Ухвала

від 16.11.2023 по справі 280/1644/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/1644/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 280/1644/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтрейд ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкові накладні,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтрейд ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкові накладні.

Головне управління ДПС у Львівській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало 26.10.2023 року за допомогою системи «Електронний Суд», до суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подана до суду 26.10.2023 року засобами поштового зв`язку. Повне судове рішення судом складено 19.05.2023 року, саме з моменту складання повного тексту рішення обчислюється тридцяти денний строк для оскарження рішення.

Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення. Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов`язано надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою запропоновано усунути інші недоліки апеляційної скарги та надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, копію апеляційної скарги або доказ надсилання скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

Ухвалу від 30.10.2023 року напалено до електронного кабінету заявника у системі «Електронний Суд» та отримана ним 03.11.2023 року.

Судом в ухвалі заявнику вказано, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.

Отже, суд вказує, що згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Підтверджується, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року виготовлено у повному обсязі та направлене Головному управлінню ДПС у Львівській області.

Головне управління ДПС у Львівській області підтверджує отримання рішення, погоджується з цим.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, неодноразово вказувалось, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.

На виконання ухвали суду, 13.11.2023 року до суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги, Головне управління ДПС у Львівській вказує, що пропуск строку зумовлений обставиною, що Головне управління вже зверталось до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою від 13.07.2023 року була повернута, одразу без зволікання апеляційну скаргу було подано повторно. Підстави поважності пропуску строку також заявник обґрунтовує відсутністю коштів для сплати судового збору, вказує, що порушення строку зумовлене неналежним фінансуванням. У клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги, Головне управління вказує, що в Україні запровадження воєнний стан, проте не вказано, як його введення вплинуло на можливість заявнику подати апеляційну скаргу у відведений строк.

Підтверджується, що Головним управлінням ДПС у Львівській області була подана апеляційна скарга на рішення суду. Подання апеляційної скарги підтверджує обізнаність заявника про рішення суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 року апеляційна скарга повернута. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 року була отримана Головним управлінням ДПС у Львівській області, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення відправлення.

Головне управлінням ДПС у Львівській області було обізнане про повернення апеляційної скарги ухвалою від 13.07.2023 року та могло вжити заходи щодо подання апеляційної скарги повторно у найкоротший термін. Повторно апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 26.10.2023 року засобами системи «Електронний Суд».

В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Звісно кількість разі подання апеляційної скарги може вплинути на поважність підстав порушення строку подання апеляційної скарги, проте відбулась затримка подання апеляційної скарги повторно. Верховний Суд у своїй практиці вказував, що повторне подання апеляційної скарги, навіть при наявності сплати судового збору, саме по собі не є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги. Слід зважати на допущене зволікання у поданні повторної апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги.

Поновлення строку подання апеляційної скарги у такому випадку є недопустимим з огляду на обов`язковість судового рішення, набрання ним законної сили та часу його виконання.

При вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд керується правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 12.10.2021 року у справі № 160/15732/20.

Слід враховувати правову позицією Верховного Суду, висловлену у постановах від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19, від 23.12.2021 року у справі №520/11348/2020. Верховний Суд вказував, що виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку). Відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження. Повторне подання апеляційної скарги, навіть при наявності сплати судового збору, саме по собі не є підставою для поновлення строку подання апеляційної скарги. Слід зважати на допущене зволікання у поданні повторної апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги.

Суд вказує, що відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Тобто посилання на відсутність коштів, як на причину пропуску строку, для суб`єкта владних повноважень є не доречним.

У клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги, Головне управління вказує, що в Україні запровадження воєнний стан, проте не вказано, як його введення вплинуло на можливість заявнику подати апеляційну скаргу у відведений строк.

Згідно ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан не може бути скороченим чи прискореним. Скорочення чи прискорення судочинства може породити юридичну невизначеність, не набрання рішенням законної сили.

Законодавцем не вносились зміни до КАС України та не передбачено подовження строків апеляційного оскарження з підстави воєнних подій. Зміна процесуальних строків, їх прискорення чи зменшення недопустиме.

Невідомо про зупинення роботи Головного управління ДПС у Львівській області та не виконання ним своїх повноважень з підстави введення воєнного. Як воєнний стан вплинув на роботу Головного управління ДПС у Львівській області. Відповідно до листа ДПС України від 29.04.2022 року № 2794/5/99-00-05-02-01-05, ДПС України зазначає про відсутність будь-яких змін в процесуальному законодавстві в період воєнного стану, зокрема щодо строків розгляду справ на територіях, де суди здійснюють судочинство, вказує на необхідності дотримання строків.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження, відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

ГУ ДПС у Львівській області у якості усунення недоліків апеляційної скарги заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, відсутністю фінансування для сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Передбачено, що суд може відстрочити сплату судового збору визначеному колу осіб. Відстрочення сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Для відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.

Відстрочення сплати судового збору передбачене для позивача у справах соціального характеру, якщо спір стосується трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд вказує, що для відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів. Відсутністю бюджетного асигнування не є підставою не виконати свої обов`язки по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами для невиконання своїх обов`язків по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

При вирішені питання про відстрочення сплати судового збору слід зважати на рішення Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, де вказано, що звільнення від сплати судового збору як і відстрочення, є правом суду а не обов`язком, навіть при наявності у особи умов.

Відсутність виділених коштів для сплати судового збору не може бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження. Відстрочення сплати судового збору може бути як засіб переваги одній зі сторін у справі, натомість позивач при зверненні до суду, сплачував судовий збір.

Керуючись ст. 133, ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 280/1644/23 та визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 280/1644/23.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова