Рішення
від 17.11.2023 по справі 620/13789/23
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13789/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави 09.09.2023 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (далі сільська рада, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, розташовану в ній захисну споруду цивільного захисту населення - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, та земельну ділянку під ними, які розташовані в межах населеного пункту за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області;

- зобов`язати відповідача вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, розташовану в ній захисну споруду цивільного захисту населення - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321, та земельну ділянку під ними, які розташовані в межах населеного пункту за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області.

Свої вимоги мотивує тим, що невжиття визначених законодавством заходів з метою оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, розташовану в ній захисну споруду цивільного захисту населення та земельну ділянку під ними, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Ухвалою судді від 19.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому сільська рада позовні вимоги не визнала просила в їх задоволенні відмовити з огляду на те, що позивачем не аргументовано в інтересах держави, в особі якого органу діють органи прокуратури, не визначена наявність такого органу державної влади/органу місцевого самоврядування в цілому, а також яким актом передбачені такі функції зазначених органів держаної влади/місцевого самоврядування, невиконання яких є підставою для подання позову. Так, законодавство не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом. В чому полягає публічно-правовий характер відносин в сфері набуття права власності органом місцевого самоврядування позивач належно не обґрунтовує. Фактично прокурор порушує питання про зобов`язання провести державну реєстрацію набуття майна у комунальну власність, що свідчить про невідповідність позовних вимог тим критеріям, які визначені до предметної юрисдикції адміністративних судів.

Таж представником повідомлено, що сільська рада неодноразово повідомляла органи прокуратури, що виконання зазначених у запиті робіт буде здійснено за наявності джерел фінансування таких заходів. На разі уповноваженими підрозділами виконавчих органів селищної ради проводиться підготовка для проведення технічної інвентаризації будівлі Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з метою подальшого звернення до державного реєстратора з поданням повного пакету документації, а окреме оформлення протирадіаційної споруди як об`єкту нерухомого майна не передбачено законодавством України, відтак, буде здійснено комплексно, одночасно з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Законодавством України не передбачено певного строку на звернення до державного реєстратора з метою внесення відомостей про право власності на нерухоме майно.

Прокуратурою подано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позов просить задовольнити, оскільки бездіяльність відповідача як органу, уповноваженого здійснювати контроль, охорону та управління майном територіальної громади, сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері комунальної власності, забезпеченню безпеки експлуатації об`єктів нерухомості, належних громаді, раціонального використання таких приміщень. Наведене є порушенням загальнодержавних інтересів та відповідно до статті 131-1 Конституції України надає прокурору право здійснювати захист таких інтересів в суді.

Від третьої особи пояснення по суті пору не надійшли, про розгляд справи повідомлено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

На території Плисківської сільської ради за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області, у будівлі Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, знаходиться протирадіаційне укриття №92321. Вказане укриття є вбудованим приміщенням школи, місткістю 200 чоловік, введене в експлуатацію у 1984 році. Будівля перебуває на балансі Плисківської сільської ради. На замовлення Відділу освіти Борзнянської РДА у 2015 році розроблено Технічний паспорт на вказану захисну споруду (а.с. 65-68).

Разом з тим, державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно відсутня (а.с. 59-60), що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Підпунктом 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території с. Сиволож Ніжинського району Чернігівської області, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді, є Плисківська сільська рада.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

У пункті 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації (частина друга статті 6 Кодексу цивільного захисту України).

В силу вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок), установлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані (частина перша статті 36-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Всупереч наведеного, правовстановлюючі документи на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття №92321, що знаходиться по вул. Незалежності, 26 в с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області, відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.

Пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Враховуючи, що сільська рада, згідно вказаних норм, є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, то саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №92321, що знаходиться по вул. Незалежності, 26, в с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області.

При цьому, ухвалюючи вказане рішення, суд зазначає, що замовлення та виготовлення на спірну будівлю технічної документації не може бути беззаперечним доказом виконання відповідачем покладеного на нього обов`язку з оформлення на будівлю правовстановлюючих документів та реєстрації права комунальної власності.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави до Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, розташовану в ній захисну споруду цивільного захисту населення - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321 та земельну ділянку під ними, які розташовані за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області.

Зобов`язати Плисківську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Сиволозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, розташовану в ній захисну споруду цивільного захисту населення - протирадіаційне укриття із обліковим номером 92321 та земельну ділянку під ними, які розташовані за адресою: вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинського району, Чернігівської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2023 року.

Позивач: Ніжинська окружна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

Відповідач: Плисківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04414885, вул. Незалежності, буд. 33, с. Плиски, Ніжинський район, Чернігівська область, 16453).

Третя особа: Сиволозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 33369892, вул. Незалежності, 26, с. Сиволож, Ніжинський район, Чернігівська область, 16452).

Суддя С.В. Бородавкіна

СудЧернігівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.11.2023
Оприлюднено20.11.2023
Номер документу114999740
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Судовий реєстр по справі —620/13789/23

Рішення від 17.11.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Бородавкіна С.В.

Ухвала від 19.09.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Бородавкіна С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні