщо воно буде завантажено постачальником до 25.06.2023 року;

- сертифікат про походження товару № 0156652 від 20.06.2023 року.

Суд враховує, що з метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог відповідача щодо надання додаткових документів, уповноваженою на декларування особою було надано відповідачу копії договору про надання транспортних послуг від 19.08.2021 року № 19/08-1, договору-заявки № 09/06/ТА від09.06.2023 року, платіжного доручення на оплату транспортних послуг № 3635 від 28.06.2023 року - на підтвердження складової митної вартості щодо вартості транспортування товару до місця ввезення на митну територію України; інвойс-проформу №9000000791 від 20.04.2023 року із його перекладом - на підтвердження наявності підстав для часткової оплати замовленої партії товару у розмірі 6928,19 дол.США.

Втім, незважаючи на виконання вимог посадової особи відповідача з надання додаткових документів, останнім 28.06.2023 року о 16:30 було надіслано черговий електронний запит, в якому зазначалася інформація про спрацювання профілів ризиків АСАУР і що під час проведення перевірки наданих до митного оформлення документів виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: відповідно до наданого декларантом рахунка-проформи від 20.04.2023 року № 9000000791 вартість товару складає 36928,19 евро. Разом з тим, сума платежу за товар згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01.05.2023 року № 84 становить 6928,19 дол.США.

Однак, суд зауважує, що посилання митного органу на наявні розбіжності у валютах рахунка- проформи та платіжної інструкції не відповідають дійсності, з огляду на те, що в обох цих документах валютою вказано USD.

Також, на спростування доводів відповідача щодо наявності розбіжностей між вартістю товару у розмірі 36928, 19 дол. США відповідно до наданого декларантом рахунка- проформи від 20.04.2023 року № 9000000791 та вартістю товару у розмірі 36 889.19 дол.США. відповідно до рахунка-фактури від 19.06.2023 року № С102023000000152 позивачем було направлено лист від 28.06.2023 року № 2806-01, зі змісту якого вбачається, що платіжні доручення № 84 від 01.05.2023 на суму 6928,19 дол. США та № 88 від 26.06.2023 на суму 29961,00 дол. США в сумі складають вартість товару згідно інвойсу № CW2023000000152 від 19.06.2023, а саме 36.889,19 дол.США. Перший платіж було вчинено в якості часткової оплати замовленої партії товару, а другий платіж - в якості доплати його ціни. Розбіжності в сумі між проформою-інвойсом № 9000000791 від 20.04.2023 та іивойсом № С102023000000152 від 19.06.2023 полягають в тому, що при підготовці товару до завантаження відділ якості постачальника-виробника не дозволив завантаження 1 шт «Konveks Panel Rad. Т22 300x1800 Радіатор СОРА сталевий панельний з боковим підключенням тип 22:300/1800», вартістю 54,30 дол. США у зв 'язку з його неналежною якістю, натомість було здійснено заміну цієї товарної позиції на товар «L Console 500 СОРА Настінне кріплення радіатора 500мм» 30 шт., вартістю 15,30 дол. США.

У контексті наведеного, суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Втім, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

У свою чергу, наведений в графі 33 рішення довод відповідача про те, що ним «додатково здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товару з подібними (аналогічними) характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено і встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є значно нижчим, ніж рівень митної вартості подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено» критично оцінюється судом, адже саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Також, у відзиві відповідачем, з посиланням на норму частини 5 статті 54 МК України, зазначається, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, спрацювання зазначеного у відзиві ризиків системі АСАУР свідчили лише про необхідність ретельного опрацювання поданих товаросупровідних документах, а не про обов`язок коригування заявленого розміру митної вартості.

А тому, вищевикладене обґрунтування відповідача, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі № 820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів».

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25листопада 2020 року у справі № 640/4941/19.

Разом з тим, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 березня 2021 року у справі № 809/857/17.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.06.2023 року №UА805000/2023/000044/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000344, оскільки такі не відповідають критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. відповідно до платіжної інстукції від 08.08.2023 року № 261 (а.с. 75).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.06.2023 року № UА805000/2023/000044/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2023/000344.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симфонія тепла" (вул. Прокоф`єва, буд. 19, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 38146855) суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.11.2023.

Суддя Є.Д. Кравченко