Рішення

від 14.11.2023 по справі 600/5202/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/5202/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Остапенка В.В., представника позивача Лазоряка М.І., представників відповідача Агатія В.В. та Чокан М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року за №00000/213/Ж10/24-13-07-05.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У ході підготовки даної справи до розгляду по суті судом: з`ясовано зміст заявлених вимог; з`ясовано позицію відповідача; отримано від сторін заяви по суті справи, письмові пояснення та докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 27.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно змісту поданих позивачем заяв по суті справи, додаткових письмових пояснень та пояснень у судовому засіданні, в обґрунтування заявлених вимог позивач вказував про протиправність наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушенням відповідачем пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України та про завищення податковим органом розміру пені за порушення позивачем розрахунків у сфері ЗЕД на 3329582,07 грн.

Так, позивачем указувалось, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.10.2022 року №1311-п є незаконним, відповідно, у податкового органу не було підстав для проведення перевірки, оскільки 15-денний строк надання відповіді на запит про надання інформації та її документального підтвердження від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03, що встановлений підпунктом 78.1.1. статті 78 Податкового кодексу України, станом на дату винесення названого наказу не закінчився, адже його перебіг зупинено пунктами 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Також, на думку позивача, відповідачем порушено пункт 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки згідно заяви від 29.09.2022 року №23 позивач просив відповідача проводити всі перевірки за місцем ведення бухгалтерського обліку за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700. Відтак, відповідач в порушення названої норми не призначив виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці за указаною адресою, натомість провів документальну позапланову невиїзну перевірку. Крім цього, позивачем вказувалося, що ним в усному порядку з податковим інспектором Яковлевою Т.І. погоджено, що податкові інспектори прийдуть на перевірку 05.10.2022 року, водночас 05.10.2022 року в месенджері Viber на запитання чи прийдуть на перевірку позивача, ОСОБА_1 повідомила, що такі не прийдуть. При цьому звернута увага і на те, що відповідач у червні 2021 року вже виходив на перевірку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , однак до перевірки не був допущений, а наказ про проведення такої від 24.06.2021 року №873-п скасований у судовому порядку постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 року у справі №600/2899/21-а. Вказане свідчить про те, що відповідач достовірно знав про знаходження бухгалтерських документів позивача саме за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700. При цьому зазначено, що позивач не ухилявся від проведення перевірки на законних підставах та самостійно подав заяву з проханням проводити таку саме за вказаною адресою.

Крім цього, вказувалося позивачем і про завищення податковим органом розміру пені за порушення позивачем розрахунків у сфері ЗЕД на 3329582,07 грн, оскільки позивачем, який не знав про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не було подано для перевірки документи, які підтверджують отримання коштів позивачем від нерезидентів-покупців.

Згідно поданих відповідачем заяв по суті справи та пояснень у судовому засіданні, податковий орган щодо заявлених вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити, вказуючи про законність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідачем зазначалося, що перевірка проводилась за період діяльності з 01.02.2018 року по 31.10.2022 року відповідно до податкової інформації, отриманої від Національного банку України (листи: від 23.12.2019 року № 25-0006/67238/ДСК, від 18.02.2020 року № 25-0006/30/ ДСК, від 25.03.2021 року № 25-0006/53/ДСК), які зазначені в листах «Про надання інформації та її документального підтвердження», а саме: №419/10/24-13-05-03-16 від 20.01.2020 року; №1624/10/24-13-05-03-16 від 13.03.2020 року; №3299/6/24-13-07-07 від 15.04.2021 року; №3348/6/24-13-07-07-03 від 03.06.2022 року. У змісті зазначених листів конкретизовано в чому саме полягає порушення, а саме: «інформація про виявлені факти порушень граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених постановами Правління НБУ від 02.01.2019 року №5 та №7 на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по контрактах: №1 від 26.01.2018 року, №2 від 01.03.2012 року, №4 від 07.02.2020 року». При цьому вказано, що листи рпо надання інформації та її документального підтвердження, а також запит від 06.10.2022 року №7243/6/24-13-07-05 «Про надання документів», направлялися позивачу на податкову адресу ТОВ «Грін Вуд Чернівці», яка вказана в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які поверталися поштою до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відмітками «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Також відповідачем зауважувалося, що у зв`язку з викладенням у новій редакції підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для платників податків та контролюючих органів поновлюється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в частині строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Відтак, наказ від 06.10.2022 року №1311-п ГУ ДПС у Чернівецькій області на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» з 16.11.2022 року тривалістю 5 робочих днів винесено згідно чинного законодавства.

