Постанова

від 14.11.2023 по справі 580/7058/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7058/21 Головуючий у 1 інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Коротких А.Ю.

Сорочка Є.О.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року про заміну боржника у виконавчому листі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області із розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16 березня 2007 року за формою Н-5* від 16.08.2021 та акт за формою НТ* від 16.08.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області за фактом нещасного випадку, що стався 16 березня 2007 року з рядовим міліції Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 16 березня 2007 року за формою Н-5* від 16.08.2021 та акт за формою НТ* № 11 від 16.08.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру. Зобов`язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537) за фактом нещасного випадку, що стався 16 березня 2007 року з рядовим міліції Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік.

21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у справі № 580/7058/21 - задоволено. Замінено у виконавчому листі Черкаського окружного адміністративного суду №580/7058/21, виданого 02.08.2022, про зобов`язання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537) за фактом нещасного випадку, що стався 16 березня 2007 року з рядовим міліції Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік, боржника ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 08592537) на Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684).

Не погодившись з ухвалою суду, Міністерство внутрішніх справ України звернулось апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

21 грудня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

06 січня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року.

17 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла відповідь на додаткові пояснення до апеляційної скарги МВС України.

25 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшли пояснення.

16 лютого 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшли пояснення.

04 квітня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги разом з копіями постанов Верховного Суду та суду апеляційної інстанції.

26 квітня 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення до апеляційної скарги МВС України.

08 червня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Також, 26 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги разом з копією постанови Верховного Суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року прийнято справу № № 580/7058/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії до свого провадження (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.).

07 листопада 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до розгляду у справі Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Так, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у справі № 580/7058/21 та замінюючи у виконавчому листі боржника Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на Міністерство внутрішніх справ України, суд першої інстанції дійшов висновку, що, у розумінні ст. 52 КАС України, Міністерство внутрішніх справ України є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Управління МВС України в Черкаській області.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1-2 статті 15 Закону №1404-VIII, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За приписами частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до частини 1 статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 4 статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Так, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області припинено 20.01.2022 (запис 1000261110014010951).

Виконавчий лист у цій справі видано на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 щодо зобов`язання Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537) за фактом нещасного випадку, що стався 16 березня 2007 року з рядовим міліції Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік.

Згідно ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 вищевказаного Порядку №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Пунктом 6 Порядку №1074 передбачено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема: у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, особа, до якої переходять права та обов`язки територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, не визначена відповідним актом Кабінету Міністрів України. Вказане питання не було вирішене також постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ».

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 813/6371/15, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У зв`язку з цим, Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:

- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень;

- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Колегія суддів враховує, що між сторонами цієї справи виник спір у відносинах публічної служби - у зв`язку з проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ та не стосується публічно-владних функцій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Водночас, правонаступником ліквідованого Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, зокрема, й за виконавчим документом № 580/7058/21, є саме та особа, до якої перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився.

Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію» було передбачено, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції, зокрема було: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.

У свою чергу, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію» передбачають, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції, зокрема, є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Зазначені норми права у своїх сукупності вказують на те, що основні завдання та функції держави, які покладались на міліцію, є тотожними до завдань та функцій, які покладаються на поліцію.

Натомість Міністерство внутрішніх справ України, за змістом Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, є політичним органом державної влади, який забезпечує формування державної політики у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг, але не виконує функції по забезпеченню публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

З огляду на викладене та враховуючи принцип територіальності, колегія суддів приходить до висновку про те, що правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Черкаській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є відповідний територіальний орган Національної поліції - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 31 серпня 2023 року у справі 580/783/19.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 18.03.2021 у праві №804/8952/15, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин.

Так, у справі № 804/8952/15 вирішувалося питання заміни Управління МВС України на залізничному транспорті правонаступником МВС України з урахуванням того, що засновником вказаного Управління було саме МВС України та рішення про створення та припинення цієї юридичної особи публічного права приймалося МВС України. Завдання і функції Управління МВС України на залізничному транспорті, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, закріплені за МВС України.

Враховуючи вищезазначене, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року підлягає скасуванню.

Водночас, заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі слід задовольнити частково, замінити боржника у виконавчому листі Черкаського окружного адміністративного суду № 580/7058/21 від 02 серпня 2022 року - Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Черкаській області. У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі слід відмовити.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

У справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (Рішення у справа «Сук проти України» та інші).

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково замінив боржника у виконавчому листі - Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на Міністерство внутрішніх справ України, а тому, оскаржувану ухвалу слід скасувати, заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та замінити боржника у виконавчому листі - Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 370, 379 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі - задовольнити частково.

Замінити боржника у виконавчому листі Черкаського окружного адміністративного суду № 580/7058/21 від 02 серпня 2022 року - Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на правонаступника - Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

У задоволенні іншої частини вимог заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Коротких А.Ю.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2023 р.