Крім цього, на думку відповідача, ним не порушено пункт 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, адже письмове звернення під час документальної невиїзної перевірки від ТОВ «Грін Вуд Чернівці» до ГУ ДПС у Чернівецькій області не надходило.

Вказувалося податковим органом і про обґрунтованість висновків, зроблених за результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці». При цьому зазначено, що позивачем до перевірки не надано розрахункових документів, а саме: платіжних доручень, SWIFTів на зарахування коштів, виписки з (розподільчого та розрахункового) валютних рахунків, рахунків в національній валюті України, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», які підтверджують відображення фінансових операцій в бухгалтерському обліку за період з 01.02.2018 року по 31.10.2022 року. Тому, враховуючи п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, валютна виручка на валютний рахунок ГОВ «Грін Вуд Чернівці» за експортований товар по контрактах договорів №1 від 26.01.2018, №2 від 01.03.2012 року та №4 від 07.02.2020 року за результатами перевірки не надходила. Таким чином, на думку відповідача, при виконанні умов названих договорів встановлено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», частини 1, частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 21 Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»», а саме: неповернення валютної виручки від експорту товарів в законодавчо встановлений термін.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці зареєстроване як юридична особа за місцезнаходженням: 59030, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Буденець, вул. Сторожинецька, 8; код ЄДРПОУ 33540070.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 79.2 статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, 06.10.2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято наказ №1311-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»».

Цим наказом вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» з 16.11.2022 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.02.2018 року по 31.10.2022 року з метою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактах №1 від 26.01.2018 року, №2 від 01.03.2012 року, №4 від 07.02.2020 року.

06.10.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області направило позивачу на його податкову адресу указаний наказ, повідомлення на перевірку та запит про надання документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з нерезидентами по зовнішньоекономічних контрактах №1 від 26.01.2018 року, №2 від 01.03.2012 року, №4 від 07.02.2020 року. Однак рекомендований лист з повідомленням про вручення повернувся поштою до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».

29.11.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області складено Акт №4188/Ж5/24-13-07- 05/33540070 «Про результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»», у якому вказано про встановлення порушень платником податку вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», частини 1, частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пунктиу 21 Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»», а саме: неповернення валютної виручки від експорту товарів в законодавчо встановлений термін.

На підставі указаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 року за №00000/213/Ж10/24-13-07-05, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності 4623820 грн 43 коп.

Не погоджуючись із прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заявлених у ній вимог, позивач не погоджується та оскаржує прийняте відповідачем за результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05.

При цьому в обґрунтування його незаконності вказує про протиправність наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та порушення відповідачем пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України.

У зв`язку з цим варто заначити, що відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 у справі № 826/14123/18, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, питання правомірності дій контролюючого органу щодо призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про оскарження рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Таким чином, оскільки незаконність податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05 позивач обґрунтовує, перш за все, протиправністю дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення, то суд, беручи до уваги наведену вище правову позицію Верховного Суду, спочатку надає оцінку таким доводам позивача.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції на час призначення перевірки позивача).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України.

З наказу відповідача від 06.10.2022 року №1311-п вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, необхідними умовами для призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є отримання податкової інформації про порушення платником податків законодавства та ненадання таким платником податків пояснень і їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом встановлено, що призначенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача 06.10.2022 року передувало винесення відповідачем 03.06.2022 року за №3348/6/24-13-07-07-03 письмового запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження», який був отриманий представником позивача Лазоряком М.І. 07.09.2022 року, що вбачається з оригіналу указаного запиту, долученого судом до матеріалів справи у судовому засіданні 14.11.2023 року.

Позивачем указувалося, що ним станом на час звернення до суду з цим позовом (27.07.2023 року) не було надано відповідачу відповіді на вказаний запит, оскільки 15-денний строк, встановлений підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для його подання, не закінчився, адже його перебіг зупинено пунктами 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

При цьому позивач наголошував, що він мав намір виконати вимоги запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року за №3348/6/24-13-07-07-03 після закінчення воєнного стану в Україні.

За таких обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому неодноразово постановами Уряду (зокрема, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 та ін.) дія карантину продовжувалася і такий фактично був відмінений з 01.07.2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України (зокрема від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 №58/2023).

Отже, станом на час винесення відповідачем письмового запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03 й отримання його представником позивача 07.09.2022 року, та винесення відповідачем наказу від 06.10.2022 року №1311-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України в Україні діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнний стан, введений Указом Президента України.

Згідно пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Відповідно до пункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що станом на час винесення відповідачем наказу від 06.10.2022 року №1311-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перебіг строку, встановленого платнику податків підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для надання ним пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання обов`язкового письмового запиту контролюючого органу), не закінчився, адже такий було зупинено пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

У ході судового розгляду справи відповідачем в обґрунтування законності своїх дій та призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача указувалося, що у зв`язку з викладенням у новій редакції підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, для платників податків та контролюючих органів поновлюється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в частині строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

З огляду на це суд зауважує, що підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час винесення наказу від 06.10.2022 року №1311-п) не містив положень про поновлення перебігу строку для платника податку саме на подання ним пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання обов`язкового письмового запиту контролюючого органу), тобто строку, визначеного підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перебіг якого було зупинено станом на 06.10.2022 року згідно приписів пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що станом на 06.10.2022 року у податкового органу не було підстав для призначення і проведення документальної невиїзної перевірки позивача, оскільки 15-денний строк надання відповіді на письмовий запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03, отриманий представником позивача 07.09.2022 року, не закінчився в силу зупинення його перебігу згідно пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Отже, у спірних відносинах відповідачем не дотримано одну з умов для призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлення факту не подання платником податків пояснень і їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Крім цього, вирішуючи спір, суд звертає увагу і на таке.

З обставин справи вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була призначена наказом від 06.10.2022 року №1311-п згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто на підставі податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно змісту запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 03.06.2022 року №3348/6/24-13-07-07-03, Акту від 29.11.2022 року №4188/Ж5/24-13-07-05/33540070 «Про результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці»» та пояснень відповідача у ході судового розгляду справи, такою податковою інформацією є отримані від Національного банку України листи: від 23.12.2019 року №25-0006/67238/ДСК, від 18.02.2020 року №25-0006/30/ ДСК, від 25.03.2021 року №25-0006/53/ДСК.

Проте таких листів до відзиву на позовну заяву та заперечення відповідачем не додано.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року, постановленою судом у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, витребувано у ГУ ДПС у Чернівецькій області, зокрема, і вказані листи Національного банку України.

Однак відповідачем таких суду надано не було.

При цьому в судовому засіданні 14.11.2023 року представником відповідача вказано, що такі листи Національного банку України у ГУ ДПС у Чернівецькій області відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що станом на час прийняття наказу від 06.10.2022 року №1311-п у ГУ ДПС у Чернівецькій області фактично була відсутня податкова інформація (в даному випадку це листи Національного банку України від 23.12.2019 року №25-0006/67238/ДСК, від 18.02.2020 року №25-0006/30/ ДСК, від 25.03.2021 року № 25-0006/53/ДСК), наявність якої зумовлює призначення документальної перевірки платника податків згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Щодо тверджень представника відповідача у судовому засіданні 14.11.2023 року про спілкування з ДПС України з приводу надання указаних листів Національного банку України, то такі суд оцінює критично, адже на їх підтвердження не надано жодних доказів.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду цієї справи відповідачем не надано належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів правомірності призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці» саме на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про незаконність призначення відповідачем наказом від 06.10.2022 року №1311-п документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вуд Чернівці», що, у свою чергу, дає підстави для висновку про незаконність прийнятого за результатом її проведення й оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05.

Також в обґрунтування позову позивачем зазначалося про порушення відповідачем пункту 79.5 статті 79 ПК України.

Так, статтею 79 ПК України встановлені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно пункту 79.5 статті 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві від 29.09.2022 року №23, яка була отримана ГУ ДПС у Чернівецькій області 29.09.2022 року, просив відповідача проводити всі податкові перевірки за місцем ведення бухгалтерського обліку за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700.

Факт отримання названої заяви та наявність її у податковому органі відповідачем у ході судового розгляду справи не заперечувався.

Між тим, як вбачається з обставин справи, відповідач жодним чином не відреагував на вказану заяву позивача та, як наслідок, за наявності фактично письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки провести документальну виїзну перевірку провів документальну невиїзну перевірку, що за відсутності у позивача достовірної інформації про її призначення та проведення унеможливило його подати податковому органу усі необхідні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грін Вуд Чернівці» за період та з питань, що були предметом перевірки.

Щодо тверджень відповідача про не порушення ним пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки письмове звернення під час документальної невиїзної перевірки від ТОВ «Грін Вуд Чернівці» до ГУ ДПС у Чернівецькій області не надходило, то такі суд оцінює критично, адже станом на час призначення та проведення документальної невиїзної перевірки позивача у податкового органу вже було наявне письмове звернення позивача щодо проведення саме документальної виїзної перевірки за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700, тобто за місцем зберігання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грін Вуд Чернівці».

До того ж, суд звертає увагу і на доводи позивача, щодо яких відповідачем не було наведено заперечень, про те, що станом на 06.10.2022 року ГУ ДПС у Чернівецькій області достовірно знало про знаходження бухгалтерських документів позивача саме за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700 (зокрема згідно обставин, встановлених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 року у справі №600/2899/21-а за позовом ТОВ «Грін Вуд Чернівці» до ГУ ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу).

При цьому суд зауважує, що подання позивачем заяви від 29.09.2022 року №23, а також його комунікація із державним інспектором ГУ ДПС у Чернівецькій області Яковлевою Т.І. з приводу проведення/непроведення перевірки ТОВ «Грін Вуд Чернівці», про що зазначалося у позовній заяві та фактично визнавалося відповідачем у судовому засіданні в ході судового розгляду справи, свідчать про не ухилення позивача від проведення податковим органом його перевірки, водночас така мала бути проведена на законних підставах у відповідності до норм ПК України.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв:

- не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень;

- недобросовісно

- нерозсудливо;

- без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про завищення податковим органом розміру пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД на 3329582,07 грн та доводів відповідача про обґрунтованість висновків, зроблених за результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, і правомірність нарахування пені саме у розмірі 4623820 грн 43 коп., то такі оцінці не підлягають, оскільки уже не мають значення для правильного вирішення цього спору з огляду на протиправність оскаржуваного рішення у зв`язку із незаконністю призначення та проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача, за результатом якої таке рішення прийнято.

Крім цього, суд зазначає про неможливість дослідження й аналізу поданих позивачем в ході судового розгляду справи документів (банківських виписок по рахунках, SWIFT платежів), адже такі не були подані контролюючому органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, належної оцінки суб`єктом владних повноважень їм надано не було.

Зазначене унеможливлює суд досліджувати такі документи як докази, подані на підтвердження заявлених вимог, та давати їм правову оцінку.

Водночас, з огляду на обставини цієї справи та зважаючи на твердження позивача щодо не заперечення ним проведення ГУ ДПС у Чернівецькій області документальної виїзної перевірки ТОВ «Грін Вуд Чернівці» з дотриманням норм ПК України та твердження позивача щодо завищення податковим органом розміру пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД на 3329582,07 грн, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права провести документальну виїзну перевірку ТОВ «Грін Вуд Чернівці» за адресою: 58013, м. Чернівці, вул. Рівненська, 5 А, офіс 700, тобто за місцем зберігання документів фінансово-господарської діяльності позивача, які не були взяті до уваги при проведенні документальної невиїзної перевірки, призначеної наказом від 06.10.2022 року №1311-п.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність податкового повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №00000/213/Ж10/24-13-07-05. Натомість доводи відповідача є безпідставними, вони не спростовують доводів позову й не свідчать про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 26840,00 грн, а також 20000,00 грн, сплачені приватній аудиторській фірмі «Аудит-Сервіс» за здійснення операційного аудиту щодо розрахунків контрагентів-нерезидентів та визначення суми санкцій за несвоєчасні розрахунки.

Так, відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При цьому згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду) розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Особа, яка не є учасником судового процесу, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням доказу на вимогу суду, вчиненням інших процесуальних дій. У випадках, коли сума витрат особи, яка не є учасником судового процесу, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь такої особи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частин першої та сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до платіжної інструкції №951 від 19.07.2023 року позивачем при зверненні до суду з цим позовом майнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 26840,00 грн.

Водночас витрати у розмірі 20000,00 грн, сплачені позивачем приватній аудиторській фірмі «Аудит-Сервіс» за здійснення операційного аудиту щодо розрахунків контрагентів-нерезидентів та визначення суми санкцій за несвоєчасні розрахунки, стягненню з відповідача не підлягають, оскільки витрати за проведення на замовлення позивача аудиту не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи згідно приписів статей 132 та 138 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, подання позивачем до суду аудиторського звіту, проведеного приватною аудиторською фірмою «Аудит-Сервіс», було не обов`язковим. Оцінка такому судом фактично не надавалася в силу наведених вище підстав визнання незаконним оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2023 року за №00000/213/Ж10/24-13-07-05, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Чернівецькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці судові витрати у виді судового збору у розмірі 26840 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.11.2023 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Вуд Чернівці (59030, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Буденець, вул. Сторожинецька, 8, ЄДРПОУ 33540070), відповідач Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк